Ухвала суду № 102961992, 28.01.2022, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кс/428/1754/2022

Справа № 428/494/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2022 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі: слідчого судді Комплєктової Т.О., за участю секретаря Казюк Л.Г., прокурора Немитих М.І., слідчого Таранухи Д.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Старовойтова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Сєвєродонецького міського суду Луганської області клопотання слідчого СУ ГУНП в Луганській області Таранухи Д.В., погоджене прокурором відділу Луганської обласної прокуратури Боровковою Л.В, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, внесеного 25.11.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021130000000385 у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рубіжне Луганської області, громадянина України, українця, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, статусу депутата не має, пенсіонер, на обліку лікаря нарколога та психіатра не перебуває, інвалід ІІІ групи, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшло зазначене клопотання..

В обґрунтування вказаного клопотання слідчий посилається на те, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання і збут вогнепальної зброї, діючи у порушення п. 1 «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», затвердженого постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 року № 2471-XII (зі змінами), без передбаченого п. 2, п. 9, п. 10 «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.1992 № 576 (зі змінами), п. 2.1 «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолошеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622 (зі змінами), усвідомлюючи, що придбання, зберігання та збут без передбаченого законом дозволу зброї заборонено та є злочином, бажаючи при цьому настання злочинних наслідків у вигляді порушення правил обороту користування населенням вогнепальної зброї, тобто діючи з прямим умислом та з корисливих мотивів, знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , здійснив переробку саморобним способом пневматичного пістолета «МР-654», на пістолет для стрільби патронами калібром 9х18 мм., який у подальшому зберігав у невстановленому місці, без передбаченого законом дозволу.

Далі ОСОБА_1 діючи з прямим умислом направленим на збут вогнепальної зброї та боєприпасів без передбаченого законом дозволу, приблизно у листопаді 2021 року більш точного часу під час досудового розслідування не встановлено здійснив пошук покупця вогнепальної зброї та боєприпасів, та запропонував ОСОБА_2 придбати вогнепальну зброю та боєприпаси, а саме пістолет моделі «МР-654» за грошові кошти у сумі 500 доларів США.

04 січня 2022 року більш точний час досудовим розслідування не встановлено, ОСОБА_2 , за запрошенням ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем мешкання останнього, а саме за адресою: АДРЕСА_2 погодився на пропозицію ОСОБА_1 щодо придбання вогнепальної зброї та боєприпасів.

05 січня 2022 року приблизно о 13 годині ОСОБА_3 за допомогою мобільного телефону зв`язався з ОСОБА_1 (який використовує абонентський номер НОМЕР_1 ) та домовився про зустріч щодо придбання вогнепальної зброї та боєприпасів, на що ОСОБА_1 відповів згодою та призначив зустріч, за місцем зберігання вогнепальної зброї за адресою: АДРЕСА_1 . Того ж дня у період часу з 13 год. 34 хв. до 13 год. 54 хв. доводячи свій злочинний умисел, направлений на незаконне зберігання, збут вогнепальної зброї та боєприпасів знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 незаконно збув за 500 доларів США, ОСОБА_2 пістолет з магазином та три набої.

05 січня 2022 року під час огляду місця події у період часу з 14 год 10 хв. до 14 год 25 хв. ОСОБА_2 добровільно видав пістолет з магазином та три набої, які відповідно висновку експерта № СЕ-19/113-21/364-БЛ від 14.01.2022 є вогнепальною зброєю, а саме переробленим пневматичним пістолетом моделі «МР-654» № НОМЕР_2 , перероблений саморобним способом для стрільби патронами калібром 9х18 мм. Пістолет виготовлений промисловим способом, зміни внесено саморобним способом. Надані на дослідження три патрони є бойовими припасами 9х18 мм патронами до пістолета конструкції Макарова (ПМ).

27 січня 2022 року слідчим слідчого управління ГУНП в Луганській області Тарануха Д.В., у відповідності до ст. ст. 276, 277, 278 КПК України, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України підтверджується зібраними доказами.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у незаконному зберіганні, збуті вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та відповідно до ч. 1 ст. 263 КК України карається позбавленням волі на строк від 3 до 7 років.

Згідно пунктів 1, 2, 3, 4 і 5 ч. 1 ст. 177 КПК України «метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється.

Про існування ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду свідчить, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України; відсутність офіційного працевлаштування. З огляду на його особисті та соціальні обставини життя, зв`язки з суспільством, дає усі підстави вважати, що ОСОБА_1 , перебуваючи на свободі, буде мати можливість переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та не виконати його процесуальні рішення.

Щодо існування ризику незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні свідчить наступне: слідчим відділу СУ ГУНП в Луганській області, за погодженням прокурора відділу Луганської обласної прокуратури, ОСОБА_1 вручено клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з додатками, в яких містяться анкетні данні свідків, що дають свідчення по кримінальному провадженню та повністю викривають його у вчинені кримінального правопорушення.

Про існування ризику продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, свідчить наступне: ОСОБА_1 засуджений 12.08.2016 року Рубіжанським міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 263 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік. 22.08.2017 року знятий з обліку по закінченню іспитового строку. 27 січня 2022 року ОСОБА_1 підозрюється у зберіганні та збуті вогнепальної зброї та боєприпасів без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, що вказує на те, що ОСОБА_1 на путь виправлення не став.

Таким чином, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та обставин тяжкості покарання, та зазначені вище обставини свідчать про те, що обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі, не забезпечить його належної поведінки та явки до слідчого або суду, у зв`язку з чим вбачається необхідним в обранні стосовно вказаної особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду та продовжити кримінальне правопорушення в якому він підозрюється, враховуючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, особу підозрюваного, вік та стан його здоров`я, відсутність офіційного місця роботи, що також свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

За ч. 1 ст. 177 КПК України, метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

Положенням ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням на вище викладене більш м`який запобіжний захід а саме: домашній арешт, особисте зобов`язання, не є можливим, оскільки перебуваючи на волі, останній може вчинити інше кримінальне правопорушення, може покинути місце свого проживання з метою ухилення від явки до органу досудового розслідування, та подальшого уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.

З урахуванням наявного у даному кримінальному провадженні конкретного суспільного інтересу, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, його тяжкість та міру покарання, особу підозрюваного, спосіб, особисті та соціальні обставини його життя, що в сукупності свідчить про існування передбачених п. п. 1, 3 і 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, які на даному етапі кримінального провадження є актуальними та реальними, у зв`язку з чим зміна на інший більш м`який запобіжний захід не забезпечить запобіганню зазначеним ризикам, належної поведінки та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а навпаки буде підґрунтям для спроб переховуватися від суду з метою уникнути кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Беручи до уваги наведені законодавчі положення, а також вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, враховуючи тяжкість, специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 дані про особу підозрюваного, репутацію підозрюваного, зважаючи на масштаби та наслідки його незаконної діяльності, є необхідним визначити розмір застави у межах, визначених ч. 5 ст. 182 КПК України, тобто у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 49 620 гривень, з покладанням на підозрюваного ОСОБА_1 таких обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися за межі, в тому числі підконтрольної Уряду України, території Луганської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, здати на зберігання до органу міграційної служби свої паспорти для виїзду за кордон, утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного слідчий, за погодженням з прокурором, звернулися до суду з відповідним клопотанням.

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання та доводи викладені в ньому та пояснили, що підозра пред`явлена ОСОБА_1 обґрунтована та підтверджується належними доказами. З метою запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням мінімального розміру застави у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 49 620 гривень. Ризики, викладені у клопотанні обґрунтовані та підтверджуються наданими суду доказами. Проси відмовити у задоволенні клопотання захисника про застосування більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки він не зможе запобігти таким ризикам, як продовжити кримінальне правопорушення або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив що більше трьох років назад до нього звернулись військові та попросили відремонтувати пістолет за грошову винагороду, пообіцявши, що він не буде нести відповідальність за це. Він не мав змоги відмовитись, оскільки час був не спокійний та він дуже боявся військових. Крім того, йому заплатили дуже велику суму грошей, а він мав борги за комунальні послуги. Він погодився на пропозицію військових та взявся ремонтувати зброю, а саме прилаштувати глушитель. Із ОСОБА_2 він познайомився нещодавно. Він допомагав йому переносити речі у теплиці та гаражі. У першу зустріч ОСОБА_2 побачив пістолет та попросив його продати, на що він погодився та попросив грошові кошти у сумі 500 доларів США, оскільки думав, що у ОСОБА_2 таку суму грошей ніколи не назбирає. Наступної зустрічі ОСОБА_2 приніс йому вказані грошові кошти. Він погодився продати вогнепальну зброю, оскільки мав заборгованість з комунальних послуг. Повідомив, що перебуває на обліках у лікарів із діагнозом: інсульт у 2017 році. За вказаним діагнозом він проходить лікування і на сьогоднішній день приймає ліки. Має травму руки, яку необхідно перев`язувати. Має прибуток у сумі 1 800 гривень - пенсійне забезпечення по інвалідності, іноді підробляє неофіційними підробітками, однак суму назвати не може. Просив суд відмовити у задоволенні клопотання та обрати у відношенні нього більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1

Захисник Старовойтов О.В. в судовому засіданні повідомив, що не спростовує визначені у клопотанні ризики, проте стороною обвинувачення не доведено неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, оскільки підозрюваний має серцево-судинні захворювання та має травму, потребує постійного лікування. Просив суд застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 .

Заслухавши пояснення слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали досудового розслідування та копії матеріалів, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя вважає його таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.

В судовому засіданні встановлено, що подане прокурором клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

27.01.2022, відповідно до вимог ст. ст. 276-278 КПК України ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

-протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо- відео контролю особи від 05.01.2022, встановлено зустріч ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , під час якого мається розмова щодо продажу вогнепальної зброї та боєприпасів за грошову винагороду.

-протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 05.01.2022, де встановлено що 05.01.2022 ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 вогнепальну зброю та боєприпаси за грошову винагороду у сумі 500 доларів США.

-протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо- відео контролю особи від 05.01.2022, встановлено зустріч ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , під час якої 05.01.2022 зафіксовано розмову та передачу вогнепальної зброї та боєприпасів ОСОБА_2 за грошові кошти.

-висновком експерта № СЕ-19/113-22/3640-БЛ від 14.01.2022 де встановлено, що наданий на дослідження пістолет є вогнепальною зброєю перероблений саморобним способом для стрільби патронами калібром 9х18 мм. Надані на дослідження ти патрони є бойовими припасами.

-протоколом допиту свідка ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17 січня 2022 року, де встановлено, що ОСОБА_1 , у денний час доби 05 січня 2022 року за грошову винагороду 500 доларів США збув вогнепальну зброю та боєприпаси ОСОБА_2

-протоколом допиту свідка ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 від 14 січня 2022 року, який був присутнім під час проведення слідчих дій 05 січня 2022 року, у приміщенні службового кабінету АТП розташоване по вул. Іванова 76 м. Рубіжне, де громадянин який представився як ОСОБА_2 добровільно видав співробітникам поліції пістолет та 3-три набої, які він придбав у ОСОБА_1 за грошові кошти у сумі 500 доларів США.

-протоколом допиту свідка ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 від 14 січня 2022 року, який був присутнім під час проведення слідчих дій 05 січня 2022 року, у приміщенні службового кабінету АТП розташоване по вул. Іванова 76 м. Рубіжне, де громадянин який представився як ОСОБА_2 добровільно видав співробітникам поліції пістолет та 3-три набої, які він придбав у ОСОБА_1 за грошові кошти у сумі 500 доларів США.

-протоколом огляду місця події від 05 січня 2022 року, в ході якого ОСОБА_2 у присутності двох понятих добровільно видав пістолет та три набої.

Слідчий суддя вважає, що за обставин, викладених у клопотанні про застосування запобіжного заходу, слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення та існування фактів, які в контексті практики Європейського суду з прав людини можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити даний злочин.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні стороною обвинувачення надано достатньо доказів щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме у незаконному зберіганні, збуті вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

При цьому слідчий суддя враховує, що на даній стадії кримінального провадження судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу, а тому докази, які є достатніми для висновку про наявність обґрунтованої підозри, не обов`язково мають бути настілки ж переконливими та повними, як докази на стадії висунення особі обвинувачення у вчиненні злочину або на стадії судового розгляду такого обвинувачення.

Крім того, стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового слідства та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому він підозрюється.

Так, про наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачена відповідальність у виді позбавлення волі на від трьох до семи років; вагомість доказів вини у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні; відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків, а саме родини та утриманців.

Також, слідчий суддя вважає встановленим та доведеним існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому він підозрюється, про що свідчить той факт, що ОСОБА_1 засуджений 12.08.2016 року Рубіжанським міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 263 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік. 22.08.2017 знятий з обліку по закінченню іспитового строку, однак 27.01.2022 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України; тривалість протиправних дій та зухвалість, з якою вони були скоєні, той факт, що підозрюваний ніде офіційно не працює, не займається суспільно корисною діяльністю, обрав шлях заробітку незаконним шляхом, а саме шляхом збуту збуті вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, що підтверджується матеріалами проведених НСРД та висновком експертизи та свідчить про існування високого ступеню ризику продовження вчинення ним злочинної діяльності аналогічної спрямованості,

Разом з тим, слідчий суддя не погоджується із доводами сторони обвинувачення та вважає, не доведеним існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки до свідка застосовані заходи безпеки, тому вказаний ризик належним чином не обґрунтований у клопотанні, не знайшов об`єктивного підтвердження у судовому засіданні та ґрунтується на припущеннях слідчого.

Слідчий суддя також враховує доводи сторони захисту, викладені на користь підозрюваного ОСОБА_1 , але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому досудовому розслідуванні кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв`язку із чим у задоволенні клопотання захисника Старовойтова О.В. слід відмовити.

Отже, слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, також враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, особу підозрюваного та його репутацію, вік, стан здоров`я, а також те, що підозрюваний не працює, не одружений, перебуває на пенсійному забезпеченні по інвалідності, є інвалідом ІІІ групи, не має на утриманні неповнолітніх дітей, раніше не судимий в порядку ст.89 КК України.

Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, що застосування запобіжного заходу у відношенні підозрюваного ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв`язку з чим вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.

Разом з цим, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2022 року для працездатних осіб складає 2 481 гривеня.

За таких обставин, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного та встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49 620 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять гривень) грн. 00 коп, яку підозрюваний має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов`язки, передбачені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. На переконання слідчого судді, застава у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, по 28 березня 2022 року включно.

Встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 49 620 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять гривень) грн. 00 коп., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач коштів: ТУ ДСА України в Луганській області, код отримувача (код ЄДРПОУ): 26297948, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача: UA208201720355209001000002672, призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ суду 05381484.

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 , наступні обов`язки:

- не відлучатися із м. Рубіжне без дозволу слідчого, прокурора;

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі їх наявності.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.

У разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Луганського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя: Т. О. Комплєктова