Ухвала суду № 102962001, 31.01.2022, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кс/428/1679/2022

Справа № 428/721/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2022 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі слідчого судді Комплєктової Т.О., за участю секретаря судового засідання Казюк Л.Г., слідчого Ярушкевича С.О., представника власника майна – адвоката Цибулі О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області клопотання представника власника майна ОСОБА_1 – адвоката Цибулі Олексія Миколайовича, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному 23.12.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020130000000195 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.110-2, ч.ч.3,4 ст.191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Сєвєродонецького міського суду надійшло зазначене клопотання

В обґрунтування вказаного клопотання адвокат посилається на те, що ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25.02.2021 (судова справа № 428/1500/21) в межах кримінального провадження №42020130000000195 від 23.12.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 110-2, ч. ч. 3, 4 ст. 191 КК України, з метою збереження речових доказів, накладено арешт на таке майно: готівкові грошові кошти в сумі 3471500 (три мільйони чотириста сімдесят одна тисяча п`ятсот) гривень; телефони «Apple» та «Samsung»; комп`ютер «Acer».

Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється слідчими слідчого відділу 3-го управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях. Нагляд у формі процесуального керівництва у даному провадженні забезпечується прокурорами Луганської обласної прокуратури.

Відповідно до фабули кримінального провадження, яка зазначена у витязі з ЄРДР, також у відповідних процесуальних документах, досудове розслідування здійснюється за фактом привласнення посадовими особами ПП «Рубіжанський залізобетон» (код за ЄДРПОУ 33075518), бюджетних коштів, які були перераховані бюджетними установами Кремінського району за послуги з опалення, з подальшим їх виведенням на рахунки підконтрольних комерційних структур у тіньовий готівковий обіг.

Під час досудового розслідування зазначених злочинів перевірялась причетність до їх вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка нібито надавала бухгалтерські послуги ПП «Рубіжанський залізобетон». З цією метою, за місцем її мешкання 16.02.2021 слідчими проведено обшук, під час якого вилучено вищевказане майно, на яке в подальшому слідчим суддею 25.02.2021 накладено арешт.

За результатами досудового розслідування, 25.06.2021 прокурором із кримінального провадження № 42020130000000195 від 23.12.2020 виділені матеріали досудового розслідування стосовно службових осіб ПП «Рубіжанський залізобетон» та виділеним матеріалам присвоєно № 22021130000000142 від 24.06.2021.

Вироком Кремінського районного суду Луганської області від 01.12.2021, який набрав законної сили 04.01.2022, у кримінальному провадженні № 22021130000000142 від 24.06.2021 за всіма вищевказаними фактами визнано винним заступника директора ПП «Рубіжанський залізобетон» ОСОБА_2 , при цьому, вищевказані арештовані речі не визнані майном, яке підлягає спеціальній конфіскації.

Крім того, вся матеріальна шкода у вказаному кримінальному провадженні відшкодована ОСОБА_2 у повному обсязі.

Отже, за результатами досудового розслідування злочинів у кримінальному провадженні №42020130000000195 від 23.12.2020, причетність ОСОБА_1 до їх вчинення, а також незаконне походження арештованого її майна, не доведена, як наслідок вже майже рік вона необґрунтовано позбавлена основоположного права власності, гарантоване їй статтею 41 Конституції України, у вигляді заборони вільно володіти та розпоряджатись її вищевказаним арештованим майном.

Згідно із ст. 2 КПК України одним із завдань кримінального провадження є охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, з тим, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що причетність ОСОБА_1 та її арештованого майна до вищевказаних злочинів не доведено вважаю, що відпала потреба у подальшому застосуванні арешту її майна, накладеного вищевказаною ухвалою слідчого судді від 25.02.2021.

Подальше утримання її майна буде суперечить завданням кримінального провадження та істотно буде порушувати основні його засади, і основоположні права ОСОБА_1 , передбачені статтею 1 Протоколу першого Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, статтею 41 Конституції України.

З урахуванням викладеного та з метою забезпечення реалізації основоположних прав ОСОБА_1 на мирне володіння своїм майном, усунення подальшого необґрунтованого процесуального примусу, керуючись ч. 1 ст. 174 КПК України, прошу скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25.02.2021 в межах кримінального провадження №42020130000000195 від 23.12.2020 а саме: готівкових грошових коштів в сумі 3471500 (трьох мільйонів чотириста сімдесят однієї тисячі п`ятсот) гривень; телефонів «Apple» та «Samsung»; комп`ютера «Acer», які на праві приватної власності належать ОСОБА_1 .

Власник майна ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Представник власника майна – адвокат Цибуля О.М. підтримав доводи клопотання, просив скасувати арешт, накладений на грошові кошти в розмірі 3 471 500 (три мільйони чотириста сімдесят одна тисяча п`ятсот) гривень, які належать ОСОБА_1 та додатково пояснив, що матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_2 скеровані до суду з обвинувальним актом. Вироком Кремінського районного суду Луганської області від 01.12.2021, який набрав законної сили 04.01.2022 визнано винним заступника директора ПП «Рубіжанський залізобетон» ОСОБА_2 , при цьому, вищевказані арештовані речі не визнані майном, яке підлягає спеціальній конфіскації, а матеріальна шкода у вказаному кримінальному провадженні відшкодована ОСОБА_2 у повному обсязі. Отже на теперішній час відпала необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаних грошових коштів. Стороною обвинувачення причетність ОСОБА_1 до кримінального правопорушення не доведена, а підозра не пред`явлена, відомості щодо незаконності походження тимчасово вилучених у неї грошових коштів.

Слідчий у судовому засіданні просив вирішити питання на розсуд суду та повідомив, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020130000000195 від 23.12.2020 проводилось за трьома фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.110-2, ч. 4 ст.191 та ч.3 ст.191 КК України, в тому числі відносно ОСОБА_1 , за місцем мешкання якої були вилучені вказані у клопотанні грошові кошти, мобільні термінали зв`язку та комп`ютерне обладнання. Відносно ОСОБА_2 дійсно було змінено правову кваліфікацію кримінального правопорушення на ч.2 ст.364-1 КК України та спрямовано обвинувальний акт до Кремінського районного суду Луганської області. Проте, факт вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.110-2, ч. 4 ст.191 та ч.3 ст.191 КК України розслідується органом досудового розслідування і досі, у тому числі у відношенні ОСОБА_1 , триває проведення відповідних судових експертиз (судово-економічна експертиза та комп`ютерно-технічні експертизи, в ході яких виявлені видалені файли). Грошові кошти, мобільні термінали зв`язку та комп`ютерне обладнання визнані речовими доказами, тому наявна потреба у арешті вказаного майна. Крім того, у клопотанні заявника відсутні посилання на те, що арешт майна накладено необґрунтовано. Арешт майна в цьому випадку є пропорційним та розумним. Прийняти законне рішення по справі наразі немає можливості, оскільки відсутні висновки судових експертиз.

Вислухавши надані в судовому засіданні пояснення сторін, дослідивши клопотання та надані матеріали, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що слідчим відділом 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені № 42020130000000195 від 23.12.2020, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 110-2, ч. 3,4 ст. 191 КК України.

Вказане кримінальне провадження зареєстроване за фактом привласнення посадовими особами ПП «Рубіжанський залізобетон», код ЄДРПОУ 33075518 (юридична адреса: Луганська область, м. Кремінна, проспект Дружби, буд. 14, далі - ПП «Рубіжанський залізобетон») бюджетних коштів, які були перераховані у 2019 році бюджетними установами Кремінського району за послуги з опалення, з подальшим їх виведенням на рахунки підконтрольних комерційних структур у тіньовий готівковий обіг.

B ході досудового розслідування отримано можливі дані про причетність до вказаної протиправної діяльності громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 та виконує обов`язки бухгалтера ТОВ «ПРОМСТРОЙЛС» та ТОВ «ТЕХЛІСРЕСУРС», які у опалювальний період 2018-2020 рр. згідно податкових накладних нібито постачали паливний матеріал (брикети паливні) до ПП «Рубіжанський залізобетон».

Ухвалою слідчого судді від 05.02.2021 по справі 428/721/21 було надано дозвіл на проведення обшуку в рамках кримінального провадження, внесеного 23.12.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020130000000195, в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 , з метою відшукання та вилучення: бухгалтерської документації, яка містить у собі відомості щодо фінансово-господарської діяльності ПП «Рубіжанський залізобетон» за надання послуги з опалення бюджетним установам за опалювальні періоди з 2018 по 2021 роки.

16.02.2021 в ході проведення обшуку за місцем фактичного мешкання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , було виявлено та вилучено:

- предмети, зовні схожі на грошові кошти у гривнях, а саме: 343 (триста сорок три) банкноти номіналом 500 гривень (п`ятсот гривень) кожна, 3550 (три тисячі п`ятсот п`ятдесят) банкнот номіналом 200 (двісті) гривень кожна, 600 (шістсот) банкнот номіналом 100 (сто) гривень кожна, 600 (шістсот) банкнот номіналом 50 (п`ятдесят) гривень кожна, тобто усього на загальну суму 971500 (дев`ятсот сімдесят одна тисяча п`ятсот) гривень;

- предмети, зовні схожі на грошові кошти у гривнях, а саме: 1000 (тисяча) банкнот номіналом 100 (сто) гривень кожна, 3000 (три тисячі) банкнот номіналом 200 (двісті) гривень кожна, тобто усього на загальну суму 700000 (сімсот тисяч) гривень;

- предмети, зовні схожі на грошові кошти у гривнях, а саме: 1501 (одна тисяча п`ятсот одна) банкнота номіналом 200 (двісті) гривень, тобто усього на загальну суму 300200 (триста тисяч двісті) гривень;

- предмети, зовні схожі на грошові кошти у гривнях, а саме: 2600 (дві тисячі шістсот) банкнот номіналом 500 (п`ятсот) гривень кожна, 200 (двісті) банкнот номіналом 1000 (тисяча) гривень кожна, тобто усього на загальну суму 1500000 (один мільйон п`ятсот тисяч) гривень;

- мобільний телефонний апарат «Apple» у корпусі чорного кольору;

- мобільний телефонний апарат «Samsung» у корпусі червоного кольору;

- портативний комп`ютер (ноутбук) «AcerAspire» sn NXNQQSA017546032077600 із мережевим шнуром.

17.02.2021 вказані вище предмети та речі, відповідно до ст. 98 КПК України, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

25.02.2021 ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області Бойко Н.В. по справі 428/1500/21 було накладено арешт на виявлені та вилучені предмети, зокрема і предмети, зовні схожі на грошові кошти. Підставою стало те, що з матеріалів долучених до клопотання, випливає, що грошові кошти, можуть бути одержаними внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а тому можуть підлягати спеціальній конфіскації, а також доведеність слідчим необхідності арешту майна, оскільки воно має значення речового доказу та доведеність наявності ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, з урахуванням розумності та спів розмірності щодо завдань кримінального провадження. При цьому, ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, причин неявки суду не повідомила, про дату, час та місце розгляду клопотання була повідомлена належним чином.

Відповідно до ч.ч.1, 2. ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та\або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим кодексом порядку.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч.2 ст.174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно з п.13 інформаційного листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-558/0/4-13 від 05.04.2013 Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя скасовує ці заходи забезпечення лише у випадках: надходження від підозрюваного/обвинуваченого, його захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна клопотання про скасування повністю або частково арешту майна, якщо зазначені особи: 1) не були присутні при розгляді питання про арешт майна; 2) доведуть, що в подальшому застосуванні цього » заходу минула потреба; 3) доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч.1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160 - 166, 170 – 174 цього Кодексу. Таким чином, правомірність володіння органами досудового розслідування майном, яке наділене ознаками речових доказів, має підтверджуватись в порядку, визначеному зазначеними статтями.

Як слідує з вищевикладених положень ч.1 ст.174 КПК України, клопотання про скасування арешту майна розглядається слідчим суддею на стадії досудового розслідування.

Стаття 41 Конституції України визначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У статті першій Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об`єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування. Аналогічна позиція викладена, також, у рішеннях по справах «Спорронг та Льонрот проти Швеції», «Прессос компанія ОСОБА_2 та інші проти Бельгії, «Звольський та Звольська проти Республіки Чехія», «Василеску проти Румунії» та інші.

В рішенні Європейського суду з прав людини CREDIT EUROPE LEASING IFN S. A. v. Romania (№ 38072/11) суд вказав, що арешт активів під час кримінального провадження це, в принципі, захід, який є тимчасовим обмеженням їх використання та не передбачає передачі права власності. Ця аргументація призвела до того, що Суд розглядає арешт як міру контролю за використанням майна

Необхідність з`ясувати, чи був досягнутий справедливий баланс між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав індивіда, стає актуальним лише після того, як буде встановлено, що оскаржене втручання задовольнило вимогу законності та не було свавільним.

ЄСПЛ визнав важливість проведення розслідування підозрюваних у серйозних економічних злочинах з належною ретельністю, щоб забезпечити належну оцінку злочинів та належне припинення провадження. Проте враховуючи, зокрема, тривалість вилучення активів, що належать компанії-заявнику, і значну вартість цих активів, а також відсутність можливості оскаржити захід, накладений у рамках кримінального провадження, стороною якого компанія-заявник не була, Суд підсумував, що у цій справі не було досягнуто справедливого балансу між загальним інтересом суспільства та інтересами компанії-заявника, оскільки на останню було покладено надмірний тягар.

Перш за все суд звертає увагу на те, що в даному випадку, арешт на майно (термінали зв`язку, комп`ютерне обладнання, грошові кошти) було накладено 25.02.2021 за наявності законної підстави, а саме з метою збереження його в якості речового доказу та забезпечення спеціальній конфіскації, оскільки існували підстави вважати, що грошові кошти набуті кримінально-протиправним шляхом.

Однак, встановивши наявність законних підстав для арешту майна станом на 25.02.2021, суд має визначити чи відповідає станом на теперішній час цей арешт справедливому балансу між загальним інтересом суспільства та інтересами заявника, та чи не є станом на теперішній час заявник особою, на яку покладено надмірний тягар як на законного власника чи володільця майна.

Оцінюючи важкість тягаря, покладеного на заявника, а також пропорційність та співрозмірність подальшого збереження арешту майна суд враховує той факт, що арешт на майно заявника було накладено 25.02.2021, тобто 11 місяців тому.

Заявнику не було пред`явлено підозри у вчиненні кримінального правопорушення в рамках цього провадження протягом більше ніж одинадцяти місяців досудового розслідування. Також, стороною обвинувачення протягом одинадцяти місяців досудового розслідування не було зібрано будь-яких вагомих доказів того, що арештоване майно могло бути набуто заявником внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Дані факти нівелюють таку підставу подальшого збереження арешту майна, як забезпечення спеціальної конфіскації.

Крім того, за результатами вивчення матеріалів кримінального провадження, наданим стороною обвинувачення, а також за результатом розгляду клопотання, слідчий вважає, що наразі доказове значення грошових коштів, в розумінні вимог ст. 98 КПК України, в ході досудового розслідування не доведено, а лише факт визнання цих грошових коштів речовими доказами, відповідно до постанови слідчого, не є достатнім для того, щоб протягом вкрай тривалого часу зберігати арешт на нього.

На думку слідчого судді, накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження його як речового доказу не означає, що такий арешт має автоматично зберігатися до закриття кримінального провадження. В разі тривалої відсутності у матеріалах кримінального провадження вагомих доказів вчинення правопорушення будь-якою особою, яких було б достатньо для пред`явлення підозри, або відсутності вагомих доказів набуття майна саме кримінально-протиправним шляхом, суд має підстави для скасування такого арешту з метою недопущення безпідставного тривалого втручання у право приватної власності на майно.

Разом із тим, відповідно до наданих суду матеріалів кримінального провадження встановлено, що термінали зв`язку та комп`ютерне обладнання заявника ще досліджуються стороною обвинувачення шляхом проведення повторних комп`ютерно-технічних експертиз, тому, на теперішній час, вказані речові докази відповідають критеріям ст. 98 КПК України та існують обґрунтовані підстави вважати, що вони можуть містити відомості та обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя не погоджується із доводами слідчого, який зазначає, що призначення та проведення в рамках кримінального провадження двох судових економічних експертиз від 11.08.2021 та від 09.06.2021з метою встановлення розміру надлишково сплачених кошті за договорами опалення не може призвести до створення будь-яких нових доказів, які б вказували на набуття майна (грошових коштів) кримінально-протиправним шляхом або підтверджували факт причетності заявниці до вчинення кримінального правопорушення, а тому ця підстава для збереження арешту майна є неспроможною. Крім того, грошові кошти не є об`єктом дослідження під час проведення судових економічних експертиз.

Таким чином, з огляду на вимоги пропорційності і співмірності втручання держави в право приватної власності, а також з огляду на тривалість арешту майна та відсутність вагомих доказів набуття його кримінально-протиправним шляхом, суд приходить до висновку про те, що подальше обмеження права володіння, користування та розпорядження грошовими коштами буде непропорційним втручанню у право власності, тобто у право на мирне володіння майном, а тому повинно бути припинено.

Підсумовуючи викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання представника власника майна ОСОБА_1 – адвоката Цибулі Олексія Миколайовича, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному 23.12.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020130000000195 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.110-2, ч.ч.3,4 ст.191 КК України підлягає частковому задоволенню в частині скасування арешту грошових коштів загальною сумою 3 471 500 (три мільйони чотириста сімдесят одна тисяча п`ятсот) грн. При цьому в даному випадку скасування арешту майна означає також скасування заборони відчуження, користування та розпорядження.

Керуючись ст. 7, 170-173, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області Бойко Н.В. від 25.02.2021 по справі №428/1500/21, на тимчасово вилучене під час обшуку за місцем фактичного мешкання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , майно, а саме грошових коштів загальною сумою 3 471 500 (три мільйони чотириста сімдесят одна тисяча п`ятсот) грн.

У задоволенні решти вимог клопотання відмовити.

Копію ухвали надіслати зацікавленим особам.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Згідно із ст. 309 КПК України ухвала про скасування арешту майна не входить до переліку ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню. Заперечення проти ухвал слідчого судді, які оскарженню не підлягають, можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя: Т. О. Комплєктова