Ухвала суду № 102948437, 01.02.2022, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 01.02.2022

Справа № 937/849/22

Провадження 1-кс/937/424/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про обрання запобіжного заходу

01 лютого 2022 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - слідчого судді Іваненко О.В.,

за участю секретаря - Захарової І.І.,

розглянувши в кримінальному провадженні №12022082140000216 від 30.01.2022 року клопотання слідчого СВ Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Феняк А.В., погоджене з прокурором Мелітопольської окружної прокуратури Гончар Д.С., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополь, Запорізької області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Гончар Д.С.,

слідчого - Феняк А.В.,

адвоката - Костиря Д.А.,

підозрюваного - ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого СВ Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Феняк А.В, погоджене з прокурором Мелітопольської окружної прокуратури Гончар Д.С., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 30.01.2022 приблизно о 16 годині 55 хвилин водій ОСОБА_1 , знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, керував автомобілем ВАЗ-21104 реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по вул. В.Інтернаціоналістів, з боку вул. Інтеркультурна в напрямку вул. Г.України.

В районі буд. 36 по вул. В.Інтернаціоналістів, ОСОБА_1 , зв`язку зі зниженням уваги і реакції, а також порушенням координації дій, викликаних вживанням алкогольних напоїв, маючи об`єктивну можливість уникнути ДТП, виїхав на зустрічну смугу руху, після чого перед зміною напрямку руху праворуч, не переконався в безпеці, змінив напрямок руху праворуч, виїхав на свою смугу руху та праве узбіччя, за напрямком свого руху, де скоїв наїзд на електроопору.

Своїми діями водій ОСОБА_1 , порушив вимоги п. п. 2.9 а), 10.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 зі змінами та доповненнями, відповідно до яких:

- п. 2.9. «Водієві забороняється:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»;

- п. 10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ОСОБА_2 , який сидів на задньому пасажирському сидінні з права, отримав тілесні ушкодження, від яких загинув на місці ДТП.

Таким чином, ОСОБА_1 , вчинив кримінального правопорушення (злочин), передбачений ч.3 ст.286-1 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило смерть потерпілого.

Відомості про вказане кримінальне правопорушення (злочин) внесені 30.01.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022082140000216, за ознаками кримінального правопорушення (злочину)? передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.

31.01.2022 ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України.

Слідчий вважає, що вина підозрюваного ОСОБА_1 , обґрунтована наступними доказами, зібраними під час досудового розслідування: протоколом огляду місця події від 30.01.2022 та схемою до нього; допитом свідка ОСОБА_3 ; допитом свідка ОСОБА_4 ; повідомленням про підозру ОСОБА_1 ; лікарським свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 ; допитом потерпілої ОСОБА_5 .

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний може:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;

Так, ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п`яти до десяти років. Усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення та невідворотність покарання за його вчинення, є ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 , буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Окрім вказаного, на цей час у вказаному кримінальному провадженні досудове слідство триває, на даний час у якості свідків допитано ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , повного кола осіб які були присутній в момент вчинення вказаного кримінального правопорушення не встановлено, тому є достатні підстави вважати що будучі на волі підозрюваний ОСОБА_1 , буде незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженню.

Слідчий вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав: при обранні особистого зобов`язання та домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу підозрюваного, є ризик того, що ОСОБА_1 , буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду; особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним ОСОБА_1 , обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні, слідчому чи прокурору не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за ОСОБА_1 , враховуючи те, що ОСОБА_1 , офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходів не має, беручи до уваги майновий стан підозрюваного, застосування щодо ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді застави, неможливе.

У зв`язку з вищевикладеним, підозрюваний ОСОБА_1 , перебуваючи на умовах іншого більш м`якого запобіжного заходу зможе переховатися від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності, та незаконно впливати на свідків, що дає можливість негативно впливати на повне та всебічне встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні, тому слідчий вважає, що запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, неможливо при застосуванні до ОСОБА_1 , запобіжного заходу, більш м`якого, ніж тримання під вартою.

Згідно ст. 107 КПК України здійснюється фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів.

У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання, посилаючись на наявність визначених ст. 177 КПК України ризиків.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні проти задоволення клопотання про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував та просив обрати інший запобіжний захід.

В судовому засіданні захисник підозрюваного адвокат Костиря Д.А. підтримав думку свого підзахисного, та просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

В судовому зсіданні потерпіла ОСОБА_5 просила не обирати підозрюваному міру запобіжного заходу, пов`язаного з триманням під вартою.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що вона є матір`ю загиблого ОСОБА_2 та підозрюваного ОСОБА_1 , вона просить не обирати її молодшому сину міру запобіжного заходу, у вигляді тримання під вартою, оскільки її чоловік - батько ОСОБА_1 знаходиться у тяжкому стані, та потребує сторонньої допомоги і вона просить відпустити сина, щоб він був присутній на похованні свого брата, її старшого сина.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

30.01.2022 року відомості про кримінальні правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022082140000216 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України.

30.01.2022 року о 20 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення.

31.01.2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України.

Згідно з п.4 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно п.1 Листа від 04.04.2013 № 511-550/0/4-13 ВСС УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», запобіжні заходи, затримання у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених ст. 177 КПК. Слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Згідно п.9 Листа Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК та не підлягає розширеному тлумаченню. Запобіжний захід застосовується з метою запобігання спробам підозрюваного, обвинуваченого (ризикам): 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-які з речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Урахування такої обставини для прийняття рішення передбачає встановлення правдоподібності та достовірності заявлених органом досудового розслідування фактичних обставин; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому ця особа підозрюється, обвинувачується. Згідно п.10 Листа, у кожному випадку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення. У такий спосіб встановленню підлягає обґрунтованість підозри органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення підозрюваним, обвинуваченим. Слід звернути увагу слідчого судді, суду на те, що відповідно до положень ст. 198 КПК висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік (неповнолітня особа, особа похилого віку) та стан здоров`я (наявність тяжких хвороб, інвалідності, нездатність самостійно пересуватися) підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого у місці його постійного проживання, в тому числі наявність у нього родини й утриманців. Необхідно з`ясувати сімейний стан цієї особи, стан здоров`я членів його сім`ї, кількість та вік дітей, строк фактичного проживання у цій місцевості тощо; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого. При врахуванні цієї обставини слідчий суддя, суд зобов`язаний проаналізувати матеріали сторін кримінального провадження, об`єктивно оцінити надані характеристики підозрюваному, обвинуваченому з місця роботи, навчання, проживання; дані, що свідчать про перебування підозрюваного, обвинуваченого на обліку у наркологічному, психоневрологічному диспансері, тощо; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого. Слід встановити наявність належного цій особі нерухомого майна у місцевості проживання та інших місцевостях, транспортних засобів, грошових банківських вкладів, їх розмір (за наявності відомостей, наданих стороною захисту); 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини. Слідчому судді, суду слід мати на увазі, що перелік обставин, які слід враховувати при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, не є вичерпним та підлягає розширеному тлумаченню з огляду на фактичні обставини, встановлені у кримінальному провадженні.

В рішеннях Європейського суду з прав людини зазначені ризики, які дають підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу, а саме ризик неявки підозрюваного на судовий розгляд у справі «Штегмюллер проти Австрії» від 10 листопаді 1969 року, ризик перешкоджання з боку підозрюваного процесу здійснення правосуддя у справі «Вемгофф проти Німеччини» від 27 червня 1968 року, вчинення ним подальших правопорушень у справі «Мацнеттер проти Австрії» від 10 листопада 1969 року.

Згідно п.12 Листа, суду слід зважати, що будь-які твердження чи заяви підозрюваного, обвинуваченого, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані для доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, або у будь-якому іншому правопорушенні (ч. 5 ст. 193 КПК).

Враховуючи викладене, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об`єктивно всі наявні докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми права, забезпечуючи права людини і основоположні свободи, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, суд з урахуванням того, що за інкриміноване ОСОБА_1 кримінальне правопорушення (злочин) за ч.3 ст.286-1 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років; згідно ст.12 КК України дане кримінальне правопорушення (злочин) відноситься до категорії тяжких злочинів, оскільки з урахуванням того факту, що за попередніми висновками в результаті дій підозрюваного, а саме керування автомобілем у стані алкогольного сп`яніння, загинула одна людина. Суд враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу підозрюваного ОСОБА_1 , вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи його особу: раніше не притягався до кримінальної відповідальності; вік, стан здоров`я, сімейний стан, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується задовільно, офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходів не має; вважає, що підозрюваний усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та невідворотності покарання за його вчинення, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Враховуючи вищевказане, з метою уникнення ризику невиконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та з метою попередження запобігання ухилення від кримінального покарання, слідчий суддя виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується підозрюваному, та позбавляє підозрюваного можливості перешкоджати інтересам правосуддя, зокрема, і запобіганню спробам переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, відсутність тяжких хвороб, які б перешкоджали підозрюваному знаходитися у місцях попереднього ув`язнення, будь-яких даних для застосування стосовно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою строком на два місяці (60 днів) в судовому засіданні не встановлено, а тому інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного під час досудового розслідування.

Особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні.

Зазначене свідчить про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, і більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти цим ризикам.

За таких обставин клопотання підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом. Отже, задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, те, що він підозрюється у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення (злочину), вважаю за необхідне визначити заставу відповідно до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Згідно п.16 Листа від 04.04.2013 № 511-550/0/4-13 ВСС УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» слідчому судді, суду слід зважати, що визначені у ч. 5 ст. 182 КПК чіткі розміри застави дають можливість досягти мети запобіжного заходу без обмеження права на свободу та особисту недоторканність. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень, що сприяє виконанню завдань кримінального провадження.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Окрім цього, вважаю за необхідне відповідно до ч.3 ст.183 та ч. 5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої; докласти зусиль до пошуку роботи.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_1 відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного та керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Феняк А.В, погоджене з прокурором Мелітопольської окружної прокуратури Гончар Д.С., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк на два місяці (60 днів), тобто до 20 години 30 хвилин 31 березня 2022 року (включно).

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто з 20 години 30 хвилин 30 січня 2022 року.

Одночасно визначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 49620,00 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на наступний депозитний рахунок: № UA378201720355249002000001205, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, в призначенні платежу необхідно вказати: ПІБ сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа, суть справи, дата ухвали про депозитне стягнення.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов`язки:

- не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої;

- докласти зусиль до пошуку роботи.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 20 години 30 хвилин 31 березня 2022 року (включно).

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя

Мелітопольського

міськрайонного суду О. В. Іваненко