Ухвала суду № 102946812, 02.02.2022, Оболонський районний суд міста Києва

02.02.2022 Справа № 756/1704/22

Справа №756/1704/22

Провадження №2-з/756/50/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2022 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Тиха О.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Бабич Катерина Михайлівна, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Русанюка Золтана Золтановича, третя особа - Акціонерне товариство «Альфа-банк», про визнання дій протиправними, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно,

У С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому просить визнати протиправними дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Русанюка Золтана Золтановича щодо внесення запису про право власності № 44322659 від 29.09.2021 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 60776430 від 05.10.2021 на підставі дублікату договору іпотеки № 44.02-904/II, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гавловською І.О. 24.11.2006, зареєстрованого у реєстрі за №4776; скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Русанюка Золтана Золтановича про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 за Акціонерним товариством «Альфа-банк», номер запису про право власності 44322659 від 29.09.2021.

Одночасно з вказаною позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії по відчуженню квартири АДРЕСА_1 та накласти арешт на вказане нерухоме майно.

В обґрунтування заяви зазначено про те, що відповідачем порушено порядок здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та безпідставно прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на вищезазначене майно за АТ «Альфа-банк», оскільки відсутні документи, які відповідно до Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року за №1127 (далі - Порядок №1127), є підставою для реєстрації права власності; позивач не отримував від іпотекодержателя вимогу про усунення порушення основного зобов`язання, а тому, в порушення абзацу першого пункту 61 Порядку №1127, АТ «Альфа-банк» не могло подати приватному нотаріусу Русанюку З.З. повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з відміткою про вручення адресату, а тому, відповідно, рішення прийнято безпідставно; кредитний договір № 44.05-675/11 від 24.11.2006 року позивачем укладався з ПАТ «Укрсоцбанк», а не з АТ «Альфа-банк», разом з тим позивач жодним чином не був повідомлений про зміну кредитора у зобов`язанні, а отже, правові підстави зміни кредитора відсутні і не зрозуміло, на підставі чого саме АТ «Альфа-банк» набуло право власності на спірну квартиру.

За вказаних обставин представник позивача просить заяву про забезпечення позову задовольнити, оскільки у разі незастосування заходів забезпечення позову та, як наслідок, подальшого відчуження спірної квартири на користь третіх осіб, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову. Разом з тим, застосування заходів забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав банку, оскільки квартира залишається у його володінні та користуванні, а можливість розпоряджатися нерухомим майном обмежується лише на певний час.

Дослідивши заяву та додані до неї документи, матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Як роз`яснено у п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2009 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.

Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Фундаментальними критеріями, які формують висновок про наявність дійсних підстав для забезпечення позову, є логічний та юридичний аналіз обставин справи, на які посилається позивач, та доводи заяви про забезпечення позову. Процесуальні норми лише вказують на порядок вчинення дій.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод чи інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.

Заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженні майном.

Враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.

Арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову.

Також суд враховує, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчитися, що між сторонами виник спір.

Таким чином, враховуючи те, що між сторонами дійсно виник спір з приводу нерухомого майна, з урахуванням підстав та предмету позову, надавши оцінку відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, балансу інтересів сторін та третьої особи, беручи до уваги, що подальше відчуження вказаного майна призведе до ускладнення захисту прав позивача, суд вважає, що у даному випадку необхідним та достатнім видом забезпечення позову буде саме заборона відчуження квартири АДРЕСА_1 її власником АТ «Альфа-Банк», оскільки невжиття такого заходу забезпечення позову може призвести до подальшого відчуження спірного об`єкта нерухомості будь-яким способом, не забороненим законом, що у разі задоволення позову призведе до нових спорів між особами, за якими буде зареєстровано право власності на спірний об`єкт нерухомого майна, та позивачем, а також можливим порушенням їх прав як законних набувачів.

В іншій частині заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Бабич Катерина Михайлівна, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Русанюка Золтана Золтановича, третя особа - Акціонерне товариство «Альфа-банк», про визнання дій протиправними, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно задовольнити частково.

Заборонити відчуження квартири АДРЕСА_1 у будь-який спосіб, право власності на яку зареєстроване за Акціонерним товариством «Альфа-банк» на підставі дублікату договору іпотеки № 44.02-904/II, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гавловською І.О. 24.11.2006, зареєстрованого у реєстрі за №4776, (номер запису про право власності 44322659).

В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.

Копію ухвали для відома направити учасникам справи.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя О.О.Тиха