Рішення № 102960918, 31.01.2022, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/4659/21

2/212/192/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2022 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: Головуючого судді - Власенко М.Д., за участю секретаря судового засідання - Машошиної Ю.О., розглянувши за відсутності сторін та без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про визнання дій незаконними, визнання недійсними окремих пунктів та в цілому кредитного договору,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2021 року Акціонерне товариства "Банк Кредит Дніпро" (надалі - АТ «Банк Кредит Дніпро») звернулось до суду із вказаним позовом до відповідача, в обґрунтування якого вказали, що 16.07.2019 року між АТ "Банк Кредит Дніпро" та відповідачем ОСОБА_1 підписано заяву-згоду № 1130808 на укладання Універсального договору банківського обслуговування клієнтів-фізичних осіб. 16.07.2019 року між АТ "Банк Кредит Дніпро" та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір банківського рахунку та надання додаткових послуг № РКО-1130808/16072019/0200. На підставі цього договору банк здійснює обслуговування поточного рахунку клієнта. Згідно умов заяви-згоди, клієнт акцептує публічну пропозицію банку на укладання універсального договору банківського обслуговування клієнтів-фізичних осіб АТ "Банк Кредит Дніпро" із змінами та доповненнями (далі - УДБО), яка розміщена на Офіційному сайті банку за електронною адресою: www.creditdnepr.com.ua і беззастережно приєднується до умов УДБО та в повному обсязі погоджується з тим, що може обирати будь-які послуги, передбачені УДБО. Зазначеною заявою, клієнт підтвердив, що ознайомився та згодний із тарифами Банку та умовами УДБО, що знаходяться на Офіційному сайті банку, також клієнт зазначив, що має можливість та зобов`язується самостійно відстежувати всі зміни та доповнення, які будуть вноситися в УДБО.

16.07.2019 року між банком та клієнтом укладено кредитний договір № 22034000136691, згідно якого банком надано ОСОБА_1 грошові кошти (кредит) в сумі 74400,00 грн. строком на 60 місяців з оплатою процентів у розмірі 0,001 % річних за строкову заборгованість та в розмірі 56 % річних - за прострочену заборгованість, щомісячна комісія за обслуговування кредиту складає 5 % від суми кредиту. Платежі з погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування кредитом та щомісячної комісії за обслуговування кредиту здійснюється у вигляді щомісячних ануітетних платежів у розмірі 3846,48 грн. Дата погашення та розмір обов`язкового платежу зазначений у графіку платежів, що викладений у розділі 4 Договору.

Банк виконав умови кредитного договору, надав відповідачу кредитні кошти, однак відповідачем належним чином не виконувалися умови кредитного договору, несвоєчасно та не в повному обсязі здійснювалось погашення заборгованості. Станом на 05.05.2021 року заборгованість за кредитним договором не погашена і складає 108746,63 грн., з яких: 74020,93 грн. - заборгованість по простроченому кредиту; 1403,76 грн. - заборгованість по прострочених процентах; 33321,94 грн. - заборгованість по простроченій комісії, яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою суду від 11 червня 2021 року відкрито провадження та призначено здійснення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Ухвалою суду від 30 червня 2021 року прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального провадження.

У зустрічному позові ОСОБА_1 просив суд: визнати незаконними та такими, що порушують право споживача ОСОБА_1 та вимоги закону України «Про захист прав споживачів» та ДСТУ 4163-2003 «Вимоги до оформлення документів» дії Банку, що полягали у викладенні тексту кредитного договору №22034000136691 від 16.07.2019р., договору страхування № ВР-22034000136691 від 16.07.2019 року договору банківського рахунку та надання додаткових послуг від 16.07.2019р., паспорту кредиту тощо, шрифтом розміром менше 5 друкарських пунктів(кеглів). Визнати недійсним з моменту укладання (підписання) «Паспорт споживчого кредиту» від 16.07.2019р. Визнати недійсним з моменту укладання (підписання) вступну частину та п.3.3.,п.3.4., п.3.7.3. кредитного договору №22034000136691 від 16.07.2019р. в частині узгодження сторонами умов в Універсальному договорі банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ «Банк Кредит Дніпро» із змінами та доповненнями, затвердженому відповідним рішенням Комітету з бізнесу фізичних осіб Банку та розміщеному на сайті www.creditdnepr.com.ua. Визнати незаконними та такими, що порушують право споживача ОСОБА_1 та вимоги закону України «Про захист прав споживачів» дії Банку, що полягали у не повідомленні споживача ОСОБА_1 під розпис про умови кредитування та узгодження з ним умов кредитування за кредитним договором №22034000136691 від 16.07.2019р. Визнати незаконними та такими, що порушують право споживача ОСОБА_1 та вимоги ст.55 закону України «Про банки і банківську - діяльність», частину четверту ст.11 закону України «Про захист прав споживачів» і п.3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, дії Банку, що полягали у стягненні зі споживача ОСОБА_1 щомісячної комісії за обслуговування кредиту в розмірі 5% від суми кредиту. Визнати недійсним з моменту укладання (підписання) п.1.2. кредитного договору №22034000136691 від 16.07.2019р. в частині «Щомісячної комісії за обслуговування Кредиту: 5%». Визнати незаконними та такими, що порушують право споживача ОСОБА_1 та вимоги закону України «Про захист прав споживачів» дії Банку, що полягали у нав`язуванні споживачу ОСОБА_1 додаткової послуги у вигляді «Страхування життя». Визнати недійсним з моменту укладення (підписання) п.1.5 кредитного договору №22034000136691 від 16.07.2019р. щодо договірного списання з рахунку клієнта на користь ПрАТ «СК «Уніка Життя» 14400 грн. страхового платежу. Визнати недійсним вцілому з моменту укладення (підписання) кредитний договір №22034000136691 від 16.07.2019р. В обґрунтування зустрічного позову, ОСОБА_1 зазначив, що 16.07.2019р. між ним та АТ «Банк Кредит Дніпро» було укладено кредитний договір №22034000136691, проте відповідач вважає, що кредитний договір фактично не було укладено, оскільки сторони не домовилися про всі істотні умови, визначені законодавством, а сам договір містить умови, які є несправедливими в цілому, суперечать принципу сумлінності, що є наслідком істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків на погіршення становища споживача, що, у свою чергу, є підставою для визнання такого договору недійсним. Даний правочин здійснений з використанням нечесної підприємницької практики, не містить опису послуг з обслуговування кредиту та обґрунтованого розрахунку вартості таких послуг. Оспорюваний кредитний договір викладено в письмовій формі з друкуванням тексту розміром 5, що, на думку ОСОБА_1 суперечить Закону «Про захист прав споживачів», ДСТУ 4163-2003 «Вимоги до оформлення документів» та вимогам НБУ, що здійснено Банком навмисно з метою ускладнити та унеможливити прочитання тексту договору. Також Банк не врахував при обчисленні загальної вартості кредиту витрати споживача на ведення рахунку «Обслуговування Кредиту», у зв`язку із чим зазначена загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом 60 місяців на момент укладення договору у розмірі 230 084,64 грн. є значно заниженою та приховує реальну вартість кредиту, оскільки не врахована щомісячна комісія в розмірі 223 200 грн. Зазначеними діями банк ввів його в оману. Графік щомісячних платежів не відповідає формі встановленій законодавством та не містить всіх визначених законом реквізитів. Наведені обставини є достатніми для визнання кредитного договору недійсним у цілому. Також відповідач за первісним позовом зазначив, що у його заяві №1130808 від 16.07.2019р. на укладання Універсального договору банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб процентна ставка не зазначена, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Документ під назвою «Паспорт споживчого кредиту» не може бути доказом, оскільки не передбачений чинним ЦК України, не є складовою частиною заяви №1130808 від 16.07.2019р. та кредитного договору №22034000136691 від 16.07.2019р. Банком не надано до суду підтвердження, який саме текст та в якій редакції на момент 16.07.2019р. Тарифів Банку та УДБО розумів Відповідач та ознайомився і погодився з ним, підписуючи заяву №1130808 від 16.07.2019p. про приєднання до умов УДБО, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів). Також, на думку відповідача за первісним позовом, неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України щодо договору приєднання, оскільки Тарифи Банку та УДБО, що розміщені на офіційному сайті Банку можуть змінюватися і неодноразово змінювалися самим Банком з 16.07.2019 року до моменту звернення до суду, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. Лише те, що ОСОБА_1 почав користуватися грошовими коштами саме по собі не свідчить про обізнаність з умовами договору. Повернення суми кредиту відповідачем без вказівки на цілеспрямування повернутих коштів не свідчить про обізнаність з умовами договору щодо сплати відсотків та пені, їх розміру та порядку сплати. Умова кредитного договору про сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту: 5 % від суми кредиту є несправедливою в цілому, оскільки становитиме 223 200 грн. за 60 місяців, що суперечить призводить до погіршення становища споживача, суперечить ч.1 ст. 18 Закону «Про захист прав споживачів», що є окремою підставою для визнання недійсним кредитного договору. Крім того, умова договору про надання споживчого кредиту, укладеного після 16 жовтня 2011 року, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону "Про захист прав споживачів" (будь-які збори, відсотки, комісії, платежі), є нікчемною на підставі частини четвертої статті 11 Закону "Про захист прав споживачів", норма якої діяла з 16 жовтня 2011 року до внесення змін на підставі Закону "Про споживче кредитування" № 1734-УІІІ від 15 листопада 2016 року. Умовами кредитного договору (пункт 6.2) передбачено, що при невиконанні позичальником умов, передбачених пунктом 2.2.11 договору, банк зобов`язаний здійснити додатковий моніторинг погашення кредиту по рахунку. При цьому позичальник сплачує банку винагороду, що дорівнює сумі залишку коштів між сплаченими позичальником на день здійснення моніторингу коштами і нарахованими банком на останній термін сплати. Сплата винагороди здійснюється в гривні. У випадку якщо кредит надається в іноземній валюті, винагорода сплачується в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати. Пунктом 7.1 кредитного договору передбачено сплата винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,2 % від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати. Таким чином, зазначена винагорода є платою за послуги, що супроводжують кредит, тому пункти договору, які передбачають її сплату, є нікчемними. Всупереч вимог ч.3 ст.12 ЗУ "Про споживче кредитування" текст кредитного договору викладений розміром шрифту, який ускладнює його прочитання та не відповідає вимогам ДСТУ 4163-2003 «Вимоги до оформлення документів» від 01.09.2003р., за якими розмір шрифту має становити 12 - 14 друкарських пунктів (кеглів). Також відповідач за первісним позовом вважає п.1.5. кредитного договору №22034000136691 від 16.07.2019р. та договір страхування № ВР-22034000136691 від 16.07.2019р. недійсними, такими, що суперечать закону та порушують його права як споживача, оскільки фактично він отримав на руки в момент підписання кредитного договору не 74400 грн., а 60 000, тому що 14400 грн. було перераховано банком на рахунок ПрАТ «СК «Уніка Життя». У зв`язку з вимогою про визнанням недійсним кредитного договору, ОСОБА_1 вважав, що укладений на його забезпечення між ним та ПрАТ «СК «УНІКА Життя» договір добровільного страхування життя клієнтів договір страхування № ВР-22034000136691 від 16.07.2019 року слід також визнати недійсним.

14 липня 2021 до суду надійшов відзив АТ "Банк Кредит Дніпро" на зустрічну позовну заяву, в якому проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечували в повному обсязі. Зазначили, що 16.07.2019 року між банком та відповідачем укладено кредитний договір № 22034000136691, який укладений в межах Універсального договору банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ "Банк Кредит Дніпро" до якого клієнт приєднався шляхом підписання Заяви-згоди № 1130808 від 16.07.2019 року, є його невід`ємною частиною та разом складають єдиний Кредитний договір. Також, перед укладенням договору про споживчий кредит, споживачу надано інформацію у вигляді паспорту споживчого кредиту "Кредит готівкою, Промо зі страховкою (25-75)", що додатково включає заяву на отримання кредиту, з якою він ознайомився, погодився та підписав. Додатково, на підставі Заяви на страхування між ОСОБА_1 та ПрАТ "Страхова компанія "УНІКА Життя" укладено договір добровільного страхування життя клієнтів № ВР-22034000136891 від 16.07.2019 року. У п. 3.7. Кредитного договору ОСОБА_1 заявляв та гарантував, що банк, перед підписанням Кредитного договору повідомив клієнта в письмовій формі в повному обсязі інформацію про умови кредитування, отримав Паспорт споживчого кредиту, ознайомлений та погоджується з УДБО, зазначена інформація йому відома та зрозуміла, підтвердив отримання всіх пояснень, необхідних для забезпечення реальної можливості оціни ти договір до його потреб та фінансової «ситуації», а також надав свою згоду на збір, зберігання, використання та поширення через бюро кредитних історій, інформації про нього, а також третім особам, у випадку невиконання позичальником взятих на себе зобов`язань. Банк надав відповідачу кредит в повному обсязі в розмірі та на умовах, встановлених кредитним договором, який підписаний обома сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності та їх волевиявлення були вільними. ОСОБА_1 добровільно погодився з умовами кредитного договору, ним не було заявлено додаткових вимог до умов договору, в подальшому він частково виконував його умови, сплачував кредит та комісії. Жодних протиправних дій, порушень прав споживача ОСОБА_1 з боку банку не було. Відповідачем за первісним позовом не доведено, що при укладенні кредитного договору йому була надана неповна або недостовірна інформація щодо умов укладення договору, що він звертався до банку з письмовим повідомленням про приведення договору у відповідність із зазначеною інформацією, чи про зміну укладеного договору. Також не доведено в чому саме полягають несприятливі для нього умови щодо включення до договору комісії за обслуговування кредиту, не надано жодного доказу про те, що оспорюваний пункт укладеного договору вчинений ним в результаті обману та із застосуванням нечесної підприємницької діяльності. Більш того, у п.3.3. Кредитного Договору зазначений порядок відмови клієнта від кредиту, викладені в УДБО. Пунктом 7 Паспорту споживчого кредиту зазначено, що споживач має право відмовитися від договору протягом 14 календарних днів. З невідомих причин, ОСОБА_1 отримавши кредитні кошти 16.07.2019 року, не скористався правом вносити зміни в кредитний договору або відмовитися від кредитного договору. Натомість звернувся із зустрічним позовом лише після подання банком первісного позову, що свідчить про недобросовісну поведінку та небажання повертати отримані гроші. Щодо відсутності копії договору страхування, яке відповідач вважає обманом та порушенням його прав, зазначили, що у банку відсутні будь-які вимоги до ОСОБА_1 з приводу договору страхування, який укладався на добровільній основі, перед підписанням вказаного договору банк ознайомив ОСОБА_1 з умовами кредитування, надав паспорт споживчого кредиту в якому відповідач поставив свій підпис, що свідчить про те, що він ознайомлений з його умовами. На момент укладання кредитного договору діяли норми Закону України «Про споживче кредитування» та Закон України «Про захист прав споживачів», редакціями яких не забороняється встановлення комісій та інших обов`язкових платежів зa додаткові та супутні послуги кредитодавця, тому банк вважає правомірним та законним встановлення та включення до кредитного договору умов щодо щомісячної комісії за обслуговування кредиту. Текст Кредитного договору не є занадто громіздким, чи об`ємним, що могло б розглядатись як суттєва і об`єктивна перешкода у його вивченні споживачем; він не є незрозумілим чи заплутаним, чи викладеним складними мовними оборотами, чи викладеним у такий спосіб, що його не може зрозуміти звичайний споживач, розуміння даного документу потребує звичайного рівня інтелектуальних здібностей і не потребує фахових знань. Зокрема, в ньому наглядно, прозоро і зрозуміло прописано необхідні суттєві умови договору, який укладається, про суму кредиту, строки і порядок повернення, про процентну ставку і її розрахунки, визначені всі інші умови і наслідки невиконання умов договору, в ньому наведені розрахунки платежів, і крім того, в останньому розділі 6 Договору безпосередньо перед підписом позичальника, вказано суму щомісячного платежу та плату за додаткові та супутні послуги, тобто зміст вказаного договору відповідає вимогам закону. Вважали, що відсутні підстави для визнання недійсними окремих умов Кредитного договору та вцілому, а також договору страхування.

Ухвалою суду від 21 жовтня 2021 року закрито підготовче судове засідання, призначено справу до розгляду по суті з викликом свідків, заявлених стороною відповідача за зустрічним позовом.

У судове засідання представник позивача за первісним позовом АТ «Банк Кредит Дніпро» не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.

У судове засідання відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, на електронну адресу суду 26 січня 2022 року направив клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що Кабінетом Міністрів України продовжено дію карантину на території України, з метою попередження поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19, розпорядженням голови Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області №16-3 від 30.12.2021 року продовжено особливий режим роботи суду до 31.03.2022 року, при цьому ОСОБА_1 є людиною похилого віку, не може прийняти участь у розгляді справи з використанням електронних засобів та забезпечити присутність свідків через карантин.

Вирішуючи клопотання про відкладення розгляду справи, суд враховує, що межі відкладення розгляду справи не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Суд враховує, що провадження у справі за первісним позовом відкрите 11.06.2021 року. При цьому, відповідачем за первісним позовом ОСОБА_1 двічі вже подавались клопотання про відкладення розгляду справи, які були судом задоволені.

Оцінюючи пояснення ОСОБА_1 щодо причин його неявки у судове засідання із посиланням карантин, суд зазначає, що Верховною Радою України не приймалось рішення щодо припинення та/або обмеження діяльності судів, не містить таких обмежень і наказ голови Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області №16-3 від 30.12.2021 року щодо продовження особливого режиму роботи суду до 31.03.2022 року, в якому відсутні будь-які обмеження щодо доступу учасників справи до судових засідань.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до вимог п.2 ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Оскільки у судове засідання, призначене на 31.01.2021 року ОСОБА_1 , який є відповідачем за первісним позовом, а також позивачем за зустрічним позовом, повторно не з`явився, повідомлений належним чином про час та місце судового розгляду, свого представника до суду не направив, і його неявка не перешкоджає розгляду, у суду відсутні передбачені ст.223 ЦПК України підстави для відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим справа розглядається за відсутності вказаного учасника незалежно від причин його неявки на підставі наявних у справі доказів.

У судове засідання заявлені відповідачем за первісним позовом ОСОБА_1 свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повторно не з`явились, причин неявки суду не повідомили, що також не є перешкодою для розгляду справи в розумінні ст.223 ЦПК України.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст.247 ч.2 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 16.07.2019 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено договір банківського рахунку та надання додаткових послуг № РКО-1130808/16072019/0200 (а.с.7).

В цей же день, 16.07.2019 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 підписано заяву-згоду № 1130808 на укладання Універсального договору банківського обслуговування клієнтів-фізичних осіб, згідно якої клієнт шляхом підписання цієї заяви-згоди відповідно до ст.642 ЦК України акцептує публічну пропозицію АТ «Банк Кредит Дніпро» на укладення універсального договору банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ «Банк Кредит Дніпро» із змінами та доповненнями (УДБО), яка розміщена на веб-сайті банку і беззастережно приєднується до умов УДБО та в повному обсязі з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при акцептуванні УДБО, так і послуг, що можуть бути надані клієнту в процесу обслуговування (з урахуванням всіх змін та доповнень) і погоджується з тим, що може обирати будь-які послуги, передбачені УДБО, в тому числі і через дистанційні канали обслуговування. Датою укладення між клієнтом та банком УДБО - є дата зазначена у цій заяві-згоді. (а.с.8).

Крім того, шляхом підписання вказаної Заяви-згоди від 16.07.2019 року клієнт підтвердив, що ознайомлений та згоден з умовами, викладеними в УДБО, що розміщена на веб-сайті Банку, тарифами, проектом цієї Заяви-договору, підтвердив, що має можливості та зобов`язується самостійно відстежувати всі зміни та доповнення, які будуть вноситися до УДБО.

Пунктом 4.5.4. УДБО, за розрахунково-касове обслуговування рахунку та інші послуги, що надаються банком клієнту за договором банківського рахунку, банк нараховує комісії та інші плати у порядку та розмірах, передбачених тарифами банку, діючи на дану здійснення операції за рахунком.

Пункт 5.2., 5.3. УДБО передбачає, що банк відкриває клієнту рахунок за яким клієнт проводить операції, у тому числі з використанням платіжної картки на підставі заяви про відкриття поточного рахунку та укладеного між клієнтом та банком договору банківського рахунку.

Пункт 5.6.5. УДБО передбачає, що за обслуговування рахунку та платіжної картки-карток та за інші послуги , що надається банком клієнту за цим договором про надання платіжної картки, банк нараховує комісії та інші плати у порядку і розмірах, передбачених тарифами банку, діючими на дату здійснення операції за рахунком. Банк має право вносити зміни до тарифів банку, про що повідомляє клієнта, в порядку, визначеному п.2.7. УДБО.

В цей же день, 16.07.2019 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 22034000136691 за умовами якого банк надає клієнту грошові кошти у тимчасове, платне користування на споживчі потреби, а клієнт зобов`язується повернути наданий кредит, оплатити проценти за користування кредитом та комісії, передбачені цим договором, а також здійснити всі інші платежі за кредитом у встановлених цих договором розмірах і строках та виконати зобов`язання за цим договором у повному обсязі (а.с. 10).

Згідно п.1.2 Кредитного договору, банк надає клієнту грошові кошти у розмірі на наступних умовах: сума кредиту - 74400,00 грн.; строк кредитування - 60 місяців; кінцева дата повернення кредиту - 16.07.2024 року; цільове призначення - споживчі потреби; щомісячна комісія за обслуговування кредиту - 5 % від суми кредиту; процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується: на строкову заборгованість за кредитом - 0,001 % річних, за прострочену заборгованість за кредитом - 56 % річних.

Відповідно до п.1.3 Кредитного договору банк формує графік платежів, який викладено в розділі 4 цього Договору із зазначенням сум погашення основного боргу за кредитом, сплати процентів за користування кредитом, щомісячні, вартість всіх супутніх послуг, реальної процентної ставки та інше.

Пункт 1.4 Кредитного Договору передбачає надання кредиту шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок клієнта № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Банк Кредит Дніпро». Датою видачі кредиту вважається день зарахування суми кредиту на рахунок клієнта.

У пункті 1.5 Кредитного договору передбачено, що клієнт в порядку договірного списання доручає банку в дату видачі кредиту, здійснити перерахування з рахунку клієнта на користь ПрАТ "Страхова компанія "УНІКА Життя" суму страхового платежу у розмірі 14400 грн. за весь період страхування, згідно з договором страхування № ВР-22034000136691 від 16.07.2019 року.

Платежі з погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування кредитом та щомісячні комісії за обслуговування кредиту здійснюється у вигляді щомісячних ануїтених (рівномірних) платежів (пункт 2.1 Договору).

Пункт 3.7.1, 3.7.2, 3.7.3 Договору визначено, що клієнт підтверджує, що банк надав йому у письмовій формі всю передбачену чинним законодавством інформацію про умови кредитування. Банк надав клієнту для ознайомлення в письмовій формі паспорт споживчого кредиту. Також, до моменту підписання цього договору, ознайомлений та згодний з умовами УДБО та погоджується з тим, що цей Договір з боку банку укладається шляхом нанесення на нього типографським засобом відбитка печатки банку та підпису уповноваженої особи банку. Із зразками печатки та підписів уповноваженої особи банку, клієнт ознайомлений та надає згоду щодо такої письмової форми Договору.

Розділом 4 Кредитного договору визначений щомісячний графік платежів, який містить загальну суму платежу на місяць, а також деталізацію із вказівкою суми на погашення кредиту та додаткових супутніх послуг банку за розрахунково-касове обслуговування.

Крім того, ОСОБА_1 ознайомлений з Паспортом споживчого кредиту "Кредит готівкою, Промо зі страховкою (25-75)", про що свідчить його підпис від 16.07.2019 року (а.с.6).

В пункті 3 Паспорту зазначено, що сума кредиту становить 74400 грн., строк кредитування - 60 місяців, мета отримання кредиту - на споживчі потреби, спосіб та строк погашення кредиту - безготівкові кредитні кошти у розмірі суми кредиту на споживчі потреби перераховуються на поточний або за наявності на зарплатний рахунок позичальника, відкритий у банку, на підставі укладеного Кредитного договору та приєднання Позичальника до УДБО, строк надання кредиту протягом одного дня.

Пункт 4 Паспорту визначає інформацію щодо реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, згідно яких річна процентна ставка 0,001 %, одноразова комісія 0,00 грн., щомісячна комісія за обслуговування кредиту - з 1 по 15 міс. - 3720 грн., з 16 по 30 міс. - 2976 грн., плата за програмою страхування - 14400 грн., загальна річна процентна ставка - 106,15 %. Кількість та розмір платежів - 60 платежів, щомісячно в розрахункову дату в сумі не менше 3846,48 грн. (п.5 Паспорту).

Також, згідно розписки про отримання картки від 16.07.2019 року, ОСОБА_1 отримав картку «Visa Classic Instant Issue», терміном дії до 31.03.2024 року (а.с.9).

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В розумінні ст.ст. 6, 626-629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами спору, що 16.07.2019 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 22034000136691.

За змістом ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції станом на дату укладення кредитного договору), договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; загальна вартість кредиту для споживача - це сума загального розміру кредиту та загальних витрат за споживчим кредитом; загальний розмір кредиту - сума коштів, які надані та/або можуть бути надані споживачу за договором про споживчий кредит; загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції станом на дату укладення кредитного договору), до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків), які сплачуються споживачем, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит, які є обов`язковими для укладення договору про споживчий кредит, а також за послуги кредитного посередника (за наявності). У разі якщо витрати на додаткові чи супутні послуги кредитодавця, отримання яких є обов`язковим для укладення договору про споживчий кредит, або кредитного посередника (за наявності) не були включені до загальних витрат за споживчим кредитом, платежі за ці послуги не підлягають сплаті споживачем.

До загальних витрат за споживчим кредитом не включаються:1) платежі, що підлягають сплаті споживачем у разі невиконання його обов`язків, передбачених договором про споживчий кредит; 2) платежі з оплати товарів (робіт, послуг), які споживач зобов`язаний здійснити незалежно від того, чи правочин укладено з оплатою за рахунок власних коштів споживача чи за рахунок споживчого кредиту.

Таким чином, на момент укладення Кредитного договору 16.07.2019 року позивачем правомірно включено до загальних витрат за споживчим кредитом, щомісячну комісію за обслуговування кредиту в розмірі 5%, розмір якої визначений помісячно у графіку платежів, з яким ознайомлений під розпис ОСОБА_1 .

У зв`язку з наведеним суд відхиляє посилання ОСОБА_1 на те, що умова договору про надання споживчого кредиту, укладеного після 16 жовтня 2011 року, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України «Про захист прав споживачів»(будь-які збори, відсотки, комісії, платежі), є нікчемною на підставі частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів».

Суд зазначає, що зазначена норма діяла з 16 жовтня 2011 року до внесення змін на підставі Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII від 15 листопада 2016 року. Оскільки кредитний договір укладено 16.07.2019 року, до правовідносин, що склались між сторонами не застосовуються вищенаведені положення щодо нікчемності умов кредитного договору, які мають на меті здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України «Про захист прав споживачів»(будь-які збори, відсотки, комісії, платежі). Аналогічні висновки містить постанова Верховного Суду від 17 листопада 2021 року у справі № 361/2145/19 (провадження № 61-520св21).

З вищенаведених підстав судом не можуть бути застосовані висновки Верховного Суду на які посилався відповідач у зустрічному позові, викладені у постановах від 19.08.2020 року 641/11984/15-ц; від 16.11.2016 року № 6-1746цс16; від 27.12.2018 року № 695/3474/17; від 20.02.2019 року № 666/4957/15-ц; від 30.11.2018 року № 2-2442/12; від 06.09.2017 року № 6-2071цс16; 12.12.2018 року від 444/484/15-ц, оскільки у наведених справах правовідносини виникли до набрання чинності Законом України «Про споживче кредитування» 10.07.2017 року та внесення відповідних змін до Закону України «Про захист прав споживачів» в редакції Закону № 1734-VIII від 15 листопада 2016 року.

Суд також відхиляє твердження відповідача за первісним позовом про те, що кредитний договір фактично не було укладено, оскільки за наслідками розгляду справи встановлено, що сторони домовилися про всі істотні умови договору, які не суперечать вимогам діючого законодавства, та не призвели до погіршення становища споживача, оскільки доступно та ретельно викладені банком у Кредитному договорі, а також Паспорті споживчого кредиту та помісячно деталізовані у Графіку платежів, де зазначено, серед іншого, детальний опис послуг з обслуговування кредиту та обґрунтований розрахунок вартості кредитних послуг, в тому числі витрат на обслуговування кредитного рахунку.

Твердження відповідача за первісним позовом про те, що у його заяві №1130808 від 16.07.2019р. на укладання Універсального договору банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб процентна ставка не зазначена, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, також не можуть бути підставами для визнання недійсним окремих пунктів договору недійсними та договору вцілому, оскільки умови кредитування, розмір кредиту, розмір відсотків, комісії та відповідальність у споживача за порушення зобов`язання визначені сторонами у окремому документі - Кредитному договорі, який містить підпис позичальника ОСОБА_1 , що також не оспорюється самим відповідачем.

За встановлених вище обставин, суд також вважає хибними посилання ОСОБА_1 , як на підставу для задоволення зустрічного позову на те, що банком не доведено, який саме текст та в якій редакції на момент 16.07.2019р. Тарифів Банку та УДБО розумів відповідач та ознайомився і погодився з ним, підписуючи заяву №1130808 від 16.07.2019p. про приєднання до умов УДБО, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Зазначені у зустрічному позові висновки Верховного Суду у постановах від 11.03.2015 року № 6-16цс15; від 03.07.2019 року № 342/180/17; від 24.09.2014 року № 6-144цс14 не можуть бути враховані судом у даній справі, оскільки постановлені у справах з іншими обставинами, де банками не укладався зі споживачами окремий Кредитний договір, який містив всі істотні умови кредитування, відсотків та відповідальності у вигляді неустойки, пені та штрафів.

Таким чином не підлягають задоволенню вимоги зустрічного позову про визнання незаконними дій банку що полягали у неповідомленні споживача ОСОБА_1 про умови кредитування, а також позовні вимоги про визнання незаконними дій банку щодо стягнення щомісячної комісії за обслуговування кредиту та визнання недійсними п.1.2, 3.3, 3.4,3.7.3 Кредитного договору.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції станом на дату укладення кредитного договору), до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.

Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.

Наданий банком Паспорт споживчого кредиту, який також підписаний ОСОБА_1 відповідає в повному обсязі наведеним вище вимогам Закону України «Про споживче кредитування», передбачений цим законом та є належним і допустимим доказом на підтвердження надання споживачу повної та достовірної інформації про умови кредитування та у сукупності з Кредитним договором та Графіком погашення платежів є достатньою підставою для стягнення заборгованості за тілом кредиту, відсотків за користування кредитом та комісії, у зв`язку з чим суд відхиляє доводи зустрічного позову в цій частині.

Зазначеного висновку суд доходить з урахуванням позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 284/157/20, від 07 квітня 2021 року у справі № 724/970/20.

Таким чином, зустрічні позовні вимоги про визнання недійсним «Паспорту споживчого кредиту» від 16.07.2019 року також задоволенню не підлягають.

Оцінюючи вимоги зустрічного позову щодо визнання недійсними як окремих пунктів так і вцілому кредитного договору, а також неправомірних дій банку з підстав викладення тексту кредитного договору, договору страхування, договору банківського рахунку та надання додаткових послуг, паспорту кредиту шрифтом розміром менше 5 друкарських пунктів(кеглів), суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції станом на дату укладення кредитного договору), забороняється у будь-який спосіб ускладнювати прочитання споживачем реальної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту для споживача, зазначених у договорі про споживчий кредит або в додатку до такого договору, у тому числі шляхом друкування його шрифтом меншого розміру, ніж основний текст, злиття кольору шрифту з кольором фону.

З досліджених судом текстів кредитного договору, договору банківського рахунку та надання додаткових послуг, паспорту кредиту вбачається, що вони є доступними для вільного прочитання, виконані однаковим шрифтом без злиття кольору шрифту з кольором фону, а отже не містять жодних перешкод для його вивчення споживачем, яким неодноразово дослівно процитовано у зустрічній позовній заяві зміст зазначених договорів, що свідчить про об`єктивну можливість вільного його прочитання та сприйняття.

Крім того, суд враховує, що на момент укладення вказаних договорів на законодавчому рівні не було імперативно визначено вимог щодо розмірів шрифту договору про споживчий кредит, а отже доводи ОСОБА_1 в цій частині не є підставою для задоволення зустрічного позову.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції станом на дату укладення кредитного договору), споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від договору про споживчий кредит без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

Всупереч наведених вимог закону, споживач ОСОБА_1 , маючи право без будь-яких причин відмовитись від договору про споживчий кредит, таким правом не скористався. Більше того, після отримання кредитних коштів, ОСОБА_1 здійснював часткове їх повернення, про що надано відповідні докази банком, що свідчить про визнання боржником своїх обов`язків за Кредитним договором.

Статтею 230 ЦК України визначено, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статі 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

За наслідками розгляду справи судом також не встановлено передбачених ст.230 ЦК України підстав для визнання недійсними оскаржуваних ОСОБА_1 договорів, оскільки останнім суду не надано жодних належних та допустимих доказів наявності в діях банку ознак навмисного введення в оману споживача, або ознак нечесної підприємницької практики, чи інших незаконних дій банку, про які зазначено у позові.

Вимоги у зустрічному позові щодо визнання незаконними та такими, що порушують право споживача ОСОБА_1 дії Банку, що полягали у нав`язуванні споживачу ОСОБА_1 додаткової послуги у вигляді «Страхування життя», що на думку позивача є також підставою для визнання недійсним п.1.5 Кредитного договору та визнання недійсним Договору страхування № ВР-22034000136691 від 16.07.2019 року, суд вважає не доведеними жодними належними та допустимим доказами, оскільки суду не надано для дослідження тексту оспорюваного договору страхування, що унеможливлює здійснення аналізу його змісту, а отже позовні вимоги зустрічного позову в цій частині задоволенню також не підлягають.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлені ОСОБА_1 зустрічні позовні вимоги про визнання незаконними дій банку, визнання недійсним Паспорту споживчого кредиту від 16.07.2019 року, визнання недійсними вступної частини та п.1.2, п.1.5, п.3.3, п.3.4, п.3.7.3 та вцілому Кредитного договору від 16.07.2019 року № 22034000136691, а також визнання недійсним Договору страхування № ВР-22034000136691 від 16.07.2019 року, з підстав, викладених у зустрічному позові, не доведені належними та допустимим доказами, а отже в його задоволенні слід відмовити в повному обсязі.

Вирішуючи позовні вимоги за первісним позовом щодо стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідача, суд виходить з наступного.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Судом встановлено, що банк свої зобов`язання виконав повністю та надав позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України зазначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач за первісним позовом, отримавши кредитні кошти, зобов`язання належним чином за договором не виконав, повернення грошових коштів відповідно до умов кредитного договору та графіку погашення заборгованості не здійснював, в результаті чого виникла заборгованість, яка не погашена і станом на 05.05.2021 року складає 108746,63 грн., з яких: 74020,93 грн. - заборгованість по простроченому кредиту; 1403,76 грн. - заборгованість по прострочених процентах; 33321,94 грн. - заборгованість по простроченій комісії.

Перевіривши наведений розрахунок заборгованості за кредитом, за відсотками та комісією, який не спростований відповідачем за первісним позовом, суд погоджується з наведеними розрахунками та вважає, що вимоги за первісним позовом доведені належними та допустимими доказами, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі. Таким чином, слід стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Кредит Дніпро» заборгованість за кредитним договором № 22034000136691 від 16.07.2019 року у загальному розмірі 108746, 63 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються , у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи результат вирішення спору, з відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 слід також стягнути на користь позивача за первісним позовом АТ «Банк Кредит Дніпро» сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 2270 грн., відповідно до квитанції.

На підставі викладеного, керуючись 12, 80, 81, 89, 141, 223, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 6, 229, 230, 526, 610, 612, 626-629, 1046, 1048, 1049, 1054 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», суд, - ухвалив:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» заборгованість за кредитним договором № 22034000136691 від 16.07.2019 року в сумі 108746 (сто вісім тисяч сімсот сорок шість) гривень 63 копійки, а також судовий збір в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про визнання дій незаконними, визнання недійсними окремих пунктів та вцілому кредитного договору - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро», адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 32, ЄДРПОУ 14352406.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено та підписано 04 лютого 2022 року.

Суддя: М.Д. Власенко