Ухвала суду № 102901375, 28.01.2022, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/3484/22

Провадження № 1-кс/947/1212/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2022 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарях судового засідання Дериш М.Ю., за участю прокурора Станєва А.І., захисника підозрюваного – адвоката Байова О.О., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, Кіша Я.В., погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури Станєвим А.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №62021000000000321 від 23.04.2021 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Одеса, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, працюючого на посаді головного державного інспектора оперативного відділу № 3 управління боротьби з контрабандою та порушення митних правих Одеської митниці, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування стороною обвинувачення клопотання про застосування запобіжного заходу.

Як вбачається з клопотання, досудовим розслідуванням установлено, що наказом виконувача обов`язків начальника Одеської митниці А. Танцерова, № 76-о від 07.07.2021 ОСОБА_1 призначено на посаду головного державного інспектора оперативного відділу № 3 управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правих Одеської митниці в порядку переведення з Одеської митниці Держмитслужби.

Згідно з приміткою до статті 364 КК України службовими особами у статтях 364, 368, 368-2, 369 КК України є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом, а тому ОСОБА_1 , будучи головним державним інспектором оперативного відділу № 3 управління боротьби з контрабандою та порушення митних правих Одеської митниці є службовою особою.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» на ОСОБА_1 поширюються положення вказаного закону, тобто він є працівником правоохоронного органу та відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України на нього покладено обов`язки діяти лише в межах повноважень та способом, які передбачені Конституцією України та Законами України. ОСОБА_1 також є суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення, передбаченим статтею 3 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII від 14.10.2014.

Згідно з посадовою інструкцією головного державного інспектора оперативного відділу № 3 управління боротьби з контрабандою та порушення митних правих Одеської митниці, затвердженою в.о. начальника Одеської митниці А. Танцеровим 01.07.2021, ОСОБА_1 , серед іншого, має наступні основні посадові обов`язки:

- участь у проведенні спеціальних заходів та операцій з виявлення та припинення незаконного переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення та інших предметів правопорушень, у тому числі поза пунктами пропуску на державному кордоні України.

- здійснення виявлення, розкриття, припинення й профілактики порушень митного законодавства, запобігання таким правопорушенням в межах компетенції.

- прийняття участі у заходах митного контролю, у порядку, визначеному законодавством, з метою виявлення фактів контрабанди, порушення митних правил.

Крім того, згідно посадової інструкції, ОСОБА_1 , серед іншого, має право:

- складати протоколи про порушення митних правил.

- вилучати товари, що є безпосередніми предметами порушення митних правил, а також документи, потрібні для розгляду справи про порушення митних правил.

Таким чином, ОСОБА_1 , займаючи посаду головного державного інспектора оперативного відділу № 3 управління боротьби з контрабандою та порушення митних правих Одеської митниці, уповноважений на складання протоколів про порушення митних правил, у тому числі за ст. 484 КУпАП.

Встановлено, що ОСОБА_1 , діючи всупереч взятих на себе обов`язків працівника правоохоронного органу, маючи повну вищу юридичну освіту, у зв`язку з чим достовірно розуміючи суть кримінального правопорушення та передбачену за його скоєння кримінальну відповідальність, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за наступних обставин.

Так, ОСОБА_2 , в інтересах свого знайомого періодично закуповує через мережу інтернет тютюнові вироби (сигарети), які у подальшому передає останньому.

За вищевказаних обставин, 16.04.2021 приблизно о 14 год. 00 хв., перебуваючи у поштовому відділенні Одеса-02 ТОВ «Делівері» у м. Одеса, за адресою: вул. Шота Руставелі, буд. 7, останній отримав поштове відправлення з м. Харків, а саме цигарки у кількості 10 коробок (50 блоків у кожній коробці).

Одразу після отримання зазначеного вантажу, біля будівлі відділення Одеса-02 ТОВ «Делівері» у м. Одеса останній був зупинений головним державним інспектором оперативного відділу № 3 управління боротьби з контрабандою та порушення митних правих Одеської митниці ОСОБА_1 та іншими невстановленими у ході досудового розслідування співробітниками Одеської митниці, з метою перевірки товарно-супровідних документів на вантаж.

У ході перевірки ОСОБА_1 , та інші, не встановлені на теперішній час особи, повідомили ОСОБА_2 , що він незаконно перевозить тютюнові вироби без належних документів та йому необхідно проїхати до оперативного відділу № 3 управління боротьби з контрабандою та порушення митних правих Одеської митниці, що розташоване по вул. Приморській, 6/2, у м. Одесі для складання протоколу про порушення митних правил.

Не будучі обізнаним про норми діючого законодавства, не маючи відповідної освіти та побоюючись настання для себе негативних наслідків ОСОБА_2 проїхав разом із співробітниками до вказаного адміністративного приміщення.

Під час перебування ОСОБА_2 у службовому приміщенні Одеської митниці, що розташоване по вул. Приморській, 6/2, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на особисте незаконне збагачення, шляхом отримання від ОСОБА_2 неправомірної вигоди за не ініціювання питання про притягнення останнього до адміністративної відповідальності та не вжиття заходів, щодо направлення матеріалів відносно ОСОБА_2 до інших контролюючих органів.

З цією метою ОСОБА_1 , у ході особистої бесіди, виказав ОСОБА_2 вимогу, щодо надання останньому неправомірної вигоди на постійній основі за не ініціювання питання про притягнення останнього до адміністративної відповідальності та не вжиття заходів, щодо направлення матеріалів відносно нього до інших контролюючих та правоохоронних органів.

Так, за кожний отриманий ОСОБА_2 поштовим зв`язком короб із тютюновими виробами останній повинен був щомісячно сплачувати ОСОБА_1 неправомірну вигоду у розмірі 2 доларів США, або від 500 до 2000 доларів США. У випадку відмови від запропонованої схеми ОСОБА_1 пригрозив ОСОБА_2 негативними наслідками, на що останній відповів, що йому необхідний час для прийняття рішення.

Надалі, у період часу з травня по липень 2021 року, ОСОБА_2 двічі отримував перекази цигарок у поштовому відділенні ТОВ «Нова пошта» за адресою: м. Одеса, вул. Толбухіна, 135/7, оскільки партії сигарет були невеликих розмірів, ОСОБА_2 не повідомляв ОСОБА_1 , про факти отримання ним цигарок.

Однак, на початку липня 2021 року, точну дату та час у ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 з метою спонукання ОСОБА_2 до надання останнім неправомірної вигоди на постійній основі за допомогою мессенджеру Telegram, з належного останньому облікового запису у мессенджері Telegram, зареєстрованого на номер мобільного зв`язку НОМЕР_1 , зателефонував ОСОБА_2 на обліковий запис останнього у цьому ж мессенджері, зареєстрований на номер мобільного зв`язку НОМЕР_2 і повідомив останньому про те, що йому стало відомо, що ОСОБА_2 отримував поштові перекази з цигарками протягом травня по липень 2021 року та повідомив, що їм необхідно зустрітись.

Так, 05.07.2021 приблизно о 11:40 год. ОСОБА_2 зустрівся з ОСОБА_1 , на автомобільній парковці гіпермаркету «Fozzy» за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 88. Під час зустрічі, ОСОБА_1 , діючи з метою реалізації протиправного умислу, направленого на незаконне особисте збагачення, повторно висунув ОСОБА_2 вимогу щодо сплати останньому неправомірної вигоди за не ініціювання питання про притягнення останнього до адміністративної відповідальності та не вжиття заходів, щодо направлення матеріалів відносно нього до інших контролюючих та правоохоронних органів на раніше висловлених ним умовах.

Крім цього, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3 , що в кінці кожного місяця вони повинні бачитись, під час такої зустрічі необхідно підраховувати кількість отриманих ОСОБА_3 коробок цигарок та, провівши відповідний підрахунок, передавати йому грошові кошти. Для цього ОСОБА_3 , з метою встановлення кількості отриманих сигарет, та, відповідно, кількості грошей із розрахунку по 2 долари США за кожний короб, повинен попереднього повідомляти його в телефонному режимі про отримання кожної партії сигарет із зазначенням місця отримання та кількості. ОСОБА_3 був вимушений погодитись на неправомірні вимоги ОСОБА_1 .

У подальшому 12.10.2021 ОСОБА_3 через поштове відділення ТОВ «Нова пошта» за адресою: м. Одеса, вул. Толбухіна, 135/7 отримав партію цигарок, а саме двадцять коробів, при цьому попередньо не повідомивши ОСОБА_1 .

Цього ж дня, за допомогою мессенджеру Telegram, ОСОБА_1 з належного останньому облікового запису у мессенджері Telegram, зареєстрованого на номер мобільного зв`язку НОМЕР_1 , зателефонував ОСОБА_2 на обліковий запис останнього у цьому ж мессенджері, зареєстрований на номер мобільного зв`язку НОМЕР_2 та повідомив, що він обізнаний в тому, ОСОБА_2 отримав цигарки через поштове відділення ТОВ «Нова пошта» за адресою: м. Одеса, вул. Толбухіна, 135/7, і нагадав про раніше обговорені домовленості.

Розуміючи, що дії ОСОБА_1 носять системний характер, що останній не відмовився від раніше виниклого в нього злочинного умислу, а також зважаючи на обізнаність останнього про факти отримання поштовим зв`язком тютюнових виробів (сигарет), ОСОБА_2 , діючи на вимогу ОСОБА_1 почав за кожним фактом отримання поштового відправлення із сигаретами надсилати у мессенджері Telegram звіт у формі ідентифікуючих ознак поштового відділення та кількості отриманих коробів із цигарками.

Надалі, 27.11.2021, головний державний інспектор оперативного відділу № 3 управління боротьби з контрабандою та порушення митних правих Одеської митниці в порядку переведення з Одеської митниці Держмитслужби ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, у ході зустрічі з ОСОБА_2 приблизно о 11 год. 00 хв., знаходячись біля Одеського академічного театру Музичної комедії «ім. Михайла Водяного», напроти будинку № 3 по вулиці Італійський бульвар у м. Одесі, отримав від ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 900 доларів США, що станом на 27.11.2021 за курсом НБУ складало 24 323, 04 гривень (двадцять чотири тисячі триста тридцять три гривні нуль чотири копійки) та 500 гривень, тобто загалом 24 823,04 гривень (двадцять чотири тисячі вісімсот тридцять три гривні нуль чотири копійки) за безперешкодну діяльність з отримання ОСОБА_2 цигарок у кількості 450 коробів, у період з жовтня – листопад 2021 року на поштових відділеннях м. Одеси та за не ініціювання питання про притягнення останнього до адміністративної відповідальності та не вжиття заходів, щодо направлення матеріалів відносно ОСОБА_2 до інших контролюючих та правоохоронних органів.

У подальшому 25.01.2022, головний державний інспектор оперативного відділу № 3 управління боротьби з контрабандою та порушення митних правих Одеської митниці ОСОБА_1 продовжуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання неправомірної вигоди, приблизно о 14 год. 40 хв., знаходячись біля Одеського академічного театру Музичної комедії «ім. Михайла Водяного», напроти будинку № 3 по вулиці Італійський бульвар у м. Одесі, у ході зустрічі з ОСОБА_2 , отримав від останнього грошові кошти у розмірі 1700 доларів США, що станом на 25.01.2022 за курсом НБУ складало – 48 237,33 гривень (сорок вісім тисяч двісті тридцять сім гривень тридцять три копійки) та 900 гривень, тобто загалом 49 137,33 гривень (сорок дев`ять тисяч сто тридцять сім гривень тридцять три копійки) за безперешкодну діяльність з отримання ОСОБА_2 цигарок у кількості 865 коробів впродовж грудня 2021 року та січня 2022 року на поштових відділеннях м. Одеси та за не ініціювання питання про притягнення останнього до адміністративної відповідальності та не вжиття заходів, щодо направлення матеріалів відносно ОСОБА_2 до інших контролюючих та правоохоронних органів.

Так, 25.01.2022 о 14 год. 40 хв. у м. Одесі, затримано в порядку ст. 208 КПК України, головного державного інспектора оперативного відділу № 3 управління боротьби з контрабандою та порушення митних правих Одеської митниці ОСОБА_1 на прибудинковій території неподалік головного входу до приміщення Південного територіального управління внутрішнього аудиту Міністерства оборони України за адресою м. Одеса, Італійський бульвар, 3, після отримання ним неправомірної вигоди грошові кошти у розмірі 1700 доларів США, що станом на 25.01.2022 за курсом НБУ складало – 48 237,33 гривень (сорок вісім тисяч двісті тридцять сім гривень тридцять три копійки) та 900 гривень, тобто загалом 49 137,33 гривень (сорок дев`ять тисяч сто тридцять сім гривень тридцять три копійки) за безперешкодну діяльність з отримання ОСОБА_2 цигарок у кількості 865 коробів впродовж грудня 2021 року та січня 2022 року на поштових відділеннях м. Одеси та за не ініціювання питання про притягнення останнього до адміністративної відповідальності та не вжиття заходів, щодо направлення матеріалів відносно ОСОБА_2 до інших контролюючих та правоохоронних органів.

Загальна сума неправомірної вигоди отриманої ОСОБА_1 у період з 27.11.2021 по 25.01.2022, отримав від останнього грошові кошти загальною сумою 73 960,37 гривень (сімдесят три тисячі дев`ятсот шістдесят гривень тридцять сім копійок).

У кримінальному провадженні ОСОБА_1 26 січня 2022 року повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368 КК України.

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що метою застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, тобто ризикам, передбаченим п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, існує реальний ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування або суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вказаному кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обґрунтовано підозрюється, з урахуванням заборони застосовування норми ст. 75 КК України щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням осіб засуджених за корупційні кримінальні правопорушення.

У зв`язку із вищевикладеним, існує ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України та наявні підстави вважати, що будь-який з інших більш м`яких запобіжних заходів ОСОБА_1 не зможе запобігти настанню вказаного ризику та належному виконанню останнім своїх процесуальних обов`язків.

У разі обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі, останній, в міру своєї професіональної діяльності, отриманої на різних посадах, в тому числі оперативних Одеської митниці, достовірно знає яким чином знищити, сховати або спотворити речові докази, в яких наявні відомості стосовно вчинення вищевказаного кримінального правопорушення та викривити відомості, які мають істотне значення для встановлення його обставин.

Так, наразі досудове розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні триває, під час якого може виникнути у слідства необхідність в отриманні додаткових доказів злочинної діяльності ОСОБА_1 , частина з яких може перебувати, зокрема у розпорядженні Одеської митниці, де останній обіймає посаду головного державного інспектора оперативного відділу № 3 управління боротьби з контрабандою та порушення митних правих Одеської митниці. Таким чином існує ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, відповідно до матеріалів, доданих до клопотання, наявні підстави вважати, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків, з метою зміни ними показів на свою користь, зокрема на діючих працівників Одеської митниці, ОСОБА_2 , а також інших свідків у цьому ж кримінальному провадженні та які на даний час встановлюються в ході проведення досудового розслідування. Вказаний вплив ОСОБА_1 може здійснюватися, шляхом залякування, підкупу, тощо до дачі неправдивих показів та викривлення обставин, які підлягають доказуванню. Таким чином, у органу досудового розслідування є достатньо підстав вважати, що наявні ризики, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

З метою уникнення від кримінальної відповідальності спроможній продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що вказує на існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, аналізуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, у якому ОСОБА_1 підозрюється органом досудового розслідування, можливо дійти висновку, що його незаконні дії носять системний характер, є непоодинокими, оскільки отриманні докази вказують на налагодженість та тривалість протиправної схеми, направленої на корумповане збагачення через експлуатацію природних ресурсів України.

2.Позиції учасників судового засідання.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вказавши, що підозра необґрунтована, Державне бюро розслідувань не може розслідувати кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_1 не є суб`єктом розслідування, не є правоохоронцем, прокурор у клопотанні не довів та необгрунтував ризики, підозрюваний позитивно характеризується за місцем роботи, має на утриманні мати, яка є інвалідом ІІ групи із захворюванням, має на утриманні дружину, неповнолітн доньку, має постійне місце мешкання, не має наміру переховуватися, має міцні соціальні зв`язки.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку захисника, вказавши, що з підозрою не погоджується, вважає провокацією, не має наміру ухилятися, має намір активно приймати участь у досудовому розслідуванні.

3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

4. Висновки слідчого судді.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

4.1. Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Згідно матеріалів поданого клопотання, 26.01.2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за кваліфікуючими ознаками: одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, підтверджується: заявою про злочин від 23.04.2021 року, протоколами допиту свідка ОСОБА_2 від 23.04.2021 року, від 27.10.2021 року, 08.12.2021 року, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 25.01.2022 року, протоколом обшуку від 25.01.2022 року, протоколом про результати аудіо-, відео контролю особи від 14.07.2021 року, протоколом видачі грошових коштів від 27.11.2021 року, протоколом вручення грошових коштів від 27.11.2021 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 25.01.2022 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 25.01.2022 року, протоколом вручення грошових коштів від 25.01.2022 року, протоколом видачі грошових коштів від 25.01.2022 року, протоколом про результати проведення аудіо-, відео контролю від 30.11.2021 року, та іншими матеріалами клопотання в сукупності.

Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

Так, стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).

Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги вищевказані рішення ЄСПЛ, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.

4.2. Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

У клопотанні сторона обвинувачення вказує на ризики: переховування від органів досудового розслідування та суду, знищення, приховування або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків; продовження кримінального правопорушення, якому підозрюється.

Так, у своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред`явлених заявникові, та ризик його втечі.

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Санкція статті відносить інкриміноване кримінальне правопорушення до тяжкого і передбачає покарання у виді позбавлення волі від п`яти до десяти років. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58).

Слідчий суддя враховує обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, беручи до уваги те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисного, корисливого злочину, яке поєднане з одержанням неправомірної вигоди, з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, його суспільно-небезпечний характер, який підриває авторитет органів державної влади, у зв`язку з чим, існує ризик існує ризик можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Оскільки ОСОБА_1 займає посаду головного державного інспектора оперативного відділу № 3 управління боротьби з контрабандою та порушення митних правих Одеської митниці, що вказує на те, що останній має певний авторитет та вплив серед працівників митниці, а також, який надає йому доступ до службових кабінетів, відповідної документації, та електронних носіїв інформації, які в свою чергу, можуть містити відповідну доказову інформацію в рамках такого кримінального провадження, у зв`язку з чим, існує ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого знищення, спотворення підозрюваним важливих для даного кримінального провадження речей та документів, які можуть містити відповідну доказову інформацію в рамках такого кримінального провадження.

Слідчий суддя враховує також, що в рамках даного кримінального провадження наявні особи свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , на показання яких сторона обвинувачення на теперішній час посилається в обґрунтування існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Ризик незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні існує, оскільки є достатні підстави вважати, що підозрюваний може на них впливати, з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації можливої кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_1 може здійснювати вплив на свідків, які працюють в Одеській митниці, зокрема, тих, які безпосередньо підпорядковуються ОСОБА_1 , та можуть повідомити важливі обставини вчинення кримінального правопорушення.

Більш того, сформовані під час спільної праці дружні, приятельські стосунки, або відносини, які випливають із почуття поваги та авторитету, мають зазвичай тривалий характер і формують сталі соціальні зв`язки, тому використовуючи власні усталені зв`язки із іншими особами органів державної влади та місцевого самоврядування, ОСОБА_1 може продовжити використовувати їх для впливу на учасників кримінального провадження.

Наведені обставини свідчать про існування ризику вчинення підозрюваним ОСОБА_1 дій, направлених на незаконний вплив на свідків у вказаному кримінальному провадженні, враховуючи наявність достатніх підстав вважати, що перебування у статусі підозрюваного може викликати у ОСОБА_1 активні дії щодо впливу на свідків, з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки свідки безпосередньо судом допитані не були, а показання, що надавалися на досудовому розслідуванні, не можуть лягти в обґрунтуванні судових рішень, зважаючи на положення ч. 4 ст. 95 КПК України, враховуючи положення ч. 4 ст. 95 КПК України, згідно яких суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

В частині посилання сторони обвинувачення на існування в рамках кримінального провадження ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя зазначає, що підозрюваний ймовірно, відповідно до клопотання, після отримання неправомірної вигоди 27.11.2021 року, продовжив свою кримінально-протиправну діяльність, що полягала в отриманні неправомірної вигоди 25.01.2022 року, у зв`язку з чим, існує ризик продовження кримінального правопорушення, в якому підозрюється.

4.3. Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання реалізації ним встановлених ризиків. Крім того, слідчий суддя ґрунтує свої твердження на підставі сукупного аналізу як і обставин можливого вчинення кримінального правопорушення, так і зазначених відомостей, що характеризують особу підозрюваного.

Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об`єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, чого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За таких обставин необхідним є саме тримання під вартою, оскільки застосування застави як основного запобіжного заходу відтерміновує можливість його виконання, що, з урахуванням особистої зацікавленості підозрюваного у ході досудового розслідування, створює можливості для його позапроцесуальних дій. Домашній арешт, в тому числі цілодобовий, пов`язаний з доступом підозрюваного до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі. Застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов`язання та особистої поруки є неможливим з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, що не забезпечить належне виконання підозрюваною обов`язків.

Відтак, з огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної, можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваного ОСОБА_1 не буде безальтернативною, оскільки передбачатиме можливість внесення останнім відповідного розміру застави.

4.4. Відомості, які враховуються слідчим суддею при визначенні підозрюваному ОСОБА_1 розміру застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п. 2 абзацу 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні.

Так, із структури статті 5 Конвенції, в цілому, та її пункту3, зокрема, випливає, що застава може вимагатись лише до тих пір, поки існують причини, що виправдовують затримання (§ 42 рішення ЄСПЛ у справі Musuc v. Moldova від 06.11.2007, заява №. 42440/06, та § 139 рішення ЄСПЛ у справі Олександр Макаров проти Росії від 12.04.2009, заява № 15217/07). Влада повинна бути уважною у встановленні відповідної застави, як і у вирішенні питання про необхідність продовження ув`язнення обвинуваченого. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого (рішення ЄСПЛ у справі Mangouras v. Spain, заява № 12050/ 04, § 79).

При визначенні розміру альтернативного запобіжного заходу слідчий суддя враховує: тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , специфіку даного кримінального провадження, підвищений суспільний інтерес суспільства до такої категорії справ, тяжкість злочину, можливе його вчинення головним державним інспектором оперативного відділу № 3 управління боротьби з контрабандою та порушення митних правих Одеської митниці, до якого ставляться підвищенні вимоги стосовно його професійної діяльності та, серед іншого, доброчесності, встановлені ризики, професійне, особисте оточення та ділові зв`язки підозрюваного.

Більш того, підозра у вчиненні такого тяжкого кримінального правопорушення, яке інкримінується особі, яка займає таку посаду, на думку слідчого судді, значним чином підриває авторитет органів державної влади.

З огляду на майновий стан підозрюваного, розмір неправомірної вигоди, ґрунтуючись на вагомості доказів наданих стороною обвинувачення, які підтверджують обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та чотирьох ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що підозрюваному ОСОБА_1 слід визначити заставу у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 198 480 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень. При цьому, відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня складає 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня.

Крім того, ця сума застави не порушує принцип пропорційності, проте вона є значною та, на думку слідчого судді, цілком здатною забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконанням покладених на нього процесуальних обов`язків.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, Кіша Я.В., погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури Станєвим А.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №62021000000000321 від 23.04.2021 року – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Держаній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, до 25.03.2022 року.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 обов`язків, передбачених КПК України у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 198 480 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача – ДКСУ м. Київ, МФО – 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 строком до 25.03.2022 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

1. Прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;

2. Не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;

3. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4. Утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у кримінальному провадженні з приводу обставин кримінального правопорушення;

5. Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.