Ухвала суду № 102974753, 04.02.2022, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/1410/22

Провадження № 1-і/344/1/22

У Х В А Л А

04 лютого 2022 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі судді Лазаріва О.Б., з участю секретаря судового засідання Кузнєцової С.В., прокурора Майковського Р.Р., захисника Войцеховської Т.М., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглядаючи у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо ОСОБА_1 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

На розгляді в Івано-Франківському міському суді Івано-Франківської області (головуюча суддя Болюк І.І.) перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

05 лютого 2022 року закінчується строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого раніше щодо ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні.

Суд звертає увагу на те, що станом на даний час суддя Болюк І.І. перебуває у відпустці, що унеможливлює розгляд вказаного кримінального провадження, в тому числі вирішення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 . Так, згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2022 року, головуючим суддею щодо розгляду даного клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 визначено суддю Лазаріва О.Б.

Відповідно до пп. 5 п. 20-5 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України, в редакції Закону України «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), У разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

У підготовчому судовому засіданні прокурор Майковський Р.Р. заявив клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави, щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , у зв`язку із наявністю ризиків, які передбачені ст.177 КПК України, а саме переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

Захисник Войцеховська Т.М. заперечила щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , просила відмовити в задоволенні вказаного клопотання, оскільки вважає його необгрунтованим, а тому просить застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку захисника.

Суд вислухавши думку учасників кримінального провадження вважає, що до обвинуваченого ОСОБА_1 слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

За змістом закону, тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим в ст.177 КПК. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоб запобігти їхньому настанню.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Згідно з вимогами п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років.

В той же час прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, який згідно ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, на даний час продовжують існувати ризики щодо можливого незаконного впливу на свідків, які ще не допитувалися у даному кримінальному провадженні, а також щодо можливості переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, чи вчинити інше кримінальне правопорушення, а також те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам та оцінюючи в сукупності всі обставини провадження, суд вважає, що до обвинуваченого ОСОБА_1 слід застосувати запобіжний захід саме у виді тримання під вартою на строк до шістдесяти днів без визначення розміру застави.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.183, 194, 196-199, 331, п. 20-5 розділу XI «Перехідні положення» КПК України суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора - задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до шістдесяти днів без визначення розміру застави – до 04 квітня 2022 року включно.

Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Копію ухвали для відома та виконання направити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань № 12.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя Олег ЛАЗАРІВ