Рішення № 102971592, 20.01.2022, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2022 р.м. ХерсонСправа № 540/6476/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бехтерської сільської ради Скадовського району Херсонської області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Бехтерської сільської ради Скадовського району Херсонської області (далі відповідач, Бехтерська сільська рада) в якому з урахуванням заяви про уточнення просить:

1. Визнати відмову Бехтерської сільської ради Скадовського району Херсонської області у частині пункту другого Рішення сесії сільської ради № 328 від 31.08.2021 року, якою відмовлено громадянину ОСОБА_1 у передачі в оренду земельної ділянки кадастровим номером 6522385500:01:001:0060, площею 11 га., протиправною, та скасувати даний пункт рішення.

2. Зобов`язати Бехтерську сільську раду Скадовського району Херсонської області, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 на передачу в оренду земельної ділянки, з кадастровим номером 6522385500:01:001:0060, сільськогосподарського призначення (для городництва), на найближчій сесії сільської ради та прийняти відповідне рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідно до рішення ради № 183 від 16.03.2021 року виготовив проект землеустрою земельної ділянки для отримання в оренду, який подав на затвердження. Відповідачем, рішенням від 31.08.2021 року за № 328 затверджено проект землеустрою, що дозволило сформувати земельну ділянку, внести її до державного земельного кадастру, але у іншій частині, - передати її в оренду було відмовлено з посиланням на статтю 36 ЗК України, оскільки площа земельної ділянки становить 11,0 га і не може бути предметом оренди. Оскільки дозвіл на виготовлення проекту землеустрою було видано до внесення змін у ЗК України яким обмежно розмір земельної ділянки, то позивач вважає, що таким чином відповідач порушив його права, так як закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Відповідачем відзив на позовну заяву не надано. Судом на електронну адресу відповідача неодноразово було направлено ухвали про відкриття провадження, про перехід у загальне провадження, судові повістки про виклик у підготовче та судове засідання. Представники відповідача в судові засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, що у відповідності до ст. 205 КАС України надає суду право на розгляд справи без відповідача.

Суд вважає можливим у цій справі застосувати ч. 4 ст. 154 КАС України відповідно до якої неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Судом встановлено, що позивач на підставі рішення Бехтерської сільської ради № 183 від 16.03.2021 року виготовив проект землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки 6522385500:01:001:0060 площею 11 гектара для ведення городництва.

Рішенням Бехтерської сільської ради від 31.08.2021 року за № 328 затверджено виготовлений проект землеустрою.

Пунктом 2 цього ж рішення відмолено ОСОБА_1 у передачі в оренду вказаної земельної ділянки на підставі ст. 36 ЗК України.

Суд вважає таке рішення відповідача протиправним виходячи з наступного.

Положеннями частини третьої статті 22 ЗК України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва; ...

За змістом частин першої - третьої та п`ятої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 36 ЗК України, в редакції чинній на момент звернення позивача із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою та на момент прийняття рішення № 183 від 16.03.2021 року було передбачено, що громадянам або їх об`єднанням із земель державної або комунальної власності можуть надаватися в оренду земельні ділянки для городництва. Жодних обмежень, щодо розміру площі таких земедбних ділянок не було.

Законом України № 1423-IX від 28.04.2021 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" частину першу статті 36 ЗК України доповнено абзацом другим в якому зазначено, що площа земельної ділянки, що надається громадянину в оренду для городництва, не може перевищувати 0,6 гектара. Цей закон набрав чинності 27.05.2021 року.

Таким чином, зміни у вказану статтю, що стосуються площі земельної ділянки, вступили в законну силу після того як позивач отримав дозвіл на виготовлення проекту землеустрою та в процесі його виготовлення.

Затверджуючи проект землеустрою, що розроблений з дозволу відповідача та на підставі якого сформовано земельну ділянку, а в подальшому другим пунктом оскаржуваного рішення відмовляючи позивачу у укладенні договору оренди, відповідачем порушено справедливий баланс інтересів сторін.

Суд зазначає, що позивач обґрунтовано розраховував на позитивне рішення у питанні передачі земельної ділянки у оренду з огляду на дотримання ним визначених законодавством процедур.

Такі очікування позивача є правомірними, а зміна законодавства щодо площі земельної ділянки не може впливати на такі очікування в силу подальшого нормативного врегулювання.

Тобто, позивач має право на укладення договору оренди земельної ділянки в тому розмірі, що був попередньо погоджений з відповідачем та на який позивач відповідно до діючого законодавства виготовив проект землеустрою.

При цьому, суд зазначає, що відповідач взагалі відмовив позивачу в укладенні договору оренди земельної ділянки виходячи із невідповідності площі, не розглянувши при цьому укладення такого договору відповідно до вищенаведених змін внесених у ч.1 ст. 36 ЗК України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тож, враховуючи приписи вказаної статті суд зазначає, що Бехтерська сільска рада, затвердивши проект землеустрою розроблений на підставі свого рішення, але не уклавши договір оренди земельної ділянки діяла не розсудливо, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), що дає суду підстави для повного задоволення позовних вимог позивача, оскільки таке рішення потягло за собою порушення прав позивача передбачених Конституцією України (ст. 13, 14) та нормами Земельного Кодексу України щодо отримання в користування земельної ділянки.

У постанові Верховного Суду від 28 лютого 2020 року у справі № П/811/1015/16 наголошено, що принцип належного урядування має надзвичайно важливе значення для забезпечення правовладдя в Україні. Неухильне дотримання основних складових принципу належного урядування забезпечує прийняття суб`єктами владних повноважень легітимних, справедливих та досконалих рішень. Крім того, принцип належного урядування підкреслює те, що між людиною та державою повинні бути вибудовані саме публічно-сервісні відносини, у яких інституції та процеси служать всім членам суспільства.

Суд у цій справі також враховує, що відповідно до юридичної позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 року, верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема в закони, які за змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. При цьому справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Отже, ця юридична позиція Конституційного Суду України поширюється і на необхідність врегулювання органами публічної влади "правової процедури", яка визначає критерії справедливого ставлення органів публічної влади до особи.

Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 5-р/2019, Конституція України містить низку фундаментальних положень щодо здійснення державної влади, передбачених статтями 3, 5, 6, 8, 19 Основного Закону. Названі конституційні приписи перебувають у взаємозв`язку, відображають фундаментальне положення конституціоналізму щодо необхідності обмеження державної влади з метою забезпечення прав і свобод людини та зобов`язують наділених державною владою суб`єктів діяти виключно відповідно до усталених Конституцією України цілей їх утворення.

Тому, коли йдеться про реалізацію компетенції у межах дискреції суб`єктом владних повноважень, такі суб`єкти зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій проведення такої перевірки із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.

Правова процедура встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.

Установлена правова процедура як складова частина принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Ця правова процедура спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань як один з елементів принципу верховенства права.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25 липня 2019 року у справі № 826/13000/18 та від 8 липня 2021 року у справі № 160/674/19.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню на користь позивача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати пункт другий рішення тринадцятої сесії восьмого скликання Бехтерської сільської ради Скадовського району Херсонської області № 328 від 31.08.2021 року.

Зобов`язати Бехтерську сільську раду Скадовського району Херсонської області, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 на передачу в оренду земельної ділянки, з кадастровим номером 6522385500:01:001:0060, сільськогосподарського призначення (для городництва), на найближчій сесії сільської ради та прийняти відповідне рішення.

Стягнути з Бехтерської сільської ради Скадовського району Херсонської області (ЄДРПОУ 35908256) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 908,00 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.Ф. Попов

кат. 109040000