Ухвала суду № 102966437, 20.01.2022, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 січня 2022 року Чернігів Справа № 620/17686/21

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Заяць О.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, Деснянського відділу у місті Чернігові Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, Деснянського відділу у місті Чернігові Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, у якому просить:

- зобов`язати Управління ДМС України у Чернігівській області знищити (анулювати) інформацію (файл) персональних даних на ім`я ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зберігається в Єдиному державному демографічному реєстрі, в тому числі знищити (анулювати) номер УНЗР гр. ОСОБА_2 та вивести його з реєстру ЄДДР України і у подальшому вести облік гр. ОСОБА_2 за : прізвищем, іменем, по батькові та датою народження, без використання засобів ЄДДР, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ;

- визнати протиправною відмову Деснянського відділу у м. Чернігові Управління Державної міграційної служби України у Чернігівській області у видачі гр. ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ та зобов`язати Деснянський відділ у м. Чернігові Управління Державної міграційної служби України у Чернігівській області оформити та видати гр. ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, позовна заява подана з порушенням вимог частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме до позовної заяви не додано оригіналу документа про сплату судового збору у порядку та розмірі, визначених частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» або документу, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При цьому, позивач просить звільнити його від сплати судового збору на підставі пункту 14 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір».

Однак, вказані доводи не є обґрунтованими, виходячи з наступного.

Згідно частини першої статті 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частина друга статті 3 Закону України «Про судовий збір» містить перелік об`єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 цього ж Закону - перелік суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.

Так, згідно пункту 14 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

При цьому, стаття 3 Закону України «Про судовий збір» чітко розмежовує поняття «заява» та «позовна заява», а в пункті 14 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» не зазначено, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Крім того, відповідно до приписів частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норми права, викладені в постановах Верховного Суду, а не ухвалах.

Таким чином, позивач не вважається особою, яка звільняється від сплати судового збору за подання позовної заяви на підставі пункту 14 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір».

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини сьомої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Зазначені норми необхідно враховувати в системному зв`язку зі статтею 53 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Нормами статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України встановлюються правила участі у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Так, відповідно до частини першої зазначеної статті Кодексу у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування повинні надати адміністративному суду документи та інші докази, які підтверджують наявність визначених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з нормами частини першої статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Таким чином, звертаючись з позовом в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ОСОБА_1 діє як законний представник неповнолітньої дитини в розумінні саме частини першої статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України, а не як фізична особа, якій законом надане право звертатися до суду в інтересах інших осіб відповідно до частини першої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з цим, представництво інтересів іншої особи у суді відповідно до статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України не є абсолютною підставою для звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір», оскільки закон не звільняє батьків, які звертаються в інтересах неповнолітньої дитини від сплати судового збору при зверненні до суду, за виключенням батьків дітей, пільги для яких встановлені пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» (законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю).

Аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку про те, що Закон не відносить неповнолітніх дітей та батьків, які звертаються в їх інтересах щодо отримання паспорта громадянина України, до категорії громадян, які безумовно звільняються від сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №367/5983/16-ц.

Водночас, до матеріалів справи не надано інших документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, належною сплатою судового збору при поданні до суду фізичною особою адміністративного позову, який містить дві позовні вимоги немайнового характеру вважається сплата судового збору в розмірі 1 816,00 грн (908,00 грн.*2).

За таких обставин, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 816,00 грн на рахунок UA348999980313191206084025739, отримувач - ГУК у Черніг.обл /тг м. Чернігів/ 22030101, код отримувача ЄДРПОУ - 37972475, банк - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки позивач може усунути у семиденний строк з моменту отримання ухвали суду шляхом подання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1 816,00 грн або копії документу, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Керуючись статтями 160, 169, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, Деснянського відділу у місті Чернігові Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху та надати позивачу семиденний строк з моменту отримання ухвали суду для усунення недоліків позову.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків, у встановлений судом строк, відповідно пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява буде йому повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Заяць