Рішення № 102881836, 31.01.2022, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/1240/21

2-о/368/11/22

Рішення

Іменем України

"31" січня 2022 р. Кагарлицький районний суд Київської області

у складі: головуючого - судді Шевченко І.І.

при секретарі Лєвшин Н.О.

з участю заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне Управління Пенсійного фонду України в Київській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, -

в с т а н о в и в:

заявниця просить суд встановити факт належності правовстановлюючого документа, а саме: що архівна довідка № 128, видана 10.06.2021 року КП КМР «Трудовий архів», з відомостями про відпрацьовані у Колективному сільськогосподарському підприємстві (КСГП) «Батьківщина» протягом 1989-2000 років людино днів за рік, в якій зазначено неправильно ім`я заявника, а саме: « ОСОБА_1 » замість вірного « ОСОБА_1 », в дійсності належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , обґрунтовуючи заяву наступним.

Вона, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має право на пенсію за віком, однак її трудову книжку було викрадено з її місця роботи разом з іншими документами, які знаходилися у сейфі, про що до органів поліції було направлено відповідну заяву. Проте встановити місцезнаходження металевого сейфа з документами, в тому числі і її трудової книжки, працівникам правоохоронних органів не вдалося.

Тому, вона за підтвердженням свого трудового стажу, звернулася до КП КМР «Трудовий архів», і їй було видано архівну довідку № 128 від 10.06.2021 року, в якій значиться, що: «В документах архівного фонду № 1 Колективного сільськогосподарського підприємства (КСГП) «Батьківщина», м. Кагарлик, Київської області, а саме в книзі обліку трудового стажу і заробітку колгоспника № 3 з 1989 року по 2000 рік значиться ОСОБА_1 «так у документі» 1961 року народження, і за цей час роботи їй було нараховано таку кількість людиноднів: 1989 рік-179; 1990 рік-162; 1991 рік-71; 1992 рік-332; 1993 рік-333; 1994 рік - 315; 1995 рік - 307; 1996 рік - 314; 1997 рік - 221; 1998 рік - 33; 1999 рік-272; 2000-30».

Проте, у архівній довідці невірно зазначено її ім`я, а саме: у довідці зазначено « ОСОБА_1 », а вона по паспорту « ОСОБА_1 ». Вказана помилка перешкоджає вирішенню нею питання щодо оформлення пенсії, і не дає можливості реалізувати своє право на соціальну захищеність зі сторони держави Україна у вигляді призначення пенсії.

Внести відповідні виправлення у позасудовому порядку неможливо, оскільки зазначений колгосп вже ліквідовано, правонаступники відсутні. А тому є необхідність встановити факти належності їй зазначеної архівної довідки лише у судовому порядку.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно з п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 "Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Представник заінтересованої особи в особі Головне Управління Пенсійного фонду України в Київській області в судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, причини неявки не повідомив.

Суд, вислухавши заявника, свідків та вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно копії паспорта серії НОМЕР_1 , виданого 03 серпня 1999 року Сквирським РВ ГУ МВС України в Київській області, заявницю зазначено ОСОБА_1 .

Згідно копії довідки про присвоєння ідентифікаційного номера заявника зазначено як ОСОБА_1 .

Згідно копії довідки, виданої Кагарлицьким РВ про те, що в проваджені СВ Кагарлицького РВ ГУМВС України в Київський області перебуває кримінальна справа № 12-6046, порушена 03.01.2009р. за фактом таємного викрадення з приміщення кафе ФОП ОСОБА_4 , яке розташоване в АДРЕСА_2 , металевого сейфа з документами та грошима за ознаками злочину, передбачено ч. 3 ст. 185 КК України. Станом на 01.12.2011 р. встановити особу злочинця та місце знаходження металевого сейфа з документами та грошима, в якому окрім всього знаходилась трудова книжка на ім`я ОСОБА_1 .

Згідно архівної довідки, виданої КП КМР «Трудовий архів» встановлено, що В документах архівного фонду № 1 Колективного сільськогосподарського підприємства (КСГП) «Батьківщина», м. Кагарлик, Київської області, а саме в книзі обліку трудового стажу и заробітку колгоспника № 3 з 1989 року по 2000 рік значиться ОСОБА_1 «так у документі», 1961 року народження, і за цей час роботи їй було нараховано таку кількість людиноднів: 1989 рік-179; 1990 рік-162; 1991 рік-71; 1992 рік-332; 1993 рік-333; 1994 рік - 315; 1995 рік - 307; 1996 рік - 314; 1997 рік - 221; 1998 рік - 33; 1999 рік-272; 2000-30.

Частиною 1 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно пункту 5 частини 2 статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження також справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Юридичні факти це обставини чи життєві факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих немайнових чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.

Відповідно до листа ВСУ від 01.01.2012 р. «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в разі, якщо установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду. Проте сам по собі факт належності документу не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають з цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

П. 1 постанову Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.95 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» встановлено, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Отже, під час внесення даних у наказах підприємства щодо заявниці у імені було допущено помилку, зокрема вказано « ОСОБА_1 », а в паспорті вказано « ОСОБА_1 ».

У зв`язку з чим виникла необхідність у встановленні факту належності правовстановлюючого документа, а саме: що архівна довідка № 128, видана 10.06.2021 року КП КМР «Трудовий архів» (код ЄДРПОУ 34767170), з відомостями про відпрацьовані у Колективному сільськогосподарському підприємстві (КСГП) «Батьківщина» протягом 1989-2000 років людино днів за рік, в якій зазначено неправильно ім`я заявника, а саме « ОСОБА_1 » замість вірного « ОСОБА_1 », в дійсності належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , тому заява заявниці підлягає до задоволення в повному обсязі.

На підставі викладеного і керуючись ЦК України, ЦПК України суд, -

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне Управління Пенсійного фонду України в Київській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа - задовольнити.

Встановити факт належності правовстановлюючого документа, а саме: що архівна довідка № 128, видана 10.06.2021 року КП КМР «Трудовий архів» (код ЄДРПОУ 34767170), з відомостями про відпрацьовані у Колективному сільськогосподарському підприємстві (КСГП) «Батьківщина» протягом 1989-2000 років людино днів за рік, в якій зазначено неправильно ім`я заявника, а саме « ОСОБА_1 » замість вірного « ОСОБА_1 », в дійсності належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення подавши безпосереднього до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Повне текст рішення суду складено 01.02.2022 р.

Суддя І.І. Шевченко