Ухвала суду № 102878722, 31.01.2022, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/3626/13-ц

УХВАЛА

іменем України

"31" січня 2022 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Лузан Л.В., при секретарі судових засідань Кріпак Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність посадової особи Вознесенського відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),

встановив:

в грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність посадової особи Вознесенського відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

В обґрунтування скарги зазначено, що в рамках виконавчого провадження щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КЕЙ -КОЛЕКТ» заборгованості за кредитним договором №11003701000 від 15 травня 2006 року (рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 грудня 2013 року) було накладено арешт на нерухоме майно, що належить заявниці, на підставі постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26 грудня 2014 року, ВП №45852046, реєстраційний номер обтяження: 8302163 (спеціальний розділ).

В подальшому, в рахунок погашення заборгованості за вищевказаним кредитним договором була реалізована квартира АДРЕСА_1 . В зв`язку з чим відповідне виконавче провадження було закінчено. Проте виконавець не вчинив необхідні дії щодо припинення чинності арештів майна боржника.

Враховуючи вказані обставини, ОСОБА_1 просила визнати незаконною бездіяльність посадової особи Вознесенського відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо незняття арешту з майна боржника та зобов`язати зняти вказаний арешт.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, надала заяву про розгляд скарги за її відсутності, скаргу підтримала.

Представник Вознесенського відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення скарги не заперечував у зв`язку з реалізацією предмета іпотеки та закінченням виконавчого провадження.

Дослідивши матеріали скарги, судом встановлено наступне.

Зокрема судом встановлено, що в провадженні Вознесенського відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебувало виконавче провадження №45852046 щодо примусового виконання рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 грудня 2013 року відносно ОСОБА_1 . За вказаним рішенням з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ»було стягнуто заборгованість за кредитним договором №11003701000 від 15 травня 2006 року в розмірі 147972 грн. 73 коп., а також звернуто стягнення на предмет іпотеки – квартиру АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_2 , шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

В рамках виконавчого провадження № 45852046 накладено арешт на нерухоме майно, належне ОСОБА_1 , відповідно до постанови державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26 грудня 2014 року.

В подальшому виконавчий лист відносно боржника ОСОБА_1 20 червня 2019 року був повернутий стягувачу на підставі п.9 ч.1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження». Накладений в межах виконавчого провадження арешт не знято.

При цьому з матеріалів, доданих до скарги, вбачається що в липні 2017 року реалізовано предмет іпотеки – квартиру АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_2 20 липня 2017 року приватним нотаріусом Вознесенського міського нотаріального округу Миколаївської області Кучеровою Г.А. було видано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів. Згідно повідомлення начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за № 1123 від 25 січня 2022 року в провадженні відділу перебувало виконавче провадження № 45852101 щодо виконання виконавчого листа №473/3626/13-ц, виданого 18.02.2014 Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області про стягнення з ОСОБА_1 боргу в розмірі 147 972 грн. 73 коп. на користь ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ», звернення стягнення на предмет іпотеки – квартиру АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_2 31.10.2017 обумовлене виконавче провадження закінчено на підставі п.9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Тому, в зв`язку з відсутністю заборгованості за кредитним договором №11003701000 від 15 травня 2006 року ОСОБА_1 звернулася до відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з приводу зняття арештів.

Проте своїм листом від 23 грудня 2021 року начальник відділу відмовив у знятті арештів, в тому числі, в зв`язку з закінченням строків зберігання та знищенням матеріалів виконавчого провадження.

Так, примусове виконання судових рішень здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року (в редакції, чинній на час відкриття виконавчих проваджень) державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 52, ч.ч. 1-4 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року (в редакції, чинній на час накладення арештів) звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті, та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, в разі відсутності іншого майна чи коштів, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Як вбачається з ч.3 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження (в редакції, чинній на час повернення виконавчого документа стягувачу) повернення виконавчого документа стягувачу за п.9 ч.1 вказаної статті не є підставою для зняття арешту з майна.

Разом з тим, згідно п. 9 ч. 1 ст. 39, ч.ч. 1, 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» в разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом виконавче провадження підлягає закінченню, що має своїм наслідком зняття арешту з майна та скасування інших вжитих державним виконавцем заходів забезпечення виконання рішення (крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій).

Про зняття арешту виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження.

Згідно ст.1 Закону України «Про виконавчепровадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виходячи з викладеного, виконання одного і того самого виконавчого документа в незалежності від кількості випадків його пред`явлення до виконання має сприйматися як єдине виконавче провадження, на відміну від виконання різних виконавчих документів, де боржником є одна і та сама особа.

Як вбачається з матеріалів справи рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 грудня 2013 року виконано. На виконанні Вознесенського відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відсутні виконавчі провадження щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору або витрат виконавчого провадження.

Отже, за встановлених обставин, скарга ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 258-260, 449-451, 453 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність посадової особи Вознесенського відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність уповноважених осіб Вознесенського відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо неприйняття рішення про скасування арешту, накладеного на майно боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , що накладений постановою державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26 грудня 2014 року, ВП №45852046.

Зобов`язати відповідальну посадову особу Вознесенського відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , що накладений:

-постановою державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26 грудня 2014 року, ВП № 45852046, реєстраційний номер обтяження: 8302163 (спеціальний розділ).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя Л.В.Лузан