Рішення № 102950754, 07.12.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/13329/21

2/760/7960/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

07 грудня 2021 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Калініченко О.Б.

при секретарі Мельник Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» до ОСОБА_1 , третя особа Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП РОСУКРГРАНІТ», про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

24.05.2021 року до суду надійшла позовна заява ТОВ «Порше Лізинг Україна» до ОСОБА_1 , третя особа ТОВ «ВП РОСУКРГРАНІТ», про стягнення заборгованості.

Позов обґрунтовується тим, що 19.09.2017 року між ТОВ «Порше Лізинг Україна» та ТОВ «ВП РОСУКРГРАНІТ» укладено Договір про фінансовий лізинг № 00014233 та додатки до Договору лізингу, а саме: Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (план відшкодування) та Загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу.

У Розділі 1 Загальних умов зазначається, що ці загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу (надалі разом із Договором про фінансовий лізинг спільно іменуються як «Контракт»), а також графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (план відшкодування), як додаток до Контракту, що є невід`ємною його частиною, та інші додатки, що є невід`ємними його частинами, являють собою угоду між сторонами щодо придбання об`єкта лізингу ТОВ «Порше Лізинг Україна» та його передання лізингоодержувачу (відповідно до визначених у цьому Контракті значень вищезгаданих термінів) згідно з положеннями Закону України «Про фінансовий лізинг» № 723/97-ВР від 16 грудня 1997 року, а також іншими чинними положеннями українського законодавства, Внутрішніми правилами надання послуг з фінансового лізингу ТОВ «Порше Лізинг Україна» № 68 від 11.04.2017 року.

Об`єктом (предметом) лізингу згідно з п. 3.1. Загальних умов є транспортний засіб, зазначений у Контракті. Детальна характеристика (індивідуалізація) об`єкту лізингу визначена сторонами в Договорі лізингу, відповідно до якої ним є транспортний засіб Volkswagen, модель Multivan HL ALPEN 2.0 I BITDI 180 PS 7, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , рік випуску - 2017.

Відповідно до п.п. 3.2. та 3.1. Загальних умов лізингодавець прийняв на себе зобов`язання придбати у власність об`єкт лізингу, який був обраний відповідно до специфікації лізингоодержувачем та повною мірою відповідає вимогам лізингоодержувача. Лізингоодержувач на власний розсуд здійснив вибір дилера-продавця, у якого ТОВ «Порше Лізинг Україна» придбало об`єкт лізингу.

В розділі «Умови лізингу» Договору лізингу зазначається: вартість об`єкту лізингу: 1 699 082, 00 грн.; авансовий платіж: 679 632, 80 грн.; обсяг фінансування: 1 019 449, 20 грн.; кількість лізингових платежів: 60; строк лізингу (місяців): 60; лізинговий платіж: 35 649, 99 грн.; адміністративний платіж: 25 486, 24 грн.; процентна ставка (річна): 18,99 %.

На виконання умов Договору лізингу позивачем придбано об`єкт лізингу (отримано право власності), що передбачено п. 3.2. Загальних умов.

Згідно з Актом прийому-передачі від 27.09.2017 року позивач передав, а лізингоодержувач отримав у користування під виплату лізингових платежів об`єкт лізингу.

Враховуючи викладене, договірні зобов`язання позивача за Договором про фінансовий лізинг № 00014233 від 19.09.2017 року виконані повністю.

Зобов`язання лізингоодержувача перед ТОВ «Порше Лізинг Україна» за Договором фінансового лізингу № 00014233 від 19.09.2017 року забезпечено: порукою ОСОБА_1 , який несе солідарну відповідальність за виконання всіх зобов`язань позичальника на підставі або у зв`язку з Договором фінансового лізингу або будь-якою його невід`ємною частиною, а також за будь-якого позичальника (боржника) в разі переводу боргу («Умови поруки» Загальних умов).

За п. 6.1. Загальних умов для експлуатації об`єкта лізингу лізингоодержувач щомісяця здійснюватиме на користь ТОВ «Порше Лізинг Україна» платежі відповідно до Графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів (плану відшкодування), що являє собою невід`ємну частину цього Контракту.

Відповідно до Графіку платежів перший лізинговий платіж підлягав сплаті 19.09.2017 року, а останній - 15.09.2022 року. Чергові лізингові платежі сплачуються щомісячно на відповідну дату поточного місяця, що погоджена сторонами у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (плані відшкодування).

Позивач відповідно до умов укладеного Договору лізингу виставив лізингоодержувачу відповідні рахунки-фактури на оплату чергових (щомісячних) лізингових платежів, що охоплюють лізингові періоди за вересень 2020 року по листопад 2020 року, які в порушення викладених норм чинного законодавства та положень укладеного Контракту залишилися несплаченими у строки, визначені у плані відшкодування. Внаслідок зазначеного, за лізингоодержувачем виникла заборгованість по сплаті лізингових платежів в сумі 50 932,70 грн.

Окрім того, якщо лізингоодержувач відповідно до в п. 8.3.2. Загальних умов повністю або частково не здійснить оплату 1 (одного) лізингового платежу, при цьому, якщо прострочення лізингового платежу триває більш, ніж 30 днів, ТОВ «Порше Лізинг Україна» має право розірвати Контракт/відмовитися від Контракту і витребувати об`єкту лізингу від лізингоодержувача, в тому числі у примусовому порядку згідно з виконавчим написом нотаріуса. Таке ж право позивача передбачено в п.12.6.1. Загальних умов.

Враховуючи неодноразові прострочення з оплати лізингових платежів зі сторони лізингоодержувача та з у зв`язку з тим, що такі прострочення тривають більше 30 днів, позивачем у жовтні 2020 року на адресу відповідача направлено вимогу про сплату заборгованості за договором, повернення об`єкту лізингу та повідомлення про відмову від договору за №00014233 від 20.10.2020 року.

Однак вимога позивача щодо повернення об`єкту лізингу була проігнорована.

Відповідно до абз.2 п.13.1. Загальних умов сторони погодили, що, якщо лізингоодержувач відмовляється від повернення або затримує повернення об`єкта лізингу, ТОВ «Порше Лізинг Україна» має право вилучити (повернути) об`єкт лізингу без попередньої згоди лізингоодержувача у визначеному законодавством України порядку, у тому числі в примусовому порядку відповідно до виконавчого напису нотаріуса.

20.11.2020 року приватним нотаріусом КМНО Кірюховою Н.С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 2829, стосовно повернення лізингоодержувачем на користь лізингодавця - ТОВ «Порше Лізинг Україна» об`єкта фінансового лізингу.

24.11.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Мойсеєнко Д.П. на підставі вказаного виконавчого напису відкрито виконавче провадження № 63729778, в рамках якого 01.12.2020 року повернуто об`єкт лізингу від відповідача до позивача.

Згідно з абз. 2 п. 6.18 Контракту сторони погодили, що у випадку розірвання Контракту / відмови від Контракту за ініціативою Порше Лізинг Україна відповідно до п. 12 Контракту лізинговий платіж буде вважатися платою за користування об`єктом лізингу.

У зв`язку із невиконанням умов Контракту та неповерненням об`єкту лізингу, керуючись п. 6.18 Контракту, позивачем нарахована плата за фактичне користування об`єктом лізингу згідно з рахунками за листопад 2020 року на загальну суму 32 354 грн. 73 коп.

На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем також нараховані 3% річних: за період з 15.09.2020 року по 04.03.2021 року на суму боргу 50 932 грн. в розмірі 712 грн.; за період з 15.11.2020 року по 19.02.2021 року на суму боргу 32 354,74 грн. в розмірі 290 грн.

Пунктом 8.2. Загальних умов передбачено, що у випадку прострочення сплати платежу до лізингоодержувача застосовуються такі санкції:

- пеня у розмірі 10% річних від вчасно невиплаченої суми за кожен день затримки до моменту повної виплати Платежу (п. 8.2.1. Загальних умов);

- штрафні санкції за вимоги щодо сплати, надіслані ТОВ «Порше Лізинг Україна» (пункт 8.3.1. цього Контракту): 250 грн. за першу вимогу, 300 грн. за другу вимогу, 350 грн. за третю вимогу (якщо ТОВ «Порше Лізинг Україна» вирішить надіслати таку третю вимогу) (п.8.2.2. Загальних умов);

- компенсація будь-яких витрат, понесених ТОВ «Порше Лізинг Україна» та/або винагороди, включаючи, окрім іншого, гонорари юристам, судові та позасудові витрати, нараховані/виплачені з метою відшкодування сум, не виплачених лізингоодержувачем відповідно до Контракту (п.8.2.3. Загальних умов).

17.07.2020 року на адресу відповідача позивачем направлено лист, яким повідомлено, що 10.07.2020 року на адресу ТОВ «Порше Лізинг Україна» надійшла постанова серії 00470396 від 10.07.2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, яке було зафіксоване за автомобілем який знаходиться у користуванні відповідача. Позивачем було сплачено 50 відсотків штрафу, розмір якого зазначено у постанові. В подальшому такі штрафи надходили неодноразово.

Згідно з п. 9.5. Договору лизінгу лізингоодержувач зобов`язаний експлуатувати об`єкт лізингу відповідно до вимог чинного законодавства, у кожному випадку, коли Порше Лізинг Україна сплачує будь які платежі, штрафи, лізингоодержувач у повному обсязі відшкодовує Порше Лізинг Україна такі витрати впродовж 10 днів після відправлення відповідної вимоги.

Оскільки після направлення вимоги кошти відшкодовано не було, позивач просить суд стягнути такі витрати у розмірі 2 944,07 грн.

Крім того, положеннями п. 8.2.3. Загальних умов передбачено компенсацію будь-яких витрат, понесених позивачем та/або винагороди, включаючи, окрім іншого, гонорари юристам, судові та позасудові витрати, нараховані/виплачені з метою відшкодування сум, не виплачених лізингоодержувачем відповідно до Контракту.

Враховуючи факт порушення умов Договору лізингу, для забезпечення відновлення порушеного права ТОВ «Порше Лізинг Україна» понесені витрати за Договором про надання юридично-консультаційних послуг від 21.06.2012 року, відповідно до якого ТОВ «ЮК «Тріпл Сі» надало ТОВ «Порше Лізинг Україна» юридично-консультаційні послуги по клієнту ТОВ «ВП РОСУКРГРАНІТ», що підтверджується Актом наданих послуг № 104 від 01.12.2020 року та Актом наданих послуг № 101 від 23.11.2020 року.

Отже, ТОВ «Порше Лізинг Україна» завдано збитків, загальна сума яких складає 100 827 грн. 69 коп.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором лізингу, яка станом на 04.03.2021 року складає 188 061,19 грн., а також вирішити питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києві від 08.06.2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі. Учасникам справи було визначено строк на подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень та пояснень. Відповідачем та третьою особою у встановлений судом строк жодних документів до суду подано не було.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 03.11.2021 року призначено справу до розгляду в судовому засідання з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання сторона позивача не з`явився, на електронну адресу суду надійшло клопотання в якому представник позивача просить розглядати справу без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач та третя особа у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Суд за письмовою згодою позивача ухвалив постановити заочне рішення згідно положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що 19.09.2017 року між ТОВ «Порше Лізинг Україна» та ТОВ «ВП РОСУКРГРАНІТ» укладено Договір про фінансовий лізинг № 00014233 з додатками до Договору лізингу, а саме: Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (план відшкодування) та Загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу, які являють собою угоду між сторонами щодо придбання об`єкта лізингу ТОВ «Порше Лізинг Україна» та його передання лізингоодержувачу.

Відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України та Законом України «Про фінансовий лізинг».

Так, відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Предметом договору лізингу може бути майно, визначене індивідуальними ознаками, яке відповідає критеріям основних засобів відповідно до законодавства (ч. 1 ст. 807 ЦК України).

Згідно з п. 3.1. Загальних умов предметом договррпу є транспортний засіб, зазначений у Контракті. Детальна характеристика (індивідуалізація) об`єкту лізингу визначена сторонами в Договорі лізингу, відповідно до якої ним є транспортний засіб Volkswagen, модель Multivan HL ALPEN 2.0 I BITDI 180 PS 7, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , рік випуску - 2017.

В розділі «Умови лізингу» Договору лізингу зазначається: вартість об`єкту лізингу: 1 699 082, 00 грн.; авансовий платіж: 679 632, 80 грн.; обсяг фінансування: 1 019 449, 20 грн.; кількість лізингових платежів: 60; строк лізингу (місяців): 60; лізинговий платіж: 35 649, 99 грн.; адміністративний платіж: 25 486, 24 грн.; процентна ставка (річна): 18,99 %.

На виконання умов Договору лізингу позивачем придбано об`єкт лізингу (отримано право власності), що передбачено п. 3.2. Загальних умов та підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Згідно з Актом прийому-передачі від 27.09.2017 року позивач передав, а лізингоодержувач отримав у користування під виплату лізингових платежів Об`єкт лізингу.

Таким чином, договірні зобов`язання позивача за Договором про фінансовий лізинг № 00014233 від 19.09.2017 року виконані повністю.

Положеннями п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» від 16.12.1997 № 723/97-ВР та ч. 1 ст. 16 Закону № 1201-IX, прийнятого 04.02.2021 року, визначено обов`язок лізингоодержувача своєчасно сплачувати лізингові платежі, належні до сплати, в порядку, встановленому відповідним договором.

За п. 6.1., 6.5. Загальних умов для експлуатації об`єкта лізингу лізингоодержувач щомісяця здійснюватиме на користь Порше Лізинг Україна платежі відповідно до Графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів (плану відшкодування).

Як вбачається з матеріалів справи, в зазначеному Графіку платежів визначені та погоджені сторонами щомісячні суми лізингових платежів, перший з яких підлягав сплаті 19.09.2017 року, а останній - 15.09.2022 року, які перераховуються лізингоодержувачем на рахунок, зазначений ТОВ «Порше Лізинг Україна», не пізніше визначеної дати.

Разом з тим, виставлені позивачем рахунки-фактури на оплату чергових (щомісячних) лізингових платежів, що охоплюють лізингові періоди за вересень 2020 року по листопад 2020 року, залишилися несплаченими, у зв`язку з чим за лізингоодержувачем виникла заборгованість по сплаті лізингових платежів в сумі 50 932,70 грн.

Статтею 509 цього Кодексу визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Вбачається, що лізингоодержувачем були порушені умови укладеного з позивачем договору.

Зобов`язання лізингоодержувача перед ТОВ «Порше Лізинг Україна» за Договором фінансового лізингу № 00014233 від 19.09.2017 року забезпечено порукою, поручителем в якій є ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 1 та розділу «Умови поруки» Загальних умов поручитель несе солідарну відповідальність за виконання всіх зобов`язань Лізингоодержувача на підставі або у зв`язку з цим Контрактом або будь-якою його невід`ємною частиною, а також за будь-якого лізингоодержувача, в разі переведення боргу/заміни особи лізингоодержувача або його смерті. Зобов`язання поручителя включають, окрім іншого, лізингові платежі, інші платежі, штрафні санкції та відшкодування збитків. Поручитель у повному обсязі відшкодовує всі платежі, що підлягають здійсненню відповідно до Контакту, протягом 10 робочих днів із дати отримання відповідного письмового повідомлення від Порше Лізин Україна.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 553 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ст. 554 ЦК України).

За ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно положень ст. 615 у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 7 Закону України № 723/97-ВР від 16.12.1997 року лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

У відповідності до положень вказаного Закону, п. 8.3.2. Загальних умов було визначено, якщо лізингоодержувач повністю або частково не здійснить оплату 1 (одного) лізингового платежу, при цьому якщо прострочення лізингового платежу триває більш, ніж 30 днів, ТОВ «Порше Лізинг Україна» має право розірвати Контракт/відмовитися від Контракту і витребувати об`єкту лізингу від лізингоодержувача, в тому числі у примусовому порядку згідно з виконавчим написом нотаріуса. Аналогічне право позивача передбачено в п.12.6.1. Загальних умов.

Враховуючи неодноразові прострочення з оплати лізингових платежів зі сторони лізингоодержувача та з у зв`язку з тим, що такі прострочення тривають більше 30 днів, позивачем у жовтні 2020 року направлено вимогу про сплату заборгованості за договором, повернення об`єкту лізингу та повідомлення про відмову від договору за № 00014233 від 20.10.2020 року, яка не була виконана.

Відповідно до абз.2 п. 13.1. Загальних умов сторони погодили, що, якщо лізингоодержувач відмовляється від повернення або затримує повернення об`єкта лізингу, ТОВ «Порше Лізинг Україна» має право вилучити (повернути) об`єкт лізингу без попередньої згоди лізингоодержувача у визначеному законодавством України порядку, у тому числі в примусовому порядку відповідно до виконавчого напису нотаріуса.

20.11.2020 року приватним нотаріусом КМНО Кірюховою Н.С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 2829, стосовно повернення лізингоодержувачем на користь лізингодавця - ТОВ «Порше Лізинг Україна» об`єкта фінансового лізингу.

24.11.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Мойсеєнко Д.П. на підставі вказаного виконавчого напису відкрито виконавче провадження № 63729778, в рамках якого 01.12.2020 року повернуто об`єкт лізингу від відповідача до позивача.

Згідно з абз. 2 п. 6.18 Контракту сторони погодилися, що у випадку розірвання Контракту /відмови від Контракту за ініціативою Порше Лізинг Україна відповідно до п. 12 Контракту, лізинговий платіж буде вважатися платою за користування об`єктом лізингу.

У зв`язку із невиконанням умов Контракту та неповерненням об`єкту лізингу, керуючись п. 6.18 Контракту, позивачем нарахована плата за фактичне користування об`єктом лізингу згідно з рахунками за листопад 2020 року на загальну суму 32 354,73 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Крім того, згідно з ч. 2 цієї статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За наданими позивачем розрахунками сума 3% річних за період з 15.09.2020 року по 04.03.2021 року на суму боргу 50 932 грн. складає 712 грн.; за період з 15.11.2020 року по 19.02.2021 року на суму боргу 32 354,74 грн. - 290 грн.

Вказані обставини та нараховані позивачем суми відповідачем жодним чином не спростовані, оскільки будь-яких пояснень чи доказів ним до суду не подавалося.

За змістом ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 .12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Згідно положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за лізинговими платежами - 50 932,70 грн., 3 % річних за час прострочення грошового зобов`язання за лізинговими платежами - 712 грн., суми заборгованості за платежами за фактичне використання об`єкту лізингу - 32 354,73 грн., 3 % річних за час прострочення грошового зобов`язання за платежами за фактичне використання об`єкту лізингу - 290 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача суми штрафу за порушення ПДР сплачена позивачем у розмірі 2944,07 грн., слід зазначити наступне.

За умовами Договору лізингоодержувач зобов`язаний експлуатувати об`єкт лізингу відповідно до чинного законодавства. У випадку порушення законодавства лізингоодержувач несе відповідальність за всі наслідки, що можуть виникнути у зв`язку з цим, та сплачує всі штрафи відповідним органам. У кожному випадку, коли Порше Лізинг Україна сплатило будь які платежі, штрафи та адміністративні витрати, пов`язані з ними, лізингоодержувач у повному обсязі відшкодовує Порше Лізинг Україна такі витрати впродовж 10 днів після відправлення відповідної вимоги (п. 9.5. Загальних умов).

В обґрунтування заявленої вимоги представник позивача посилається на те, що 17.07.2020 року на адресу відповідача позивачем направлено лист, яким повідомлено, що 10.07.2020 на адресу ТОВ «Порше Лізинг Україна» надійшла постанова серії 00470396 від 10.07.2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, яке було зафіксоване за автомобілем який знаходиться у користуванні відповідача. Позивачем було сплачено 50 відсотків штрафу, розмір якого зазначено у постанові.

За доводами представника, в подальшому такі штрафи надходили неодноразово.

Разом з тим, в матеріалах справи мітиться копія лише постанови серії 1АВ № 00470396 (сума штрафу 255 грн.), інформація щодо наявності будь-яких інших постанов наданими до позовної заяви документами не підтверджується. Так само відсутні і належні докази, а саме відповідні квитанції щодо сплати таких штрафів.

Також суд звертає увагу, що за наявними матеріалами справи вказана постанова та вимога щодо відшкодування сплачених ТОВ «Порше Лізинг України» 50 відсотків штрафу була направлена лише ТОВ «ВП РОСУКРГРАНІТ», а не відповідачу, як стверджує представник позивача.

Крім того, слід звернути увагу, що відповідно до ст. 2791 КУпАП у разі, якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 142 цього Кодексу.

Статтею142 КУпАП визначено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі, якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу.

Постановою КМУ «Про затвердження Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів» від 14.11.2018 року № 1197 визначено процедуру внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача транспортного засобу.

За змістом п.п. 3 п. 3 цієї постанови належним користувачем є - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи - лізингоодержувача (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи - лізингоодержувача) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру, відповідно до статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Згідно з п.п. 5 п. 3 постанови підставами для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є користування фізичною або юридичною особою транспортним засобом на підставі договору фінансового або оперативного лізингу.

Як вже було встановлено судом, власником транспортного засобу марки «Volkswagen Multivan», д.н.з. НОМЕР_2 , є ТОВ «Порше Лізинг Україна» (керівник Арер Йоахім), яке передало зазначений автомобіль ТОВ «ВП РОСУКРГРАНІТ» у користування за договором фінансового лізингу, однак відповідних відомостей до зазначеного вище Реєстру у встановленому законодавством порядку не вніс, хоча не був позбавлений можливості це зробити, тим паче, що за внесення до Реєстру відомостей про належного користувача плата не справляється.

До того ж, положеннями ст. 2793 КУпАП регламентовано порядок звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 142 цього Кодексу, від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).

Враховуючи вказані обставини, на переконання суду заявлена вимога не підлягає задоволенню, оскільки не надано відповідних доказів, про які було зазначено вище та які мають суттєве значення для наявності підстав задоволення заявленої вимоги, а також з огляду на визначений особливий порядок притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі, власників або належних користувачів, з аналізу якого вбачається, що саме позивач мав бути обачним та здійснити необхідні дії задля уникнення відповідних ситуацій, при тому, що на законодавчому рівні створені всі належні умови.

Вимога позивача щодо стягнення суми інших витрат за Договором про фінансовий лізинг - 100 827,69 грн. також не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

В позовній заяві представником позивача зазначено, що, враховуючи факт порушення відповідачем умов Договору лізингу, для забезпечення відновлення порушеного відповідачем права позивача, ТОВ «Порше Лізинг Україна» понесені витрати за Договором про надання юридично-консультаційних послуг від 21.06.2012 року, відповідно до якого ТОВ «ЮК «Тріпл Сі» надало ТОВ «Порше Лізинг Україна» юридично-консультаційні послуги по клієнту ТОВ «ВП РОСУКРГРАНІТ», що підтверджується Актом наданих послуг № 104 від 01.12.2020 року та Актом наданих послуг № 101 від 23.11.2020 року

На думку сторони позивача, зазначена сума коштів є завданими збитками ТОВ «Порше Лізинг Україна» у зв`язку з невиконанням відповідачем умов Договору лізингу.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Представник позивача в позові зазначає, що встановлена п. 12.9 Загальних умов упущена вигода узгоджується з визначенням упущеної вигоди закріпленим у Господарському кодексу України та Цивільному кодексі України.

Проте, правових підстав для застосування в даному випадку ст. 22 ЦК України, положення якої застосовує представник позивача при обґрунтуванні заявленої вимоги, суд взагалі не вбачає з огляду на те, що дана норма, як і зміст п. 12.9. Загальних умов, стосується різниці між вартістю об`єкта лізингу та лізинговими платежами, що залишились несплаченими лізенгоодержувачем відповідно до Контракту. Саме вказана різниця і є за погодженням сторін упущеною вигодою позивача та може бути відшкодованою. Однак, така вимога позивачем не заявляється.

Пунктом 8.2. Загальних умов передбачено, що у випадку прострочення сплати платежу до лізингоодержувача застосовуються такі санкції, зокрема, компенсація будь-яких витрат, понесених Порше Лізинг Україна та/або винагороди, включаючи, окрім іншого, гонорари юристам, судові та позасудові витрати, нараховані/виплачені з метою відшкодування сум, не виплачених Лізингоодержувачем відповідно до Контракту.

Проте, з наданих суду копій документів, а саме: Договору про надання юридично-консультаційних послуг від 21.06.2012 року, акті наданих послуг № 101 від 23.11.2020 року та № 104 від 01.12.2020 року до вказаного договору, не вбачається за можливе встановити, в чому саме полягали надані юридично послуги ТОВ «ЮК «Тріпл Сі» позивачу, а, отже, суд позбавлений можливості встановити, що вони були необхідними та безпосередньо спрямовані на відшкодування сум, не виплачених лізингоодержувачем відповідно до Контракту.

Всі наявні в матеріалах справи вимоги спрямовані на стягнення заборгованості були безпосередньо від ТОВ «Порше Лізинг Україна», відсутні будь-які докази, що ТОВ «ЮК «Тріпл Сі» займалося питанням вилучення об`єкту лізингу чи ініціювало провадження в справі. В суді представляє інтереси позивача АО «КПД Консалтинг» та такі витрати відшкодовуються в порядку, встановленому ЦПК України.

Таким чином, суд вважає, що заявлені інші витрати за Договором про фінансовий лізинг у розмірі 100 827,69 грн. не є ні збитками, ні будь-якими іншими витратами, що мають відшкодовуватися відповідачем, а належать до його звичайної господарської діяльності, а тому правові підстави для їх задоволення відсутні.

З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню частково.

З урахуванням часткового задоволення позову відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача також підлягає судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду, пропорційно задоволеним вимогам - 1264,34 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 22, 207, 509, 526, 530, 536, 553, 554, 610, 612, 615, 625, 806, 807 ЦК України, Законом України «Про фінансовий лізинг», постановою КМУ «Про затвердження Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів» від 14.11.2018 року № 1197 ст.ст. 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» до ОСОБА_1 , третя особа Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП РОСУКРГРАНІТ», про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (м. Київ, пр. Павла Тичини, 1-В, код ЄДРПОУ 35571472) кошти у розмірі 84 289,43 грн., з яких: 50 932,70 грн. - сума заборгованості за лізинговими платежами, 712 грн. - сума трьох процентів річних за час прострочення грошового зобов`язання за лізинговими платежами, 32 354,73 грн. - сума заборгованості за платежами за фактичне використання об`єкту лізингу, 290 грн. - сума трьох процентів річних за час прострочення грошового зобов`язання за платежами за фактичне використання об`єкту лізингу; а також 1264,34 грн. судового збору.

У задоволенні інших вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 20 грудня 2021 року.

Суддя: