Ухвала суду № 102907252, 01.02.2022, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/962/22

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

01 лютого 2022 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Крегул М.М., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Ужгородського міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи і стягнення середньої заробітної плати за час незаконного відсторонення від роботи, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із даним позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати наказ № 01.01-02/123 від 08.12.2021 року Ужгородського міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 », яким відсторонено ОСОБА_1 , чергового з режиму сектору обліку та нічного перебування бездомних осіб та поновити на посаді; зобов`язати Ужгородський міський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи на підставі наказу № 01.01-02/123 від 08.12.2021 року «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 ».

Також, позивач зазначає, що він є учасником бойових дій, а тому просить звільненити від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".

Під час вивчення матеріалів позовної заяви було встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Зокрема, відповідно до ч.4 ст. 175 КУпАП, якщо позовна заява подається особою, звільненої від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Підстави звільнення від сплати судового збору визначено ст.136 ЦПК України.

Так, відповідно до ч.1ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у частині першій ст.136 ЦПК України, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. (ч.2 ст.136 ЦПК України).

Разом з тим, у позовній заяві позивач не посилався на свій недостатній майновий стан та, як наслідок, на неможливість сплати судового збору, а також не долучив до позовної заяви відповідних доказів.

При цьому, така підстава звільнення від сплати судового збору, як наявність статусу учасника бойових дій, ст.136 ЦПК України не передбачена.

Крім того, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Статтею 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Вирішуючи питання щодо сплати судового збору особою, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Зазначена позиція узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року в справі № 545/1149/17.

Як вбачається зі змісту заявлених позивачем вимог, дана справа не стосується захисту прав позивача, як учасника бойових дій, а тому підстави для звільнення його від сплати судового збору відсутні.

Відповідно до вимог позовної заяви позивачем оспорюється наказ про відсторонення від роботи та фактично порушується питання про допуск до роботи, адже позивач не звільнений з роботи, а лише відсторонений.

За відсутності наказу про звільнення - відсторонення від виконання посадових обов`язків не є звільненням з посади, а стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - не є стягненням заробітної плати.

За змістом норм статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1,2 Закону України «Про оплату праці» середній заробіток за час вимушеного прогулу та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу під час розгляду таких справ.

Така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року справа №910/4518/16 та Верховного суду від 10.10.2019 року справа №369/10046/18.

Предметом цього позову є оскарження наказу про відсторонення позивача від роботи, яке по своїй суті є призупиненням виконання ним своїх трудових обов`язків, а не звільненням із займаної роботи, що мало б наслідком вирішення питання про поновлення на роботі такого працівника, а тому при відсутності у позовній заяві та матеріалах позову відомостей про наявність інших пільг при зверненні до суду, позивач має сплатити судовий збір на загальних підставах.

Як вбачається з позовних вимог, позивач пред`являє дві позовні вимоги: немайнового характеру - визнати незаконним та скасувати наказ відповідача №01.01-02/123 від 08.12.2021 року про відсторонення позивача від роботи та майнового характеру - стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).

Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року складає 2481 гривня. Таким чином, при подачі позовної заяви, позивач повинен сплатити судовий збір за вимогу про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи у розмірі 992,40 грн. та про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 992,40 грн.

Вказані обставини перешкоджають вирішенню питання, про відкриття провадження по справі.

Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За вказаних обставин, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачеві строк для усунення недоліків, шляхом сплати судового збору та надання суду підтвердження сплати судового збору.

Інформація про платіжні реквізити щодо сплати судового збору відображена на офіційному веб-порталі Судової влади України на сторінці Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за посиланням http://ug.zk.court.gov.ua/sud0712/gromadyanam/zbr/.

Роз`яснити, що в разі усунення недоліків у зазначений строк позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 258-260, 353 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Ужгородського міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи і стягнення середньої заробітної плати за час незаконного відсторонення від роботи, залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення вказаних у даній ухвалі недоліків заяви протягом трьох днів з дня вручення копії цієї ухвали, роз`яснивши при цьому, що вразі не усунення у визначений строк недоліків позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду М.М. Крегул