Ухвала суду № 102975635, 04.02.2022, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/554/22

Провадження № 2/629/538/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2022 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Жмуд Н.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальність «АСМАНТА КОЛЛ ЦЕНТР» про стягнення моральної шкоди та витрат на правничу допомогу,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду за вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що її було запрошено на презентацію масажної накидки. На презентації відбувся розигри серед учасників та організатори Товариства з обмеженою відповідальністю «АСМАНТА КОЛЛ ЦЕНТР» повідомили, що вона виграла цей конкурс та відвели підписувати договір. Коли вона прийшла додому та прочитала договір, який підписала, з`ясувалося, що вона підписала договір з розстрочкою на 36 місяців, загальна сума платежу якого становить 41000 гривень. Згідно акту приймання-передачі товару нею було придбано: вібромасажну накидку ТМ «EVSOTE» модель TOMASHI, ручний вібромасажер Ginga EVSORPL, подушку «Doromerino», ковдру «Doromerino», озонатор, модель 0Z-6 на загальну суму зі знижкою 41000 гривень. Після чого, вона звернулася до ТОВ «АСМАНТА КОЛЛ ЦЕНТР» з претензією в якій вимагала розірвати договір, відшкодувати моральну шкоду та юридичні збитки. Проте, її вимоги були задоволені частково, а саме розірвано Заяву-Договір № 84580 від 15.01.2022 року, моральну шкоду та юридичні збитки товариство відмовилось компенсувати. В зв`язку з чим просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 10000 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 12500 гривень.

Дослідивши зміст позовної заяви, судом було встановлено, що дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем судовий збір за подання до суду даного позову не сплачено.

Пред`являючи позов, позивач вказала, що звільнена від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», в якій йдеться про те, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Однак з цією позицією позивача не можливо погодитись, з огляду на наступне.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» встановлений вичерпний перелік осіб, звільнених від сплати судового збору, і споживачі до цієї категорії чинною редакцією закону не віднесені.

Разом з цим, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає можливість звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками та продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулюються Законом України від 12.05.1991 оку №1023-XII «Про захист прав споживачів». Цим Законом визначені права споживачів, механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно з п. 22 ч.1 ст.1 вказаного Закону, споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Враховуючи зазначене, судовий захист прав споживачів здійснюється загальними судами за правилами цивільного судочинства в порядку позовного провадження за позовами фізичних осіб споживачів товарів, робіт і послуг.

Отже, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду для дотримання вимог ст.175 ЦПК України, зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено (ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів»), тим самим навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються вказаним Законом.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про захист прав споживача», споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; звернення до суду та інших уповноважених органів державної влади за захистом порушених прав; об`єднання в громадські організації споживачів (об`єднання споживачів). Споживачі також мають інші права, встановлені законодавством про захист прав споживачів.

При вивченні пред`явленої позовної заяви, судом встановлено, що жодна з перелічених у ст. 4 Закону України «Про захист прав споживача» підстав, які дають право особі захистити порушене право споживача, не пов`язані з предметом пред`явленого позову, тому суд приходить до висновку, що правовідносини, які виникли між сторонами за позовом, не підпадають під дію цього Закону, а відтак позивач не звільнений від сплати судового збору у відповідності до положень ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» за вимоги про відшкодування моральної шкоди.

Пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в Листі ВАСУ від 01січня2015року, зазначено, що майновий чи немайновий характер позовної вимоги про відшкодування (компенсації) моральної шкоди залежить від такого.

Згідно з ч.3 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.

Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.

Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28 листопада 2018 року у справі №761/11472/15-ц.

Таким чином, за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 вказаного закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2481 грн. та 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 992,40 грн.

Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір в сумі 992,40 грн., перерахувавши на розрахунковий рахунок за наступними реквізитами: отримувач коштів: Лозівське УК/ОТГ Лозова/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 38053090, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку: UA138999980313161206000020573, код класифікації доходів бюджету: 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

Крім того, відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Проте, позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку розміру моральної шкоди, яку позивач просить стягнути; не вказано в чому саме полягає моральна шкода, завдана позивачу, з яких міркувань вона виходила, визначаючи розмір моральної шкоди та якими доказами це підтверджується.

Так, відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995р. у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

У відповідності до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи викладене, відповідно до ст. 185 ЦПК України вважаю необхідним залишити заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись ст.ст.175, 185, 260 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальність «АСМАНТА КОЛЛ ЦЕНТР» про стягнення моральної шкоди та витрат на правничу допомогу залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Роз`яснити позивачу, що в разі невиконання вимог, вказаних в ухвалі про залишення заяви без руху, заява вважатиметься неподаною та буде їй повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Наталя ЖМУД