
Провадження №2/447/67/22 Справа №447/3140/21
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И
(заочне)
31.01.2022 Миколаївський районний суд Львівської області у складі:
головуючої судді Друзюк М.М.,
секретар судового засідання Мазуркевич І.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням( викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: Головне управління Державної міграційної служби у Львівській області про визнаня особи такою , що втратила право користування житловим приміщенням,
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до Миколаївського районного суду Львівської області із позовом, у якому просить визнати відповідача ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .
В обґрунтування поданого позову покликається на те, що він є власником квартири АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу квартири . Під час купівлі продажу вищевказаної квартири стороною договору від його імені виступила його мати ОСОБА_3 , що діяла на підставі довіреності .
Зазначив, що відповідно до договору купівлі -продажу квартири № 350 від 26.03.2020 продавці довели до відома , що у відчужуваній квартирі треті особи не зареєстровані та не проживають, однак у відчужуваній квартирі залишився зареєстрований ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області визнано ОСОБА_4 таким, що втратив право користування вищезгаданим житловим приміщенням, щодо визнання ОСОБА_2 таким , що втратив право користування житловим приміщенням відмовлено, оскільки у матеріалах справи наявні відомості , що ОСОБА_2 за спірною адресою не зареєстрований. Оскільки згідно довідки , яка була видана 06.08.22021 відділом державної реєстрації Новороздільської міської ради за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований ОСОБА_2 , просить суд винести рішення яким визнати відповідача таким , що втратив право користування вищезгаданим жилим приміщенням.
Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 07.10.2021 позовну заяву позивача залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви
17.11.2021 від позивача на адресу суду надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви.
18.11.2021 у справі відкрито провадження та призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням( викликом) сторін на 22.12.2021.
Ухвалою суду від 22.12.2021 розгляд справи відкладено на 31.01.2022.
Позивач у судове засідання не з"явився, у поданій суду заяві позов просив задоволити.
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору - ГУ ДМС у Львівській області явку свого представника в судове засідання не забезпечила, просить розгляд справи проводити без участі її представника.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився.
У відповідності до положень ст.ст.280-284 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній доказів в порядку заочного розгляду.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити, з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .
Згідно з витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі продажу є власником квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки № 6585, виданої 06.08.2021 відділом державної реєстрації Новороздільської міської ради, у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Згідно з актом про непроживання особи за місцем реєстрації від 04.08.2021 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 не проживає з 2011 року , про що підтверджують сусіди.
Вирішуючи спір між сторонами, суд враховує, щостаттею 47 Конституції Українита статтею 9 ЖК Української РСРгарантовано право громадянина на житло, відповідно до якого ніхто не може бути виселеним із займаного житла або обмежений у праві користування жилим приміщенням, не інакше як на підставі і у порядку, передбаченому законом.
Статтею 72 ЖК Української РСР встановлено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Згідно з ст.405 ЦК України, члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право користування цим житлом. Право користування житлом втрачає член сім`ї власника у разі відсутності без поважних причин понад один рік, якщо інше е встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до п. 3.4 договору купівлі продажу квартири від 26.03.2020 « продавці довели до відома покупця, а покупець прийняла до уваги , що у відчужуваній квартирі треті особи не зареєстровані ( не прописані) та не проживають, прав у третіх осіб ( в тому числі за договором оренди, позички) щодо відчужуваної квартири , як в межах так і за межами України, а також публічно встановлених обмежень у використанні квартири, яка є предметом цього договору немає.
Згідно з ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь яким шляхом, яким власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.
Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 34 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», оскільки право власності є абсолютним правом, яке включає право володіння, користування та розпорядження майном, якого ніхто не може бути позбавлений, крім випадків, передбачених законом (стаття 41 Конституції України, статті 316319ЦК), то власник на підставістатті 391 ЦКне може бути визнаний таким, що втратив право користування своїм майном, зокрема жилим приміщенням або виселений із нього, оскільки це не відповідає характеру спірних правовідносин, й такі вимоги регулюються, зокрема, статтями71,72,109,110,116 Житлового кодексу Української РСР (даліЖК УРСР).
У зв`язку із цим під час розгляду позовів про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та попереднім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім`ї, попередніми членами його сім`ї, а також членами сім`ї попереднього власника житла. Так, власник житла має право вимагати визнання попереднього власника таким, що втратив право користування житлом, що є наслідком припинення права власності на житлове приміщення (пункт 3 частини першоїстатті 346 ЦК) із зняттям останнього з реєстрації.
Усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (наприклад, статті71,72,116,156 ЖК УРСР;стаття 405 ЦК України), а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.
Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім`ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Як встановлено судом, позивач є власником квартири АДРЕСА_1 .
Оскільки всупереч умовам договору у квартирі АДРЕСА_1 залишився зареєстрований відповідач, а матеріали справи містять переконливі докази щодо непроживання та не користування відповідачем- ОСОБА_2 спірним житлом протягом року, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню..
Докази поважності причин непроживання відповідача у спірному приміщенні протягом року у матеріалах справи відсутні.
Окрім цього, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд дійшов висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 908 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд
ухвалив :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Державної міграційної служби у Львівській області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задоволити.
Визнати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 таким , що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач : ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_4
Відповідач: ОСОБА_2 паспорт серії НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1
Третя особа - Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області: код ЄДРПОУ 37831493 місцезнаходження: вул. Січових Стрільців,11, м. Львів
Суддя Друзюк М. М.
Судове рішення № 102896681, Миколаївський районний суд Львівської області було прийнято 31.01.2022. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 447/3140/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: