Рішення № 102949695, 02.02.2022, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/29869/21

Провадження № 2-а/686/40/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2022 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої судді Козак О.В.,

при секретарі - Кшановській Є.З.,

за участі: позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Хмельницького справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Гонтара Вадима Олександровича , Департаменту патрульної поліції про скасування постанови,

встановив:

В грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Гонтара В.О. , Департаменту патрульної поліції про скасування постанови. В обґрунтування позову позивач вказав, що 11.12.2021р. відносно нього інспектором Управління патрульної поліції Хмельницької області Департаменту патрульної поліції Гонтарем В.О. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №5135030, в якій зазначено, що 11.12.2021 р. о 09:53 год. на вулиці Трудова 11 (в м. Хмельницькому) водій ОСОБА_1 керуючи ТЗ (автомобіль Volkswagen Golf, державний номер НОМЕР_1 ) проїхав перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора чим порушив 8.7.3. ґ ПДР - Порушення проїзду на заборонний жовтий сигнал світлофора, що забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.

Вважає винесену постанову необґрунтованою та незаконною з огляду на наступне.

11.12.2021р. він дійсно рухався приблизно в вказаний час на автомобілі Volkswagen Golf, державний номер НОМЕР_1 через регульовану частину дороги на вулиці Трудова, 11, у місті Хмельницькому, але на дозволяючий зелений сигнал сфітлофора (підпункт «а» пункту 8.7.3 Правил дорожнього руху), якщо заборонний жовтий сигнал і загорівся, то вже поза його можливістю це спостерігати, і після того, як він вже перебував на перехресті або після його проїзду.

Він заїхав на регульовану частину дороги на дозволяючий сигнал світлофора, а закінчити маневр у вигляді завершення проїзду мав право незалежно від подальшої зміни сигналу світлофора. Як на підтвердження вчиненого правопорушення йому було пред`явлено запис відео із особистого мобільного телефону інспектора, який крім того, що не може вважатися технічним засобом в розумінні законодавства України, з відеозапису взагалі не зрозуміло день, час та місце вчинення правопорушення, не ідентифіковано його транспортний засіб, особу водія за кермом, моменту перетину регульованої частини дороги у взаємозв`язку зі зміною сигналу світлофору.

Враховуючи те, що в постанові не вказано технічний засіб, яким начебто здійснено відеозапис правопорушення, будь-які відеозаписи з цього приводу не можуть братися до уваги в якості доказів можливого вчиненого правопорушення.

Крім того, беручи до уваги те, що він не погодився зі стягненням, відповідач повинен був скласти протокол про адміністративне правопорушення (ч. 1 ст. 258 КУпАП), однак цього не було зроблено. А рішення щодо накладення адміністративного стягнення повинне було розглядатися за місцезнаходженням відповідача, а не на місці вчиненого правопорушення.

Враховуючи, що протиправність його дій не підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, без чого неможливо стверджувати і про його вину в порушенні ПДР України, а відтак постанова відповідача є неправомірною.

З врахуванням наведеного позивач просить скасувати постанову інспектора Управління патрульної поліції Хмельницької області Департаменту патрульної поліції Гонтаря В.О. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №5135030 від 11.12.2021 р. і закрити справу про адміністративне правопорушення. Також просить сягнути з відповідачів на його користь витрати по сплаті судового збору та витрати на правову (правничу) допомогу в розмірі 500 грн..

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач, представник відповідачів в судове засідання не з`явились, повідомлялись про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку. Представник відповідачів подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначивши, що до відзиву на позовну заяву надано належні докази на підтвердження вчинення позивачем правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122 КУпАП.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно постанови серії ЕАО №5135030 від 11.12.2021 року 11.12.2021 р. о 09:53 год. на вулиці Трудова 11 водій ОСОБА_1 керуючи ТЗ (автомобіль Volkswagen Golf, державний номер НОМЕР_1 ) проїхав перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора чим порушив 8.7.3. ґ ПДР - Порушення проїзду на заборонний жовтий сигнал світлофора, що забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів, та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.122 КУпАП. Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу 510 грн. за ч.2 ст.122 КУпАП.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п. 8.7.3. ґ ПДР України сигнали світлофора мають такі значення: жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.

Згідно ч.2 ст. 122 КУпАП, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

На підтвердження правомірності оскаржуваної постанову представником відповідача суду надано відеозапис з реєстратора службового автомобіля, яким підтверджується проїзд позивачем перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора в порушення п. 8.7.3. ґ ПДР України та відповідно вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.

При цьому слід зазначити, що вказаний відеозапис на місці вчинення правопорушення було продемонстровано позивачу, та повідомлено, що він долучається до матеріалів справи.

Отже, твердження позивача свідчать про обраний ним спосіб захисту для уникнення відповідальності у вчинення адміністративного правопорушення за порушення ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки відповідачем доведено правомірність винесення постанови, про що надано відповідні докази, які не спростовані позивачем.

Щодо тверджень позивача про не складання протоколу про адміністративне правопорушення, та розгляд справи на місці вчинення адміністративного правопорушення, слід зазначити наступне.

Статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлені повноваження органів Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Так, органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» було внесено зміни до ст. 258 КУпАП, які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частин 2-5 статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1, статтею 132-2 цього Кодексу, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті, що зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

З наведеного вище видно, що протокол про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху не складається.

Крім наведеного слід зазначити, що відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення (п.1 р. III Інструкції № 1395).

Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення (п.2 р. III Інструкції №1395), що відповідає положенням ст.276 КУпАП, за правилами частини 1 якої справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Відповідно до пункту 1 розділу IV Інструкції № 1395 розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Так, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.05.2015 № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення у пункті 2.4 мотивувальної частини цього рішення зазначив, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення "на місці вчинення правопорушення" і "за місцем його вчинення", які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення "за місцем його вчинення", застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України. Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що словосполучення "за місцем його вчинення", яке міститься в положенні частини першої статті 276 Кодексу, визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, аналіз законодавчих норм, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, та рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 № 5-рп/2015, дає підстави для висновку, що працівники підрозділів Національної поліції мають право виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення за порушення Правил дорожнього руху, зокрема передбачених ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на місці вчинення таких правопорушень.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Гонтара Вадима Олександровича , Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАО №5135030 від 11.12.2021 року, слід відмовити.

Керуючись, ст.ст. 7, 9, 122, 251, 265-2, 278-280, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 6, 19-20, 77, 286 КАС України, Законом України «Про Національну поліцію», суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Гонтара Вадима Олександровича , Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАО №5135030 від 11.12.2021 року, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів із дня його проголошення.

Дата складання повного тексту рішення суду - 03.02.2022 року.

Суддя О.В.Козак