Вирок № 102975046, 27.01.2022, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/251/2022

Справа № 428/11704/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2022 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря Казюк Л.Г.,

прокурора Наконечникової Я.С.,

представника потерпілого Зубер Г.

перекладача Шемет В.Е.,

захисника Бондаренка Ю.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021136370000795 від 17.08.2021 року , у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Свердловська Луганської області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, який неодружений, не працює, групи інвалідності не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 362 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Епізод 1

05.10.2020 року ОСОБА_1 уклав договір №SDO-HR26/20 про надання послуг з Представництвом Норвезької ради у справах біженців в Україні ( далі - NRC Україна).

Виконуючи умови договору №SDO-HR26/20 про надання послуг від 05.10.2020, ОСОБА_1 мав право доступу до відомостей автоматизованої системи обліку «KoBo Toolbox», яка використовується для збирання та обробки персональних даних осіб, що потребують адресної грошової допомоги.

Перебуваючи на своєму робочому місці, 14.12.2020 приблизно о 11 годині 13 хвилин ОСОБА_1 , реалізуючи прямий злочинний умисел на викрадення грошових коштів, що належать NRC України, шляхом проведення несанкціонованих дій з інформацією, маючи право доступу до неї, незаконно змінив у автоматизованій системі обліку «KoBo Toolbox» анкетні особисті відомості осіб, що потребують адресної грошової допомоги, що призвело до викрадення грошових коштів, що належать NRC Україна в сумі 51750 гривень.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 362 КК України – несанкціонована зміна інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі, особою, яка має право доступу до неї.

Епізод 2.

ОСОБА_1 в період часу з початку грудня 2020 року до 30.12.2020 року, реалізуючи свій злочинний умисел на викрадення чужого майна вчинив незаконні дії за наступних обставин.

Так, приблизно на початку грудня 2020 року, більш точного часу досудовим розслідуванням встановити не вдалось, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, реалізуючи який підшукав осіб для отримання грошових коштів, що належать NRC Україна та шляхом несанкціонованих дій із автоматизованою системою обліку NRC Україна, незаконно змінив особисті відомості осіб, що потребують грошової допомоги, в результаті чого:

26.12.2020 ОСОБА_1 в смт. Миронівський, Бахмутський район, Донецької області незаконно отримав грошові кошти, що належать NRC Україна в сумі 17250 гривень;

29.12.2020 ОСОБА_1 в м. Лисичанську незаконно отримав грошові кошти, що належать NRC Україна у сумі 17250 гривень,

30.12.2020 ОСОБА_1 в смт. Курдюмівка, Донецької області незаконно отримав грошові кошти, що належать NRC Україна в сумі 17250 гривень ;

Після цього, ОСОБА_1 викраденими грошовими коштами розпорядився на власний розсуд, завдавши NRC Україна, матеріальних збитків на суму 51750 гривень.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

27.01.2022 року між прокурором Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області Наконечниковою Я.С., якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_1 , за участю захисника Бондаренка Ю.Ю., на підставі ст.ст. 468, 469, 470, 472 КПК України було укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, обвинувачений ОСОБА_1 під час досудового розслідування беззастережно та у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому діянь і зобов`язується: беззастережно визнати обвинувачення в обсязі повідомленої йому підозри у судовому провадженні, в повному обсязі відшкодувати матеріальну шкоду потерпілому в сумі 31750 (тридцять одна тисяча сімсот п`ятдесят) гривень в строк до 01.04.2022.

Сторони погоджуються на призначенні ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у виді однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн., за 1 ст. 362 КК України у виді двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 грн. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточно призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у вигляді двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 грн.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

Окрім цього, до угоди про визнання винуватості долучено заяву від представника потерпілого Зубер Г., відповідно до якої, він надає письмову згоду прокурору на укладення угоди про визнання винуватості з обвинуваченим ОСОБА_1 .

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винуватим себе у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 185, ч. 1 ст. 362 КК України визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння ним кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся. Заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, він цілком розуміє надані йому законом права, а також роз`яснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред`явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. При цьому зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Прокурор Наконечникова Я.С. в судовому засіданні зазначила, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просила суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Захисник Бондаренко Ю.Ю. також вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди між його підзахисним та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, при цьому підозрюваним вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз.

Представник потерпілого Зубер Г. в судовому засіданні підтвердив свою згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 та просив суд затвердити вказану угоду.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 цього Кодексу.

Згідно ст. 468, п.п.1,3 ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів; особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Представник потерпілого Зубер Г. надав письмову згоди прокурору на укладення угоди про визнання винуватості з обвинуваченим ОСОБА_1 .

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мали місце діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 ..

Дії ОСОБА_1 за епізодом № 1 органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Дії ОСОБА_1 за епізодом № 2 органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 362 КК України – несанкціонована зміна інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі, особою, яка має право доступу до неї.

В силу положення ст. 12 КК України кримінальне правопорушення за епізодом № 1, передбачене ч. 1 ст. 362 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів, кримінальне правопорушення за епізодом № 2, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, відносяться до категорії кримінальних проступків.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченому роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 27.01.2022 року між прокурором Сєвєродонецької окружної прокуратури Ноконечниковою Я.С. та обвинуваченим в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 469, 472 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченим скарги не подавались.

Умови даної угоди - не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкціями ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 362 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого з врахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченого – щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань - не вбачається.

Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ст. 474 ч. 7 КПК України, судом не встановлено.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов не заявлений. Судові витрати та речові докази відсутні.

Керуючись ст. 17, 314, ч. 2 ст. 373, ст. 374, 474,475 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 27.01.2022 року між прокурором Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області Наконечниковою Я.С. та обвинуваченим ОСОБА_1 , за участю захисника Бондаренка Ю.Ю., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021136370000795 від 17.08.2021 року , відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 362 КК України.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст.362 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок:

- за ч. 1 ст. 362 КК України у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок:

На підставі ч.1 ст. 70 КК України остаточно призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок : (Код обл.: 12 Населенний пункт: Сєвєродонецька міська ТГ; Отримувач: ГУК у Луг.обл./МТГ м.Сєвєр./21081100; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37991110; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм.Номер рахунку (IBAN): UA468999980313010106000012499; Код класифікації доходів бюджету: 21081100; Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи та інші санкції)

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: Т. О. Комплєктова