Рішення № 102934441, 26.01.2022, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/7579/21

пр. № 2/759/257/22

26 січня 2022 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Коваль О.А.

при секретарі Волошин А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (47212, с. Серетець Зборівського району Тернопільської області) до Приватного акціонерного товариства СГ «ТАС» (03062, м. Київ, пр. Перемоги, 65) про стягнення страхової виплати,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача АТ «СК «ТАС» (приватне) на її користь 53600,00 грн. страхового відшкодування на оплату послуг з організації та репатріації тіла ОСОБА_2 . Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 уклав зі страховою компанією СГ «ТАС» (приватне) договір добровільного комплексного страхування під час подорожі за кордон № НОМЕР_1 зі строком з 10.02.2020 до 08.02.2021, ліміт дії перебування 60 днів, на суму 30 000 євро. Під час перебування у Польщі ОСОБА_2 раптово захворів, 16.09.2020 був поміщений до лікарняного закладу і ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. В довідці про смерть причина смерті - шок. Після отримання відомостей про смерть позивачка уклала угоду з ФОП ОСОБА_3 для організації та проведення репатріації померлого брата та надала довіреність для представлення її інтересів у Польщі. 29.09.2020 ФОП ОСОБА_3 повідомив позивачку про наявність страхового полісу АТ СГ «ТАС» (приватне) і в цей же день було повідомлено страховика про смерть і настання страхового випадку, заперечень відносно транспортування тіла не було. Вартість послуг з репатріації тіла склала 53600,00 грн., тому 31.12.2020 позивачка звернулась до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування. 26.02.2021 позивачу листом було відмовлено у виплаті страхової суми у зв`язку з неповідомлення своєчасно асистанса страховика та на свій розсуд організували без погодження з асистансом репатріацію тіла. Позивачка вважає відмову страхової компанії у виплаті страхового відшкодування ухилянням відповідача від виконання своїх обов`язків, які виникають з міжнародного договору страхування.

Ухвалою суду від 21.05.2021 року відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Представник відповідача надав відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що повідомлення АТ «СГ «ТАС» (приватне) про страховий випадок, який відбувся 16.09.2020 року (поміщення до лікувального закладу) та 20.09.2020 року (смерті) через 9 та відповідно 13 днів з грубим порушенням умов Полісу (не у 24 годин з моменту настання події). Репатріація ОСОБА_2 була організована та здійснена без погодження з АТ «СГ «ТАС» (приватне) з грубим порушенням умов Полісу (страхувальник або його представник зобов`язаний погоджувати зі страховиком або асистансом всі дії, пов`язані з лікування та отриманням інших послуг в разі страхового випадку. Відповідно до інформаційної картки пацієнта ОСОБА_2 був прийнятий до лікарні 16.09.2020 року о 20-53 год., основний діагноз Y91.9-Алкогольное опьянение, без каких-либо уточнений. Згідно п. 1.6.2.5 Умов страхування до Договору не визнаються страховими випадками події, які настали у разі вживання алкоголю, наркотичних та токсичних речовин. У зв`язку з чим АТ «СГ «ТАС» (приватне) прийняло рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування в повному обсязі.

У відповіді на відзив представником позивача викладено аргументи, якими обґрунтовувались позовні вимоги, а саме зазначено, що позивачка не є застрахованою особою, тому у неї не було ніяких відомостей, в якій страховій компанії був застрахований брат. 29.09.2020 ФОП ОСОБА_3 прибувши у лікарняний заклад, повідомив позивачку про наявність страхового полісу, який був виданий АТ СГ «ТАС» (приватне). В цей же день було повідомлено асистанс страховика про смерть і про настання страхового випадку. Ніяких заперечень відносно транспортування тіла від аси станса не було отримано. В умовах договору, на які посилається відповідач, мова йде про обов`язки застрахованої особи, якою не є позивачка, яка в свою чергу оплатила послуги, які повинна була оплатити страхова компанія, і я ніяких обов`язків згідно умов договору на неї не покладено. З документів вбачається, що смерть наступила не 16.09.2020, а 20.09.2020 не внаслідок алкогольного сп`яніння, а внаслідок інших причин. В довідці про смерть зазначено, що причиною смерті є пневмонія, ниркова недостатність, порушення кровообігу, шок. Перебування в алкогольному сп`янінні 16.09.2020 не є у причиновому зв`язку з настанням страхового випадку.

У судове засідання представник позивача не з`явився, направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані учасниками провадження докази у їх сукупності та співставленні, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відносини, що склалися між сторонами, а також між страховиком і страхувальником, врегульовані положеннями ЦК України, Закону України «Про страхування» та Правилами добровільного страхування життя.

Згідно ст.ст. 979, 980 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування).

Факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування (ч. 3 ст. 18 Закону України «Про страхування»).

Судом встановлено, що 09.02.2020 року ОСОБА_2 уклав зі страховою компанією СГ «ТАС» (приватне) договір добровільного комплексного страхування під час подорожі за кордон № НОМЕР_1 за програмою страхування «Light» зі строком з 10.02.2020 до 08.02.2021, ліміт дії перебування 60 днів, на суму 30 000 євро, франшиза 0.

Згідно п. 2.3.6 Договору в перелік витрат, які відшкодовуються страховиком відповідно до програм страхування входить репатріація тіла застрахованої особи до України або країни постійного проживання (за рішенням страховика щодо пункту призначення в країні), що включає: вартість труни, бальзамації, підготовки документів, оббивки гробу згідно міжнародних вимог транспортування, доставку останків застрахованої особи до міжнародного аеропорту передбаченої країни поховання. При цьому страховик не відшкодовує витрати на ритуальні послуги на території організації репатріації. Необхідною умовою для організації репатріації є отримання від родичів померлого заяви-підтвердження про готовність забрати тіло застрахованої особи після перетину кордону.

Наданими у справі доказами встановлено, що ОСОБА_2 є рідним братом ОСОБА_1 .

З копії акту про смерть вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Груєць, Польща.

Згідно інформаційної картки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був доставлений 16.09.2020 року до лікарняного закладу, діагноз: пневмонія, ниркова недостатність, порушення кровообігу, шок. ІНФОРМАЦІЯ_1 пацієнт помер.

Згідно довідки про смерть ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , причина смерті шок-нечитабельно. Вторинна причина смерті - порушення кровообігу. Причина смерті вихідна (первинна) - пневмонія.

Залозецькою селищною радою ОТГ Зборівського району Тернопільської області видана довідка 12.11.2020 про те, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав та був зареєстрований на день смерті один в АДРЕСА_1 .

22.09.2020 року позивачка ОСОБА_1 уклала угоду з ПП «Golinchak» в особі ОСОБА_3 для організації та проведення репатріації померлого брата та надала довіреність для представлення її інтересів у Польщі.

Згідно рахунку ФОП ОСОБА_3 від 26.09.2020 організація та проведення репатріації померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Груєц, Республіка Польща, складає 53600,00 грн., еквівалент 1600,00 грн.

26.09.2020 року ОСОБА_1 сплатила 53600,00 грн. згідно договору від 26.09.2020 року, що підтверджується квитанцією № 6.

31.12.2020 року позивачка звернулась до АТ СГ «ТАС» (приватне) з заявою про настання страхового випадку і страхову виплату.

26.02.2021 позивачу листом від ПрАТ «Страхова група «ТАС» було відмовлено у виплаті страхової суми у зв`язку з неповідомленням своєчасно асистанса страховика та на свій розсуд організували без погодження з асистансом репатріацію тіла. Окрім того, в наданих медичних документах від 20.09.2020 вказано про вплив алкоголю або інших токсичних речовин на організм застрахованої особи.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 3 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом;

Відповідно до ч. 1 ст. 990 страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Підстави для відмови страховика у здійсненні страхової виплати або страхового відшкодування встановленні статтею 991 ЦК Українита статтею 26 Закону України "Про страхування", згідно з якими страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі: 1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов`язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації; 2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об`єкт страхування або про факт настання страхового випадку; 4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; 5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) наявності інших підстав, встановлених законом. Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону. Рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

З наведених положень вбачається, що у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком і має оцінюватись судом у кожному конкретному випадку.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного суду від від 26.03.2018 року, справа № 916/4613/15. Зокрема зазначено, що несвоєчасне повідомлення страхувальником страховика без поважних на те причин про настання страхового випадку або надання ним неправдивих відомостей про факт настання страхового випадку можуть бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування лише у тому разі, якщо вони позбавили страховика можливості дізнатися, чи є ця подія страховим випадком.

В судовому засіданні встановлено, що відповідача було повідомлено про настання страхового випадку, як тільки позивачці стало відомо про страхову компанію, з якою уклав договір померлий ОСОБА_2 . Із з"ясованих обставин є очевидним, що сам страхувальник, наразі померлий ОСОБА_4 не міг повідомити протягом 24 годин страхову компанію про настання страхового випадку. Суду не надано відповідачем доказів та навіть не вказані аргументів на рахунок існування перешкод щодо встановлення вказаної події, як страхового випадку, що таке повідомлення позивача створили будь-які перешкоди у прийнятті рішень про визнання події страховим випадком та виплати страхового відшкодування.

Також відповідачем було відмовлено у виплаті страхового відшкодування посилаючись та інформаційну картку, в якій зазначено основний діагноз Y91.9-Алкогольное опьянение, без каких-либо уточнений, в той час як пунктом. 1.6.2.5 Умов страхування до Договору передбачено, що не визнаються страховими випадками події, які настали у разі вживання алкоголю, наркотичних та токсичних речовин.

Дане твердження відповідача спростовується тією ж інформаційною карткою, де зазначено діагноз пневмонія, ниркова недостатність, порушення кровообігу, шок.

В довідці про смерть зазначено, що причиною смерті ОСОБА_2 шок-нечитабельно. Вторинна причина смерті - порушення кровообігу. Причина смерті вихідна (первинна) - пневмонія

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що АТ «Страхова група «ТАС», помилково прийняло рішення про відмову у страховій виплаті, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.979, 980, 989, 990, 991 ЦК України, ст. 20, 26 Закону України "Про страхування", ст.ст.12, 13, 76-81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства СГ «ТАС» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 53 600 (п"ятдесят три тисячі шістсот) грн. та 908 грн. сплаченого судового збору при подачі позову.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду на бирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 цього Кодексу.

Суддя Коваль О.А.