Постанова № 102960826, 25.01.2022, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/5562/21

Провадження № 2-а/209/8/22

РІШЕННЯ

Іменем України

25 січня 2022 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Шендрика К.Л.,

за участі секретаря Драгунцевої С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії ВМ № 00001639 від 26.11.2021 року, винесену Головним спеціалістом відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Дмитренком Максимом Олександровичем про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП і накладення штрафу в сумі 17000 грн., провадження у справі закрити та стягнути судові витрати в сумі 908 грн. у вигляді оплати судового збору та 10250 грн. – витрат на оплату професійної правової допомоги.

На обґрунтування вимог позивач зазначив, що 13.12.2021 року рекомендованим листом з повідомленням він отримав постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності серії ВМ № 00001639 від 26.11.2021 року за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП у розмірі 17000 грн. Згідно вказаної постанови 25.11.2021 року о 20:39 годині за адресою км. 2 + 998 км. на автошляху національного значення Н-23, в автоматичному режимі технічним засобом Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM, 10022 було зафіксовано, що транспортний засіб DAF державний номерний знак НОМЕР_1 разом із напівпричепом-паливоцистерною - Е, марки ESTERER модель ULRICH, номер шасі НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_3 рухався із перевищенням нормативних параметрів, зазначених у п. 22.5 ПДР України: навантаження на здвоєнні осі транспортного засобу на 10% (4,961 тон), за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Позивач вказує, що 25.11.2021 року, відповідно до товаро-транспортної накладної № 2730 від 25.11.2021 року, його транспортний засіб, будучи завантаженим в паливоцистерну сольвентом кам`яновугільним маркою Б, складаючи загальну масу брутто 26,46 тонн, рухався за маршрутом від м. Кривий Ріг до м. Миронівка Київської області. Сольвент кам`яновугільний є рідиною. Згідно вказаної постанови навантаження на здвоєнні осі транспортного засобу склало 10%. Згідно із ч. 2 ст. 132-1 КУпАП перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно. Отже, за таких обставин розмір штрафу мав би скласти не 17000 грн., а 8500 грн. Категорично не погоджується із вказаною постановою та вказує, що перевищення нормативних параметрів навантаження не було. Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Посилається, що фіксація адміністративного правопорушення була здійснена вимірювальним обладнанням автоматичного пункту ваго-габаритного контролю у русі типу Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM, 10022. В оскаржуваній постанові не зазначено повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу, тобто тих даних на підставі яких було встановлено перевищення загальної маси транспортного засобу на 10% (4,961 тонни). Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 20.12.2014 року, вантажний сідловий тягач-Е, марки DAF, модель 95, 1996 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 і напівпричеп паливоцистерна-Е, марки ESTERER модель ULRICH, 1987 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 від 19.12.2014 року, мають загальну дозволену масу для дорожнього перевезення без спеціального дозволу вагою 54 тонни. Відповідно до товаро-транспортної накладної № 2730 від 25.11.2021 року, його транспортний засіб мав загальну масу брутто 26,46 тонн, а після розвантаження товару маса склала 12,04 тонни. Крім того, зазначає, що він перевозив рідкий вантаж – сольвент, який є рухомим під час руху автомобіля, його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху. Тому проведення зважування у русі без дотримання часу, необхідно для врівноваження сипучого вантажу не може дати достовірних результатів навантаження на транспортний засіб та напівпричіп, адже не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час нахилу тягача та напівпричепу, тоді як вантаж в силу фізичних властивостей, легко деформується під дією інерційних сил. Таким чином, вважає, що постанова є незаконною та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 04.01.2022 року вказану позовну заяву прийнято до провадження та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

24.01.2022 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від адвоката Варняк Наталії Сергіївни, за її підписом, яка зазначила себе як представника відповідача – Державної служби України з безпеки на транспорті. Проте до відзиву не було долучено доказів на підтвердження її повноважень як представника відповідача та надання їй права підпису. Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про відсутність підстав для прийняття відзиву на позовну заяву.

25.01.2022 року від представника позивача – адвоката Вовчука О.Ю., що здійснює свої повноваження на підставі договору про надання професійної правової допомоги № 13/1 від 13.12.2021 року (а.с. 24-31) до суду надійшла відповідь на відзив, в якому просив суд повернути без розгляду відповідь на відзив, оскільки у відзиві відсутні будь-які посилання на те, на чому ґрунтуються представницькі повноваження Варняк Н.С.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, суд ухвалив розглянути справу в судовому засіданні за відсутності сторін, на підставі наявних у суду матеріалів.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.11.2021 року відповідачем була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії ВМ № 00001639 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. Згідно вказаної постанови, 25.11.2021 року о 20:39 годині, за адресою Н-23, км. 2+ 998 у Кіровоградській області було зафіксовано транспортний засіб DAF-95, державний номерний знак НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів зазначених п. 22.5 ПДР України навантаження на здвоєнні осі транспортного засобу на 10% (4,961 тон), відповідальність за яке передбачені ч. 2 ст. 132-1КУпАП, та позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. (а.с. 21).

Позивачу на праві власності належить вантажний сідловий тягач-Е, марки DAF, модель 95, 1996 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , та напівпричеп паливоцистерна - Е, марки ESTERER модель ULRICH, 1987 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 від 19.12.2014 року та серії НОМЕР_4 від 20.12.2014 року (а.с. 17, 18).

Відповідно до товаро-транспортної накладної № 2730 від 25.11.2021 року (а.с. 19-20), 25.11.2021 року позивач транспортним засобом марки DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 , та напівпричепом, державний номерний знак НОМЕР_3 , здійснював перевезення вантажу автоцистерною - сольвенту кам`яновугільного марки Б, від пункту навантаження м. Кривий Ріг до м. Миронівка Київської області, із загальною масою брутто – 26,46 тонни.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух» зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи (пункт 3 Порядку № 1567).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок №879).

Відповідно до підпункту 3 пункту 2 Порядку № 879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 41, ст. 1852). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Відповідно до ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, передбачена відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами та тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Судом встановлено, що відповідачем при винесенні постанови було невірно визначено розмір штрафу, який повинен був сплатити позивач, оскільки відповідно до постанови серії ВМ № 00001639 від 26.11.2021 року навантаження на здвоєнні осі транспортного засобу було перевищено на 10%, за що ч. 2 ст. 132-1 КУпАП передбачена відповідальність у розмірі накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500 грн. На позивача ж було накладено штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн., за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%.

Крім того,суд зауважує, що слід також враховувати і властивості вантажу, який перевозив автомобіль позивача, а саме перевезення сольвенту кам`яновугільного марки Б, що є рідиною та може переміщуватися по всім осям транспортного засобу під час руху під дією інерційних сил.

Єдиною методикою виконання вимірювань по осьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі в Україні є лише Методика виконання вимірювань по осьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України, затверджена заступником голови Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), атестована у відповідності з ГОСТ 8.010-99 Національним науковим центром «Інститут Метрології», свідоцтво про атестацію №02-84-08.

Разом із тим, вказана методика не розповсюджується на транспорті засоби з рідким вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі.

Враховуючи, вищевикладене та з урахуванням того, що фіксація правопорушення була здійснена у автоматичному режимі, габаритно-ваговий контроль транспортного засобу шляхом його зупинення не здійснювався, проведення зважування у русі, шляхом по осьового заїзду тягача і причепа на платформу ваг, без дотримання часу, необхідного для врівноваження вантажу, що є рідиною, не може дати однозначних та достовірних результатів навантаження на вісі транспортного засобу, перевищення фактичної маси транспортного засобу не було, тому суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволенню позовних вимог.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як встановлено судом, за подання позову до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 908 грн., що підтверджується відповідною квитанцією № 46697 від 17.12.2021 року (а.с. 11).

Факт отримання позивачем правової допомоги вартістю 10250 грн. від адвоката Вовчука Олега Юліановича, підтверджується доданими до позову свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 0078, договором про надання професійної правової допомоги № 13/1 від 13.12.2021 року, ордером Серії ДП № 1071/2112, актом приймання-передачі послуг з надання професійної правової допомоги за договором № 13/1 від 13.12.2021 року (а.с. 24-31). Проте позивачем не було надано квитанції про сплату вказаної суми на рахунок адвоката на підтвердження реальних витрат, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат за надання правової допомоги.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у розмірі 908 грн., що складаються зі сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 9, 132-1, 251, 252 КУпАП, ст. ст. 2, 6, 9, 72, 73, 75, 77, ч. 9 ст. 205, ст. ст. 241, 242, 244, 245, 286 КАС України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження: 01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14) про визнання протиправним та скасування постанови про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії ВМ № 00001639 від 26.11.2021 року, винесеної Головним спеціалістом відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Дмитренком Максимом Олександровичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП і накладення штрафу в сумі 17000 грн.

Справу про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП від 26.11.2021 року – закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду або через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя К.Л. Шендрик