Ухвала суду № 102880684, 25.01.2022, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/547/22

№ провадження 1-кс/208/177/22

УХВАЛА

Іменем України

25 січня 2022 р. м. Кам`янське

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Похваліта С.М., за участю секретаря судового засідання Кіблицької М.В.., прокурора Кам`янської окружної прокуратури Монатко Д.С., слідчого СВ Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Безцінної С.В. підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Чекуріна С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Безцінної С.В., погоджене з прокурором Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області Монатко Д.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст.185 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Усурійськ, Приморського краю, громадянина України, маючого середню освіту, не працюючого, неодруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого - 15.11.2013 Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, на підставі ст.. 71 КК України призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць. Звільнення - 14.11.2018 по відбуттю строку покарання; 23.05.2019 Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ст. 395 УК України 2001 р. вид покарання арешт строком на 1 місяць, вирок набрав чинності 25.06.2019, -

в с т а н о в и в:

Слідчий звернувся до суду із клопотанням погоджене з прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Слідчий у своєму клопотанні посилається на те, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, не має міцних сталих соціальних зв`язків, не працевлаштований, вчинив злочин, що вказує на те, що він не дотримується суспільних норм поведінки та моралі, існує ризик того, що він у подальшому не буде дотримуватись покладених на нього обов`язків та буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання за вчинений ним злочин. Незаконно впливати на потерпілого та свідків даного кримінального провадження з метою уникнення покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення. Вчинити інше кримінальне правопорушення, підозрюваний ОСОБА_1 не маючи постійного місця роботи та заробітку, не має міцних сталих соціальних зв`язків, що вказує на те, що він й у подальшому буде вчинювати кримінальні правопорушення майнової спрямованості.

В судовому засіданні слідчий підтримав своє клопотання, посилався на обставини зазначені в клопотанні, обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити з підстав, наведених у клопотанні.

Захисник Чекурін С.М. в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, вважав його необґрунтованим, просив застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Слідчий суддя, вислухавши слідчого, прокурора, захисника, підозрюваного, вивчивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

У провадженні СВ Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12022041160000034 від 13.01.2022 за ч.2 ст.186 КК України.

Як вбачається з матеріалів клопотання у провадженні СВ Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження №12022041160000067 від 24.01.2022 за ч. 2 ст. 15 ч.3 ст.185 КК України за фактом вчинення замаху на таємне викрадення чужого майна, поєднаному із проникненням у сховище.

Як встановлено досудовим слідством ОСОБА_1 , будучи особою, яка раніше вчиняла кримінальне правопорушення, передбачене ст.185 КК України, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та повторно вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.185 КК України за наступних обставин.

24.01.2022 приблизно о 16.00 год. . (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_1 перебував біля будинку домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , яке на праві власності належить ОСОБА_2 . В цей момент у нього раптово виник протиправний умисел, спрямований на незаконне проникнення на територію вказаного домоволодіння з метою таємного викрадення будь-якого майна, що має майнову цінність.

Реалізовуючи свій раптово виниклий протиправний прямий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане із проникненням до житла розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , 24.01.2022 приблизно о 16.00 год. (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_1 діючи умисно, повторно з корисливих мотивів та корисливої мети, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, а мешканці будинку АДРЕСА_2 відсутні, підійшов до будинку АДРЕСА_2 , який був огороджений по периметру парканом, відчинив хвіртку (предметом який в ході досудового розслідування не встановлено) та проник на територію вищевказаного домоволодіння. Після чого підійшов до сараю, який був зачинений та шляхом пошкодження замку (предметом який в ході досудового розслідування не встановлено), проник до вказаного приміщення. Продовжуючи реалізацію свого протиправного злочинного умислу, цілковито усвідомлюючи протиправність своїх дій, розуміючи, що він здійснює таємне безоплатне вилучення чужого майна поза волею власника, ОСОБА_1 викрав майно, що знаходилось у вказаному приміщенні та належить на праві власності ОСОБА_2 , а саме: плиткоріз з різаком отворів на вузькій станині марки «Favorit», зеленого кольору.

Прагнучі в повному обсязі реалізувати свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення будь-якого чужого майна (крадіжку), поєднане із проникненням до домоволодіння, та отримати реальну можливість розпоряджатися таємно викраденим майном, ОСОБА_1 мав намір зникнути з місця вчинення кримінального правопорушення та розпорядитися викраденим майном на власний розсуд, однак в той час, коли він перелазив через паркан домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , був помічений співробітниками поліції. Після чого, з місця вчинення кримінального правопорушення почав тікати з викраденим майном однак був зупинений працівниками поліції, які зашкодили ОСОБА_1 , довести його злочинні дії до кінця.

Отже, ОСОБА_1 вчинив усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак реальної можливості розпорядитися викраденим майном на власний розсуд не отримав, та не довів свій злочинний умисел до кінця, з причин, що не залежали від його волі.

Таким чином ОСОБА_1 , обґрунтовано підозрюється у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, поєднаному із проникненням до сховища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Із аналізу практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішень у справах «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», «Мерабішвілі проти Грузії» можна виділити такі критерії стандарту доказування «обґрунтована підозра»: існування фактів та інформації, які дали змогу переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення; факти, якими обґрунтовується підозра можна «розумно» вважати такими, що підпадають під ознаки правопорушення за законом про кримінальну відповідальність; обґрунтованість підозри не може встановлюватися in abstracto або ґрунтуватися на суб`єктивних припущеннях, а має підкріплюватися конкретними доказами в кримінальному провадженні; стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку.

У судовому засіданні слідчим суддею досліджені, зокрема, такі документи з метою встановлення причетності/непричетності ОСОБА_1 до вчинення злочину у якому він підозрюється, а саме протоколом допиту потерпілого; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками; протоколами допиту свідків.

На підставі сукупності досліджених документів, слідчий суддя дійшов висновку про те, що дійсно могли мати місце обставини про які зазначає орган досудового розслідування і що до їх вчинення може бути причетний ОСОБА_1 .

Слідчий суддя наголошує, що стандарт «обґрунтованості підозри» не вимагає існування доказів, достатніх для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку. При вирішенні питання щодо існування обґрунтованої підозри у розрізі наявності підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначення вірогідності та достатності підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того, чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Таким чином, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_1 виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину за викладених у клопотанні обставин.

Отже вказане може бути підставою для обрання запобіжного заходу.

Щодо існування ризиків слідчий суддя зазначає наступне.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на існування таких ризиків:

- ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду;

- вчините інше кримінальне правопорушення майнової спрямованості;

- незаконно впливати на потерпілого та свідків.

Ризики переховування від органів досудового розслідування та вчините інше кримінальне правопорушення майнової спрямованості обґрунтовує: тяжкістю злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 не має стійких соціальних зв`язків, не працює.

Оцінюючи доводи щодо існування ризиків, передбачених п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя виходить із такого.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що ОСОБА_1 зможе переховуватися від органів досудового розслідування, вчините інше кримінальне правопорушення майнової спрямованості, впливати на потерпілого та свідків з огляду на таке.

Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи вимоги ч.1 та ч.2 ст.177 КПК України, на стадії досудового розслідування кримінального провадження слідчий суддя вважає, що він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, що забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, який є тяжким злочином відповідальність за вчинення якого передбачає покарання від 3 до 6 років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Суворість покарання за вчинення злочину, який інкримінуються у сукупності із обґрунтованістю повідомленої йому підозри збільшує ризик переховування від органів досудового розслідування чи суду.

Таким чином, під час розгляду клопотання сторона обвинувачення довела існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України є підставою для обрання запобіжного заходу.

Щодо не можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, який зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України слідчий суддя зазначає наступне.

В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

За змістом ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється.

Відповідно до наведеної норми, слідчий суддя, з урахуванням тяжкості злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри; доведення стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, суд вважає, що цих обставин, у сукупності із наданими документами достатньо для того, щоб обрати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В свою чергу, достатніх документів на спростування доводів, наведених слідчим та прокурором в обґрунтування неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, а ніж тримання під вартою, сторона захисту не надала. Так само, як і не надала документів, які мають враховуватися при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу.

Отже, враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що на теперішній час, обрання більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.

З огляду на ці обставини відсутні підстави для застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави та покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Отже з урахуванням тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави.

Окрім цього, відповідно до вимог ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.

Так, з урахуванням того, що розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину та відсутність у ОСОБА_1 будь-яких доходів, також те, що злочин вчинений без застосуванням насильства або погрозою його застосування, суд вбачає підстави для визначення застави.

Викладене у сукупності дає підстави для задоволення клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 176-179, 184, 186, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-

у х в а л и в:

Клопотання слідчого СВ Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Безцінної С.В., погоджене з прокурором Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області Монатко Д.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст.185 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Застосувати у рамках кримінального провадження № 12022041160000067 від 24.01.2022 за ч. 2 ст. 15 ч.3 ст.185 КК України у відношенні підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23.03.2022 року, включно.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, визначити розмір застави – шістдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює грошовій сумі розміром 148 860(сто сорок вісім тисяч вісімсот шістдесят) грн.

У разі внесення застави на депозитний рахунок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, вважати, що до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави та покласти на нього наступні зобов`язання, які він повинен буде виконувати строком до 23.03 2022 року включно:

- з`являтися за першим викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Похваліта С. М.