Ухвала суду № 102934472, 03.02.2022, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

пр. № 6/759/112/22

ун. № 759/29332/21

03 лютого 2022 року Святошинський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді Ключника А.С., за участю секретаря судового засідання Багінської І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ТзОВ «Фінансова Компанія «Інвестохіллс Веста», боржник: ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення на примусове виконання,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Київського апеляційного суду від 19.01.2022 року у справі №22-ц-вп/824/18/2022 визначено Святошинський районний суд м. Києва для розгляду заяви ТзОВ «Фінансова Компанія «Інвестохіллс Веста» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для його виконання, боржник: ОСОБА_1 .

Заяву обґрунтовано, тим що 14.07.2009 р. Судацьким міським судом АР Крим ухвалено рішення у справі №2-452/2009 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованості за кредитним договором №258/07/13-Z. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АКБ «Форум» заборгованість по кредиту у сумі 90 984 грн. 98 дол. США, що еквівалентно - 700 584 грн. 35 коп., а також 1730 грн. судового збору.

На виконання вищезгаданого рішення видано виконавчий лист.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 21.10.2021 року замінено сторону виконавчого провадження з виконання судового рішення у справі №2-452/2009 за позовом ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - стягувача ПАТ «Банк Форум» його правонаступником ТзОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста».

Заявник зазначає, що після купівлі частини кредитного портфелю, що складається із прав вимоги за кредитним договором виявлено відсутність оригіналів виконавчого документу, що змусило заявника звернутися до суду з відповідною заявою.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, у заяві просить розглянути дану заяву без участі представника ТзОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста».

Боржник в судове засідання не з`явився, про слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у заяві докази у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

15.12.2017 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

Відповідно до п. 9 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У ч. 3 ст. 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Як встановлено п. 17.4 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як передбачено п. 1 ч. 1. статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Судом встановлено, що 14.07.2009 р. Судацьким міським судом АР Крим ухвалено рішення у справі №2-452/2009 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованості за кредитним договором №258/07/13-Z. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АКБ «Форум» заборгованість по кредиту у сумі 90 984 грн. 98 дол. США, що еквівалентно - 700 584 грн. 35 коп., а також 1730 грн. судового збору.

На виконання вищезгаданого рішення видано виконавчий лист.

Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26.06.2013 року по справі №1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Як встановлено ч. 1 ст. 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 21.10.2021 року замінено сторону виконавчого провадження з виконання судового рішення у справі №2-452/2009 за позовом ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - стягувача ПАТ «Банк Форум» його правонаступником ТзОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (а.с. 7-8).

Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема , передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Як встановлено ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ст. 519 ЦК України).

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 378 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року (справа № 6-122 цс 13).

З огляду на викладене, слід дійти висновку, що після переходу прав вимоги на стадії виконавчого провадження до нового кредитора, відбувається набуття прав первісного кредитора, зокрема, щодо звернення у встановлений законом строк у відповідний відділ державної виконавчої служби для примусового виконання рішення суду, в обсягах, та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно з п. 3 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на момент отримання виконавчого листа) виконавчі листи можуть бути пред`явлені до виконання протягом трьох років.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред`явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом.

Як передбачено ч. 1 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Так, причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування; тобто, якщо свідчить про відсутність у заінтересованої особи об`єктивної можливості подати виконавчій документ до виконання у встановлені строки.

Надаючи оцінку доказам, які надано заявником при зверненні з заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, ТзОВ «Фінансова Компанія «Інвестохіллс Веста» не надано належних та допустимих доказів, які б могли підтвердити поважні причини пропуску пред`явлення виконавчого листа до виконання стягувачем за весь прострочений період, оскільки заявник звернувся з вказаною заявою після 12 років з дня отримання вказаного виконавчого листа.

В той же час, згідно статті 55 ЦПК України, усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Таким чином, відмовляючи у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, суд звертає увагу на те, що в силу статті 55 ЦПК України, суд досліджує поважність причини пропуску не лише за термін який починається з моменту вступу нового стягувача після купівлі - продажу прав вимоги, але і термін, який існував з моменту отримання виконавчого листа первісним стягувачем, водночас, дати отримання виконавчого документа не зазначено, інформації щодо отримання виконавчого документа заявником не надано, доводи заявника про те, що у зв`язку з перебуванням ПАТ «Банк Форум» на стадії ліквідації, кадрових змін, а саме скорочення штатів та звільнення працівників відділу повернення проблемної заборгованості виникла необхідність передачі документів до інших структурних підрозділів та продажу частини кредитного портфелю через електронний майданчик, не є безумовною підставою для задоволення заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Крім того, при вирішенні даного питання суд зауважує на те, що безпідставне поновлення судом строку пред`явлення виконавчого листа до виконання в даному випадку є порушенням права на справедливий суд та принцип юридичної визначеності. Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях «Пономарьов проти України», «Щокін проти України», «Белле проти Франції» зазначив про те, що питання поновлення процесуального строку в контексті реалізації права доступу до справедливого суду не є абсолютним, і при вирішенні цього питання не може застосовуватися автоматично. В даному випадку доказів наявності передбачених законом підстав для вчинення такої процесуальної дії представлено не було, що в свою чергу виключає можливість задоволення заяви в цій частині.

Надаючи оцінку доказам, які надано заявником при зверненні з заявою про видачу дублікату виконавчого листа, ТзОВ «Фінансова Компанія «Інвестохіллс Веста» не надано належних та допустимих доказів, які б могли підтвердити втрату зазначеного виконавчого листа, при цьому, інформація, викладена у акті про втрату виконавчих документів в результаті перевірки матеріалів кредитної справи, лише підтверджує факт відсутності виконавчого листа, в той же час вказаний доказ, не підтверджує факту відсутності у первісного стягувача вищевказаного виконавчого документа, або його втрату.

Крім того, суд звертає увагу, що, до суду не надано доказів про звернення первісного кредитора до відповідного відділу ДВС, оскільки протягом 12 років, з часу ухвалення судом рішення, стягувач мав змогу у визначений законом строк звернутись до відповідного відділу ДВС з примусового виконання вищезазначеного виконавчого листа, в той же час, пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання є правом а не обов`язком стягувача.

Також, суд зауважує, що заявник звернувся з заявою про видачу дублікату виконавчого листа за межами встановленого законом строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, що в свою чергу, є самостійною, безумовною підставою для відмови у задоволенні заяви про видачу дублікату виконавчого документа.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява ТзОВ «Фінансова Компанія «Інвестохіллс Веста», боржник: ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення на примусове виконання є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись п. 17.4 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 260, 261, 353, 354, 433 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ТзОВ «Фінансова Компанія «Інвестохіллс Веста», боржник: ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення на примусове виконання - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання цієї ухвали.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: Ключник А.С.