Рішення № 102906008, 25.01.2022, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/918/21

Провадження № 2/559/182/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2022 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі головуючого судді Ралець Р.В.,

секретаря судового засідання Остапчук О.В.,

за участю представника позивача - адвоката Скочиляс І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" про відшкодування шкоди та стягнення страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Представник позивачки ОСОБА_1 , яка є законним представником ОСОБА_2 , - адвокат Скочиляс І.М. звернулась до суду з даним позовом, у якому зазначає наступне.

09 лютого 2020 року трапилась дорожньо-транспортна пригода, під час якої водій автомобіля марки «МАН» р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 рухаючись по автомобільній дорозі Київ-Чоп зі сторони м. Львова в напрямку м. Рівне в с. Кам`яниця Дубенського району допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди останній отримав тілесні ушкодження внаслідок яких помер на місці події.

За фактом вказаної дорожньо-транспортної пригоди 09 лютого 2020 року були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020180000000034 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 , як володільця транспортного засобу на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів у ТДВ СК «Альфа-Гарант» (поліс № АО 5871776).

04.09.2020 на адресу ТДВ СК «Альфа-Гарант» надіслано заяву про виплату страхового відшкодування для дружини та сина загиблого - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Загальна сума страхового відшкодування з урахуванням встановленого ліміту страхового відшкодування складає 226704, 00 грн., з яких: для дружини ОСОБА_1 28338, 00 грн. - моральна шкода, для сина ОСОБА_2 -28338, 00 грн. - моральна шкода, 170028, 00 грн. - відшкодування на утримання неповнолітньої дитини.

02.10.2020 Відповідачем повідомлено про те, що потрібно надати пакет документів та те, що рішення про виплату страхового відшкодування буде прийнято після отримання Відповідачем відповідного рішення по кримінальній справі за фактом даної ДТП вказавши, що відповідно до с. 36. Закону страховик зупиняє розгляд справи до отримання вироку суду по кримінальній справі, який вступив в законну силу.

15.10.2020 на адресу відповідача скеровано заяву про долучення належним чином завірених документів.

23.11.2020 на адресу відповідача скеровано заяву про доручення документів, а саме постанови заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУ НП у Рівненській області від 30 жовтня 2020 року.

У листі ТДВ СК «Альфа-Гарант» вих.№12/1355 від 01.04.2021 зазначено, що було прийнято рішення сплатити частину страхового відшкодування одноразово, а саме моральну шкоду у розмірі 56676, 00 грн. та 30699,50 грн. відшкодування на утримання та те, що інша частина грошових коштів по втраті годувальника буде проводитись щомісячно до 30 числа кожного місяця у сумі 2361, 50 грн. до повного погашення.

Вказане рішення страхової компанії щодо розтермінування виплати страхового відшкодування на утримання неповнолітньої дитини загиблого суперечить положенню ст.36.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Статтею 36.2 Закону передбачено, що страховик, приймаючи рішення про виплату страхового відшкодування, зобов`язаний виплатити його в передбачений 90-денний строк з моменту отримання заяви про виплату страхового відшкодування. Тобто, вказана норма встановлює обов`язок страховика виплатити страхове відшкодування не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, та не дає право страховику на розтермінування виплати страхового відшкодування поза межами 90-денного строку з моменту отримання заяви про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до ст.27.2 Закону страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Таким чином, нормою ст.27.2 Закону встановлено мінімальний розмір страхового відшкодування на утримання в розмірі 36 мінімальних заробітних плат, який страховик може оплатити одноразово чи в кілька етапів, але виключно у передбачений ст.36.2 Закону 90-денний строк.

Однак, ТДВ СК «Альфа-Гарант» всупереч ст.27.2 та 36.2 Закону здійснено виплату страхового відшкодування на утримання дитини одноразово у розмірі 30 699,50 грн., що є незаконним, оскільки вказана сума є меншою ніж 36 мінімальних заробітних плат.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальним нормативно-правовим актом та регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.

Відповідач незаконно затягує виплату страхового відшкодування і станом на квітень 2021 року виплатив лише 30 699,50 грн. відшкодування витрат на утримання дитини.

Просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування однією виплатою у зв`язку із вище наведеним та тим, що позивач представляє інтереси неповнолітньої дитини, яка є непрацездатною, тому потребує постійної матеріальної допомоги, якої остання позбулась у зв`язку із втратою годувальника.

Також просить стягнути суму заборгованості за невиплату витрат на утримання, згідно вимог ч.2 ст. 625 ЦК України, за період з 02.04.2021 по 28.12.2021, яка складає 24724, 56 грн., з яких: пеня - 15143, 29 грн., три відсотки річні - 2856, 92 грн., інфляційні витрати - 6724, 35 грн., та понесені судові витрати.

Ухвалою Дубенського міськрайонного суду від 10.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представником відповідача ТДВ СК «Альфа-Гарант» подано відзив на позовну заяву, згідно якого вважають позовні вимоги необгрунтованими, з огляду на наступне. Зазначають, що відповідно до п. 27.2 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідності власників наземних транспортних засобів», страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Відповідно до п. 27.3 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Товариством було складено графік виплати страхового відшкодування за п. 27.2 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідності власників наземних транспортних засобів». Утриманцю померлого ОСОБА_2 сплачено утримання 51 953,00 грн., в якості страхового відшкодування передбаченого п. 27.2 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідності власників наземних транспортних засобів» та 28 338,00 грн. моральної шкоди. Інша частина коштів перераховується та буде перераховуватися до 30 числа кожного наступного місяця у сумі 2361, 50 грн. до повного його погашення суми розрахованого страхового відшкодування. Товариство здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 108629, 00 грн.: 566676, 00 грн. - моральна шкода сину та дружині + 51953, 00 грн. - утримання сину померлого. Відповідно до п.27.5 ст.27 спеціального закону, яким є ЗУ ««Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідності власників наземних транспортних засобів», виплата страхового відшкодування пов`язаного із смертю потерпілого у вигляді одноразової виплати є лише правом страховика, а не обов`язком. Товариство у чіткій відповідності до вказаної норми закону визначила загальний розмір вказаного відшкодування, і визначила розмір щомісячних платежів з розрахунку виплати всієї суми відшкодування на час досягнення дитиною повноліття.

Згідно ч.2 ст.1200 ЦК України особам, визначеним у пунктах 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.

Оскільки, загиблий ОСОБА_2 на дату смерті офіційно не працював та інформацію про отримувані доходи Товариству не надано, тому прийнято рішення про виплату відшкодування, пов`язаного з втратою годувальника в розмірі 50% від мінімальної заробітної плати (тобто за вирахуванням частки, яка припадала на самого потерпілого) на день настання дорожньо-транспортної пригоди, із щомісячним перерахуванням до вичерпання ліміту (50% від 36 мінімальних заробітних плат), тобто по 2 361,50 грн. до 28.02.2026 року.

Страховиком прийнято законне та обґрунтоване рішення про здійснення страхового відшкодування, яке належним чином виконується, адже кожного місяця на користь утриманця сплачується страхове відшкодування належним чином. Доводи позивача про порушення прав, свобод чи інтересів сина загиблого є абстрактними, не містять жодного обґрунтування, а доводи, викладені в позовній заяви свідчать лише про незгоду позивача з указаним рішенням Страховика виплачувати утриманцю потерпілого щомісячне відрахування, з непорушно обґрунтованим бажанням опікуна отримати суму страхового відшкодування одноразово, не є тотожним порушенню права, свободи чи інтересу особи, інтереси якої вона захищає.

Позивач не надав жодного належного доказу, в обґрунтування заявлених вимог про порушення його законних прав та інтересів. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Представник позивачки адвокат Скочиляс І.М. надала відповідь на відзив у якому зазначила, що ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страхове відшкодування відшкодовується у встановленому цим Законом порядку. Тобто, порядок виплати страхового відшкодування визначається лише даним спеціальним Законом, прямі норми якого регламентують спірні правовідносини.

В п. 27.5 ст. 27 Закону зазначено, що відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір у здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю здоров`ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.

Враховуючи те, що Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачає можливості виплати страхового відшкодування частинами, як не передбачає можливості розтермінування або відтермінування виплати відшкодування, з урахуванням п. 27.5 ст. 27 та п. 36.2 ст. 36 цього Закону страховик повинен виплатити страхове відшкодування у зв язку із смертю потерпілого лише у вигляді одноразової виплати та передбачає максимальний строк здійснення виплати страхового відшкодування, отже виплата всієї суми страхового відшкодування не пізніше 90 днів з моменту отримання заяви про виплату страхового відшкодування. не право страховика, а його обов`язок.

ЦК України є загальним нормативно-правовим актом, а Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальним нормативно-правовим актом та регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України. При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.

Відповідач усупереч пункту 36.2 статті 36 Закону №1961-IV здійснив лише часткову виплату страхового відшкодування в межах ліміту страхового відшкодування.

Крім цього, рішення відповідача про виплату страхового відшкодування в розмірі 50% від мінімальної заробітної плати суперечить положенням пункту 27.2 статті 27 Закону, якими передбачено, що загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. У випадку, коли потерпілий не мав офіційного доходу, розмір страхового відшкодування утриманцю розраховується з мінімальної заробітної плати, яка станом на дату ДТП становила 4 723,00 грн.

Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку, отже виплата утриманцю становить 170028, 00 грн. (4723, 00 х 36).

Страховою компанією не зазначено на підставі, якого процесуального документу нормативно - правового акту було прийнято рішення, щодо виплати 50% страхом відшкодування пов`язаного з втратою годувальника.

Вважають, що в даній ситуації має місце порушення Відповідачем прав дитини, оскільки на нього покладено обов`язок відшкодування саме витрат на утримання сина загиблого - малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач не оспорює суму страхового відшкодування, а просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування однією виплатою у зв`язку із вище наведеним та тим, що позивач представляє інтереси неповнолітньої дитини, яка є непрацездатною, тому потребує постійної матеріальної допомоги, якої остання позбулась у зв`язку із втратою годувальника.

Зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Позиції учасників процесу в судовому засіданні.

У судому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив. Позовні вимоги просила задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засіданні не з`явився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення позовних заяв по суті, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. При цьому, зі змісту ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод випливає, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі зареєстрованому Радивилівським районним відділом ДРАЦС ГТУЮ у Рівненській області 02.08.2016. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини « ОСОБА_1 » (а.с. 12).

У свідоцтві про народження ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками зазначені: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 13).

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 19).

Як зазначено у постанові про закриття кримінального провадження від 30.10.2020, 09 лютого 2020 року о 20:31 на 389 км+800 м автодороги Київ-Чоп, що поблизу с. Кам`яниця Дубенського району Рівненської області, трапилась дорожньо-транспортна пригода, під час якої водій автомобіля марки «МАН» р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 рухаючись по автомобільній дорозі Київ-Чоп зі сторони м. Львова в напрямку м. Рівне в с. Кам`яниця Дубенського району допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди останній отримав тілесні ушкодження внаслідок яких помер на місці події. За фактом вказаної дорожньо-транспортної пригоди 09 лютого 2020 року були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020180000000034 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України. Кримінальне провадження закрито за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України (а.с. 35-39).

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 , як володільця транспортного засобу на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів у ТДВ СК «Альфа-Гарант» (поліс № АО 5871776) (а.с. 20).

04.09.2020 на адресу ТДВ СК «Альфа-Гарант» надіслано заяву про виплату страхового відшкодування для дружини та сина загиблого - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Загальна сума страхового відшкодування з урахуванням встановленого ліміту страхового відшкодування складає 226704, 00 грн., з яких: для дружини ОСОБА_1 28338, 00 грн. - моральна шкода, для сина ОСОБА_2 -28338, 00 грн. - моральна шкода, 170028, 00 грн. - відшкодування на утримання неповнолітньої дитини (ас. 6-7).

У листі ТДВ СК «Альфа-Гарант» вих.№12/1355 від 01.04.2021 зазначено, що було прийнято рішення сплатити частину страхового відшкодування одноразово, а саме моральну шкоду у розмірі 56676, 00 грн. та 30699,50 грн. відшкодування на утримання та те, що інша частина грошових коштів по втраті годувальника буде проводитись щомісячно до 30 числа кожного місяця у сумі 2361, 50 грн. до повного погашення (ас. 40).

Норми права, застосовані судом та мотиви їх застосування.

Правовідносини, яким відповідають встановлені фактичні обставини, врегульовані як загальними нормами Цивільного кодексу України щодо відшкодування шкоди, так і спеціальними нормами Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо відшкодування шкоди, спричиненої смертю потерпілого власниками наземних транспортних засобів, які і підлягають застосуванню при вирішенні спору.

Розглядаючи позовну вимогу про стягнення з відповідача страхового відшкодування на утримання у розмірі 139328, 50 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Згідно частини 5 цієї ж статті особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Частиною 1 статті 1200 ЦК України передбачено, що у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті, і така шкода відшкодовується, зокрема батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом - довічно, інвалідам - на строк їх інвалідності. При цьому, згідно частини 3 згаданої норми Закону, особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів.

Статтею 1202 ЦК України встановлено порядок відшкодування такої шкоди та передбачено, що відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами і лише за наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоду, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за три роки наперед.

Право осіб, які знаходились на утриманні потерпілого та осіб, які взяли на себе витрати з поховання, на отримання відшкодування за шкоду, пов`язану зі смертю потерпілого, передбачено і п.27.1. ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Відповідно до п.27.2 ст.27 вище згаданого Закону, страховик здійснює відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного Кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Суд приходить до висновку, що розтермінування виплати страхового відшкодування на утримання сина загиблого ОСОБА_2 суперечить положенню ст.36.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з огляду на наступне.

Статтею 36.2 вищевказаного Закону передбачено, що «Страховик, приймаючи рішення про виплату страхового відшкодування, зобов`язаний виплатити його в передбачений 90-денний строк з моменту отримання заяви про виплату страхового відшкодування.» Тобто, вказана вище норма встановлює обов`язок страховика виплатити страхове відшкодування не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, та не дає право страховику на розтермінування виплати страхового відшкодування поза межами 90-денного строку з моменту отримання заяви про виплату страхового відшкодування.

Однак, всупереч ст.36.2 Закону, ТДВ СК "Альфа-Гарант" здійснено лише часткову виплату страхового відшкодування у розмірі 108629, 00 грн. двома виплатами.

Згідно з ст.2.1 Закону відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону. Як уже зазначено вище, ст. 1202 ЦК України передбачено, що відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого здійснюється щомісячними платежами.

Однак, ЦК України є загальним нормативно-правовим актом, а Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальним нормативно-правовим актом та регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України. При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.

Тобто, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає спеціальні до ЦК України строки виплати страхових відшкодувань у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а тому саме спеціальний закон підлягає застосуванню при відшкодуванні страховиком шкоди, заподіяної смертю особи при експлуатації наземних транспортних засобів.

Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача страхового відшкодування в сумі 118075,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розглядаючи позовну вимогу про стягнення з відповідача пені з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 15143, 29 грн., трьох процентів річних від простроченої суми боргу в розмірі 2856, 92 грн., інфляційних витрат у розмірі 67724, 35 грн., а всього 24724, 56 грн., суд виходить з наступного.

Пунктом 36.5. ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що з моменту отримання страховою компанією заяви про виплату страхового відшкодування пройшло більше року, однак відповідачем не виплачено належного страхового відшкодування у зв`язку з втратою годувальника, а тому страховик на підставі п.36.5 Закону зобов`язаний сплатити потерпілій пеню за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, а саме за період з 02.04.2021 року по 28.12.2021 року в розмірі 15143, 29 грн., трьох процентів річних від простроченої суми боргу в розмірі 2856, 92 грн., інфляційних витрат у розмірі 67724, 35 грн., а всього 24724, 56 грн., відповідно до розрахунку заборгованості, який прийнятий судом (а.с. 101-102).

Тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині в повному обсязі.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

До позовної заяви долучено договір про надання правової допомоги №06.04.21, ордер на надання правничої допомоги та розрахунок витрат на правничу допомогу, відповідно до якого сума судових витрат складає 10000 грн. Вказані витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до ч. 2 ст.141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 263, 265, 280 - 284, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" (місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26, Печерський район, м. Київ, код ЄДРПОУ 32382598) про відшкодування шкоди та стягнення страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «СК «Альфа-Гарант» (ЄДРПОУ 32382598) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), яка діє в інтересах ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , страхове відшкодування на утримання дитини у розмірі 118 075 (сто вісімнадцять тисяч сімдесят п`ять) гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «СК «Альфа-Гарант» (ЄДРПОУ 32382598) на користь ОСОБА_1 (PНОКПП НОМЕР_3 ), яка діє в інтересах ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України розмірі 15 143 (п`ятнадцять тисяч сто сорок три) гривні 29 копійок, три проценти річних простроченої суми боргу у розмірі 2 856 (дві тисячі вісімсот п`ятдесят шість) гривень 92 копійки, інфляційні витрати у розмірі 6 724 (шість тисяч сімсот двадцять чотири) гривні 35 копійок, а всього разом - 24 724 (двадцять чотири тисячі сімсот двадцять чотири) гривні 56 копійок.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «СК «Альфа-Гарант» (код ЄДРПОУ 32382598) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), яка діє в інтересах ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до апеляційного суду Рівненської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 31.01.2022.

Суддя: Р.В. Ралець