Рішення № 102952455, 02.02.2022, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/6005/21

Номер провадження2/711/740/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2021 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді Демчика Р.В.,

при секретарі Кофановій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» про захист прав споживача, визнання бездіяльності протиправною та стягнення страхового відшкодування, -

в с т а н о в и в:

22 вересня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» про захист прав споживача, визнання бездіяльності протиправною та стягнення страхового відшкодування, в якому просила визнати бездіяльність Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» в частині ненадання інформації в порядку, передбаченому Законом України «Про захист прав споживачів», протиправною. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» на її користь страхове відшкодування в сумі 35532,80 гривень, моральну шкоду в сумі 2000,00 гривень та судові витрати.

В обґрунтування позову вказує, що 15.06.2021 року о 14 год. 30 хв. ОСОБА_2 , керуючи екскаватором JCB JS200W, державний номер НОМЕР_1 по вул. Кудряшова у м. Києві, під час руху заднім ходом не звернувся за допомогою до сторонніх осіб і здійснив зіткнення з автомобілем Geely Emgrand, державний номер НОМЕР_2 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів. Винним у вищевказаній ДТП визнано ОСОБА_2 згідно постанови Солом`янського районного суду м. Києва від 20 липня 2021 у справі № 760/16894/21. Цивільно-правова відповідальність транспортного засобу JCB JS200W застрахована в приватному акціонерному товаристві «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» за полісом № 202139334. Взаєморозрахунки за заподіянні збитки внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди не проводились.

Позивач вказує, що адміністративним правопорушенням, вчиненим ОСОБА_2 на забезпеченому транспортному засобі - колісний екскаватор JCB JS200W, державний номер НОМЕР_1 , їй було завдано матеріальних та моральних збитків. Розмір завданої їй матеріальної шкоди складається з наступного: вартість відновлювального ремонту автомобіля Geely Emgrand, державний номер НОМЕР_2 - 35532,80 грн. Згідно полісу № 202139334 страхова сума за шкоду завдану майну, встановлено в розмірі 130000,00 гривень, отже в межах цієї суми відповідальність з відшкодування завданої їй матеріальної шкоди повинна нести страхова компанія.

15.07.2021 позивач звернулась до приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду яка відбулася 15.06.2021 в м. Київ, на вул. Кудряшова, 8. В той же день звернулась до приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» із заявою про виплату страхового відшкодування та надала всі необхідні документи. Проте, за твердженням позивача, жодної відповіді від відповідача їй не надходило.

15.09.2021 позивач вдруге звернулась до відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування та заявою про надання інформації і відшкодування збитків в порядку Закону України «Про захист прав споживачів». Проте, і на ці її заяви жодної відповіді їй не надходило.

Зазначає, що станом на 21.09.2021 не отримала страхового відшкодування. Вказала, що визначаючи розмір завданої моральної шкоди слід виходити з наступного: було скоєно адміністративне правопорушення відносно її власності; в результаті дорожньо-транспортної пригоди вона перенесла суттєве психологічне та нервове потрясіння, переживання у зв`язку із пошкодженням її власності; вона вимушена здійснювати багато додаткових зусиль для організації свого життя, в тому числі примусового стягнення із відповідача належного їй страхового відшкодування. Спричинену їй моральну шкоду визначила у розмірі 2000,00 грн.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 вересня 2021 року відкрито провадження у справі та визначено призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У визначений ухвалою суду строк, відповідач не подав відзив на позов.

В судове засідання представник позивача за ордером - адвокат Гудзь О.С. не з`явився. Проте надав суду письмову заяву, в якій просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, а також просив стягнути з відповідача на користь позивача сплачені витрати на експерта та витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідач приватне акціонерне товариство «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» в судове засідання не з`явився, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку - шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем знаходження.

У відповідності до ст. 280 ЦПК суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вивчивши письмові матеріали справи, дійшов до наступних висновків встановивши обставини та відповідні ним правовідносини.

Так, судом встановлено, що 15.06.2021 року о 14 год. 30 хв. ОСОБА_2 , керуючи екскаватором JCB JS200W, державний номер НОМЕР_1 по вул. Кудряшова у м. Києві, під час руху заднім ходом не звернувся за допомогою до сторонніх осіб і здійснив зіткнення з автомобілем Geely Emgrand, державний номер НОМЕР_2 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.

Цивільно-правова відповідальність застрахована в приватному акціонерному товаристві «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» за полісом № 202139334, застрахований транспортний засіб JCB JS200W, строк дії якого з 12.12.2020 р. по 11.12.2021р., розмір франшизи 0,00 грн.

15.07.2021 р. ОСОБА_1 направила на адресу АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» повідомлення про настання дорожньо-транспортної пригоди та заяву про виплату страхового відшкодування за шкоду заподіяну автомобілю Geely Emgrand, державний номер НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, яка відбулася 15.06.2021 р. листом з рекомендованим повідомленням (номер трекінгу 1800605361064), яке було отримано відповідачем 20.07.2021.

Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 20 липня 2021 ОСОБА_2 було визнано винним в скоєнні ДТП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Вказана постанова набрала законної сили 30.07.2021 р.

15.09.2021 р. ОСОБА_1 повторно звернувся із заявою до АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» про виплату страхового відшкодування в сумі, яку відповідачем було отримано 21.09.2021

Зі змісту звіту № А08-26 про оцінку автомобіля Geely Emgrand, реєстраційний номер НОМЕР_2 від 26.08.2021, складеного фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 за заявою ОСОБА_1 , вбачається, що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля Geely Emgrand, реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1 , унаслідок ДТП на 26.08.2021 складає: 35532,80 грн. в т.ч. ПДВ 20% за винятком вартості ремонтно-відновлювальних робіт.

Отже, між сторонами виник спір щодо стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди.

Частиною першою статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України).

Згідно зі ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).

До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон №1961) обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 Закону №1961 передбачено, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно зі статтею 6 Закону № 1961 страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

У Законі № 1961 детально регламентовано дії водія,транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, тобто потерпілого, так і страховика.

У пункті 33.1.4 статті 33 Закону № 1961 передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Крім того, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування (пункт 35.1 статті 35).

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону № 1961 страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Відповідно до пунктів 37.1.1, 37.1.4 статті 37 Закону № 1961 підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є:

- навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров`я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону;

- неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

При цьому зазначений у пункті 37.1.4 статті 37 Закону № 1961 строк є присічним і поновленню не підлягає.

Із аналізу наведених норм спеціального Закону № 1961-IV можна зробити висновок, що підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування передбачені у статті 37 Закону № 1961, їх перелік є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає.

Тому саме річний строк звернення із заявою про виплату страхового відшкодування є припинювальним і з його спливом у страховика настає право на відмову у виплаті страхового відшкодування.

Разом з тим у Законі № 1961 прямо не передбачено, що встановлено досудовий порядок урегулювання спору. Не зазначено про обов`язок особи, яка заявляє вимогу про виплату страхового відшкодування, спочатку звернутися до страховика, та не пов`язано дотримання такого порядку з правом чи можливістю цієї особи звернутися до суду з вимогою про стягнення страхового відшкодування.

Тому у контексті вказаних обставин справи можна зробити висновок, що у Законі № 1961 не передбачено обов`язкового досудового порядку врегулювання питання з приводу виплати страхового відшкодування, особа, яка вимагає такої виплати, за власним розсудом може звернутися із заявою безпосередньо до страховика, з дотриманням вимог, передбачених у статті 35 названого Закону, чи звернутися безпосередньо до суду.

У будь-якому разі строк звернення обмежується щодо стягнення майнової шкоди річним строком.

Інших обмежень щодо порядку звернення із заявою про виплату страхового відшкодування норми Закону № 1961-IV не містять.

У разі звернення із заявою безпосередньо до суду, страховик з цього моменту має діяти відповідно до статті 36 Закону № 1961-IV, та не позбавлений можливості, у разі відсутності заперечень проти позову, його визнати та сплатити страхове відшкодування.

Зазначена правова позиція викладена в постанови Великої Палати Верховного суду від 11 грудня 2019 року у справі №465/4287/15.

Отже, в межах справи що розглядається, судом встановлено, що позивач 15.07.2021 звернулася до страховика із відповідною заявою про виплату їй страхового відшкодування протягом строку встановленого Законом №1961, однак жодної відповіді на своє звернення не отримала.

Із зазначеного вбачається, що страховиком було порушено права позивача на отримання страхового відшкодування як то визначено положеннями пункту 36.2 статті 36 Закону 1961, який передбачає, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до обґрунтованого висновку, що бездіяльність відповідача щодо не здійснення розгляду заяви позивача про виплату їй страхового відшкодування від 15.07.2021р. є протиправною.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до п.22.1. ст. 22 Закону №1961 у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 28 Закону №1961 визначено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана:

?з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;

?з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;

?з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;

?з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;

?з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;

?з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до приписів статей 22, 29 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

За змістом вказаних норм, з урахування положень абзацу другого пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV, у випадку виплати страхового відшкодування безпосередньо потерпілому виплата зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість, який повертається після надання документів про оплату запчастин/відновлюваного ремонту на суму, що включає податок на додану вартість, в межах суми страхового відшкодування. У разі, якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілим, а спрямовуються на придбання у платника податку на додану вартість послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об`єкта, які мають бути використані в процесі його ремонту, то розрахунок суми виплати на таке придбання здійснюється з урахуванням сум податку на додану вартість, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком.

Саме такий правовий висновок щодо застосування вказаних норм викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 лютого 2018 року у справі № 757/22706/15-ц (провадження № 61-4507св18).

При цьому, визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395 (з відповідним змінами).

Судом встановлено, що згідно Звіту №А08-26 про оцінку автомобіля Geely Emgrand, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що складений 26 серпня 2021 року у відповідності до вимог вказаного вище ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля Geely Emgrand, реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1 , унаслідок ДТП на 26.08.2021 складає: 35532,80 грн., яка підлягає відшкодуванню власнику транспортного засобу.

За приписами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовна вимога позивача ОСОБА_1 про стягнення з відповідача - Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» страхового відшкодування в розмірі 35532,80 грн. підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди судом встановлено наступне.

Питання відшкодування моральної шкоди, заподіяної потерпілому, врегульовано статтею 26-1 Закону № 1961, згідно з якою, зокрема, страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Позивач оцінює завдану їй моральну шкоду в сумі 2000,00 грн., виходячи з того, що: ДТП та її наслідки, які привели до пошкодження транспортного засобу, порушили нормальні життєві зв`язки і вимагають додаткових матеріальних затрат; вказує, що в результаті ДТП вона перенесла суттєве психологічне та нервове потрясіння та переживання, в тому числі у зв`язку із необхідністю примусового стягнення із відповідача належного їй страхового відшкодування шляхом звернення до суду із даною позовною заявою з метою захисту її порушеного права.

В судовому засіданні судом не встановлено обставин, які б свідчили про право позивача на відшкодування моральної шкоди за рахунок страховика відповідно до положень ст. 26-1 Закону №1961.

В той же час, слід зазначити, що відповідно до положень пункту 2 частини 2 статті 23 ЦК України моральна шкода також полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Оцінюючи в сукупності встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про те, що позивачу протиправними діями відповідача - ПрАТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» щодо ігнорування та не розгляду її заяв про виплату страхового відшкодування, що в свою чергу змусило останню звернутися до суду з даним позовом задля захисту її порушень прав, їй було завдано моральну шкоду, яка перебуває у безпосередньому причинному зв`язку із бездіяльністю страховика.

Виходячи з засад справедливості, добросовісності та розумності, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, характер та обсяг моральних страждань, перенесених позивачем, суд вважає за необхідне позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 2000,00 грн. задовольнити повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує положення статті 141 ЦПК України та керується нею.

Так, згідно пунктів 1, 2, 6 вказаної вище статті, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Згідно статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до пункту 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» (постанова від 17 жовтня 2014 року№10) вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.

Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, якщо його також не звільнено від сплати цих витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Позивач, ОСОБА_1 є споживачем послуг страхування, на які поширюється дія Закону України "Про захист прав споживачів", що визначено в п. 2 Постанови Пленуму ВСУ "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" № 5 від 12.04.96 року та у листі ВСУ від 19.07.2011 року.

Крім цього, зазначена правова позиція відображена і в Постанові Пленуму ВСС України від 17.10.2014 р. № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", зокрема, в п. 7 якої передбачено, що оскільки стаття 5 Закону "Про судовий збір" не містить вичерпного переліку пільг щодо сплати судового збору, то при визначенні таких пільг слід керуватися іншим законодавством України, наприклад, статтею 22 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII "Про захист прав споживачів".

Таким чином, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, тому з відповідача - приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» слід стягнути судовий збір в дохід держави в розмірі 908,00 грн.

Крім того, суд враховує, що позивачем здійснено судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме на залучення експерта у розмірі 2500,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 33 від 26.08.2021.

Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України з відповідача потрібно стягнути на користь позивача 2500,00 грн. витрат на залучення експерта.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України - витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат : 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються - згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат - учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 141 ч.3 п. 4 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фінансовий розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумний та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п. п. 34-36 Рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем подано суду копію договору про надання правничої (правової) допомоги від 15.09.2021, додаток № 1 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 15.09.2021 - Специфікація, акт приймання-передачі послуг від 22.11.2021 на загальну суму 5000,00 грн., рахунок-фактуру №22/11 від 22.11.2021 на суму 5000,0грн. та квитанцію про здійснення касової операції АТ «Банк інвестицій та заощаджень» від 22.11.2021 р. на суму 5000,00 грн.

За таких обставин, враховуючи що представником відповідача не доведено неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, тому суд вважає за необхідне відшкодувати позивачу за рахунок відповідача понесені нею витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,0грн.

Керуючись статтями 23, 1166, 1187, 1193, 1195 ЦК України, Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статтями 23, 247, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» про відшкодування завданої шкоди в дорожньо-транспортній пригоді - задовольнити.

Визнати бездіяльність Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» в частині ненадання інформації в порядку, передбаченому Законом України «Про захист прав споживачів» - протиправною.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» (місце реєстрації: вул. Бастіонна, 5/13, м. Київ, місцезнаходження: вул. Межигірська, 87-А, літ. Б, м. Київ, код ЄДРПОУ 31113488) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) страхове відшкодування в сумі 35532,80 гривень та моральну шкоду у розмірі 2 000 грн.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» (місце реєстрації: вул. Бастіонна, 5/13, м. Київ, місцезнаходження: вул. Межигірська, 87-А, літ. Б, м. Київ, код ЄДРПОУ 31113488) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень та 2500,00 грн. витрат на залучення експерта.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» (місце реєстрації: вул. Бастіонна, 5/13, м. Київ, місцезнаходження: вул. Межигірська, 87-А, літ. Б, м. Київ, код ЄДРПОУ 31113488) в дохід держави судовий збір в розмірі 908 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Р. В. Демчик