Ухвала суду № 102921496, 28.01.2022, Рубіжанський міський суд Луганської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2022 року Справа № 425/1984/17

місто Рубіжне Луганської області Провадження № 1-кп/425/49/22

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Козюменської В.В.,

при секретарі Рогожкіній І.Ю.,

за участю прокурора Зубка О.О.,

захисників обвинуваченого адвокатів Кизими В.В.,Сімейка А.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рубіжанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вагуас, Мардакертського р-ну, Нагірно-Карабаської автономної області, Республіки Азербайджан, громадянина України, з вищою освітою, приватного підприємця, одруженого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Рубіжанського міського суду Луганської області перебуває кримінальне провадження за звинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Відповідно до обвинувального акту, з 04 вересня 2015 року по 22 травня 2017 року, на підставі наказу Генерального прокурора України №371/вк посаду військового прокурора Луганського гарнізону обіймав майор юстиції ОСОБА_2 , який відповідно до пункту 2 примітки до статті 368 КК України, як керівник органу прокуратури та керівник органу досудового розслідування являється службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Частинами 1 та 2 статті 17 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокурори здійснюють свої повноваження у межах, визначених законом і підпорядковуються керівникам виключно в частині виконання письмових наказів адміністративного характеру, пов`язаних з організаційними питаннями діяльності прокурорів та органів прокуратури. Генеральний прокурор має право видавати письмові накази адміністративного характеру, що є обов`язковими до виконання всіма прокурорами.

При цьому, керівник військової прокуратури Луганського гарнізону майор юстиції ОСОБА_2 відповідно до ст. 13 Закону України «Про прокуратуру» та п.п. 2.3, 2.4, 3.1, 7 наказу Генерального прокурора України №4гн «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» представляє місцеву прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями, організовує діяльність місцевої прокуратури, призначає процесуальних керівників досудового розслідування кримінальних правопорушень, у разі необхідності створює групи прокурорів і призначає старшого прокурора групи відповідною постановою, здійснює контроль за якістю здійснення процесуального керівництва на стадії досудового розслідування та участі у судовому провадженні, перевіряє обґрунтованість повідомлень про підозру.

Згідно ст.ст. 2,22 Закону України «Про прокуратуру», ст. 36 КПК України, ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладаються функції організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення в суді.

Водночас, відповідно до наказу військового прокурора Луганського гарнізону «Про розподіл обов`язків між працівниками військової прокуратури Луганського гарнізону» №6к від 24 лютого 2017 року, окрім іншого, на військового прокурора Луганського гарнізону ОСОБА_2 покладено обов`язки невідкладного призначення процесуальних керівників досудового розслідування кримінальних правопорушень; здійснення зміни прокурорів - процесуальних керівників у випадках, передбачених КПК України; здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, у тому числі у формі процесуального керівництва, участь у судовому провадженні та оскарженні судових рішень щодо кримінальних правопорушень у випадках передбачених КПК України; контроль за якістю процесуального керівництва на стадії досудового розслідування та участі у судовому провадженні.

Статтею 36 КПК України визначено, прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, окрім іншого уповноважений приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом; затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта, самостійно складати обвинувальний акт, звертатися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

У статті 37 КПК України зазначено, що прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.

Відповідно до вимог ст. 39 КПК України, Керівник органу досудового розслідування організовує досудове розслідування та уповноважений: визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих; відсторонювати слідчого від проведення досудового розслідування вмотивованою постановою за ініціативою прокурора або з власної ініціативи з наступним повідомленням прокурора та призначати іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу або у разі неефективного досудового розслідування; ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування, давати слідчому письмові вказівки, які не можуть суперечити рішенням та вказівкам прокурора; вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх допущення слідчим; погоджувати проведення слідчих (розшукових) дій та продовжувати строк їх проведення у випадках, передбачених цим Кодексом; здійснювати досудове розслідування, користуючись при цьому повноваженнями слідчого; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК України, притягнення до кримінальної відповідальності - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно з п.п. 1,2,3 ч. 2 ст. 283 КПК України, прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій, зокрема закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Частиною 1 ст. 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо: встановлена відсутність події кримінального правопорушення; встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення; не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати; набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою; помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого; існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню; потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення; стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу; стосовно податкових зобов`язань особи, яка вчинила дії, передбачені статтею 212 Кримінального кодексу України, досягнутий податковий компроміс відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Відповідно до аб. 2 ч. 4 ст. 284 КПК України, прокурор приймає постанову про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного з підстав передбачених частиною першою ст. 284 КПК України.

Положеннями п.4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено (далі Закон), що особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно вжити таких заходів, як письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

Поряд з цим, ч.ч. 1,2 ст. 53 Закону, особа, яка надає допомогу в запобіганні і протидії корупції (викривач), - особа, яка за наявності обґрунтованого переконання, що інформація є достовірною, повідомляє про порушення вимог цього Закону іншою особою. Особа або член її сім`ї не може бути звільнена чи примушена до звільнення, притягнута до дисциплінарної відповідальності чи піддана з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу у зв`язку з повідомленням нею про порушення вимог цього Закону іншою особою.

Окрім того, вимогами ст. 16 Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, затвердженого наказом Генерального прокурора України №123 від 28 листопада 2012 року для кожного працівника прокуратури України встановлено заборону щодо одержання неправомірної вигоди та обов`язок неухильного додержання антикорупційного законодавства.

Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Так, 24 січня 2017 року військовою прокуратурою Луганського гарнізону у Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження № 42017130610000038 за фактом вимагання та одержання неправомірної вигоди начальником Лисичанського міського відділу управління Державної міграційної служби України у Луганській області ОСОБА_3 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та розпочато досудове розслідування.

Нагляд за додержанням законів у ході досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні, у відповідності до постанови заступника військового прокурора сил антитерористичної операції від 30 січня 2017 року, покладено на групу прокурорів, старшим якої визначено військового прокурора Луганського гарнізону ОСОБА_2 .

У ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017130610000038 військовою прокуратурою Луганського гарнізону 31 січня 2017 року в порядку ст. 208 КПК України затримано начальника Лисичанського міського відділу управління Державної міграційної служби України у Луганській області ОСОБА_3 та наступного дня останню повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

2 лютого 2017 року підозрюваній ОСОБА_3 Старобільським міським судом Луганської області обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із можливістю внесення застави розміром 304000 грн., яку вона внесла наступного дня та була звільнена з під варти.

Поряд з цим, приватний підприємець громадянин ОСОБА_1 , постійно проживаючи та здійснюючи підприємницьку діяльність у м. Сєвєродонецьку Луганської області, був знайомий з громадянкою ОСОБА_3 , яка також є жителькою цього міста, та в один із днів 2017 року, точної дати та часу органом досудового розслідування не встановлено, йому стало відомо, що військовою прокуратурою Луганського гарнізону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017130610000038 від 24 січня 2017 року за підозрою ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

При цьому, ОСОБА_1 , маючи на меті допомогти ОСОБА_3 незаконним шляхом уникнути кримінальної відповідальності та за рахунок цього самоствердитись і набути мнимого авторитету впливової особи серед місцевого населення м. Сєвєродонецька Луганської області, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, протиправно став на шлях злочинної діяльності за наступних обставин.

Так, напередодні 21 квітня 2017 року у невстановлений слідством час, у ОСОБА_1 виник умисел на оголошення пропозиції та подальшого надання службовій особі, яка займає відповідальне становище - військовому прокурору Луганського гарнізону ОСОБА_2 , неправомірної вигоди за вчинення ним, як службовою особою, в інтересах третьої особи - ОСОБА_3 , дії з використанням наданої йому влади та службового становища.

21 квітня 2017 року, ОСОБА_1 , реалізуючи вказаний злочинний намір, будучи обізнаним в тому, що військовою прокуратурою Луганського гарнізону здійснюється досудове розслідування та нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017130610000038 від 24 січня 2017 року за підозрою начальника Лисичанського міського відділу Управління державної міграційної служби у Луганській області ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, при цьому не будучи учасником даного кримінального провадження, звернувся за допомогою мобільного додатку «WhatsApp» до старшого групи прокурорів у даному кримінальному провадженні та керівника цієї прокуратури ОСОБА_2 і повідомив останньому, що бажає зустрітись із ним з метою вирішення питань, які стосуються інтересів підозрюваної ОСОБА_3 .

Одразу після цього, ОСОБА_2 , на виконання вимог п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону, доповів про вказану подію безпосередньому керівництву військової прокуратури сил антитерористичної операції у формі рапорту, за результатами розгляду якого слідчим відділом військової прокуратури сил антитерористичної операції зареєстровано кримінальне провадження №42017051110000051 від 22 квітня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України та розпочато досудове розслідування, у зв`язку із чим і у подальшому ОСОБА_2 діяв підконтрольно з метою викриття та припинення злочинної діяльності ОСОБА_1 .

Надалі, 26 квітня 2017 року близько 10 год. 14 хв. ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір на оголошення пропозиції та надання неправомірної вигоди військовому прокурору Луганського гарнізону ОСОБА_2 , як службовій особі, що займає відповідальне становище, за допомогою мобільного додатку «WhatsApp» знову звернувся до останнього із проханням зустрітись для вирішення питань, які стосуються інтересів підозрюваної у кримінальному провадженні № 42017130610000038 від 24 січня 2017 року ОСОБА_3 , на що ОСОБА_2 , діючи підконтрольно на викриття злочинної діяльності ОСОБА_1 , погодився та повідомив, що перебуває у приміщенні військової прокуратури Луганського гарнізону та готовий зустрітись у будь-який час.

У подальшому, 26 квітня 2017 року близько 15 год. 45 хв., ОСОБА_1 прибув до приміщення військової прокуратури Луганського гарнізону, яка знаходиться за адресою: вул. Заводська, 1, м. Рубіжне, Луганська область, де зустрівся із військовим прокурором Луганського гарнізону ОСОБА_2 та, перебуваючи в службовому кабінеті слідчого військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_4 , в ході спілкування із ОСОБА_2 , діючи умисно, на виконання єдиного злочинного наміру, оголосив старшому групи прокурорів та керівнику органу прокуратури - військовому прокурору Луганського гарнізону ОСОБА_2 , як службовій особі, яка займає відповідальне становище, пропозицію надати йому неправомірну вигоду матеріального характеру у виді грошових коштів у розмірі 150000 гривень, за вчинення ним, як службовою особою, в інтересах третьої особи - ОСОБА_3 дій із використанням наданої йому влади та службового становища, а саме прийняття процесуального рішення у вигляді закриття кримінального провадження № 42017130610000038 від 24 січня 2017 року щодо начальника Лисичанського міського відділу Управління державної міграційної служби України у Луганській області ОСОБА_3 , підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, з метою уникнення останньою кримінальної відповідальності.

Надалі, 13 травня 2017 року близько 12 год. 39 хв. ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний намір, повторно прибув до військової прокуратури Луганського гарнізону де зустрівся з ОСОБА_2 та, приблизно о 12 год. 41 хв., перебуваючи у службовому кабінеті слідчого військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_5 , що знаходиться за адресою: вул.. Заводська, 1, м. Рубіжне Луганської області, діючи умисно, надав службовій особі, яка займає відповідальне становище - старшому групи прокурорів та керівнику органу прокуратури - військовому прокурору Луганського гарнізону ОСОБА_2 , неправомірну вигоду матеріального характеру у вигляді грошових коштів у сумі 5000 доларів США що станом на 13 травня 2017 року відповідно до офіційного курсу Національного банку України становило 132371,56 гривень, а також 20000 грн., а всього в сумі 152371,56 гривень (сто п`ятдесят дві тисячі триста сімдесят одна гривня п`ятдесят шість копійок) за вчинення ним, як службовою особою в інтересах третьої особи - ОСОБА_3 , дій із використанням наданої йому влади та службового становища, а саме прийняття процесуального рішення у вигляді постанови про закриття кримінального провадження №42017130610000038 від 24 січня 2017 року щодо підозрюваної ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368 КК України, з метою уникнення останньою кримінальної відповідальності.

Одразу ж після цього, ОСОБА_1 затримано в порядку п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України правоохоронними органами, а його злочинну діяльність припинено.

Дії ОСОБА_1 досудовим розслідуванням кваліфіковано як пропозиція службовій особі, яка займає відповідальне становище, надати їй неправомірну вигоду, за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища та надання службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення службовою особою, в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища.

В ході судового розгляду, 18.01.2022 р., від дружини обвинуваченого ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , надійшла заява про закриття даного кримінального провадження, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначала, що потреба в реабілітації померлого відсутня, просила вирішити питання з приводу зняття арешту з майна. Надала суду копії свідоцтва про смерть ОСОБА_1 та про шлюб.

Прокурор в судовому засіданні просив закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 у зв`язку зі смертю обвинуваченого, вказував про необхідність скасування арешту, накладеного на майно обвинуваченого, повернення майна, грошей дружині померлого, крім грошей - неправомірної вигоди, до якої вважав за необхідне застосувати спеціальну конфіскацію - конфіскувати у власність держави.

Дружина померлого обвинуваченого ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , просила закрити кримінальне провадження у зв`язку зі смертю чоловіка, зазначала, що потреба у реабілітації померлого відсутня, наслідки такого закриття кримінального провадження їй роз`яснено та є зрозумілими.

Захисники обвинуваченого підтримали клопотання про закриття кримінального провадження, вважали за необхідне скасувати арешт, накладений на майно обвинуваченого, в тому числі й з грошей - неправомірної вигоди, оскільки в даному випадку не буде вирішуватись питання про винуватість ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, а тому спецконфіскація не застосовується. Майно просили повернути дружині померлого. Також просили вирішити питання повернення застави заставодавцю - ОСОБА_7 .

ОСОБА_7 надіслав до суд заяву про повернення йому застави, оскільки він є заставодавцем, у зв`язку зі смертю ОСОБА_1 відпали підстави для застосування до нього запобіжного заходу.

ОСОБА_6 підтримала позицію захисників.

Прокурор не заперечував проти повернення застави заставодавцю.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 12.01.2022 р., ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ..

Смерть ОСОБА_1 також підтверджується відповіддю Сєвєродонецького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від25.01.2022 р. на запит прокурора, згідно з якою, у Державному реєстрі актового стану громадян давня відомості щодо актового запису про смерть ОСОБА_1 , що зареєстрована даним відділом 12.01.2022 р., актовий запис № 77 (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Відповідно до п. 5) ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі смерті обвинуваченого, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого.

Згідно положень абз. 2 ч. 7 ст. 284 КПК України, якщо обставина, передбачена, зокрема пунктом 5 частини першої цієї статті, виявляється під час судового провадження, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.

Як зазначила об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 16.01.2019 р. (справа № 761/33482/16-к), закриття кримінального провадження у зв`язку зі смертю особи, щодо якої здійснюється це провадження, крім випадків, коли воно є необхідним для реабілітації померлого, по суті означає припинення процесуальної діяльності щодо встановлення винуватості особи у вчиненні певного злочину та відмову держави від притягнення її до кримінальної відповідальності й призначення їй покарання. Припинення кримінального переслідування особи, яка померла, дозволяє уникнути надмірного витрачання ресурсів держави, адже продовження такого переслідування виключно заради формального визнання померлого винуватим у вчиненні злочину, як правило, не має жодного практичного сенсу. Тому на стадіях досудового розслідування, а також провадження в судах першої та апеляційної інстанцій, коли винуватість чи невинуватість особи ще не встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, закриття кримінального провадження, у тому числі поєднане із скасуванням обвинувального вироку чи ухвали суду першої інстанції на стадії апеляційного перегляду, є цілком розумною вимогою законодавства.

Таким чином, суд вважає, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, підлягає закриттю, у зв`язку зі смертю обвинуваченого та відсутністю підстав, необхідних для його реабілітації.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Питання про долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація застосовується на підставі: обвинувального вироку суду; ухвали суду про звільнення особи від кримінальної відповідальності; ухвали суду про застосування примусових заходів медичного характеру; ухвали суду про застосування примусових заходів виховного характеру.

Згідно до ч. 3 ст. 96-1 КК України, у випадках, коли об`єктом спеціальної конфіскації є майно, вилучене з цивільного обороту, вона може бути застосована на підставі:

1) ухвали суду про закриття кримінального провадження з інших підстав, аніж звільнення особи від кримінальної відповідальності;

2) ухвали суду, постановленої в порядку частини дев`ятої статті 100 Кримінального процесуального кодексу України, за клопотанням слідчого чи прокурора, якщо кримінальне провадження закривається ними.

Оскільки в даному випадку кримінальне провадження підлягає закриттю у зв`язку із смертю обвинуваченого, рішення суду відповідно до ч.2 ст. 96-1 КК України, на підставі якого застосовується спеціальна конфіскація, відсутнє , об`єктом спеціальної конфіскації не є майно, вилучене з цивільного обороту, тому підстави для застосування спеціальної конфіскації в даному кримінальному провадженні відсутні. Також, на думку суду, в даному випадку спеціальна конфіскація не може застосовуватись, оскільки винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення за ч.3 ст. 369 КК України, не встановлена.

Крім того, суд вважає наступне.

Померлому обвинуваченому повернути майно, власником якого він є, неможливо.

На час смерті обвинувачений перебував у шлюбі з ОСОБА_6 .

Враховуючи, що ОСОБА_6 , є дружиною померлого обвинуваченого ОСОБА_1 , а також спадкоємицею після його смерті, суд вважає, що вона на цей час є законним володільцем майна ОСОБА_1 , тому останній слід повернути майно ОСОБА_1 , на яке був накладений арешт у кримінальному провадженні.

З положень ч. 11 ст. 182 КПК України вбачається, що застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Таким чином, оскільки кримінальне провадження закривається у зв`язку зі смертю обвинуваченого ОСОБА_1 , підстави для звернення застави в дохід держави судом не встановлені, підстави для продовження строку дії запобіжного заходу у виді застави відпали, тому, суд вважає, що заставу у повному обсязі слід повернути заставодавцю - ОСОБА_7 (відповідно до документів, наявних в матеріалах провадження).

Питання про долю речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Так як, відповідно до ст. 124 КПК України, процесуальні витрати стягуються з обвинуваченого в разі ухвалення обвинувального вироку, тому в даному випадку процесуальні витрати слід відшкодувати за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 174, 284, 369-372, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, закрити у зв`язку зі смертю обвинуваченого.

У зв`язку з припиненням дії запобіжного заходу в виді застави відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , заставу в сумі 1347200 (один мільйон триста сорок сім тисяч двісті) гривень, перераховану ТУ ДСА України в Донецькій області, повернути заставодавцю - ОСОБА_7 (квитанція № 0.0.764411565.1 від 15.05.2017 року).

Скасувати арешт, накладений ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 17.05.2017 року, з речових доказів, а саме: 50 купюр номіналом по 100 доларів США на загальну суму 5000 доларів США серій та номерів: LL10270989G, LL10270993G, LH82113546B, LH82113548B, LL94904457G, LB74691499T, LB74691498T, LB74691497T, LB74691495T, LB36928872H, LB36928873H, LB18231214W, LF04466049*, LB811175993N, LJ44342827B, LB68059944G, LJ44342826B, LE49415944D, LE49415945D, LE49415946D, LF62719709A, LB53744106S, LH70427776B, LF35134491F, LH39556515C, LG62164896D, LB79632381U, LF17791759C, LF17791761C, LA12542059B, LB13501129N, LB48226124S, LL70639147E, LB48226122S, LB59720860H, LB48226123S, LG22005515B, LB44770792P, LB75199767T, LB54604985M, HE59480240C, KB01562202E, KB01562200E, KB01562206E, KB01562203E, HF09618710F, KM33856618A, KB17951663E, KB51327829B, KK54325987C; грошових коштів у кількості 100 купюр номіналом по 200 грн. на загальну суму 20000 грн. серій та номерів: ЕЦ8127139, СВ3800007, ЄФ2806517, УЛ3794901, МБ7330055, КК7105048, ВЦ0280237, ЗЕ2198570, КЕ0555428, МБ3197883, ЄА4802888, ЗД9409194, АБ1791885, АЖ9108683, ЕД9910933, УЄ4844651, МБ9928929, ЗБ6652173, ПБ8882049, ЕФ0413779, ПА3866080, ЄЦ1070947, ЕЄ6074742, УМ3596789, КЗ2834883, ЕЧ3174681,СД1100318, ЄФ0352342, ПЗ3442602, ЗЗ5052168, АА4746100, КМ3100586, ЗЗ4562100, УМ7492181, УС0213712, АА4746100, КМ1893796, КЕ3110071, ЗЄ7760923, ЕЧ44157699, ЄЩ5941484, ЕШ5913696, УП0216473, ЕГ4010212, ЕЯ4985942, МА8421369, УЗ7221743, ВЕ2516780, ЗГ8780482, ВЄ6775654, КА4623743, УХ1912928, ВА7602537, СЄ7276659, ТЄ3703315, ЄЦ4986988, ЄЦ9870864, ПВ8739367, ЄХ1378657, ЕЄ8032397, ЕЩ6201337, ПЕ5488284, ЕИ7244114, ЄЧ7421316, ЄЕ3050513, ЕЦ8481359, ЗЕ3534800, ВШ1229056, ЕЩ9676126, УХ3547202, ЕА4742198, КБ1197612, СБ8407192, КЙ6011719, КВ7771814, КК7199338, ЕЗ4250060, ЄХ6789169, ЕЦ8794051, КИ0044292, МА9109311, АГ8201745, ЄЯ0671880, ПЗ2681413, ЕЕ8991603, КЛ6856074, ПЄ4105095, ЄЕ9511173, КВ6888499, ПЕ9145951, ЕБ2036004, КЕ7433068, ЕБ3710408, ЄШ5889200, ЗВ9308271, ЕЧ5242584, ЗВ9382092, ПГ0380018, ЕА0812141, ЕЦ9075568, що зберігаються у сховищі Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк», за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Сіверська, 54, та передати законному володільцю - ОСОБА_6 ;

Скасувати арешт, накладений ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 17.05.2017 року, з майна, а саме:

- транспортних засобів:

- MERCEDES-BENZ 0303 14618, 1998 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 ;

- MERCEDES-BENZ 0303 14618, 1992 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4 , номер кузова НОМЕР_5 ;

- YOUYI ZGT 6790DH1 5955, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_6 , номер кузова НОМЕР_7 ;

- YUTONG ZK6129H, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_8 , номер шасі НОМЕР_9 ;

- MERCEDES-BENZ 0303, 1990 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_10 , номер шасі НОМЕР_11 ;

- IKARUS 250.59, 1990 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_12 , номер кузова НОМЕР_13 ;

- ГАЗ 32213 ПЕ СПГ, 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_14 , номер кузова НОМЕР_15 ;

- ГАЗ 32213 ПЕ СПГ, 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_16 , номер кузова НОМЕР_17 ;

- ГАЗ 32213 ПЕ, 2002 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_18 , номер кузова НОМЕР_19 ;

- MERCEDES-BENZ 711 DПЕ, 1995 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_20 , номер шасі НОМЕР_21 ;

- ГАЗ 32213 ПЕ СПГ, 2002 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_22 , номер кузова НОМЕР_23 ;

- РУТА А0483 2464, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_24 , номер шасі НОМЕР_25 , номер кузова НОМЕР_26 ;

- БАЗ А148.2 7127, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_27 , номер шасі НОМЕР_28 , номер кузова НОМЕР_29 ;

- З розпорядження № 1 від 15.09.2008 власника підприємства ОСОБА_1 про створення підприємства та призначення директора; довідки АБ № 069320 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (про реєстрацію ПП «Сєвєродонецьке комфорт-авто»; статуту ПП «Сєвєродонецьке комфорт-авто», затверджений власником 11.11.2013; журналу реєстрації вихідної кореспонденції ПП «Сєвєродонецьке комфорт-авто», що передані на відповідальне зберігання під схоронну розписку уповноваженій службовій особі ПП «Сєвєродонецьке комфорт-авто»;

- Оригіналу договору купівлі-продажу комунального майна нежитлової будівлі від 17.10.2005, посвідченого нотаріусом Єпіфанцевою Н.В. (номер реєстру 4881); витягу про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів, виданого 17.10.2005 нотаріусом Єпіфанцевою Н.В. ; акту № 25/05 передачі проданого комунального майна від 18.10.2005; витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 08.11.2005, що передані на відповідальне зберігання під схоронну розписку власнику;

- готівкових грошових коштів, а саме:

- іноземної валюти - доларів США на загальну суму 9550 (дев`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят) у формі: 94 (дев`яносто чотири) банкноти номіналом 100 доларів США, 3 (три) банкноти номіналом 50 доларів США;

- іноземної валюти - рублів РФ на загальну суму 34450 (тридцять чотири тисячі чотириста п`ятдесят) у формі: 2 (дві) банкноти номіналом 5000 рублів РФ, 24 (двадцять чотири) банкноти номіналом 1000 рублів РФ, 4 (чотири) банкноти номіналом 100 рублів РФ, 1 (одна) банкнота номіналом 50 рублів РФ;

- національної валюти - гривні 150209 (сто п`ятдесят тисяч двісті дев`ять) у формі: 1357 (тисяча триста п`ятдесят сім) банкнот номіналом 100 гривень, 47 (сорок сім) банкнот номіналом 200 гривень, 10 (десять) банкнот номіналом 500 гривень, 1 (одна) банкнота номіналом 50 гривень, 2 (дві) банкноти номіналом 20 гривень, 1 (одна) банкнота номіналом 10 гривень, 1 (одна) банкнота номіналом 5 гривень, 1 (одна) банкнота номіналом 2 гривні, 2 (дві) банкноти номіналом 1 гривня;

- 2 купюр по 10 грн., 1 купюри 5 грн., 40 купюр по 50 грн., 55 купюр по 100 грн., 12 купюр по 200 грн., 2 купюри по 500 грн. на загальну суму 10915 грн.;

- 710000 грн. та 700 доларів США, що зберігаються у сховищі Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк», за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Сіверська, 54, та передати законному володільцю - ОСОБА_6 ;

- обручки з металу жовтого та білого кольорів з ювелірною пробою «585», ланцюжка з металу жовтого кольору з ювелірною пробою «585», ланцюжка з хрестом ззовні жовтого кольору, 2 кілець ззовні жовтого кольору, годинника ззовні жовтого кольору, ключа від автомобіля марки BMW (серія ключа 6959062-01), ключів від транспортного засобу марки BMW, що передані на відповідальне зберігання під схоронну розписку ОСОБА_1 ;

- договору купівлі продажу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , від 11.11.2011 серії ВРО №15610Б та №125706Ю, договору купівлі продажу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 від 11.11.2011 серії ВРО №156104 та ТС №125704, договору дарування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 від 25.02.2010 серії ВМР №007217, державних актів на право власності на земельні ділянки серій та номерів ЯК №079752, ЯЕ №508925, ЯЕ №508971, ЯК №079753, договору міни квартири серії АЕЕ № 026178 від 13.09.2001, що передані на відповідальне зберігання під схоронну розписку ОСОБА_1 ;

- банківських карток ПрАТ «ПриватБанк» № НОМЕР_30 , НОМЕР_31 ;

- трикімнатної квартири, загальною площею 80,2 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1, нежитлової окремої будівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 літ. «А-1Н, а-а5», загальною площею 685,5 кв.м;

- свідоцтва про реєстрацію автомобілю «BMW 750I» ДНЗ НОМЕР_32 , із номером кузову НОМЕР_33 , свідоцтва про реєстрацію автомобіля «Opel Omega» ДНЗ НОМЕР_34 , із номером кузову НОМЕР_35 та ключів від вказаного автомобілю з брилком фірми «kGb», які передані власнику ОСОБА_6 та залишити останній;

- чекової книжки на рахунок № НОМЕР_36 від 05 червня 2014 року, що передана на відповідальне зберігання під схоронну розписку уповноваженій службовій особі ПП «Сєвєродонецьке комфорт-авто»;

- ксерокопії свідоцтва на автомобіль «BMW 750I» ДНЗ НОМЕР_32 , із номером кузову НОМЕР_33 , ксерокопії довідки-рахунку № НОМЕР_37 , ксерокопії облікової картки приватного ТЗ, флешносія чорного кольору «TakeMS», флешносія чорного кольору «Transcend», пластикової картки «МТС» № НОМЕР_38 , чеку «ПриватБанк», шматка паперу з чорновими записами, банківської картки «ПриватБанк» № НОМЕР_39 , банківської картки «Ощадбанк» № НОМЕР_40 , банківської картки АТ «Райффайзен Банк Аваль» № НОМЕР_41 ;

- грошових коштів у будь-якій валюті, розміщених: за номером банківської картки НОМЕР_40 в АТ«Ощадбанк», за номером банківської картки НОМЕР_39 в ПАТ КБ «ПриватБанк», за номером банківської картки НОМЕР_41 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», на банківському рахунку № НОМЕР_36 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», за номерами банківських карток НОМЕР_30 та НОМЕР_31 в ПАТ КБ «ПриватБанк».

Речові докази, а саме:

- карту пам`яті «Addlink» 16 GB серійний номер НОМЕР_42 , що зберігається в матеріалах кримінального провадження, - залишити там же;

- мобільний телефон Samsung S 8, який переданий ОСОБА_6 , залишити останній;

- мобільний телефон Iphone 7 з sim-карткою «ПрАТ «Київстар» з номером мобільного телефону НОМЕР_43 - повернути власнику - ОСОБА_2 ..

Процесуальні витрати, згідно обвинувального акту, в сумі 3958,40 грн. (три тисячі дев`ятсот п`ятдесят вісім грн. 40 коп.) відшкодувати за рахунок держави.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом семи днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Рубіжанський міський суд Луганської області.

Повний текст ухвали буде складено та оголошено 02.02.2022 року о 13 годині 45 хвилин в приміщенні Рубіжанського міського суду Луганської області (м. Рубіжне, вул. Миру, 34).

Суддя В.В. Козюменська