Ухвала суду № 102923875, 24.01.2022, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/9645/20 4-с/335/1/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2022 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Геєць Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Ровенської В.В.,

представника заявника – Димитрашка Д.В.,

приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області – Шавлукової З.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 , в особі ОСОБА_2 , на дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової Заіри Арсенівни щодо накладення арешту на рахунок боржника для отримання заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , звернувся до суду зі скаргою, в якій просить суд поновити строк подання скарги на дії приватного виконавця, визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової З.А. щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 30.11.2021 року № 66880013 з виконання виконавчого листа, виданого 05.08.2021 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя у справі № 335/9645/20 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ „Державний ощадний банк України” в особі філії - Запорізьке обласне управління АТ „Ощадбанк” заборгованості у розмірі 39091,59 грн., в частині накладення арешту на рахунок ОСОБА_1 , відкритий в АТ КБ „Приватбанк”, на який боржник отримує зарахування заробітної плати, скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової З.А. про арешт коштів боржника від 30.11.2021 року № 66880013 з виконання виконавчого листа, виданого 05.08.2021 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя у справі № 335/9645/20 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ „Державний ощадний банк України” в особі філії - Запорізьке обласне управління АТ „Ощадбанк” заборгованості у розмірі 39091,59 грн., в частині накладення арешту на рахунок ОСОБА_1 , відкритий в АТ КБ „Приватбанк”, на який боржник отримує зарахування заробітної плати, та зобов`язати приватного виконавця винести постанову про зняття арешту з вказаного зарплатного рахунку боржника, посилаючись на те, що арешт зарплатного рахунку, накладений приватним виконавцем порушує положення ст. 43 Конституції України, ст. 115, ч. 5 ст. 97 КЗпП України, ст. 22, ч. 1 ст. 24, ч. 3 ст. 15 Закону України „Про оплату праці”, ст. 48, 52, 69 Закону України „Про виконавче провадження”, оскільки приватний виконавець не мав права арештовувати зарплатний рахунок боржника, а мав право лише здійснювати відрахування з заробітної плати в порядку розділу ІХ Закону України „Про виконавче провадження”.

10.01.2022 року на адресу суду надійшов відзив на скаргу ОСОБА_1 , в якому приватний виконавець просить відмовити в задоволенні зазначеної скарги посилаючись на те, що на її виконанні знаходиться зведене виконавче провадження № 66890020 щодо стягнення грошових коштів з боржника ОСОБА_1 , до складу якого входять: виконавче провадження №66880013 з виконання виконавчого листа по справі №335/9645/20, виданого 05.08.2021 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя, щодо стягнення на користь АТ „Державний ощадний банк України” в особі філії - Запорізьке обласне управління АТ „Ощадбанк” заборгованості в розмірі 39091,59 грн., виконавче провадження №66880470 з виконання виконавчого листа по справі №335/9645/20, виданого 05.08.2021 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя, щодо стягнення на користь АТ „Державний ощадний банк України” в особі філії - Запорізьке обласне управління АТ „Ощадбанк” судового збору в сумі 2102,00 грн.

Зазначені виконавчі провадження були відкриті та об`єднані в зведене виконавче провадження 20.09.2021 року.

Згідно відповідей ПФУ від 20.09.2021, ДФС України від 05.11.2021, ДФС України від 05.12.2021 року, відсутня інформація про місце роботи (отримання заробітної плати) боржника.

30.11.2021 року в рамках зведеного виконавчого провадження №66890020 приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, яку направлено через Автоматизовану систему виконавчого провадження до АТ КБ „ПриватБанк”, АТ „Універсал банк”, АТ „Оксі банк”, АТ „Райффайзен Банк”, ПАТ АКБ „Індустріалбанк”, ПАТ „Банк Восток”, АТ „ПроКредит Банк”, АТ „АКБ „Львів”, АТ „Кредо банк”, АТ „ОТП Банк”, АТ „Ідея Банк”, АТ „Агропросперіс Банк”, АТ „Укрсибанк”, АТ „Банк Авангард”, а також поштою/електронною поштою до АТ „ПУМБ”, АТ „Альфа-Банк”, АТ „Укрексімбанк”, АТ „Сбербанк”, АТ „А-банк”, АТ „Ощадбанк”.

Постановою про арешт коштів боржника від 30.11.2021 року, передбачено накласти арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження - 45890,95 грн.

Згідно інформації з АСВП - накладено арешт на рахунки боржника в АТ КБ „ПриватБанк”. Тобто банк, виконуючи постанову про арешт коштів боржника, фактично підтверджує той факт, що на кошти на рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення законом не заборонено.

На сьогоднішній день ані АТ КБ „Приватбанк”, ані боржник не надали документального підтвердження того, що арештовані розрахункові рахунки мають спеціальний режим використання або можуть використовуватись боржником виключно для зарахування грошових коштів, стягнення на які заборонено законом.

Згідно довідки АТ КБ „ПриватБанк” від 30.12.2021 року, яку додає боржник до скарги „на вказану картку (рахунок) може бути зарахована будь-яка виплата (переказ)”.

Окрім цього, скаржником не надано жодних документів, які б взагалі підтверджували факт того, що він отримує заробітну плату - будь-які документи (довідки) від роботодавця відсутні, та навіть не вказано де саме працює боржник. Довідок про рух коштів до скарги не додано.

Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону України „Про виконавче провадження” встановлює перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, перелік не є вичерпним, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Тобто, приватний виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які прямо заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання.

Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.

Кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат), та набули статус вкладу.

В будь якому випадку, арешт на рахунок боржника не унеможливлює отримання заробітної плати, за бажанням заявника, готівкою через касу роботодавця або поштовими переказами на вказаний ним рахунок (адресу).

Конституцією України, яка є Основним Законом України, визначено, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення (ст. 129).

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави, невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт З мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 25 квітня 2012 року №11- рп/2012 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБЛ 4 щодо офіційного тлумачення положень п. 20 ч. 1 ст. 106, ч. 1 ст. 111-13 ГПК України у взаємозв`язку з положеннями п. 2, 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України).

Безпідставне зняття арешту призведе до затягування виконавчого провадження та порушить права стягувана на своєчасне, повне і неупереджене виконання рішення.

На сьогоднішній день відсутні законні підстави для зняття арешту з рахунку боржника, а в діях приватного виконавця відсутні порушення чинного законодавства, а отже скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Разом з відзивом приватним виконавцем надано копії матеріалів зведеного виконавчого провадження № 66890020.

В судовому засіданні представник заявника вимоги заяви підтримав, просив її задовольнити.

Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Шавлукова З.А. в судовому засіданні відзив підтримала, просила відмовити в задоволенні скарги.

Заслухавши учасників справи, перевіривши матеріали справи, вивчивши матеріали виконавчого провадження, суд приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи та зведеного виконавчого провадження № 66890020, судом встановлено, що заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 лютого 2021 року позовні вимоги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Запорізьке обласне управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом - задоволені.

Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Запорізьке обласне управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (м. Запоріжжя, пр. Соборний, 48, ЄДРПОУ 02760363) заборгованість у розмірі 39 091 грн. 59 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом – 3500,87 грн.; заборгованість за відсотками – 3817,79 грн.; комісія 14,00 грн., сума боргу за несанкціонований овердрафт 3,74 грн., 3 % річних на суму нарахованих та несплачених процентів – 32,53 грн.; 3 % річних за несвоєчасне погашення кредиту – 203,69 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Запорізьке обласне управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (м. Запоріжжя, пр. Соборний, 48, ЄДРПОУ 02760363) судовий збір в сумі 2102,00 грн.

05.08.2021 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя видано стягувачу виконавчий лист, який направлено поштою 18.08.2021 на адресу стягувача.

20.09.2021 року стягувач звернувся з заявою до Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Шавлукова З.А. з заявою про вікриття провадження.

Постановою приватного виконавця від 20.09.2021 року відкрито виконавче провадження № 66880013.

20.09.2021 року стягувач звернувся з заявою до Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Шавлукова З.А. з заявою про відкриття провадження в частині стягнення судового збору.

Постановою приватного виконавця від 20.09.2021 року відкрито виконавче провадження № 66880470.

Постановою приватного виконавця від 20.09.2021 року зазначені виконавця провадження об`єднані у зведене виконавче провадження.

Згідно відповідей ПФУ від 20.09.2021 року, ДФС України від 05.11.2021 року, ДФС України від 05.12.2021 року, відсутня інформація про місце роботи (отримання заробітної плати) боржника.

30.11.2021 року в рамках зведеного виконавчого провадження №66890020 приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, яку направлено через Автоматизовану систему виконавчого провадження до АТ КБ „ПриватБанк”, АТ „Універсал банк”, АТ „Оксі банк”, АТ „Райффайзен Банк”, ПАТ АКБ „Індустріалбанк”, ПАТ „Банк Восток”, АТ „ПроКредит Банк”, АТ „АКБ „Львів”, АТ „Кредо банк”, АТ „ОТП Банк”, АТ „Ідея Банк”, АТ „Агропросперіс Банк”, АТ „Укрсибанк”, АТ „Банк Авангард”, а також поштою/електронною поштою до АТ „ПУМБ”, АТ „Альфа-Банк”, АТ „Укрексімбанк”, АТ „Сбербанк”, АТ „А-банк”, АТ „Ощадбанк”.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України „Про виконавче провадження” виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону України „Про виконавче провадження” стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України „Про електроенергетику”, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України „Про теплопостачання”, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України „Про теплопостачання”, статті 18-1 Закону України „Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення”, на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України „Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки”, на кошти па інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до ст. 56 Закону України „Про виконавче провадження” арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на. все майно боржника або на окремі речі.

Постановою про арешт коштів боржника від 30.11.2021 року, передбачено накласти арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження - 45890,95 грн.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України „Про виконавче провадження” не підлягають арешту в порядку, встановленому цим. Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону України „Про виконавче провадження” підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим, використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Згідно інформації з АСВП - накладено арешт на рахунки боржника в АТ КБ „ПриватБанк”.

Тобто банк, виконуючи постанову про арешт коштів боржника, фактично підтверджує той факт, що на кошти на рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення законом не заборонено.

Матеріали справи не містять та не мають документального підтвердження того, що арештовані розрахункові рахунки мають спеціальний режим використання або можуть використовуватись боржником виключно для зарахування грошових коштів, стягнення на які заборонено законом.

Згідно довідки АТ КБ „ПриватБанк” від 30.12.2021 року, яку додає боржник до скарги „на вказану картку (рахунок) може бути зарахована будь-яка виплата (переказ)”.

Окрім цього, заявником не надано жодних документів, які б взагалі підтверджували факт того, що він отримує заробітну плату на вказаний розрахунковий рахунок.

Відповідно до п. 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, перелік не є вичерпним, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Тобто, приватний виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які прямо заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання.

Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.

Кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат), та набули статус вкладу.

Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд України у постанові від 24 червня 2015 року у справі № 6-535цс15.

Велика Палата Верховного Суду від зазначеного висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах не відступала.

Таких же висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20).

Суд, зокрема виходить з того, що згідно ст. 24 Закону України „Про оплату праці” виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов`язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.

В будь якому випадку, арешт на рахунок боржника не унеможливлює отримання заробітної плати, за бажанням заявника, готівкою через касу роботодавця або поштовими переказами на вказаний ним рахунок (адресу).

Таким чином, в діях приватного виконавця відсутні порушення чинного законодавства, а отже скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню

Керуючись ст.ст. 447-451 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 , в особі ОСОБА_2 , на дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової Заіри Арсенівни щодо накладення арешту на рахунок боржника для отримання заробітної плати – залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів, з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телемунікаційної системи подається до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали буде виготовлено 28.01.2022 року.

Суддя: Ю.В.Геєць