Ухвала суду № 102907534, 31.01.2022, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 334/6793/17 1-кп/335/401/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2022 року м.Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі колегії суддів: головуючого судді Алєксєєнка А.Б., суддів: Калюжної В.В., Макарова В.О., за участю секретаря судового засідання Капто Д.А., прокурора Гриценко Л.І., потерпілої ОСОБА_1 та її представника - адвоката Карчевського С.О., обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Матсалаєвої В.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження відносно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених п. 4 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 296 КК України, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017080050003683 від 21.08.2017 року, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою колегії суддів Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року було скасовано вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09 квітня 2021 року відносно ОСОБА_2 та призначено новий розгляд вищезазначеного кримінального провадження в суді першої інстанції.

22 грудня 2021 року до Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя надійшли матеріали вищезазначеного кримінального провадження.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22.12.2021 у вказаній справі визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Рибалко Н.І., судді: Гашук К.В., Шалагінова А.В.

Ухвалою колегії суддів від 31.12.2021 відведено колегію суддів Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Рибалко Н.І., суддів: Гашук К.В., Шалагінової А.В. від участі в розгляді кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017080050003683 від 21 серпня 2017 року відносно ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.4 ч.2 ст.115, ч.4 ст.296 КК України, та матеріали кримінального провадження передані до канцелярії суду для вирішення питання про повторний автоматизований розподіл вказаного кримінального провадження в порядку ст.35 КПК України.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04.01.2022 у вказаній справі визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Алєксєєнко А.Б., судді: Калюжна В.В., Макаров В.О.

Ухвалою колегії суддів Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 06 січня 2022 року призначено підготовче судове засідання.

Під час підготовчого судового засідання прокурор вважав за можливе призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Потерпіла та її представник у підготовчому судовому засіданні підтримали позицію прокурора та просили призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Обвинувачений та його захисник вважали за можливе призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт і доданий до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, колегія суддів прийшла до висновку, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокуророві з наступних підстав.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

Положення ч. 4 ст. 110 КПК України визначають, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, зокрема, події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, покладається на слідчого, прокурора.

Аналіз змісту вказаних вимог закону у сукупності свідчить про те, що формулювання в обвинувальному акті обвинувачення, яке за визначенням у п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, є твердженням про вчинення особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, з достатньою повнотою повинно містити конкретні обставини, що були встановлені органом досудового розслідування, та які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні згідно зі ст. 91 КПК України, логічно узгоджуватись та відповідати наведеній правовій кваліфікації кримінального правопорушення, яке ставиться у вину особі, з тією метою, щоб вона мала змогу зрозуміти суть пред`явленого їй обвинувачення та, виходячи з його змісту, обирати власну правову позицію захисту.

Про те, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього, вказано й у підпункті «а» пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованою Україною.

З даного приводу Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 25.07.2000 у справі «Маттоціа проти Італії» зазначив, що обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь «детальності» інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.

При цьому, Європейський суд з прав людини також вказав, що межі гарантій, передбачених підпунктом «а» пункту 3 статті 6 Конвенції, мають оцінюватись, зокрема, у світлі більш загального права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції. У кримінальних справах надання повної та докладної інформації щодо висунутих особі обвинувачень, які в подальшому можуть бути сприйняті судом як юридична кваліфікація діяння, є неодмінною передумовою забезпечення справедливості провадження." (рішення: від 09.03.2011 у справі «Жупнік проти України», від 25.03.1999 у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції»).

З огляду на вищенаведене та враховуючи специфіку судового розгляду, який відповідно ч. 1 ст. 337 КПК України проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, на основі засади змагальності сторін, у підготовчому судовому засіданні суд наділений повноваженнями перевірити повноту і правильність викладених в обвинувальному акті відомостей, які вимагаються ст. 291 КПК України, з правової точки зору, але не вдаючись до їх оцінки, а звідси дійти висновку про можливість чи неможливість здійснення судового розгляду на підставі такого обвинувального акта.

Так, у обвинувальному акті зазначено про те, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 склалися довготриваючі неприязні відносини, при цьому мотив та умисел на вбивство останнього у обвинувальному акті не викладений.

Крім того, в обвинувальному акті не зазначено наслідків у виді тілесних ушкоджень, які призвели до смерті потерпілого ОСОБА_3 , а саме, у виді певного ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, також відсутні відомості щодо тілесних ушкоджень, які знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті потерпілого, тобто, не зазначено обставин, які відповідно до ст. 91 цього Кодексу підлягають доказуванню у кримінальному провадженні за складом кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.115 КК України.

Окрім того, за наявності в обвинувальному акті правової кваліфікації кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_2 за п.4. ч.2 ст.115 КК України, як умисного вбивства вчиненого з особливою жорстокістю, відсутнє посилання на вчинення кримінального правопорушення з особливою жорстокістю при викладі фактичних обставин кримінального правопорушення.

Колегія суддів зазначає про те, що правильне відображення фактичних обставин кримінального правопорушення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків суду про доведеність винуватості або невинуватості особи, але й для реалізації права на захист. Адже фабула обвинувачення є фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правову норму, порушення якої інкриміновано обвинуваченому.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що даний обвинувальний акт не відповідає вимогам діючого КПК України, колегія суддів приходить до однозначного і безсумнівного висновку про необхідність його повернення прокуророві для усунення зазначених вище недоліків.

Керуючись ст. ст. 291, 314 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017080050003683 від 21.08.2017 року відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених п. 4 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 296 КК України повернути прокуророві Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Запорізького апеляційного суду.

Повний текст ухвали виготовлено 02 лютого 2022 року.

Головучий суддя: А.Б. Алєксєєнко

Судді: В.В. Калюжна

В.О. Макаров