Рішення № 102936923, 27.01.2022, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/120/21

Провадження № 2/638/1559/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2022 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді Цвірюка Д.В.,

за участю секретаря Межирицької В.Ю.,

представника позивачів ОСОБА_1 ,

представника відповідача Мамедової І.Р. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань суду в порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції з використанням представником відповідача власних технічних засобів поза межами приміщення суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування», третя особа Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» про стягнення грошових коштів, -

встановив:

ОСОБА_5 звернувся до Дзержинського районного суду м.Харкова в інтересах ОСОБА_3 із позовом, в якому просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» на користь ОСОБА_3 суму страхового відшкодування у розмірі 70 808,10 грн., пеню у розмірі 6 828,62 грн., 3% річних у розмірі 2 124,24 грн., інфляційні втрати у розмірі 2871,85 грн., а також судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що між ОСОБА_3 та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал страхування» був укладений Договір добровільного страхування від вогневих ризиків та стихійних явищ і добровільного страхування майна №485/18-Из/Х/01 від 19.10.2018 року. Предметом договору є майнові інтереси, що не суперечать закону і пов`язані з володінням та/або розпорядженням та/або користуванням майном, а саме: нежитлові приміщення №№37-:-45 під готель в цокольному поверсі житлового будинку літ. «А-10» секції «Г,Д» загальною площею 96,3 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . 03 серпня 2019 року о 7.45 год. в нежитловому приміщенні №№37-:-45 в цокольному поверсі житлового будинку літ. «А-10» секції «Г,Д», розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , мало місце затоплення водою в результаті розриву магістралі труби холодної води в сусідньому нежитловому приміщенні. Відповідно до умов Договору вказана подія відноситься до страхового випадку «дія води», а тому відповідач зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування в порядку та в строк, передбачений умовами Договору. У відповідності до п.8.5 Договору страхування Сторони визначили, що розмір відшкодування дорівнює розміру заподіяних настанням страхового випадку збитків за вирахуванням встановленої Договором страхування франшизи та сум, отриманих Позивачем у відшкодування збитків від інших осіб, але не більше загальної страхової суми та страхових сум по відповідним об`єктам Майна та їх оздобленню. 05 серпня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про настання страхового випадку, відповідно до якої було повідомлено затоплення водою приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в результаті розриву магістралі труби холодної води в сусідньому нежитловому приміщенні. На виконання умов Договору страхування позивачем було забезпечено відповідачу можливість огляду місця події та самостійної попередньої оцінки відповідачем понесеного позивачем збитку, а також було забезпечено відповідачу можливість огляду пошкодженого майна для з`ясування причин та розміру збитку, а також забезпечення участі представника відповідача в будь-яких комісіях, створюваних для встановлення причин і визначення розміру збитку. Крім того, позивачем надавались документи, що підтверджують розмір заподіяних збитків, відповідно до яких розмір збитків складає 116 835,15 грн.. 13.12.2019 року відповідач листом від 05.12.2019 року відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування у зв`язку із тим, що розмір франшизи, передбаченої Договором страхування, більший за розмір спричиненої застрахованому майну шкоди. При цьому, з посиланням на висновок про вартість матеріального збитку, зазначає у листі, що вартість матеріального збитку позивача складає 21 505,31 грн., тоді як франшиза становить 46 027,05 грн. При цьому зазначає, що Звіт про визначення вартості матеріального збитку у розмірі 21 505,31 грн., наданий відповідачем, не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки суб`єктом оціночної діяльності була визначена вартість матеріального збитку нежитлових приміщень, які позивачу на праві власності не належать. Натомість позивачем був наданий відповідачу Кошторис сертифікованого спеціаліста із зазначенням дійсного розміру завданих збитків позивачу у розмірі 116 835,15 грн. (без врахування франшизи). Вважає, що відповідач безпідставно та необґрунтовано відмовив у виплаті страхового відшкодування у розмірі 70 808,10 грн.. Також зазначає, що пеня за не оплату та несвоєчасну оплату страхового відшкодування за період з 29.12.2019 року по 21.06.2020 року складає 6828,62 грн., 3% річних від простроченої суми за період з 29.12.2019 року по 29.12.2020 року складає 2 124,24 грн., а також інфляційні збитки за січень 2020 року - листопад 2020 року складає 2871,85 грн.

Також ОСОБА_5 звернувся до Дзержинського районного суду м.Харкова в інтересах ОСОБА_6 із позовом, в якому просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» на користь ОСОБА_6 суму страхового відшкодування у розмірі 76 556,56 грн., пеню у розмірі 7 382,99 грн., 3% річних у розмірі 2 296,70 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 304,08 грн., а також судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що між ОСОБА_4 та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал страхування» був укладений Договір добровільного страхування від вогневих ризиків та стихійних явищ і добровільного страхування майна №484/18-Из/Х/01 від 19.10.2018 року. Предметом договору є майнові інтереси, що не суперечать закону і пов`язані з володінням та/або розпорядженням та/або користуванням майном, а саме: нежитлові приміщення №№24-:-36 під готель в цокольному поверсі житлового будинку літ. «А-10» секції «Г,Д» загальною площею 108,8 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . 03 серпня 2019 року о 7.45 год. в нежитловому приміщенні №№24-:-36 в цокольному поверсі житлового будинку літ. «А-10» секції «Г,Д», розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , мало місце затоплення водою в результаті розриву магістралі труби холодної води в сусідньому нежитловому приміщенні. Відповідно до умов Договору вказана подія відноситься до страхового випадку «дія води», а тому відповідач зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування в порядку та в строк, передбачений умовами Договору. У відповідності до п.8.5 Договору страхування Сторони визначили, що розмір відшкодування дорівнює розміру заподіяних настанням страхового випадку збитків за вирахуванням встановленої Договором страхування франшизи та сум, отриманих Позивачем у відшкодування збитків від інших осіб, але не більше загальної страхової суми та страхових сум по відповідним об`єктам Майна та їх оздобленню. 06 серпня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про настання страхового випадку, відповідно до якої було повідомлено затоплення водою приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в результаті розриву магістралі труби холодної води в сусідньому нежитловому приміщенні. На виконання умов Договору страхування позивачем було забезпечено відповідачу можливість огляду місця події та самостійної попередньої оцінки відповідачем понесеного позивачем збитку, а також було забезпечено відповідачу можливість огляду пошкодженого майна для з`ясування причин та розміру збитку, а також забезпечення участі представника відповідача в будь-яких комісіях, створюваних для встановлення причин і визначення розміру збитку. Крім того, позивачем надавались документи, що підтверджують розмір заподіяних збитків, відповідно до яких розмір збитків складає 128 650,26 грн.. 13.12.2019 року відповідач листом від 05.12.2019 року відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування у зв`язку із тим, що розмір франшизи, передбаченої Договором страхування, більший за розмір спричиненої застрахованому майну шкоди. При цьому, з посиланням на висновок про вартість матеріального збитку, зазначає у листі, що вартість матеріального збитку позивача складає 22 253,47 грн., тоді як франшиза становить 52 093,70 грн.. При цьому зазначає, що Звіт про визначення вартості матеріального збитку у розмірі 22 253,47 грн., наданий відповідачем, не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки суб`єктом оціночної діяльності була визначена вартість матеріального збитку нежитлових приміщень, які позивачу на праві власності не належать. Натомість позивачем був наданий відповідачу Кошторис сертифікованого спеціаліста із зазначенням дійсного розміру завданих збитків позивачу у розмірі 128 650,26 грн. (без врахування франшизи). Вважає, що відповідач безпідставно та необґрунтовано відмовив у виплаті страхового відшкодування у розмірі 76 556,56 грн.. Також зазначає, що пеня за не оплату та несвоєчасну оплату страхового відшкодування за період з 29.12.2019 року по 21.06.2020 року складає 7 382,99 грн., 3% річних від простроченої суми за період з 29.12.2019 року по 29.12.2020 року складає 2 296,70 грн., а також інфляційні збитки за січень 2020 року - вересень 2020 року складає 1 304,08 грн.

Представником відповідача надано до суду відзиви на зазначені позовні заяви, в яких заперечував проти заявлених позовних вимог. Зазначив, що між сторонами дійсно було укладено вказані у позові Договори добровільного страхування від вогневих ризиків та стихійних явищ і добровільного страхування майна.

Сторонами ( ОСОБА_3 та Страховиком) погоджено, що загальна страхова сума становить 920541,00 грн., безумовна франшиза - 5% від загальної страхової суми. Застрахованим за Договором страхування є конструкція нерухомого майна з оздобленням, а саме: нежитлові приміщення №37-45 під готель в цокольному поверсі житлового будинку літ. «А-10» секції «Г,Д» загальною площею 96,3 кв.м. (основна площа 65,3 кв.м., допоміжна 31,0 кв.м.), що складаються з приміщень №37 коридор площею 20,7 кв.м; №38 кімната відпочинку площею 8,0 кв.м.; №39 санвузол площею 2,8 кв.м; №40 кімната відпочинку площею 9,9 кв.м; №41 санвузол площею 2,8 кв.м; №42 кімната відпочинку площею 10,6 кв.м; №43 санвузол площею 2,9 кв.м; №44 зала площею 36,8 кв.м; №45 санвузол площею 1,8 кв.м.

Сторонами ( ОСОБА_4 та Страховиком) погоджено, що загальна страхова сума становить 1041874,00 грн., безумовна франшиза - 5% від загальної страхової суми. Застрахованим за Договором страхування є конструкція нерухомого майна з оздобленням, а саме: нежитлові приміщення №Іа №№24-36 під готель в цокольному поверсі житлового будинку літ. «А-10» секції «Г,Д» загальною площею 108,8 кв.м. (основна площа 66,1 кв.м., допоміжна 42,7 кв.м.), що складаються з приміщень №Іа веранда площею 7,8 кв.м; №24 кімната відпочинку площею 14,7 кв.м.; №25 санвузол площею 2,1 кв.м; №26 коридор площею 11,8 кв.м; №27 коридор площею 7,7 кв.м; №28 кімната відпочинку площею 16,0 кв.м; №29 санвузол площею 2,9 кв.м; №30 кімната відпочинку площею 15,0 кв.м; №31 санвузол площею 3 кв.м; №32 санвузол площею 1,8 кв.м; №33 кімната відпочинку площею 9,6 кв.м; №34 санвузол площею 2,8 кв.м; №35 кімната відпочинку площею 10,8 кв.м; №36 санвузол площею 2,8 кв.м..

Відповідно до укладених Договорів Страховик має право зробити огляд ушкодженого майна, як тільки Страховику стане відомо про настання події, що може бути кваліфікована як страховий випадок, провести власне розслідування для з`ясування причин та розміру збитків. Вказує, що огляд майна проводився у присутності представника позивача - ОСОБА_5 .. Суб`єктом оціночної діяльності ПП «Екорт» було складено окремі звіти щодо визначення вартості матеріального збитку позивачам - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , однак при їх виготовлені було допущено помилку. Тому на вимогу Страховика суб`єктом оціночної діяльності ПП «Екорт» було надано відкориговані Звіти про визначення вартості матеріального збитку - Звіт про визначення вартості матеріального збитку, нанесеному Власнику нежитлових приміщень цокольного поверху №37-45 у літ. «А-10», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , секція «Г,Д» від 09.02.2021 року, а також Звіт про визначення вартості матеріального збитку, нанесеному Власнику нежитлових приміщень цокольного поверху №24-36 у літ. «А-10», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , секція «Г,Д» від 09.02.2021 року. Зазначає, що Страховиком у відповідності до умов Договорів визначено, що розмір збитку, завданого ОСОБА_3 становить 30 292,08 грн., а розмір збитків, завданих ОСОБА_4 - 20 195,96 грн.. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. При цьому витрати на відновлення майна становлять витрати на оплату робіт з ремонту, необхідного для його відновлення до стану, у якому воно знаходилося безпосередньо перед настанням страхового випадку. Отже, витрати на поліпшення майна, в тому числі майна, яке не було фактично пошкоджене внаслідок випадку не є витратами на відновлення майна у розумінні Договору, а тому Страховик не зобов`язаний відшкодовувати його вартість. Вказує, що належним доказом розміру завданого позивачам збитку є саме Звіти, складені суб`єктом оціночної діяльності. Інших належних доказів на підтвердження вартості матеріального збитку з урахуванням фізичного зносу матеріали справи не містять. Оскільки визначений відповідно до умов Договору розмір матеріального збитку (з урахуванням фізичного зносу), завданий позивачам не перевищує розміру безумовної франшизи згідно з умовами Договору, підстави для виплати страхового відшкодування відсутні. На підставі викладеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у повному обсязі.

Ухвалою судді Дзержинського районного суду м.Харкова Цвірюка Д.В. від 11.01.2021 року позовну заяву ОСОБА_3 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою судді Дзержинського районного суду м.Харкова Поволяєвої О.В. від 12.01.2021 року позовну заяву ОСОБА_4 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

В подальшому ухвалою суду від від 02.06.2021 року об`єднано в одне провадження цивільну справу №638/120/21, провадження 2/638/96/21 за позовом ОСОБА_3 до ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування», третя особа: Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» про стягнення грошових коштів та цивільну справу №638/119/21, провадження 2/638/94/21 за позовом ОСОБА_4 до ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування», третя особа Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» про стягнення суми страхового відшкодування.

Ухвалою судді від 09.03.2021 постановлено проводити судові засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням представником відповідача власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 27.01.2022 року, постановленою без видалення суду до нарадчої кімнати, клопотання представника позивача про витребування доказів від 29.12.2020 року залишено без задоволення.

В судовому засіданні представник позивачів підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, наведених у заявах. Крім того, наполягала, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є належними позивачами у даній справі, оскільки права банку - третьої особи у справі не порушені, заставне майно відновлено.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з підстав, зазначених у відзивах на позовні заяви.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з`ясувавши обставини справи, безпосередньо дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх кожний окремо та у сукупності й взаємозв`язку, дійшов наступного висновку.

Частиною 1 ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи та захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес і саме воно є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені статтею 16 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, крім випадків, встановлених ст.82 ЦПК України.

Зокрема, у відповідності до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Судом встановлено та не заперечується сторонами у справі, що нежитлові приміщення №37-45 під готель в цокольному поверсі житлового будинку літ. «А-10» секції «Г,Д» загальною площею 96,3 кв.м. належить ОСОБА_3 на праві приватної власності, а нежитлові приміщення №1а №№24-36 під готель в цокольному поверсі житлового будинку літ. «А-10» секції «Г,Д» загальною площею 108,8 кв.м. належать на праві приватної власності ОСОБА_4 .

Також судом встановлено та не заперечується сторонами у справі, що між ОСОБА_3 та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал страхування» був укладений Договір добровільного страхування від вогневих ризиків та стихійних явищ і добровільного страхування майна №485/18-Из/Х/01 від 19.10.2018 року , за умовами якого предметом Договору є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону і пов`язані з володінням та/або розпорядженням та/або користуванням майном, вказаним у Додатку 1 до Договору, який є невід`ємною частиною цього Договору. (п.1.1 Договору). Строк дії договору - до 28.10.2019 року.

У відповідності до Додатку 1 до вказаного Договору застрахованим майном є конструкція нерухомого майна з оздобленням, а саме: нежитлові приміщення №37-45 під готель в цокольному поверсі житлового будинку літ. «А-10» секції «Г,Д» загальною площею 96,3 кв.м. (основна площа 65,3 кв.м., допоміжна 31,0 кв.м.), що складаються з приміщень №37 коридор площею 20,7 кв.м; №38 кімната відпочинку площею 8,0 кв.м.; №39 санвузол площею 2,8 кв.м; №40 кімната відпочинку площею 9,9 кв.м; №41 санвузол площею 2,8 кв.м; №42 кімната відпочинку площею 10,6 кв.м; №43 санвузол площею 2,9 кв.м; №44 зала площею 36,8 кв.м; №45 санвузол площею 1,8 кв.м.

За умовами укладеного Договору загальна страхова сума за цим Договором за перший рік його дії дорівнює 920 541,00 гривень. Безумовна страхова франшиза за Договором складає 5% від загальної страхової суми (п.п.2.1, 2.4 Договору), що становить 46 027,05 грн.

Крім того, судом встановлено та не заперечується сторонами у справі, що між ОСОБА_4 та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал страхування» був укладений Договір добровільного страхування від вогневих ризиків та стихійних явищ і добровільного страхування майна №484/18-Из/Х/01 від 19.10.2018 року, за умовами якого предметом Договору є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону і пов`язані з володінням та/або розпорядженням та/або користуванням майном, вказаним у Додатку 1 до Договору, який є невід`ємною частиною цього Договору. (п.1.1 Договору). Строк дії договору - до 28.10.2019 року.

У відповідності до Додатку 1 до вказаного Договору застрахованим майном є конструкція нерухомого майна з оздобленням, а саме: нежитлові приміщення №Іа №№24-36 під готель в цокольному поверсі житлового будинку літ. «А-10» секції «Г,Д» загальною площею 108,8 кв.м. (основна площа 66,1 кв.м., допоміжна 42,7 кв.м.), що складаються з приміщень №Іа веранда площею 7,8 кв.м; №24 кімната відпочинку площею 14,7 кв.м.; №25 санвузол площею 2,1 кв.м; №26 коридор площею 11,8 кв.м; №27 коридор площею 7,7 кв.м; №28 кімната відпочинку площею 16,0 кв.м; №29 санвузол площею 2,9 кв.м; №30 кімната відпочинку площею 15,0 кв.м; №31 санвузол площею 3 кв.м; №32 санвузол площею 1,8 кв.м; №33 кімната відпочинку площею 9,6 кв.м; №34 санвузол площею 2,8 кв.м; №35 кімната відпочинку площею 10,8 кв.м; №36 санвузол площею 2,8 кв.м..

За умовами укладеного Договору загальна страхова сума за цим Договором за перший рік його дії дорівнює 1 040 030,00 гривень. Безумовна страхова франшиза за Договором складає 5% від загальної страхової суми (п.п.2.1, 2.4 Договору), що становить 52 093,70 грн..

Відповідно до ст.1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно ст.6 ЗУ «Про страхування», добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови та порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Страховим випадком, у відповідності до ч. 2 ст.8 ЗУ «Про страхування», є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася із настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Положеннями ст.988 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.20 ЗУ «Про страхування» страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Згідно зі ст.979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з положеннями ст.980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Частиною 1 ст.16 ЗУ «Про страхування» встановлено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страховим ризиком, відповідно до ч.1 ст.8 ЗУ «Про страхування» визначається певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Частинами 1, 3, 5 ст.626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

При цьому у відповідності до частини 1 ст.12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору відноситься до загальних засад цивільного законодавства, полягає у вільному виявленні волі на вступ у договірні відносини. Свобода договору передбачає передусім: свободу волевиявлення щодо вирішення питання, укладати або не укладати договір; вільний вибір контрагента та свободу розсуду сторін при визначенні всіх умов Договору.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

03 серпня 2019 року о 7.45 год. в нежитлових приміщеннях №№37-:-45, а також №1а №№24-:-36 в цокольному поверсі житлового будинку літ. «А-10» секції «Г,Д», розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , мало місце затоплення водою в результаті розриву магістралі труби холодної води в сусідньому нежитловому приміщенні.

Відповідно до п.4.1.5 зазначених вище Договорів страхування страховими випадками визначаються втрата (загибель) або пошкодження майна в результаті дії води - затоплення внаслідок аварій (в тому числі пошкодження, розрив, замерзання) комунікаційних систем, а саме: впливу води, гарячої або холодної, що вилилася поза призначенням з внутрішньої водопровідної системи будинку або її частин; впливу стічних каналізаційних вод, що розлилися внаслідок аварії, непередбаченої поломки або виходу з строю внутрішньої каналізаційної системи будинку або її частин; впливу води або іншої рідини, що вилилася внаслідок аварії, непередбаченої поломки або виходу з строю опалювальної системи будинку або її частин, а також раптово і не викликаного необхідністю включення останніх; впливу води, що витекла з систем пожежогасіння (спринклерних систем), що знаходяться всередині приміщення, у зв`язку з аварією, непередбаченою поломкою або виходом з строю, а також у зв`язку з раптово і не викликаним нагальною необхідністю включення таких систем; впливу води, що вилилася з акваріуму; впливу води, що вилилася з пральної або посудомийної машини, а також з ортопедичних матраців з водою; впливу води/інших рідин, що проникла із сусідніх приміщень.

У відповідності до умов укладених Договорів Страховик протягом десяти робочих днів, починаючи з моменту отримання письмової Заяви на виплату страхового відшкодування та інших документів згідно з п.8.1, складає Страховий Акт, який кваліфікує подію як страховий (не страховий) випадок, та в якому зафіксований розмір завданих збитків і сума страхового відшкодування. Вказаний строк може збільшуватися відповідно до п.8.11. Якщо випадок визнано страховим, страхове відшкодування виплачується протягом 5-ти робочих днів з дня складання страхового Акту. Страхове відшкодування, що має бути сплачене за Договором, сплачується Вигодонабувачу в повному обсязі в рахунок погашення всієї заборгованості Страхувальника за Кредитним договором, якщо інше не було письмово погоджено між Сторонами та Вигодонабувачем. Частина страхового відшкодування, що перевищує всю заборгованість перед Вигодонабувачем за Кредитним договором, направляється Вигодонабувачем, після отримання страхового відшкодування від Страховика, на рахунок Страхувальника, відкритий у Вигодонабувача. За письмовою згодою сторін та Вигодонабувача страхове відшкодування (або його відповідна частина) може бути перерахована на рахунок, вказаний в Заяві на виплату страхового відшкодування, згідно з документами, наданими спеціалізованими підприємствами про вартість ремонтних (відбудовних) робіт (п.8.2-8.4 Договорів страхування).

05 серпня 2019 року представник позивачів повідомив страховика про страховий випадок, надавши відповідні заяви в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .

Представником страховика здійснено огляд застрахованого майна позивачів, про що складено відповідні акти.

З протоколів огляду пошкодженого майна позивачів, розташованого за вказаною вище адресою, вбачається, що під час огляду нежитлових приміщень був присутній представник позивачів ОСОБА_7 , з протоколом ознайомлений, про що свідчить його особистий підпис. Зауважень останнього протоколи не містять.

Згідно наданого представником відповідача відкоригованого звіту про визначення вартості майнового збитку, нанесеному власнику нежитлових приміщень цокольного поверху №37-45 у літ. «А-10», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , складеного суб`єктом оціночної діяльності ПП «Екорт» ОСОБА_8 , кваліфікаційний сертифікат №00124/Х від 21.07.2001 року, сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №240/18, вартість матеріального збитку, з урахуванням зносу, нанесеному власникам приміщень, в результаті залиття, що сталося 03.08.2019 року, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , секція Г.Д. становить на дату проведення оцінки з урахуванням закруглення та ПДВ 30 292,08 грн., ПДВ 20% 5048,68 грн. Дата оцінки 14.08.2019 року.

Згідно наданого представником відповідача відкоригованого звіту про визначення вартості майнового збитку, нанесеному власнику нежитлових приміщень цокольного поверху №24-36 у літ. «А-10», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , складеного суб`єктом оціночної діяльності ПП «Екорт» ОСОБА_8 , кваліфікаційний сертифікат №00124/Х від 21.07.2001 року, сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №240/18, вартість матеріального збитку, з урахуванням зносу, нанесеному власникам приміщень, в результаті залиття, що сталося 03.08.2019 року, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , секція Г.Д. становить на дату проведення оцінки з урахуванням закруглення та ПДВ 20 195,96 ПДВ 20% 3365,99 грн. Дата оцінки 14.08.2019 року.

Суд приймає зазначені звіти як належні та допустимі докази в підтвердження вазначення розміру майнової шкоди, завданої позивачам внаслідок події, що мала місце 03.08.2019 року за адресою: АДРЕСА_1 .

Надані стороною позивача Локальні кошториси на будівельні роботи за адресою знаходження пошкодженого майна позивачів суд не приймає до уваги, оскільки вони не є належними та допустимими доказами в підтвердження завданої позивачам шкоди, оскільки вони складені особою, яка не є суб`єктом оціночної діяльності, а також не містять відомостей про фізичний знос пошкодженого майна. Умовами укладених Договорів страхування передбачено можливість сторін договору на проведення незалежної експертизи. Натомість висновку такої експертизи стороною позивачів до суду не надано.

В судовому засіданні представнику позивачів також було роз`яснено право на подання до суду в підтвердження своїх вимог клопотання про призначення у справі відповідної судової експертизи для визначення вартості матеріального збитку. Натомість в судовому засіданні представник позивачів зазначила, що клопотання про призначення експертизи подавати не буде.

За умовами Договорів розмір збитку визначається Страховиком або уповноваженою ним особою шляхом проведення власного розслідування і складання Кошторису збитків. Кожна із Сторін має право на проведення незалежної експертизи (п.8.6 Договорів).

За змістом п.п.8.6.1, 8.6.2 Договорів збитки визначаються, зокрема, при пошкодженні майна (частковій руйнації) - у розмірі витрат на його відновлення. Витрати на відновлення майна містять у собі: витрати на матеріали і запасні частини для ремонту (з урахуванням зносу на момент настання страхового випадку), необхідні для відновлення майна до стану, у якому воно знаходилося безпосередньо перед настанням страхового випадку; витрат на оплату робіт з ремонту, необхідного для відновлення майна до стану, у якому воно знаходилося безпосередньо перед настанням страхового випадку.

До витрат на відновлення майна не належать: витрати, пов`язані з істотними змінами або поліпшенням Застрахованого майна, що не були узгоджені із Страховиком; витрати, пов`язані з тимчасовим (допоміжним) ремонтом або відновленням; інші, зроблені понад необхідні, витрати(п. 8.6.3 Договорів).

Таким чином, з аналізу наведеним умов договору страхування вбачається, що розмір страхового відшкодування дорівнює розміру (сумі), заподіяних внаслідок страхового випадку матеріальних збитків, які визначаються при ушкодженні (частковій руйнації) майна у розмірі витрат на відновлення та включають витрати на матеріали та запасні частини для ремонту, необхідні для відновлення застрахованого майна до стану, у якому воно знаходилося безпосередньо перед настанням страхового випадку з урахуванням зносу, а також витрати на оплату робіт з ремонту, необхідного для відновлення майна до стану, в якому воно знаходилося безпосередньо перед настанням страхового випадку.

При цьому у відповідності до п.8.5 зазначених вище Договорів страхування розмір страхового відшкодування дорівнює розміру заподіяних настанням страхового випадку збитків, визначених згідно п.8.6, за вирахуванням встановленої Договором франшизи та сум, отриманих Страхувальником (Вигодонабувачем) у відшкодування збитків від інших осіб, але не більше загальної страхової суми та страхових сум по відповідним об`єктам майна та їх оздобленню.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що розмір завданої позивачам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 шкоди внаслідок настання страхового випадку (згідно наданих Звітів становить 30 292,08 грн. та 20 195,96 грн. відповідно), не перевищує розміру безумовної страхової франшизи, визначеною Сторонами у Договорах страхування 46 027,05 грн. та 52 093,70 грн. відповідно), підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 81 ЦПК України надає право сторонам та іншим учасникам справи подавати докази на підтвердження своїх вимог або заперечень.

При цьому суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

Доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76ЦПК України).

В статті 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (стаття 80 ЦПК України).

Відповідно до ст.78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Таким чином, оскільки позивачі на виконання свого процесуального обов`язку не надали належних, і неспростовних доказів на підтвердження своєї позиції, а також оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилаються позивачі як на підставу для задоволення позову не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд ухвалює рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» про стягнення грошових коштів в якості відшкодування майнових збитків за страховим випадком.

Щодо належності позивачів у даній справі, суд зауважує наступне.

Відповідно до укладених Договорів Страхувальник має право при настанні страхового випадку отримати страхове відшкодування в порядку та в строк, передбачені Договором (п.7.3.2 Договорів).

Згідно Договору, укладеного між ОСОБА_3 та відповідачем, вигодонабувачем є ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк». Майно є предметом застави згідно Договору іпотеки №10-171 (без видачі заставної) від 26 листопада 2013 року як забезпечення виконання зобов`язань Страхувальника перед Вигодонабувачем згідно цього Договору, щодо погашення заборгованості по кредиту, виданому Страхувальнику згідно Кредитного договору №04-157 від 07 листопада 2013 року. Вигодонабувач є єдиним вигодонабувачем за Договором згідно з умовами Договору. Зміна Вигодонабувача протягом строку дії Договору можлива лише за його письмовим погодженням (п.п. 1.3, 1.4 Договору).

Згідно Договору, укладеного між ОСОБА_4 та відповідачем, вигодонабувачем є ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк». Майно є предметом застави згідно Договору іпотеки №10-170 (без видачі заставної) від 26 листопада 2013 року як забезпечення виконання зобов`язань Страхувальника перед Вигодонабувачем згідно цього Договору, щодо погашення заборгованості по кредиту, виданому Страхувальнику згідно Кредитного договору №04-157 від 07 листопада 2013 року. Вигодонабувач є єдиним вигодонабувачем за Договором згідно з умовами Договору. Зміна Вигодонабувача протягом строку дії Договору можлива лише за його письмовим погодженням (п.п. 1.3, 1.4 Договору).

Разом із цим, в судовому засіданні представник позивачів зазначила, що права банку не порушені, оскільки заставне майно - нежитлові приміщення, які є предметом договору страхування, вже відновлені, та наполягала, що саме права ОСОБА_3 та ОСОБА_4 порушені відповідачем, а тому вони є належними позивачами у справі.

З огляду на викладене, суд також не вбачає підстав вважати, позивачів неналежними у даній справі.

Питання щодо розподілу судових витрат вирішується відповідно до положень ст.141 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 11-13, 76-81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 289, 352-355 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування», третя особа Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» про стягнення грошових коштів - відмовити повністю.

Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачами.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 01.02.2022 року.

Сторони та інші учасники справи:

позивачі - ОСОБА_3 , рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ; ОСОБА_4 , рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ;

відповідач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування». ЄДРПОУ 33908322, м.Київ, вул.Борщагівська буд.154;

третя особа: Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», ЄДРПОУ 14282829, м.Київ, вул.Андріївська буд.4.

Головуючий суддя: Д.В.Цвірюк