Рішення № 102971616, 19.01.2022, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2022 р.м. ХерсонСправа № 540/6557/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департамента патрульної поліції про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач, Департамент), у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не проведення виплати суми компенсації у місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості згідно рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 05.03.2020 р. у справі № 540/51/20 та не здійснення виплати суми компенсації по даний час;

- зобов`язати Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати грошового забезпечення за період 01.03.2016 по 02.09.2021 відповідно до положень статті 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".

Позов обґрунтований тим, що з 08.02.2016 по 28.02.2018 ОСОБА_1 проходила службу в поліції на посаді інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Херсонській області, з 08.02.2016 по 30.06.2016 в званні рядового, з 01.07.2016 по 28.02.2018 - лейтенанта поліції.

В період проходження служби позивачці не виплачувалася доплата за службу в нічний час, індексація грошового забезпечення та не доплачено посадовий оклад, що стало підставою для звернення до суду.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 05.03.2020 по справі №540/51/20 позов задоволено.

Стягнуто з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України заборгованість по грошовому забезпеченню у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 08.02.2016 по 28.02.2018 на користь ОСОБА_1 в сумі 10500 грн.

Стягнуто з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України заборгованість по індексації грошового забезпечення за період з 01.06.2016 по 31.10.2017 на користь ОСОБА_1 в сумі 3179,13 грн.

Стягнуто з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України частину невиплаченого посадового окладу починаючи з 01.03.2016 по 30.06.2016 на користь ОСОБА_1 в сумі 280,00 грн.

Ухвалою суду від 12.03.2020 внесено виправлення в рішення від 05.03.2020 по справі № 540/51/20, а саме, у четвертому абзаці резолютивної частині рішення вважати вірним та читати період за який стягується частина невиплаченого посадового окладу "... з 08.02.2016 по 30.06.2016 у сумі 350 грн."

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2021 апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України було задоволено частково.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 05.03.2020 змінено, а абзац 4 резолютивної частини викладено у наступній редакції:

"Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України частину невиплаченого посадового окладу починаючи з 01.03.2016 року по 30.06.2016 року на користь ОСОБА_1 в сумі 280 грн."

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Як встановлено вищевказаним рішенням суду, загальна сума заборгованості Департаменту перед позивачкою склала 13 959,13 грн.

Позивачка зазначає, що остаточний розрахунок з нею Департамент здійснив 02.09.2021, тому вважає, що має право на виплату суми компенсації за період не виконання рішення суду з дня прийняття Херсонським окружним адміністративним судом рішення - 05.03.2020 по даний час.

Крім того вказує, що нарахування невиплаченого доходу, а саме, вихідної допомоги та індексації грошового забезпечення відбулося за судовим рішенням, внаслідок чого у неї виникло право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період 01.03.2016 по 02.09.2021.

Враховуючи викладене, просить суд позов задовольнити.

Ухвалою від 01.11.21 провадження відкрито, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

18.11.2021 відповідач подав до суду відзив, згідно якого останній позов не визнає, зазначає, що виплату заборгованості в сумі 13959,13 грн на користь ОСОБА_1 на виконання рішення суду по справі № 540/51/20 від 05.03.2020 було здійснено 02.09.2021 в повному обсязі. Згідно розписки від 28.02.2018, позивачка претензій при звільненні до Департаменту не має, тому просить суд у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відзив відповідача, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 у період з 08.02.2016 по 28.02.2018 проходила службу в управлінні патрульної поліції Херсонської області Департаменту патрульної поліції України.

Наказом Голови Національної поліції України № 99о/с від 30.11.2015 присвоєно звання рядовий поліції, наказом Голови НПУ №341о/с від 31.05.2016 - звання лейтенант поліції, що підтверджується копією послужного списку №0006373.

В період проходження служби позивачці не виплачувалася доплата за службу в нічний час, індексація грошового забезпечення та не доплачено посадовий оклад, що стало підставою для звернення до суду.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 05.03.2020 по справі №540/51/20 позов задоволено.

Стягнуто з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України заборгованість по грошовому забезпеченню у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 08.02.2016 по 28.02.2018 на користь ОСОБА_1 в сумі 10500 грн.

Стягнуто з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України заборгованість по індексації грошового забезпечення за період з 01.06.2016 по 31.10.2017 на користь ОСОБА_1 в сумі 3179,13 грн.

Стягнуто з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України частину невиплаченого посадового окладу починаючи з 01.03.2016 по 30.06.2016 на користь ОСОБА_1 в сумі 280,00 грн.

Ухвалою суду від 12.03.2020 внесено виправлення в рішення від 05.03.2020 по справі № 540/51/20, а саме, у четвертому абзаці резолютивної частині рішення вважати вірним та читати період за який стягується частина невиплаченого посадового окладу "... з 08.02.2016 по 30.06.2016 у сумі 350 грн."

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2021 апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України було задоволено частково.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 05.03.2020 змінено, а абзац 4 резолютивної частини викладено у наступній редакції:

"Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України частину невиплаченого посадового окладу починаючи з 01.03.2016 року по 30.06.2016 року на користь ОСОБА_1 в сумі 280 грн."

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Загальна сума заборгованості Департаменту перед позивачкою склала 13 959,13 грн.

Оскільки остаточний розрахунок з ОСОБА_1 . Департамент здійснив 02.09.2021, вважає, що має право на виплату суми компенсації за період не виконання рішення суду з дня прийняття Херсонським окружним адміністративним судом рішення - 05.03.2020 по даний час.

Крім того, оскільки нарахування невиплаченого доходу, а саме, вихідної допомоги та індексації грошового забезпечення відбулося за судовим рішенням, на думку позивачки, у неї виникло право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період 01.03.2016 по 02.09.2021.

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року №2050-III (далі - Закон №2050-III), підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно з частинами першою-другою статті 2 Закону №2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), сума індексації грошових доходів громадян.

Згідно із статтею 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року №2050-III, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

За змістом статті 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З аналізу норм Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:

1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;

2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата);

3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);

4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців;

5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.

Використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 11 липня 2017 року №21-2003а16, Верховного Суду від 22 червня 2018 року у справі №810/1092/17 та від 13 січня 2020 року у справі №803/203/17.

Таким чином, виплати нараховані позивачці на підставі рішення суду від 05.03.2020 року в справі №540/51/20 також є невиплаченим грошовим доходом позивачки за періоди її трудової діяльності під час служби в поліції. Право на їх отримання, отже й обов`язок відповідача щодо нарахування та виплати зазначених сум, з`явився в період з 08.02.2016 року по 02.09.2021 р. Рішення суду ж в справі №540/51/20 фактично є вказівкою відповідачу виконати обов`язок, який існував за ним й раніше.

Так, у випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину належних йому сум, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов`язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.

Крім того, аналогічна позиція уже була висловлена Верховним Судом у постанові від 04.04.2018 у справі № 822/1110/16, у постанові від 20.12.2019 у справі №822/1731/16, у постанові від 13.03.2020 у справі № 803/1565/17, від 29.04.2021 року в 29 квітня 2021 року в справі №240/6583/20.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Департаменту патрульної поліції щодо не проведення виплати суми компенсації у місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості згідно рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 05.03.2020 у справі №540/51/20 та зобов`язання Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строку виплати грошового забезпечення за період 01.03.2016 по 02.09.2021 відповідно до положень статті 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" підлягають задоволенню.

Посилання відповідача у відзиві на те, що ОСОБА_1 28.02.2018 року підписала розписку, відповідно якої у неї немає претензій до Департаменту патрульної поліції, суд не вважає правовим аргументом в даному спорі, оскільки така розписка не є законодавчо визначеною підставою для звільнення відповідача від виконання обов`язків, покладених на нього законом як на роботодавця.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При вказаних обставинах суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність своєї бездіяльності щодо не проведення виплати суми компенсації у місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості згідно рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 05.03.2020 у справі № 540/51/20, з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції (Код ЄДРПОУ: 40108646, 03048, місто Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3) щодо не проведення виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) суми компенсації у місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості згідно рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 05.03.2020 р. у справі № 540/51/20.

Зобов`язати Департамент патрульної поліції (Код ЄДРПОУ: 40108646, 03048, місто Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) компенсацію втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати грошового забезпечення за період 01.03.2016 по 02.09.2021 відповідно до положень статті 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Ковбій

кат. 106030000