Ухвала суду № 102901377, 28.01.2022, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/3293/22

Провадження № 1-кс/947/993/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2022 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Ніколаєвої М.М., за участю прокурора Бєди К.Е., захисника підозрюваного – адвоката Черана Р.М., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СВ відділу поліції № 4 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області Огренич Д.О., яке погоджене прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси Бєдою К.Е., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12021163480001221 від 08.12.2021 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Жовтень, Ширяївського району, Одеської області, громадянина України, українця, не одруженого, не працюючого, раніше судимого 02.12.2014 року Київським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 304 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років, 23.03.2019 року Малиновським районним судом м. Одеси за ч. 1 ст. 391 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 08.12.2021 приблизно о 12:45 годин знаходячись біля будинку № 91 по вулиці Маршала Жуковамаючи корисливий мотив та умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна шляхом вибиття стулки балконного рамного вікна першого поверху, проник до квартири АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав майно, яке належить потерпілій ОСОБА_2 , а саме: телевізор марки «Xiaomi» вартістю 12000 гривень, телевізор марки «Samsung» вартістю 14000 гривень, мобільний телефон марки «LG» вартістю 4500 гривень, мобільний телефон марки «RealMe» вартістю 5000 гривень, ноутбук марки «Accer» вартістю 11000 гривень Загальна сума завданої матеріальної шкоди становить 46500 гривень без ПДВ. Далі ОСОБА_1 виліз через вікно квартири АДРЕСА_2 та зник з місця події, розпорядившись викраденим майном на свій розсуд.

21.01.2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що ОСОБА_1 будучи раніше судимий за майнові злочини до п`яти років позбавлення волі, повторно вчинив тяжке кримінальне правопорушення, за яке за результатами розгляду справи у суді йому може бути призначено покарання, пов`язане з реальним позбавленням волі, також останній офіційно не працевлаштований, тому міцні соціальні зв`язки у нього відсутні, крім того, після скоєння кримінального правопорушення останній з місця скоєння кримінального правопорушення втік і свою провину не визнає, тому він може мати намір уникнути кримінальної відповідальності, а також не прибути до суду за судовим викликом. Тобто встановлена наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, існує ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків та експертів у цьому ж кримінальному провадженні. Також, існує ризик, передбачений п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, так як він офіційно не працевлаштований, засоби його існування не відомі.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вказавши, що ризики не доведені, підозрюваний постійно з`являвся до слідчого, не має наміру ухилятися.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вказавши, що не має наміру ухилятися.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, слід виходити з його визначення наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин». Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).

21.01.2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно.

Долученими до матеріалів клопотання протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 08.12.2021 року, протоколом огляду від 08.12.2021 року, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_2 від 08.12.2021 року, протоколом огляду від 29.12.2021 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 29.12.2021 року, протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.12.2021 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 14.01.2022 року, протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.01.2022 року, підтверджується наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, беручи до уваги тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, а також характеризуючи дані підозрюваного, відповідно до яких останній не одружений, не працює, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, що вказує на відсутність постійного джерела прибутку та міцних соціальних зв`язків, слідчий суддя приходить до переконання, що в рамках даного кримінального провадження наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Слідчий суддя враховує також те, що підозрюваному при ознайомлені з матеріалами кримінального провадження стануть відомі анкетні дані потерпілої та свідків, які в подальшому, у разі направлення обвинувального акту до суду, будуть допитуватися судом, слідчий суддя приходить до переконання про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику можливого незаконного впливу на потерпілу та свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Беручи до уваги специфіку кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному, зокрема, його корисливий характер, а також враховуючи те, що підозрюваний раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності , зокрема, за злочин проти власності, існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.

У своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред`явлених заявникові, та ризик його втечі.

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення є обґрунтованим, а відповідний запобіжний захід достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, підстав для застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжних заходів у вигляді застави, домашнього арешту та особистого зобов`язання є неможливим з огляду на м`якість, неодноразові судимості підозрюваного, встановлення факту переховування останнього від органу досудового розслідування та суду, а також встановлені в судовому засіданні ризики, що не забезпечить належне виконання підозрюваним обов`язків.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, обставини інкримінованого кримінального правопорушення, з огляду на його характеризуючи матеріали, встановлені в ході розгляду даного клопотання ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_1 заставу, як альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49 620 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять) гривень, що на думку слідчого судді, буде в повній мірі гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного, у випадку її внесення, під загрозою звернення вказаного розміру застави в дохід держави за наявності відповідних для цього підстав (ч. 8 ст. 182 КПК України).

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ відділу поліції № 4 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області Огренич Д.О., яке погоджене прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси Бєдою К.Е., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12021163480001221 від 08.12.2021 року – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», строком на 53 (п`ятдесят три) дні, а саме до 21.03.2022 року, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49 620 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача – ДКСУ м. Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 строком до 21.03.2022 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора і суду;

- повідомляти слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора та суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи, контактних номерів мобільного телефону;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.