Рішення № 102927427, 10.01.2022, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №500/8731/21

10 січня 2022 рокум. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мартиць О.І.

за участю:

секретаря судового засідання Семеха В.Т.

представника позивача адвоката Кметика Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Великогаївської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання протиправним та скасування рішення №259 від 30 липня 2021 року і зобов`язання Великогаївську сільську раду затвердити детальний план території земельної ділянки позивача для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в селі Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області за рахунок земельної ділянки площею 0,3957 га, кадастровий номер 6125281700:02:001:1457, яка перебуває у власності ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у відповідності до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №448198 від 19 жовтня 2006 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,3957 га. в с. Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області кадастровий номер земельної ділянки 6125281700:02:001:1457.

22 листопада 2013 року рішенням №278 Великогаївської сільської ради позивачу надано дозвіл на розроблення проекту детального плану території на земельну ділянку під будівництво житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,3957 га в с. Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області.

Після виготовлення Детального плану території позивач звернувся до Великогаївської сільської ради для його затвердження, однак 30 липня 2021 року рішенням №259 Великогаївська сільська рада відмовила ОСОБА_1 у затвердженні детального плану території земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в с. Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області за рахунок земельної ділянки площею 0.3957 га кадастровий номер 6125281700:02:001:1457, яка перебуває у його власності для ведення особистого селянського господарства у зв`язку з невідповідністю генерального плану села Великі Гаї, земельна ділянка згідно генерального плану села Великі Гаї запланована для розташування комерційних та комунально-складських територій, санітарна захисна зона яких становить до 50 м.

Вважаючи, що вказане рішення №259 від 30.07.2021 Великогаївської сільської ради прийняте з порушенням закону та законних прав позивача, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 07.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено у справі судове засідання на 28.12.2021.

Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Згідно поштового рекомендованого повідомлення відповідач отримав вказану ухвалу суду 13.12.2021, однак своїм правом не скористався та відзиву не подав.

За положеннями частини четвертої статті 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. (частина шоста статті 162, частина друга статті 175 КАС України)

В судовому засіданні 28.12.2021 розгляд справи відкладено на 10.01.2022 у зв`язку з неявкою представника відповідача.

10.01.2022 представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених у позовній заяві та просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 10.01.2022 повторно не з`явився, хоча про день, час і місце слухання справи був повідомлений своєчасно 31.12.2021 і належним чином, про що свідчить поштове рекомендоване повідомлення, яке міститься в матеріалах справи.

Враховуючи наведене суд розглянув справу у відсутності представника Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали, що містяться у справі, встановив наступне.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,3957 га в с. Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 6125281700:02:001:1457, що підтверджується копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №448198 від 19.10.2006 та Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.(арк.спр.25-28)

Згідно Витягу з рішення Великогаївської сільської ради №278 від 22.11.2013 "Про надання дозволу на розробку проекту детального плану території" (арк.спр.10) відповідно до статей 10,19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пунктів 34,42 частини керуючись ст.12 Земельного Кодексу України, ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 №290 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.11.2011 за №1468/20206, враховуючи заяви громадян, заслухавши виступи депутатів пунктом 14 надано дозвіл на розроблення проекту детального плану території на земельну ділянку під будівництво житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,3957 га в с. Великі Гаї Тернопільського району гр. ОСОБА_1 .

Пунктами 2,3 визначено доручити виконавчому комітету Великогаївської сільської ради виступити замовником по розробленню детального плану території, вказаної у п.1 та дозволити гр. ОСОБА_1 профінансувати його розроблення. Після розроблення подати зазначений детальний план на затвердження сесії Великогаївської сільської ради.

На виконання вказаного рішення за замовленням позивача архітектором ОСОБА_2 розроблений детальний план території земельної ділянки для будівництва та обслуговування індивідуального (садибного) житлового будинку, господарських будівель і споруд у селі Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області.(арк.спр.11-20)

30.07.2021 рішенням №259 "Про затвердження детальних планів забудови територій" Великогаївська сільська рада відмовила у затвердженні детального плану території земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в селі Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області за рахунок земельної ділянки площею 0.3957 га кадастровий номер 6125281700:02:001:1457, яка перебуває у його власності для ведення особистого селянського господарства у зв`язку з невідповідністю генерального плану села Великі Гаї, земельна ділянка згідно генерального плану села Великі Гаї запланована для розташування комерційних та комунально-складських територій, санітарна захисна зона яких становить до 50 м., однак розробником містобудівної документації розробником визначено функціональне призначення земельної ділянки території садибної забудови, як на проектному так і на плані існуючого використання території, що суперечить генеральному плану населеного пункту.

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішення відповідача на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно приписів статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад, д) організація землеустрою, й) вирішення земельних спорів, к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно з статті 38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Статтею 39 Земельного кодексу України встановлено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.

За приписами частини першої статті 12 Закону України "Про основи містобудування" до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій.

Абзацом 5 частини першої статті 14 Закону України "Про основи містобудування" встановлено, що до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать, зокрема, забезпечення в установленому законодавством порядку розробки і подання на затвердження відповідних рад місцевих містобудівних програм, генеральних планів, детальних планів, планів червоних ліній.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі - також Закон №3038-VI), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів..

Пунктом 3 частини першої статті 1 Закону №3038-VI визначено, що детальний план території - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону №3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Відповідно до пунктів 2, 3, 7 частини першої статті 1 Закону №3038-VI генеральний план населеного пункту - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; детальний план території - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території; містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Частиною першою статті 19 Закону №3038-VI визначено, зокрема, що детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту або комплексного плану та визначає планувальну організацію і розвиток частини території населеного пункту або території за його межами без зміни функціонального призначення цієї території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Згідно з частиною третьою статті 19 Закону №3038-VI детальний план території повинен містити відомості, передбачені статтею 45-1 Закону України "Про землеустрій".

Відповідно до частини четвертої статті 19 Закону №3038-VI детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) у межах визначеного комплексним планом, генеральним планом населеного пункту функціонального призначення режим та параметри забудови території, розподіл територій згідно з будівельними нормами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Частиною п`ятою статті 19 Закону №3038-VI визначено, що детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів.

Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються Кабінетом Міністрів України. (частина шоста статті 19 Закону №3038-VI).

Згідно з частиною восьмою статті 19 Закону №3038-VI детальний план території розглядається і затверджується сільською, селищною, міською радою протягом 30 днів з дня його подання.

У частинах першій, другій статті 21 Закону №3038-VI передбачено, що громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.

Пунктом 42 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: щодо, зокрема, затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Механізм розроблення або внесення змін до містобудівної документації з планування території на державному рівні в частині схем планування окремих частин території України та містобудівної документації з планування території на регіональному і місцевому рівнях визначається Порядком розроблення містобудівної документації, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 листопада 2011 року №290 (далі - Порядок №290).

Пунктом 4.1 Порядку №290 визначено, що рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Предметом даного спору є питання затвердження детального плану території земельної ділянки позивача для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в селі Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області за рахунок земельної ділянки площею 0,3957 га, кадастровий номер 6125281700:02:001:1457, яка перебуває у власності ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства.

У спірному рішенні Великогаївської сільської ради №259 від 30.07.2021 "Про затвердження детальних планів забудови територій" в частині відмови у затвердженні детального плану території земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в селі Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області за рахунок земельної ділянки площею 0.3957 га кадастровий номер 6125281700:02:001:1457, яка перебуває у його власності зазначено причину у зв`язку з невідповідністю генерального плану села Великі Гаї, земельна ділянка згідно генерального плану села Великі Гаї запланована для розташування комерційних та комунально-складських територій, санітарна захисна зона яких становить до 50 м., однак розробником містобудівної документації розробником визначено функціональне призначення земельної ділянки території садибної забудови, як на проектному так і на плані існуючого використання території, що суперечить генеральному плану населеного пункту.

Суд звертає увагу, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Як вбачається з пояснювальної записки, яка міститься в матеріалах детальний план території (ДТП) розроблений на підставі рішення Великогаївської сільської ради від 22.11.2013 №278, завдання на розроблення ДТП, Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №448198 від 19.10.2006, викопіювання з генерального плану села Великі Гаї М 1:5000.(арк.спр.13-16)

В матеріалах справи міститься копія протоколу громадського обговорення щодо врахування громадських інтересів при розробці проекту містобудівної документації "Детального плану території щодо зміни цільового призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування індивідуального (садибного) житлового будинку, господарських будівель і споруд у селі Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області" 19 квітня 2021 року, де зазначено, що по даній земельній ділянці відбувся судовий процес, на якому позивач ОСОБА_1 , звернувся до Великогаївської сільської ради щодо вчинення дій із внесення змін до генерального плану села Великі Гаї в частині проходження запроектованої дороги через земельну ділянку ОСОБА_1 , для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6125281700:02:001:1457. Судом було вирішено внести зміни в генеральний план села Великі Гаї та перенести дорогу.

Крім того, зазначено, що заявником не було виділено в натурі частини земельної ділянки для облаштування дороги загального користування.(арк.спр.22)

Згідно протоколу №9 від 29.07.2021 усі вищенаведені зауваження були розглянуті на засіданні постійної комісії з питань містобудування, будівництва, архітектури, земельних відносин, планування території, природокористування та благоустрою, за результатами розгляду відмовлено позивачу у затвердженні детального плану території земельної ділянки.(арк.спр.23-24)

Натомість, як вбачається з оскаржуваного в даній справі рішення відповідача, позивачу було відмовлено у затвердженні детального плану території земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в селі Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області за рахунок земельної ділянки площею 0.3957 га кадастровий номер 6125281700:02:001:1457, яка перебуває у його власності для ведення особистого селянського господарства без належного обґрунтування причини відмови.

За таких обставин, суд доходить висновку, що рішення Великогаївської сільської ради №259 від 30.07.2021 "Про затвердження детальних планів забудови територій" в частині відмови у затвердженні детального плану території земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в селі Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області за рахунок земельної ділянки площею 0.3957 га кадастровий номер 6125281700:02:001:1457 є протиправним.

Щодо способу поновлення прав позивача, порушення яких визнано судом, то необхідно зазначити наступне.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими необхідно розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

З огляду на наведене, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У даній справі, повноваження щодо затвердження детального плану території земельної ділянки чи надання мотивованої відмови у його затвердженні, регламентовано положеннями Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про регулювання містобудівної діяльності", Порядком розроблення містобудівної документації, затвердженим Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 р. №290, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 р. за №1468/20206, Положенням про організацію та проведення громадських слухань з питань містобудівної діяльності на території Великогаївської сільської ради.

Умови, за яких орган відмовляє у затвердженні детального плану території земельної ділянки, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен затвердити детальний план території земельної ділянки. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - затвердити детальний план території земельної ділянки або відмовити у його затвердженні. Згідно з законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Така правова позиція узгоджується із позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 22.12.2018 у справі №804/1469/17, від 14.08.2019 у справі №0640/4434/18, від 12.09.2019 у справі №0640/4248/18 та від 28.11.2019 у справі №803/1067/17.

Щодо ефективності вибраного способу захисту, суд зазначає, що суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. При цьому суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Зобов`язання судом відповідача затвердити детальний план території земельної ділянки може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність таких підстав для відмови у його затвердженні, які передбачені законодавством України, а саме: невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

При цьому, суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх названих підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки.

Прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача затвердити детальний план території земельної ділянки, без перевірки наявності чи відсутності усіх названих підстав для відмови у його затвердженні, може бути необґрунтованим та призвести до затвердження детального плану території земельної ділянки з порушенням закону.

У контексті обставин спору застосування такого способу захисту вимагає з`ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для затвердження детального плану території земельної ділянки

Проте наведених обставин судом не встановлено. Оцінка правомірності рішення стосувалася лише тих мотивів, які наведено в рішенні Великогаївської сільської ради №259 від 30.07.2021 "Про затвердження детальних планів забудови територій" в частині відмови у затвердженні детального плану території земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в селі Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області за рахунок земельної ділянки площею 0.3957 га кадастровий номер 6125281700:02:001:1457.

Однак суд, в межах даної справи, не має повноважень досліджувати чи ці мотиви є вичерпними і чи дотримано позивачем усі інші умови для затвердження детального плану території земельної ділянки. За таких обставин у суду відсутні підстави для зобов`язання відповідача затвердити детальний план території земельної ділянки.

Підсумовуючи наведене, суд вважає, що належним способом захисту, відновлення прав позивача за даних фактичних обставин, необхідно визнати саме зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо затвердження детального плану території земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в селі Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області.

При цьому суд враховує роз`яснення, що викладені у пункті 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, відповідно до якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Цей же принцип знайшов свій вираз у низці рішень Європейського суду з прав людини, у яких ЄСПЛ неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain); рішення у справі "Серявін та інші проти України")

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача належить стягнути судовий збір у розмірі 908,00 грн, сплачений згідно з квитанцією №ПН2822874 від 16.11.2021.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Великогаївської сільської ради №259 від 30 липня 2021 року "Про затвердження детальних планів забудови територій " в частині відмови у затвердженні детального плану території земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в селі Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області за рахунок земельної ділянки площею 0,3957 га, кадастровий номер 6125281700:02:001:1457, яка перебуває у його власності для ведення особистого селянського господарства.

Зобов`язати Великогаївську сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо затвердження детального плану території земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в селі Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Великогаївської сільської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 17 січня 2022 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

відповідач:

- Великогаївська сільська рада (місцезнаходження: вул. Галицька, 47, с. Великі Гаї, Тернопільський район, Тернопільська область, 47722, код ЄДРПОУ: 04394875).

Головуючий суддя Мартиць О.І.