Рішення № 102965535, 18.01.2022, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2022 року Чернігів Справа № 620/15418/21

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, третя особа – Приватне підприємство «Трансвіт» про визнання протиправним та скасування висновку,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, третя особа – Приватне підприємство «Трансвіт», в якому просить визнати протиправним та скасувати висновок відповідача про результати моніторингу ID моніторингу: UA-M-2021-09-16-000031 від 27.09.2021.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що зазначивши у висновку усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, відповідач не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність, а також не зазначив якими конкретно положеннями Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України слід керуватись.

Суд ухвалою від 18.11.2021 розгляд справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення ( виклику) сторін та встановив відповідачу строк для подачі відзиву.

Представник відповідача надав відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що відповідач склав оскаржуваний Висновок від 27.09.2021 відповідно до Порядку №552, а саме: у пункті 3 констатуючої частини Висновку від 27.09.2021 Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області зазначило про зобов`язання вжити заходів щодо усунення виявлених порушень, а саме: припинення зобов`язань за договором з дотриманням положень Господарського та Цивільного кодексів України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. А отже, відповідач зазначив один із способів усунення виявленого порушення, який є чітким та зрозумілим.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області здійснено моніторинг публічної закупівлі ID:UA-2021-07-01-008005-c, що підтверджується наказом від 15.09.2021 №527.

Підставою для проведення такого моніторингу вказані виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель (пункт 4 частини першої статті 8 Закону № 922), про що також зазначено в додатку до Наказу №527.

Моніторинг було здійснено з 16.09.2021 по 27.09.2021.

За результатами моніторингу закупівлі ID:UA-2021-07-01-008005-c Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області склало висновок про результати моніторингу закупівлі від 27.09.2021 (далі - Висновок від 27.09.2021), де зафіксовано порушення, вимог законодавства у сфері публічних закупівель, а саме: порушення пункту 8 частини шостої статті 40 Закон України від 25.12.2015 №922-VIII «Про публічні закупівлі» (Закон №922), порушення частини п`ятої статті 41 Закону №922, який оприлюднено в електронній системі закупівель 10.08.2021 за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/ UA-2021 -07-01 -008005-с.

Суть виявлених порушень полягає у наступному:

- позивачем не підтверджено обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі у вигляді експертних, нормативних, технічних та інші документів тому останнім порушено вимоги пункту 2 частини восьмої статті 40 Закону №922, а саме не відмінено переговорну процедуру закупівлі у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства щодо закупівель, натомість позивачем 12.07.2021 з ПП «ТРАНСВІТ» укладено договір №01-07/2021/2;

- позивачем включено до підпункту 2 пункту 11.1 Договору про закупівлю від 12.07.2021 №01-07/2021/2 про надання послуг такої підстави для внесення змін до істотних умов договору, як зміна ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, що не відповідає нормам частини п`ятої статті 41 Закону №922, так як предметом закупівлі були послуги.

Згідно висновку ID моніторингу: UA-M-2021-09-16-000031 від 27.09.2021 Прилуцькій дослідній станції ІС НААН, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Держаудитслужбою зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором з дотриманням положення Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Позивач з даним висновком не погоджується вважає його протиправним, внаслідок чого звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України від 26.01.1993 №2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» з наступними змінами та доповненнями у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі – Закон України №2939-ХІІ).

Згідно з частиною 1 статті 1 цього Закону здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 №868 «Про утворення Державної аудиторської служби України», яка набрала чинності 03.11.2015, утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі - Положення №43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Пунктом 9 Положення №43 визначено, що Держаудитслужба в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує та контролює їх виконання.

Відповідно до статті 5 Закону України №2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон України від 25.12.2015 №922-VIII «Про публічні закупівлі» з наступними змінами та доповненнями у редакції Закону України від 30.03.2020 №540-ІХ (далі – Закон №922), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Статтею 1 цього Закону визначено поняття, які застосовуються для цілей зазначеного закону, зокрема: моніторинг закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до статті 7-1 Закону №922, моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання. Моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини 4 статті 22 цього Закону.

Рішення про початок моніторингу закупівлі оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі. Рішення про початок моніторингу закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - Висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі. Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.

Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Якщо замовник не усунув порушення, визначене у висновку, і таке порушення матиме негативний вплив для бюджетів, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю проводить перевірку закупівлі відповідно до Закону України №2939-ХІІ. Керівник органу державного фінансового контролю або його заступник приймає рішення про призначення перевірки закупівлі, яке оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття. При цьому процедура закупівлі на період проведення перевірки закупівлі не зупиняється.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 15.07.2021 у справі №160/8418/19, проведення перевірки органом державного фінансового контролю здійснюється з метою корегування роботи підконтрольного суб`єкта та приведення його діяльності відповідно до вимог законодавства. Наслідком такої перевірки є надіслання суб`єкту такої перевірки вимоги, яка містить інформацію про виявлені порушення. Одночасно, з метою коригування діяльності підприємства, у такій вимозі може бути зазначено і спосіб усунення виявлених порушень і у цій частині така вимога є обов`язковою до виконання.

Надаючи оцінку висновку про допущення позивачем порушення вимог пункту 8 частини шостої статті 40 Закону №922, частини п`ятої статті 41 Закону №922 суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, відповідно до пункту 8 частини шостої статті 40 Закону №922 повідомлення про намір укласти договір про закупівлю повинно містити обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі, експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.

При цьому замовник визначає та завантажує в електронній системі закупівель експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.

Поряд з цим, оскільки переговори проводяться замовником з учасником/учасниками поза електронною системою закупівель, повідомлення про намір укласти договір про закупівлю є початковим документом у разі застосування переговорної процедури закупівлі та заповнюється в електронній системі закупівель саме замовником.

А тому у разі застосування переговорної процедури закупівлі з умови, визначеної пунктом 1 частини другої статті 40 Закону №922 обґрунтуванням такої процедури закупівлі можуть бути звіти про результати проведення закупівель (відкритих торгів) у зв`язку з відсутністю достатньої кількості учасників, предметом закупівлі в яких були ті самі товари, роботи і послуги, що є предметом закупівлі у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

Проте, Законом України «Про публічні закупівлі» не передбачено конкретного переліку експертних, нормативних, технічних та інших документів, які має оприлюднити Замовник на підтвердження умов застосування переговорної процедури закупівлі.

Така невизначеність конкретного переліку документів, який має бути оприлюднена в обґрунтування процедури закупівлі фактично призводить до створення штучних передумов для невиконання позивачем вимог зазначеної вище статті Закону №922, оскільки перелік таких документів не обмежується виключно одними звітами, як це зазначає відповідач.

Так, 01.07.2021 о 15.54 було опубліковано «Обгрунтування» застосування переговорної процедури 2021 (послуги з вирощування і збирання врожаю кукурудзи на зерно)», де була наведена інформація про підтвердження умов застосування переговорної процедури закупівлі, зокрема і про те, що було двічі відмінено закупівлю через подання менше двох пропозицій.

Щодо порушення частини п`ятої статті 41 Закону №922, слід зазначити наступне.

На думку відповідача позивачем включено до підпункту 2 пункту 11.1 Договору про закупівлю від 12.07.2021 № 01-07/2021/2 про надання послуг таку підставу для внесення змін до істотних умов договору, як зміна ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, що не відповідає нормам частини п`ятої статті 41 Закону №922, так як предметом закупівлі були послуги.

При цьому, позивач зазначає, що даний пункт не використовувався як підстава для внесення змін до даного договору і вважає, що це не є порушенням Закону України «Про публічні закупівлі». Позивачем було проаналізовано наступні закупівлі за ідентифікаторами: UA-2021-02-26- 002361-с, UA-2020-07-28-002455-a, UA-2021-02-24-004773-b, UA-2020-05-08-001160-а, UA-2019-03-26-001624-c, UA-2019-05-10-001013-C за аналогічними предметами закупівлі і жодних зауважень зі сторони Держаудитслужби стосовно наявності даного пункту у договору не було.

Так, відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону №922 договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

У свою чергу, основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього зазначені в статті 41 Закону №922.

Згідно з частиною першою статті 41 Закону №922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

При цьому відповідно до частини четвертої статті 41 Закону №922 умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозицїї за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Отже, замовник укладає договір про закупівлю відповідно до тих вимог, які визначені у тендерній документації та з урахуванням відповідності умов договору вимогам законодавства.

Відповідно до частини п`ятої статті 41 Закону №922 істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Вказана норма чітко визначає обмеження щодо максимального перегляду ціни за одиницю товару в бік збільшення та періоду, протягом якого можливе таке збільшення.

Отже, сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю у випадку, визначеному пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922, у разі збільшення ціни саме на такий відсоток, на який відбулося коливання на ринку, але не більше ніж на 10 відсотків один раз протягом 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару

Таким чином, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинно бути доведено належними та допустимими доказами та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Згідно з п.22 статті 1 Закону №922 предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Послуги в розумінні Закону №922 - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації (пункт 21 частини першої статті 1 Закону №922).

В свою чергу товари - продукція, об`єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов`язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів (п. 34 частини першої статті 1 Закону №922).

З огляду на вказане, суд уважає висновок відповідача в частині порушення позивачем положень частини п`ятої статті 41 Закону №922 законним та обґрунтованим.

Проте, як вбачається з висновку ID моніторингу: UA-M-2021-09-16-000031 від 27.09.2021 Прилуцькій дослідній станції ІС НААН Держаудитслужбою зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором з дотриманням положення Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

Так відповідно до ст.202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч.1 ст.598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Статтями 599-609 врегульовані випадки припинення зобов`язань. Так, зокрема, зобов`язання припиняються: зарахуванням; недопустимістю зарахування зустрічних вимог; зарахуванням у разі заміни кредитора; припиненням зобов`язання за домовленістю сторін; прощенням боргу; поєднанням боржника і кредитора в одній особі; неможливістю його виконання; смертю фізичної особи; ліквідацією юридичної особи.

Тобто, законодавством передбачено великий перелік підстав для припинення зобов`язання за договором.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів.

Зазначивши у висновку про усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, відповідач не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність, а також не зазначив якими конкретно положеннями Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України слід керуватись.

Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі Замовника для усунення порушень. Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.

Зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення. Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №160/9513/18 та у постанові Верховного Суду від 05.03.2020 по справі №640/467/19.

Такий захід реагування у вигляді зобов`язання розірвати укладений договір про закупівлю, на думку суду, є виключним заходом, обрання якого можливе у разі, якщо виявлені порушення реально створюють якусь загрозу. У висновку про результати моніторингу закупівлі взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове використання бюджетних коштів, що не узгоджується з вимогою Держаудитслужби. Вимога припинити зобов`язання за договором про закупівлю з переможцем публічної закупівлі, який сумлінно виконується сторонами, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів - сторін договору про закупівлю, тощо.

Крім того, розірвання договору можливе лише у випадку його укладення з порушенням вимог частини 4 статті 41 Закону №922.

Враховуючи все викладене, суд приходить до висновку про достатність підстав для задоволення позову та визнання протиправним і скасування висновку відповідача про результати моніторингу ID моніторингу: UA-M-2021-09-16-000031 від 27.09.2021.

Згідно ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, третя особа – Приватне підприємство «Трансвіт» про визнання протиправним та скасування висновку - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області про результати моніторингу ID моніторингу: UA-M-2021-09-16-000031 від 27.09.2021.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області на користь Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України судові витрати в сумі 2 270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят).

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Позивач – Прилуцька дослідна станція Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (вул.Вавілова, 16, м.Прилуки, Чернігівська область, код ЄДРПОУ 00495214);

Відповідач – Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області (вул.Єлецька, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 40919597);

Повний текст рішення виготовлено 18 січня 2022 року.

Суддя Л.О. Житняк