Рішення № 102881360, 31.01.2022, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/5671/21

Провадження № 2/345/161/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

31.01.2022 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

у складі головуючого судді Сухарник І.І.

за участю секретаря судового засідання Рибчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицький Володимир Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи його тим, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицького В.В. від 22.09.2021 в рамках виконавчого провадження № 6681829 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника постановлено звернути стягнення на його доходи у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу 67 128,67 гривень з врахуванням основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження. Дана постанова була винесена на виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. про стягнення з нього на користь ТОВ «Інстафінанс» заборгованості за кредитним договором № ID9142986 від 20.08.2020 за період 04.10.2020 по 18.05.2021 в загальній сумі 60 843,41 гривень.

Позивач зазначає, що не підписував жодних кредитних договорів з відповідачем та не отримував коштів, а тому жодної заборгованості за вказаним кредитним договором у нього не має та не може бути. Також даний виконавчий напис вчинений з порушенням вимог Закону України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі вчинених написів нотаріусів. Нотаріус при вчиненні виконавчого напису не переконався, що заборгованість являється безспірною, відсутня письмова вимога до нього про погашення заборгованості за кредитним договором та оригінал нотаріально посвідченого кредитного договору.

Оскільки нотаріусом при винесенні даного виконавчого напису не було дотримано вимог законодавства, представник позивача просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. № 18046 від 16.07.2021 про стягнення з нього на користь ТОВ «Інстафінанс» 60 843,41 гривень заборгованості, а також стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 30.12.2021 провадження у справі відкрито за правилами глави 10 ЦПК України, тобто у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а також встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

В судове засідання позивач не з`явився, однак подав суду заяву про розгляд справи в його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ТОВ «Інстафінанс» відзиву на позов у встановлені судом строки не подав, його представник в судове засідання не з`явився, хоча повідомлявся про час та місце розгляду справи у визначеному чинним законодавством порядку, в тому числі шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті судової влади. Відповідач причини неявки представника суду не повідомив, з заявою про розгляд справи у його відсутність до суду не звертався. Тому суд ухвалює рішення зі згоди позивача при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Треті особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору в судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, не повідомили суд про причини своєї неявки, жодних пояснень щодо даного спору не надали.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно та безсторонньо оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що 16.07.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 18046, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс», заборгованості за Кредитним договором № ID9142986 від 20.08.2020 за період 04.10.2020 по 18.05.2021 в загальній сумі 60 843,41 гривень, що складається з наступного: 16 000,00 гривень - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 44 193,41 гривня - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 650,00 гривень - плата за вчинення виконавчого напису (а.с. 14).

22.09.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицьким В.В. в рамках виконавчого провадження № 6681829 було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу 67 128,67 гривень з врахуванням основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження (а.с. 15-16).

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.

Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. Тому, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172(далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для п-равильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

У відповідності до приписів ч. 2 ст. 87 Закону України «Про нотаріат» перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1.1, 1.2, 3.2, 3.5 Глави 16 «Вчинення виконавчих написів» Розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999. Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999.

Як вбачається зі змісту спірного виконавчого напису, під час його вчинення приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. керувався ст.ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат», та п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (далі за текстом - Перелік).

Пунктом 2 Розділу 2 «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Разом з цим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Київський апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині п.1 та п.2 зазначеної постанови.

За приписами ч.2 ст.265 КАС України у разі визнання рішенням суду нормативно-правового акта протиправним та нечинним, такий нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Верховний Суд у своїй постанові від 12.03.2020 у справі N 757/24703/18-ц дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 взагалі заперечує факт укладення кредитного договору з ТзОВ «Інстафінанс» та отримання кредитних коштів. Також в судовому засіданні не здобуто доказів на підтвердження направлення позивачу ОСОБА_1 повідомлень про погашення заборгованості та повідомлення про намір вчинення виконавчого напису за кредитним договором.

Тобто у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що між позивачем та відповідачем ТзОВ «Інстафінанс» існує безспірна заборгованість за кредитним договором.

Ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

З огляду на наведене суд приходить до висновку, що нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису, не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Враховуючи, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом вчинено з порушенням діючого законодавства, суд вважає за необхідне визнати його таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід також стягнути понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати у вигляді 908,00 гривень судового збору, сплаченого за подання позовної заяви (а.с.11), а також 454,00 гривень судового збору за подання заяви про забезпечення позову (а.с. 12).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 273, 280-282 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов задоволити.

Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем 16 липня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 18046, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс» заборгованості за Кредитним договором № ID9142986 від 20.08.2020 за період 04.10.2020 по 18.05.2021 в загальній сумі 60 843,41 гривень, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс» (03035, м. Київ, вул. Сурикова, 3А, код ЄДРПОУ 43449827) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 1362 гривні сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищевказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий