Постанова № 10297138, 10.06.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

10.06.10Справа №2а-12771/09/12/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М. , при секретарі Суконновій Г.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Заступника прокурора м.Ялта

до Кореїзської селищної ради треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Республіканський комітет АР Крим з охорони навколишнього природного середовища, Державна адміністрація парків памяток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення “Лівадійський”, “Масандрівський”, “Місхорський”, Республіканський комітет по земельних ресурсах АР Крим.

про визнання протиправними рішення

за участю :

представника позивача Горна Катерина Володимирівна , посвідчення № 09194;

представника відповідача Масліва Людмила Вікторівна, довіреність №02-17/613 від 20.10.09р.;

від третьої особи Державної адміністрації парків памяток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення “Лівадійський”, “Масандрівський”, “Місхорський”Кучман Петро Іванович, довіреність № 060-09/2 від 26.12.2009 року;

представник третьої особи (Республіканський комітет АР Крим з охорони навколишнього природного середовища)- у судове засідання не з'явився;

представник третьої особи ( Республіканський комітет по земельним ресурсам АР Крим) не зявився

Суть спору: Заступник прокурора м. Ялта АР Крим (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Кореїзської селищної ради, у якому просить визнати недійсним рішення Кореїзської селищної ради № 993 від 29.07.2008 року.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.11.2009 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчено підготовче провадження, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача Республіканський комітет АР Крим з охорони навколишнього природного середовища,Державну адміністрацію парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення " Лівадійський " , " Масандрівський " , " Місхорський", а також на стороні відповідача - Громадянське об'єднання громадян " Місхор", та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.02.2010 року було залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача - Республіканський комітет по земельним ресурсам АР Крим.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.02.2010р. виключено з числа третіх осіб - Громадське обєднання громадян “Місхор”, оскільки обєднання не наділене адміністративною процесуальною дієздатністю, внаслідок чого не може бути учасником процесу

У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у адміністративному позові. Представник позивача пояснив, що Заступником прокурора м. Ялта було направлено протест № 2829/09 від 04.08.2009 року на Рішення Кореїзської селищної ради від 29.07.2008 року № 993 щодо надання дозволу на складання проекту землеустрою з відводу земельної ділянки за адресою: м. Ялта, сел.. Кореїз, вул.. Алупкінське шосе в районі буд. 7, Рішенням 54 ї сесії Кореїзської селищної ради 5-го скликання від 09.09.2009 року № 1612 було відмовлено в задоволені протесту. Зазначене рішення було отримано Заступником прокурора м. Ялта 20.10.2009 року. Позивач вважає, що рішення, яке оскаржується прийнято з порушенням ст..ст. 7,28 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», ч.2 ст. 150 Земельного кодексу України.

Представник відповідача проти позову заперечував, письмових заперечень не надав, пояснив, що вважає прийняте рішення таким, що відповідає чинному законодавству , прийнято з дотриманням встановленого порядку.

Представник Державної адміністрації парків памяток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення “Лівадійський”, “Масандрівський”, “Місхорський” в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог, надав письмові пояснення по суті спору від 07.12.2009 року та 25.02.2010 р. (а.с.30, 107), відповідно до яких зазначив, що Місхорський парк, як парк - памятник садово-паркової архітектури, було визначено постановою Ради Міністрів Української РСР від 29.01.1960 р. № 105. Державний комітет Української РСР по екології і раціональному природокористуванню постановою від 30.08.1990 р. № 18 за результатами проведеної інвентаризації затвердив перелік державних парків памяток садово-паркового мистецтва, до складу яких за № 39 було віднесено Місхорський парк-памятку республіканського значення площею 23,0 га (м. Ялта, сел.. Кореїз). На думку третьої особи надання дозволу ГОГ «Місхор» на складання проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки у довгострокову оренду для обслуговування торгівельних павільйонів за адресою: АРК,м.Ялта, смт Кореїз, вул.. Алупкінське шосе, в районі буд №7, площею 0.0250 га строком на 49 років за рішенням Кореїзської селищної ради № 993 від 29.07.2008 року, земельна ділянка знаходиться в межах Місхорського парку-памятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, а ії використання не відповідає цільовому призначенню. На відведення земельної ділянки у довгострокову оренду для обслуговування торгівельних павільйонів ГОГ «Місхор» проект реконструкції Місхорського парку науковими організаціями не розроблявся та не погоджувався Мінприроди.

Представник третьої особи Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища в судовому засіданні 26.02.2010 року підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник третьої особи Республіканського комітету по земельним ресурсам АР Крим в судовому засіданні 29.03.2010 року надав письмові пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав позицію Заступника прокурора м. Ялта та зазначив, що відповідно до даних державного статистичного обліку про наявність земель та їх розподіл по власникам землі, землекористувачам, угіддям та видам економічної діяльності станом на 01.01.2010 року (форма 6 зем), наданим управління Державного комітету земельних ресурсів м . Ялта АР Крим , в рядку 84 «організації, підприємства природоохоронного призначення» облікований Місхорський парк площею 13,6 га . Відповідно до переліку обєктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення Місхорський парк-памятник облікован як обєкт садово-паркового мистецтва площею 23,0 га. Перевіркою Держземінспекції в АР Крим 31 листопада 2009 року встановлено, що розходження площі Місхорського парку, пояснюється наявністю на території парку ряду землекористувачів санаторіїв, що виникли протягом 50-70 р.р. минулого сторіччя, площа яких увійшла до площі Місхорського парку в 23,0 га. Наявність меж Місхорського парку також підтверджується охоронним зобовязанням , підписаним Республіканським комітетом АР Крим з охорони навколишнього природного середовища та Державною адміністрацією парків памяток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення “Лівадійський”, “Масандрівський”, “Місхорський” 26.05.2008 р. за № ППСПИ/з-6-1. (а.с.138).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників позивача, третіх осіб, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач на 42-й сесії 5 скликання 29.07.2008 р. прийняв рішення №993 “Про дозвіл на складання проектів землеустрою по відведенню земельної ділянки в оренду ГО «Місхор» на землях смт Кореїз», яким надано дозвіл на складання проекту землеустрою по відведенню земельних ділянок Громадському обєднанню «Місхор» в довгострокову оренду для обслуговування торгових павільйонів за адресою : смт Кореїз, вул.. Алупкінське шосе в районі буд 7, площею 0,0250 га строком на 49 років.(а.с.6)

Заступником прокурора м .Ялта 04.08.2009 р. був винесений протест №2829/08 на зазначене рішення. (а.с. 7), відповідно до якого вимагав скасувати Рішення № 993 від 29.07.2008 року з причин .

Заступник прокурора м. Ялта вимагав скасувати зазначені пункти рішення з причин їх невідповідності вимогам чинного законодавства , зокрема порушенням ст..ст. 7,28 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», ч.2 ст. 150 Земельного кодексу України.

09.09.2009 року Рішенням Кореїзської селищної ради 54-сесії 5-го скликання № 1612, було відмовлено в задоволені протесту Заступника прокурора м. Ялта (а.с.8), про що 20.10.2009 року повідомлено Заступника прокурора м. Ялти листом № 02-12/1250-1256 (а.с.5). Зазначений лист позивач отримав 20.10.2009 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції (Вх. № 13128вх) на листі відповідача.

Ст. 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про прокуратуру” прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

У ст. 20 Закону визначені повноваження прокурорів, до яких зокрема відноситься право опротестовувати акти Прем'єр-міністра України, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих Рад, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також рішення і дії посадових осіб.

Відповідно до ст. 21 Закону України “Про прокуратуру” протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта.

Згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю набувається і реалізується громадянами і суб'єктами господарської діяльності (юридичними і фізичними особами) виключно відповідно до закону.

На час розгляду спору порядок регулювання земельних відносин встановлений у Земельному кодексі України ( далі ЗК України).

Серед передбачених ст. 12 ЗК України повноважень сільських, селищних , міських рад в галузі земельних відносин є передача земельних ділянок комунальній власності у власність громадянам та юридичним особам , надання їх у користування відповідно до вимог цього кодексу.

У ст. 18 ЗК України визначено, що до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Відповідно до ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду (ст. 43 ЗК України).

Відповідно до ст.44 ЗК України до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва).

У ст.150 ЗК України визначено, що до особливо цінних земель відносяться: , зокрема, коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму; землі природно-заповідного фонду; землі історико-культурного призначення. Вилучення особливо цінних земель для несільськогосподарських потреб не допускається, за винятком випадків, визначених частиною другою цієї статті, згідно з якою земельні ділянки особливо цінних земель, що перебувають у державній або комунальній власності, можуть вилучатися (викуплятися) для будівництва об'єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об'єктів соціально-культурного призначення, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатацією, за постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо питання про вилучення (викуп) земельної ділянки погоджується Верховною Радою України. Погодження матеріалів вилучення (викупу) земельних ділянок особливо цінних земель, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, провадиться Верховною Радою України за поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, Київської і Севастопольської міських рад.

Статтею 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» визначено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об'єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об'єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення.

На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

На використання земельної ділянки або її частини в межах природно-заповідного фонду може бути встановлено обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором. Обмеження (обтяження) підлягає державній реєстрації і діє протягом строку, встановленого законом або договором.

Згідно ст.. 28 зазначеного Закону на території пам'яток природи забороняється будь-яка діяльність, що загрожує їх збереженню або призводить до деградації чи зміни первісного їх стану. Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів, оголошених пам'ятками природи, беруть на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Ст. 140 Конституції України визначає, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади мешканців села, селища, міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в рамках Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою у порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради і їх органи.

Порядок обрання органів місцевого самоврядування, їх функціонування та повноваження передбачено в Законі України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

Відповідно до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади і здійснюють від їх імені та у їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, іншими законами (ст. 10 Закону).

Ст. 46 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” встановлює, що сільські, селищні, міські, районні в місті, районні, обласні ради проводять свою роботу сесійно. Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні й інші акти у формі рішень, що доводяться до відома населення. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ст. 59 Закону).

Судом встановлено, як вбачається з матеріалів справи Місхорський парк, як парк - памятник садово-паркової архітектури, було визначено постановою Ради Міністрів Української РСР від 29.01.1960 р. № 105. Державний комітет Української РСР по екології і раціональному природокористуванню постановою від 30.08.1990 р. № 18 за результатами проведеної інвентаризації затвердив перелік державних парків памяток садово-паркового мистецтва, до складу яких за № 39 було віднесено Місхорський парк-памятку республіканського значення площею 23,0 га (м. Ялта, сел.. Кореїз) (а.с.179).

08.04.1998 року відповідно до акту приймання передачі парків - памятків садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення на баланс Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України було передано під відповідальну охорону та забезпечення цільового використання Місхорський парк- памятник площею 21,0 га Адміністрації парків памяток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення “Лівадійський”, “Масандрівський”, “Місхорський”(а.с.60).

Державна адміністрація парків памяток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення “Лівадійський”, “Масандрівський”, “Місхорський” відповідно до Положення, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 29.07.2004 року № 284, є бюджетною установою, створеною з метою вдосконалення управління територіями Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків памятків садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення і входить до сфери управління Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (а.с. 34), зареєстрована як юридична особа з ідентифікаційним кодом 33223992 (а.с.40).

Судом встановлено, що відповідно до Охоронного зобовязання , підписаного Республіканським комітетом АР Крим з охорони навколишнього природного середовища та Державною адміністрацією парків памяток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення “Лівадійський”, “Масандрівський”, “Місхорський” 26.05.2008 р. за № ППСПИ/з-6-1 на території парка памятника садово-паркового мистецтва забороняється будь-яка діяльність , що погрожує його збереженню та призводить до його деградації первинного стану, а саме:

-проведення господарської та підприємницької діяльності без попереднього погодження з місцевим природоохоронним органом ;

- зміну меж , відведення та виділення земельних ділянок парку для інших цілей, використання їх під будь-яке будівництво, сади, городи, а також для розміщення торгових точок, ларьків, кіосків, тентів, та рекламних щитів, самовільна огорожа, та інш. в порушення вимог чинного законодавства (а.с.9).

Суд зазначає, що відповідно до пункту 3 Постанови Верховної Ради України, від 16.06.1992 р. № 2457-XII "Про введення в дію Закону України "Про природно-заповідний фонд України",в зв'язку з прийняттям Закону України "Про природно-заповідний фонд України" вважати раніше створені державні заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва республіканського значення - відповідно заказниками, пам'ятками природи, ботанічними садами, дендрологічними парками, зоологічними парками, парками-пам'ятками садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.

Відповідно до Рішення Кореїзської селищної ради від 19 березня 2001 року № 904 було затверджено технічний звіт з інвентаризації земель Кореїзської селищної ради, відповідно до якого Місхорський парк памятник увійшов до складу земель, що знаходиться в межах населеного пункту смт Кореїз.(а.с.182)

Даний факт не заперечується сторонами, та підтверджується матеріалами справи, зокрема актом перевірки Кореїзської селищної ради Державною інспекцією з контролю та використанням та охороною земель в АР Крим (а.с.143).

Зазначеним актом, також встановлено, що земельна ділянка, щодо якої було прийнято оскаржуване рішення знаходилась в межах території Місхорського парку памятнику.

Судом встановлено, що відповідно до даних державного статистичного обліку про наявність земель та їх розподіл по власникам землі, землекористувачам, угіддям та видам економічної діяльності станом на 01.01.2010 року (форма 6 зем), наданим управління Державного комітету земельних ресурсів м . Ялта АР Крим , в рядку 84 «організації, підприємства природоохоронного призначення» облікований Місхорський парк площею 13,6 га (а.с.162,163).

Відповідно до пояснень представника Республіканського комітету АР Крим по земельних ресурсах розходження площі Місхорського парку, пояснюється наявністю на території парку ряду землекористувачів санаторіїв, що виникли протягом 50-70 р.р. минулого сторіччя, площа яких увійшла до площі Місхорського парку в 23,0 га., що також підтверджується висновком Юридичного управління Ради Міністрів АР Крим від 03.06.1999 р. № 3/221(а.с.186).

Згідно з рішенням Верховної Ради АР Крим «Про встановлення меж селища Кореїз» від 20.02.2002 року № 2278-2/02 межи селища Кореїз встановлено загальною площею 355 га, в тому числі 23 га землі природоохоронного призначення (Мисхорський парк) (а.с.164).

Суд погоджується з твердженнями позивача, що відповідачем оскаржуване рішення прийнято не зважаючи на відсутність відповідних погоджень Верховної Ради України або постанови Кабінету Міністрів України.

Крім того, судом встановлено, що постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.09.2009 року по справі № 2-8/1440.1-2009 (а.с.63) було визнано недійсним рішення виконавчого комітету Кореїзської селищної ради № 108 від 23.04.2008 р. «Про дозвіл громадському обєднання «Місхор» установки легких архітектурних форм на території смт Кореїз»; рішення виконавчого комітету Кореїзської селищної ради № 176 від 08.07.2008 року «Про дозвіл громадському обєднанню громадян «Місхор» реєстрації в БТІ торговельного павільйону літ.А за адресою смт Кореїз, вул.. Алупкінське шосе, 7ж і видачі свідоцтва про право власності»; скасовано державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю за адресою: м. Ялта,смт Кореїз, вул.. Алупкінське шосе, 7ж, вчинену комунальним підприємством Ялтинське бюро технічної інвентаризації за громадським обєднанням «Місхор».

Зазначеною постановою було встановлено, що оскаржувані рішення, прийняті виконавчим комітетом Кореїзської селищної ради з перевищенням повноважень та порушують права держави в особі Державної адміністрації парків памяток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення “Лівадійський”, “Масандрівський”, “Місхорський”, яка є відповідальною за охорону та забезпечення цільового використання садово-паркового мистецтва загально державного значення.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 72 встановлені обставини Севастопольським апеляційним господарським судом є такими, що не потребують доказування. Згідно з ч. 3 ст. 105 ГПК України постанови по господарським справам апеляційної інстанції набувають законної сили з прийняття.

В судовому засіданні встановлено, що підставою для звернення ГО «Місхор» для отримання дозволу на складання проекту землеустрою з відводу земельної ділянки за адресою: м. Ялта, сел.. Кореїз, вул.. Алупкінське шосе в районі буд. 7 , в довгострокову оренду було наявність реєстрації права власності на нерухоме майно (а.с.204), яке було скасовано вищевказаним рішенням Севастопольського апеляційного господарського суду.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Громадське об'єднання громадян (підприємців) «Місхор» легалізовано шляхом повідомлення про заснування 23.04.2008 р. (реєстраційний № 19) (а.с.105) на підставі рішення виконавчого комітету Кореїзської селищної ради від 23.04.2008 року № 53 (а.с.106) є громадською організацією.

Відповідно ст.14,15,17 Закону України «Про обєднання громадян» громадська організація, легалізована шляхом повідомлення про заснування не набуває статусу юридичної особи.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 93 Земельного кодексу України земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Отже на думку суду громадська організація , що не набула статусу юридичної особи не має право оренду земельної ділянки.

За таких обставин, приймаючи до уваги , що відповідно до порядку, визначеному у ЗК України, надання дозволу на складання проекту відведення є первинним заходом в процедурі надання земельної ділянки у власність (користування), ненадання відповідачем доказів дотримання вимог ст. 150 ЗК України при вирішенні питання щодо фактичного вилучення земельних ділянок з території парку-памятнику “Місхор”, суд приходить до висновку, що рішення відповідача № 993 від 29.07.2008 року прийняти без дотримання вимог чинного законодавства, в наслідок чого існують підстави для визнання їх протиправними та скасуванню

Під час судового засідання, яке відбулось 10.06.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 160, 163 КАСУ постанову складено 17.06.2010 р.

Керуючись ст.ст. 98, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити .

2.Визнати протиправними та скасувати рішення Кореїзської селищної ради № 993 від 29.07.2008 року.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Котарева Г.М.