Рішення № 102956800, 02.02.2022, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/1213/21

Провадження № 2/743/49/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2022 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої - судді Павленко О.В.,

при секретарі Воєдило О.В.,

у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ріпки під час розгляду цивільної справи за позовом Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 17.06.2018 у розмірі 63829,11 грн. та судовий збір у розмірі 2270 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в жовтні 2017 року АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам, спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank, на яких за заявою клієнта встановлюється кредитний ліміт. 17.06.2018 відповідач звернувся до АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 17.06.2018. На підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у розмірі 30000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Позивач свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах установленого кредитного ліміту. Проте, відповідач не надав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами, відповідно до умов Договору. Таким чином відповідач умови Договору не виконав. Позивач неодноразово звертався до відповідача з приводу погашення заборгованості, але останній продовжує ухилятися від виконання своїх зобов`язань, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

У судове засідання представник позивача не з`явився, разом з позовом надав клопотання, у якому просив справу розглядати без його участі та не заперечував проти винесення заочного рішення.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, про місце, час та дату розгляду справи повідомлені належним чином. У своєму відзиві відповідач заперечував проти задоволення позову, з тих підстав, що сума коштів, сплачених на погашення кредиту перевищує витрати відповідача по кредитній картці, тому з урахуванням умов договору заборгованість за кредитом відсутня, а позовні вимоги задоволенню не підлягають. Також просив стягнути з позивача понесені ним судові витрати із розгляду справи, а саме на правничу допомогу.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить до наступного висновку.

Згідно витягу із статуту позивач є правонаступником ПАТ «Універсал Банк».

У жовтні 2017 року АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» запущено проєкт Monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки Monobank.

Після перевірки кредитної історії на платіжних картках Monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.

Особливістю проєкту Monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та реєстраційного номеру облікової картки платника податків в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрат у розстрочку.

Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення.

З матеріалів справи вбачається, що 17.06.2018 ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 17.06.2018, яка разом з Умовами обслуговування рахунків фізичної особи, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, складають Договір про надання банківських послуг.

На підставі укладеного Договору, у рамках проєкту «Monobank», відповідач отримав кредит на суму вказану у додатку у вигляді встановленого ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.

Згідно довідки про розмір встановленого кредитного ліміту від 29.11.2021, розмір встановленого кредитного ліміту клієнта ОСОБА_1 через мобільний застосунок за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 17.06.2018 за карткою № НОМЕР_1 станом на 29.11.2021 становить 30000 грн.

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості за кредитним договором від 17.06.2018, укладеного між сторонами по справі, станом на 08.07.2021 ОСОБА_1 має заборгованість перед банком у сумі 63829,11 грн. (за тілом кредиту).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. У разі прострочення повернення чергової частини кредиту позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

За змістомст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем, права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції врегульовано Законами України «Про електронну комерцію» та «Про електронний цифровий підпис».

У конкретному випадку суд вважає, що між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір в рамках банківського проєкту «monobank» відповідно до вимог чинного законодавства, за яким останній отримав кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

З наданої позивачем виписки про рух коштів по картці відповідача вбачається, що останній активно користувався кредитними коштами, зокрема, систематично вносились кошти на погашення заборгованості, тим самим відповідач визнавав наявність кредитних правовідносин з АТ «Універсал Банк».

Із змісту позовних вимог вбачається, що АТ «Універсал Банк» просить стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредиту, яка з урахуванням погашень відповідачем становить, становить 63829,11 грн.

Із витребуваного детальної виписки про рух коштів по картці № НОМЕР_1 за договором №б/н від 17.06.2018 станом на 08.07.2021 вбачається, що банком нараховані відсотки за кредитом у розмірі 28967,64 грн.

Окрім того згідно даної виписки, боржником було проведено поповнень карткового рахунку на суму 71808,75 грн.

Проте, в анкеті-заяві позичальника від 17.06.2018 процентна ставка за кредитом не зазначена. Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді комісії, неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

На обґрунтування розміру заборгованості і порядку його розрахунку позивач, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «monobank» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Універсал Банку ресурс: Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://www.monobank.ua/terms як невід`ємні частини спірного договору.

Умовами та правилами надання банківських послуг в Універсал банку, що розміщені на сайті: https://www.monobank.ua/terms, які надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначено пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, та інші умови.

Разом з тим, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови та правила та тарифи розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету до Договору про надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Роздруківка із сайту позивача належним доказом не може бути, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження№ 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

У даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача, міг змінюватись самим банком в період - з часу виникнення спірних правовідносин (17.04.2018) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (08.06.2021), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Умови і правила обслуговування у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Умови та тарифи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем, АТ «Універсал Банк» дотрималося вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

За приписами статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на відсутність доказів погодження відповідачем умов сплати кредиту, зокрема, процентів за користування ним, суд не може дійти висновку, що АТ «Універсал банк» правомірно нарахувало відповідачеві спірну кредитну заборгованість за тілом кредиту.

Враховуючи той факт, що банк неправомірно списував відсотки за користування кредитними коштами за рахунок суми погашень відповідачем за наданим кредитом, що більше ніж сума пред`явленої заборгованості, суд вважає, що з урахуванням умов договору заборгованість за кредитом відсутня, а відтак позовні вимоги АТ «Універсал Банк» задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою позивачу в задоволенні позовних вимог, понесені ним судові витрати не підлягають відшкодуванню.

У своєму відзиві на позов відповідач просив стягнути з позивача судові витрати, понесені з розгляду справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вирішуючи питання про стягнення понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що наявні у матеріалах справи: договір № 366/18-11-2021 про надання правової допомоги від 18.11.2021 з адвокатом Цокало Т.М., детальний опис робіт (наданих послуг) за договором від 18.11.2021, свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю, акт приймання-передачі наданої правничої допомоги №1 до договору №366/18-11-2021, квитанція про сплату гонорару № 366 від 18.11.2021 на суму 5000 грн, на думку суду, є підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.2,5,10-13,81,141,258-259,265,268,273,280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" (місцезнаходження: м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19,код ЄДРПОУ: 21133352) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості - відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п`яти тисячі) грн.

Повне рішення складено 02 лютого 2022 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.В. Павленко