Рішення № 102958772, 26.01.2022, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/973/21

Номер провадження 2/541/50/2022

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26 січня 2022 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

судді Городівського О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Ніколаєнко М. В.,

позивача ОСОБА_1

відповідачки ОСОБА_2 та її представника адвоката Борсук В.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною батька, який проживає окремо,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Шевченківська районна у місті Полтаві рада, яка орган опіки та піклування,

установив:

06.05.2021 року з позовною заявою до суду звернувся ОСОБА_1 . Позивач вказав, що він з 08.10.2011 перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . В період шлюбу в них народився син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

Позивач зазначає, що його спільне сімейне життя з відповідачкою не складається. Рішенням Миргородського міськрайонного суду від 13.01.2021 шлюб між сторонами розірвано. Починаючи з 2020 року між сторонами припинились відносини і відповідачка разом із сином проживають окремо від позивача, в місті Полтава. Питання щодо визначення місця проживання сина на даний час знаходиться на розгляд органу опіки та піклування. З моменту припинення шлюбних відносин відповідачка усілякими способами перешкоджає позивачу виховувати сина, відвідувати його, спілкуватись з ним та приймати участь у його розвитку задля його нормального фізичного та психічного стану.

Рішенням органу опіки та піклування в особі Шевченківської районної у місті Полтаві ради від 27.10.2020 про визначення порядку участі у вихованні та спілкуванні батька з дітьми визначено порядок участі позивача з сином ОСОБА_4 , а саме : за попередньою домовленістю з матір`ю дитини кожної суботи або неділі місяця з 10.00 год по 18.00 год, з можливістю спільного відвідування місця проживання батька, дитячих розважальних закладів, прогулянок по місту, враховуючи епідеміологічну ситуацію в зв`язку з респіраторною хворобою COVID-19, не порушуючи режиму дня дитини, турбуючись про стан її здоров`я.

Позивач вказує, що кожне його звернення до відповідача щодо надання можливості провести час із сином зводиться до наявності формальних перешкод для відмови, чим не виконується рішення органу опіки та піклування.

Посилаючись на положення статей 141, 142, 153, 157, 159 СК України позивач просить суд постановити рішення, яким зобов`язати відповідачку не чинити йому перешкоди брати участь у спілкуванні позивача з сином та встановити порядок спілкування зазначений у рішення органу опіки та піклування.

Ухвалою суду 10.06.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу в порядку загального провадження до підготовчого судового засідання.

Скориставшись правом представник відповідач, 15.09.2021 подав до суду відзив на позовну заяву. В якому вказав, що спір між сторонами відсутній. Відповідачка ніколи не заперечувала та не оспорювала право ОСОБА_1 в частині його батьківських прав на спілкування з сином. У відзиві зазначено, що порядок спілкування визначений органом опіки та піклування, однак саме позивач не здійснює узгодженість зустрічей з сином та не надає суду жодного доказі здійснення йому перешкод відповідачкою.

В судовому засіданні позивач, підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов у повному обсязі. ОСОБА_1 у своєму виступі повідомив суду, що з липня 2021 року не мав з сином одноособових зустрічей. Йому лише вдається побачити сина та поспілкуватись з ним, коли він в присутності найнятої дружиною виховательки, виходить на прогулянку в двір. Лише такими короткотерміновими зустрічами обмежується їх спілкування. Домовитись з відповідачем не вдається, так як вона має постійні причини, чому побачення потрібно перенести на іншу дату та час. З метою реалізації свого права він звертався до органів поліції та служби у справах дітей за місце проживання сина. Однак окрім роз`яснень та порад не отримує сприяння в реалізації рішення орану опіки та піклування.

Відповідачка, ОСОБА_2 та її представник, адвокат Борсук В.В, заперечували позовні вимоги щодо зобов`язання її не чинити перешкод в спілкуванні позивача з сином. Позивачка вважає, що його претензії надумані. Вона не заперечувала права позивача спілкуватись із дитиною та майже повністю погоджувалась на графік встановлений органом опіки та піклування.

Представник органу опіки та піклування, ОСОБА_5 надала до суду лист в якому виклала прохання провести розгляд справи без участі представника органу опіки та піклування. Приймаючи рішення представник просив врахувати суд вже встановлений порядок та спосіб спілкування ОСОБА_1 з сином, визначений у рішення Виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтава раді № 323 від 27.10.2020.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши докази надані на засадах змагальності встановив, що позивач та відповідачка з 08.10.2011 перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірваний рішенням суду. В них є спільний син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

В наслідок погіршення сімейних відносин позивач та відповідачка з 2020 року проживають окремо. Син на даний час проживає з матір`ю в місті Полтава.

На підставі наданий доказів суд вважає, що жодних підстав обмежувати спілкування ОСОБА_1 з сином немає. Навпаки суд переконаний про наявність позитиву від їх спілкування та участі позивача у вихованні.

Статтею 141 СК України передбачено, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. (ст. 153 СК України).

Частиною 3 статті 157 СК України визначено, що той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Статтею 158 СК України визначено підстави вирішення органом опіки та піклування спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 159 Сімейного кодексу України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 19 Сімейного кодексу України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до принципу диспозитивності розгляду цивільної справи, суд має вирішувати справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

В ході розгляду справи суду надано докази, що відповідачка перешкоджала в спілкуванні позивача з сином. Надані суду копії з переписки позивача та відповідача в менеджерах підтверджують відсутність бажання ОСОБА_2 надавати можливість спілкуватись батькові з сином. Незважаючи на заперечення позову щодо відсутності перешкоду у спілкуванні, вона на запитання суду вказує, що їх спілкування є шкідливим для дитини не уточнюючи підстав такої думки. Враховуючи те, що судом встановлено вчинення ОСОБА_2 перешкод в участі та спілкуванні позивача з дитиною, наявність фактів порушення порядку встановленого рішенням органу опіки та піклування, про встановлення способу спілкування, суд вбачає наявність підстав для задоволення позову в частині позовних вимог про усунення перешкод в спілкуванні.

Вирішуючи спір щодо визначення способу участі ОСОБА_1 у спілкуванні з сином, суд враховує визнання цієї частини позовних вимог відповідачкою, висновок органу опіки та піклування із цього питання. Яким повністю відтворено спосіб спілкування позивача з дитиною, який він визначив у резолютивній частині позовної заяви. Однак, суд вважає за необхідне більш чітке визначення днів спілкування батька з сином з метою уникнення маніпуляції та створення перешкод для виконання рішення.

Так як позов задоволено повністю, суд керуючись положеннями статті 141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача 100 відсотків понесених судових витрат на сплату судового збору та оплату послуг адвоката 4908 грн.

Керуючись ст.ст. 13, 81, 89, 141, 263- 265 ЦПК України, cт. 159 СК України, суд,

ухвалив:

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .

Визначити наступний спосіб спілкування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та участі у вихованні неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 :

-кожної суботи з 10.00 год по 18.00 год, без присутності ОСОБА_2 , з можливістю спільного відвідування місця проживання батька, закладів громадського харчування, розважальних закладів для дітей та спільного відпочинку враховуючи при цьому стан здоров`я дитини, режим харчування, відпочинку;

-необмеженого спілкування з сином особисто засобами телефонного, поштового, електронного зв`язку.

Зобов`язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 не чинити перешкод у спілкуванні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з неповнолітнім сином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати в сумі 4908 грн.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з часу виготовлення повного тексту рішення до Полтавського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.

Повний текст рішення виготовлене 04.02.2022

Суддя О. А. Городівський