Рішення № 102877572, 24.01.2022, Микільський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Володарський районний суд Донецької області)

Справа № 222/960/21

Провадження № 2/222/14/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2022 року Володарський районний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді Подліпенця Є.О.,

за участю секретаря Темір В.В.,

учасники справи:

позивач - ТОВ «Фінансова компанія «Фангарант Груп»,

відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представники учасників справи:

представник позивача - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Нікольське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним позовом вказуючи, що 27.12.2019 року між ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було укладено договір № 60200069184 про отримання товарів в системі ПлатиПізніше. Згідно п. 8.1 Договору Клієнт отримує товари (послуги) від Постачальника на умовах Договору та згідно обраного Клієнтом Пакету фінансування, а Постачальник забезпечує надання товарів (послуг) Клієнту. В момент підписання Договору всі існуючи та майбутні права Постачальника за договором відступаються на користь Процесинг-центра (ТОВ «ФК «Фангарант груп»). Відповідно до п. 8.2. Договору порядок отримання товарів (послуг) Клієнтом визначається Договором та Правилами отримання товарів в системі ПлатиПізнішетм, в редакції згідно Наказу № 05/02-18 від 05.02.2018 року, що є невід`ємною частиною Договору. Клієнт ознайомлений з Правилами в електронній формі на сайті www.paylater.com.ua. Відповідно до п.1.4 Правил отримання товарів (послуг) в системі ПлатиПізніше Правила є договором приєднання у розумінні ст. 634 ЦК України. Підписанням договору Клієнт приєднується до Правил. Правила є невід`ємною частиною кожного Договору з моменту його укладення. Відповідно до п.13.7 Договору Клієнт ознайомився з Правилами отримання товарів (послуг) в системі ПлатиПізнішетм в редакції згідно Наказу № 05/02-18 від 05.02.2018 року, зміст Правил є зрозумілим для Клієнта і він погоджується їх дотримуватись та виконувати. Враховуючи, що відповідачка ОСОБА_1 своїм підписом у Договорі погодилася з усіма його умовами, зокрема і з тим, що ознайомлена та повністю погоджується з Правилами, що додатковий її підпис на самих Правилах не потрібен. Згідно умов даного договору відповідачці ОСОБА_1 передано в оренду на умовах лізингу «Морозильний лар Zanussi ZFC 5140, Холодильник Атлант 4421189ND, Стілець (15 шт.), Стіл (4 шт.), Піч електрична Grunhelm», встановленою вартістю 58823,53 грн. Передача товару відповідачці ОСОБА_1 засвідчена її підписом на договорі. Адресою експлуатації товару визначена у

Договорі: АДРЕСА_1 . Умови Пакету фінансування: платіж при отриманні товарів (від загальної суми платежів) становить 9803,92 грн., кількість місячних платежів (крім першого): 5, розмір місячних платежів: щомісяця рівними частинами до 20 числа кожного місяця - 9803,93 грн., вид договору: прямий лізинг. Перехід права власності до Клієнта: виплата всіх зобов`язань за договором. Згідно п.1.1, п.1.3 Договору про участь постачальника в системі ПлатиПізнішетм № 2017120706 від 06.11.2019 року всі права вимоги до відповідачки ОСОБА_1 , що випливають з умов договору були відступлені постачальником на користь позивача в момент підписання договору - 27.12.2019 року. Про відступлення права вимоги за договором відповідачка ОСОБА_1 повідомлена у письмовій формі, згідно п. 8.1 Договору. Станом на 20.07.2021 року відповідачка ОСОБА_1 не виконала прийнятих на себе відповідно до положень умов Пакету фінансування та п. 10.4.2 Договору зобов`язань щодо своєчасної, повної та належної оплати вартості отриманого товару. Так, за весь період дії договору відповідачкою ОСОБА_1 в якості оплати вартості отриманого товару було сплачено: 27.12.2019 року - 9803,93 грн. (платіж при отриманні товару); 20.01.2020 року - 9803,93 грн.; 27.05.2020 року - 500,00 грн.; 07.07.2020 року - 4950,49 грн.; 10.07.2020 року - 1000,00 грн.; 14.07.2020 року - 10000,00 грн.; 31.07.2020 року - 5000,00 грн.; 21.08.2020 року - 4735,00 грн.; 18.09.2020 року - 4500,00 грн.; 20.10.2020 року - 4500,00 грн.; 19.11.2020 року - 4500,00 грн.; 21.12.2020 року - 4500,00 грн.; 25.01.2021 року - 4725,00 грн.; 15.03.2021 року - 4500,00 грн.; 13.04.2021 року - 1000,00 грн.; 12.05.2021 року - 2500,00 грн. З метою забезпечення належного та повного виконання відповідачкою ОСОБА_1 зобов`язань за договором, між постачальником, відповідачкою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 27.12.2019 року укладено Договір поруки за клієнта в системі ПлатиПізнішетм № 60200069184 за умовами якого відповідач ОСОБА_2 прийняв на себе зобов`язання разом з відповідачкою ОСОБА_1 нести солідарну відповідальність за належне та у повному обсязі виконання останнім своїх зобов`язань, що виникають за договором. Договором поруки визначено, що відповідач ОСОБА_2 несе відповідальність у тому ж розмірі, що і відповідачка ОСОБА_1 за договором. Відповідач ОСОБА_2 підтверджує, що він ознайомлений з договором, правилами та пакетом фінансування, усвідомлював зобов`язання відповідачки ОСОБА_1 , що виникли із вищезазначених документів. Приймаючи до уваги викладене заборгованість відповідачки перед позивачем складає 27555,67 грн., у тому числі: 22182,62 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням з оплати вартості отриманого товару; 5373,05 грн. - сума штрафних санкцій, нарахованих відповідно до положень п. 12.2-12.3 Договору. В зв`язку з чим просить стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на свою користь заборгованість в розмірі 27555,67 грн. та судові витрати, що складаються з суми судового збору у розмірі 2270,00 грн.

Володарським районним судом Донецької області, в порядку ст. 187 ЦПК України зроблено запит з метою встановлення місця реєстрації відповідачів на території Нікольської селищної ради Донецької області, та отримано відповідь, що відомості щодо реєстрації місця проживання останніх в реєстрі територіальної громади відсутні.

Ухвалою судді Володарського районного суду Донецької області від 18.08.2021 року по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Крім цього, відповідачам визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Копія зазначеної ухвали була надіслана сторонам.

Також відповідачам разом з ухвалою надіслано копію позовної заяви з доданими до неї документами.

03.12.2021 року відповідачкою ОСОБА_1 надано відзив на позовну заяву, в якому остання позов не визнала та заперечувала проти його задоволення. Свої заперечення обґрунтувала тим, що нею дійсно було укладено договір № 60200069184, але вона не згодна з тим, що не виконує взятих на себе зобов`язань по поверненню суми боргу, що підтверджується квитанціями. Крім того, влада України заборонила нарахування пені, неустойки, штрафних

санкцій тощо на час дії карантину. Однак, позивачем така заборона до уваги не береться з невідомих причин. Також, згідно договору про отримання товарів вона мала до 20.05.2020 року здійснити останній платіж. Як відомо в усьому світі оголошено карантин у зв`язку з розповсюдженням COVID-19 і Україна не є винятком. З 12.03.2020 року і до 31.07.2020 року в нашій країні діє карантин і з 12.03.2020 року заборонено діяльність закладів харчування, що є основним видом її діяльності. З 20.06.2020 року дозволено відкриття закладів харчування тільки з відкритими літніми площадками. Таким чином, за незалежних від неї обставин, вона не здійснювала підприємницьку діяльність та не отримувала дохід. Як тільки владою буде знято жорсткі карантині обмеження щодо закладів харчування, вона зможе відновити підприємницьку діяльність. Порушення нею умов договору (графіку платежів) є введення владою України карантину з 12.03.2020 року по теперішній час, який безпосередньо торкнувся її діяльності. До позовної заяви додані Правила отримання товарів від 05.02.2018 року, але вони не містять її підпису, а позивач зазначає, що цього не потрібно. Однак, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці правила розуміли вони з співвідповідачем та ознайомились і погодились з ними, підписуючи договір, а також те, що вказані документи на момент отримання нею товару взагалі містили умови, про які зазначає позивач. Роздруківка із сайту відповідача належним чином бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 року. Оскільки умови договорів про приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений, а тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

До відзиву додано фіскальний чек Укрпошта про направлення відзиву стороні позивача.

03.12.2021 року відповідачем ОСОБА_2 надано відзив на позовну заяву, в якому останній позов не визнав та заперечував проти його задоволення. Свої заперечення обґрунтував тим, що постановою судової палати у цивільних справах Верховного Суду від 18.07.2012 року у справі № 6-78цс12 встановлено, якщо в договорі поруки не встановлено строку, після якого порука припиняється, умова договору поруки про його дію до повного виконання боржником своїх зобов`язань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить ч.1 ст. 251 та ч.1 ст. 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч.4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом 6 місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя, а тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

До відзиву додано фіскальний чек Укрпошта про направлення відзиву стороні позивача.

22.12.2021 року представником позивача надано суду відповідь на відзив, згідно якої останній зазначив, що укладені між сторонами договір про отримання товарів в системі ПлатиПізніше (далі - договір) та договір поруки є укладеними з додержанням письмової форми визначеної законом. На підтвердження факту укладення договору та договору поруки відповідачами свідчить зазначення в договорі та договорі поруки їх особистих даних, таких як ідентифікаційний номер, місце реєстрації, а також існування самого тексту договорів у відповідачів, які є оригіналами таких договорів. Крім цього, на виконання умов договору відповідачами у період з 29.01.2020 року по 12.05,2021 року сплачено частину суми існуючої заборгованості в розмірі 66714,42 грн., що також свідчить про визнання відповідачами факту укладання договору та договору поруки. Сам факт укладання договору поруки та внесення оплат відповідачами не заперечується. Також, згідно ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги,

порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання. З огляду на зазначене, вважає, що відповідач ОСОБА_2 за рахунок викривлення істинних обставин справи та введення суду в оману, посилаючись на недіючі норми законодавства України, а саме: це нібито зазначені у ч.4 ст. 559 ЦК України норми про те, що порука вважається припиненою через 6 місяців після настання терміну виконання відповідної частини зобов`язання, намагається уникнути відповідальності за невиконання існуючих договірних зобов`язань, тим частим ставлячи під загрозу справедливий захист законних прав та інтересів позивача. Також, вказує на те, що у договорі двічі зазначається, що відповідачка ОСОБА_1 ознайомлена з Правилами отримання товарів послуг в системі ПлатиПізнішетм , а саме в пунктах 8.2 та 13.7 договору. Відповідачка на момент укладення договору мала можливість ознайомитися з Правилами, однак цього не зробила або не захотіла зробити. Ці Правила є публічною пропозицією (офертою), у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України, на укладення договору, та визначають порядок і умови отримання товарів (надання послуг) в системі ПлатиПізнішетм, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. Згідно п.п. 12.2, 12.3 Договору у разі прострочення сплати платежів на строк до 10 календарних днів відповідачка сплачує неустойку в розмірі 5 % від суми заборгованості за прострочення кожного платежу. У разі прострочення сплати платежів на строк більше 10 календарних днів, відповідачка зобов`язана сплатити позивачу неустойку в розмірі 10 % від суми заборгованості за кожен місяць прострочення. Відповідно до п. 6.6. Правил грошові кошти, що надійшли від клієнта на рахунок Процесинг-центра (позивача), в першу чергу зараховуються в рахунок погашення нарахованої неустойки (штрафів, пені) та витрат на обслуговування заборгованості клієнта, в другу чергу - на погашення основної суми заборгованості за товари (послуги). Відповідачі взагалі не зверталися до суду з позовною заявою щодо визнання договору та договору поруки недійсними в цілому, а тому вони є чинними на даний момент і мають виконуватися сторонами в повному обсязі відповідно до його умов та положень чинного законодавства України. Крім цього, просить суд не брати до уваги посилання відповідачки ОСОБА_1 про застосування ЗУ «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19» від 16.06.2020 року у правовідносинах, що виникли між сторонами у справі, оскільки дія вказаного Закону поширюється на відносини між кредитодавцем та позичальником на підставі укладеного між ними кредитного договору, у зв`язку з нарахуванням кредитодавцем штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) за прострочення виконання умов кредитного договору на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України, в той же час, відносини, які виникли між сторонами у справі стосуються договорів лізингу, що не є тотожним з укладенням кредитного договору. Відповідачі свого контррозрахунку заборгованості та доказів на спростування розміру заборгованості не надали. Наведені відповідачами підстави для відмови в задоволенні позовних вимог не відповідають обставинам справи, а дії відповідачів направлені на уникнення відповідальності за взяті на себе зобов`язання за договором про отримання товарів в системі ПлатиПізніше та договором поруки. Враховуючи вищевикладене, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

До відповіді на відзив додано фіскальний чек АТ «Укрпошта» з описом поштового відправлення про направлення кореспонденції стороні відповідачів.

Інших клопотань учасниками справи не заявлялося.

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Фангарант Груп» - Гаврилюк О.С. у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Проте, в позовній заяві, а також відповіді на відзив просив справу розглянути у його відсутність.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Проте, у відзивах на позовну заяву просили справу розглянути у їх відсутність.

Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини сторін достатніми, суд розглянув справу в порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу технічними засобами, на підставі наявних у справі доказах у відсутність нез`явившихся сторін.

Дослідивши матеріали справи, письмові докази, розглянувши заяви по суті справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 27.12.2019 року між ФОП ОСОБА_5 та ОСОБА_1 було укладено договір № 60200069184 про отримання товарів в системі ПлатиПізнішетм (далі - Договір).

Згідно п. 8.1 Договору Клієнт отримує товари (послуги) від Постачальника на умовах Договору та згідно обраного Клієнтом Пакету фінансування, а Постачальник забезпечує надання товарів (послуг) Клієнту. В момент підписання Договору всі існуючи та майбутні права Постачальника за договором відступаються на користь Процесинг-центра (ТОВ «ФК «Фангарант груп»).

Відповідно до п. 8.2 Договору порядок отримання товарів (послуг) Клієнтом визначається цим Договором та Правилами отримання товарів в системі ПлатиПізніше в редакції згідно Наказу № 05/02-18 від 05.02.2018 р. (далі - Правила), що є невід`ємною частиною цього Договору. Клієнт ознайомлений з копією Правил в електронній формі на сайті www.paylater .com.ua.

Пунктом 9.1 договору визначено, що якщо за умовами Пакету фінансування не вказано інше, надання клієнту товарів (послуг) відбувається в момент підписання цього договору клієнтом та постачальником. У разі якщо момент підписання цього договору не співпадає у часі з моментом надання клієнту товарів (послуг), клієнт може отримати товари (послуги) на підставі іншого первинного документу (накладної або акту). При цьому, датою отримання клієнтом товарів (послуг) вважається дата підписання клієнтом відповідного первинного документа (накладної або акту). Підпис клієнта на цьому договорі та/або накладній (акті) свідчить про отримання товарів (послуг) в належній якості, кількості комплектації.

Згідно п. 12.2, п. 12.3 Договору у разі прострочення сплати платежів на строк до 10 календарних днів клієнт сплачує неустойку в розмірі 5 відсотків від суми заборгованості за прострочення кожного платежу. У разі прострочення сплати платежів на строк більше 10 календарних днів, клієнт сплачує неустойку в розмірі 10 відсотків від суми заборгованості за кожен місяць прострочення.

Відповідно до положень п. 12.4 Договору, у разі прострочення сплати платежів на строк більше 30 календарних днів, клієнт зобов`язаний за першою вимогою Процесинг-центра протягом 10 календарних днів з моменту отримання такої вимоги достроково одноразово сплатити на користь Процесинг-центра всі платежі, належні до сплати згідно з пакетом фінансування.

Згідно п. 12.5 Договору за несплату періодичного платежу протягом 30 календарних днів клієнт зобов`язаний на першу вимогу Процесинг-центра протягом 10 календарних днів з моменту отримання вимоги повністю погасити грошові зобов`язання за Договором враховуючи неустойку, комісію, тощо.

Відповідно до п.1.1, п.1.3 Договору про участь постачальника в системі ПлатиПізнішетм (факторингу) № 2017120706 від 06.11.2019 року всі права вимоги до відповідачки ОСОБА_1 , що випливають з умов Договору були відступлені постачальником на користь позивача в момент підписання договору 27.12.2019 року. Про відступлення права вимоги за договором відповідачка ОСОБА_1 була повідомлена у письмовій формі, згідно п. 8.1 Договору.

Відповідно до Правил отримання товарів (послуг) в системі ПлатиПізніше, затверджених наказом ТОВ «ФК «Фангарант Груп» № 05/02-18 від 05.02.2018 р., зокрема, Розділу І Загальні положення, Процесинг-центр - ТОВ «ФК «Фангарант Груп», організатор системи ПлатиПізніше; Клієнт - фізична або юридична особа, з якою укладений або може бути укладений Договір про отримання товарів (послуг) в системі ПлатиПізніше; Постачальник -

суб`єкт підприємницької діяльності, який здійснює поставки товарів (послуг), учасник системи ПлатиПізніше.

Відповідно до п. 1.4 Правил ці Правила є договором приєднання у розумінні ст. 634 ЦК України. Підписанням Договору Клієнт приєднується до цих Правил. Правила є невід`ємною частиною кожного Договору з моменту його укладення.

Згідно статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановленні однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Пунктом 6.6 Правил передбачено, що грошові кошти, що надійшли від клієнта на рахунок Процесинг-центра (позивача), в першу чергу зараховуються в рахунок погашення нарахованої неустойки (штрафів, пені) та витрат на обслуговування заборгованості клієнта, в другу чергу - на погашення основної суми заборгованості за товари (послуги).

Відповідно до п. 13.7 Договору Клієнт ознайомився з Правилами отримання товарів (послуг) в системі ПлатиПізнішетм в редакції згідно Наказу № 05/02-18 від 05.02.2018 р., зміст Правил є зрозумілим для Клієнта, і він погоджується їх дотримуватись та виконувати.

Таким чином, відповідачка ОСОБА_1 своїм підписом у Договорі погодилася з усіма його умовами, зокрема і з тим, що ознайомлена та повністю погоджується з Правилами, що додатковий її підпис на самих Правилах не потрібен, тобто прийняла зазначені умови договору.

На підставі вищевказаного Договору відповідачка ОСОБА_1 на умовах прямого лізингу отримала «Морозильний лар Zanussi ZFC 5140, Холодильник Атлант 4421189ND, Стілець (15 шт.), Стіл (4 шт.), Піч електрична Grunhelm», вартістю 58823,53 грн. згідно пакету фінансування «Шість платежів+», за умовами якого зобов`язалася при укладенні договору сплатити позивачу перший платіж у розмірі 16,67% від розрахункової загальної суми платежів (9803,92 грн.) та надалі щомісяця рівними частинами (по 9803,93 грн.) до 20 числа кожного місяця, починаючи з наступного за місяцем укладення договору, внести ще п`ять платежів згідно графіку.

Відповідно до п. 10.4.1, п. 10.4.2 Договору клієнт зобов`язаний користуватися товарами відповідно до їх призначення, вимог інструкції з експлуатації, правил з безпеки їх використання, запобігаючи псуванню або пошкодженню товарів, своєчасно і повністю виконувати обов`язки щодо утримання товарів у справному стані; своєчасно та в повному обсязі сплачувати платежі, передбачені Пакетом фінансування та цим Договором.

Також встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 27.12.2019 року сплатила перший платіж у розмірі 16,67% від розрахункової загальної суми платежів - 9803,92 грн., 29.01.2020 року внесла щомісячний платіж у розмірі 9803,93 грн., 27.05.2020 року - 500,00 грн.; 07.07.2020 року - 4950,49 грн.; 10.07.2020 року - 1000,00 грн.; 14.07.2020 року - 10000,00 грн.; 31.07.2020 року - 5000,00 грн.; 21.08.2020 року - 1485,00 грн.; 21.08.2020 року - 3250,00 грн.; 18.09.2020 року - 4500,00 грн.; 20.10.2020 року - 4500,00 грн.; 19.11.2020 року - 1500,00 грн.; 19.11.2020 року - 3000,00 грн.; 21.12.2020 року - 4500,00 грн.; 25.01.2021 року - 4725,00 грн.; 15.03.2021 року - 4500,00 грн.; 13.04.2021 року - 1000,00 грн.; 12.05.2021 року - 2500,00 грн., що підтверджується наданими стороною позивача копіями меморіальних ордерів.

27.12.2019 року між ФОП ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було укладено договір поруки за клієнта в системі ПлатиПізнішетм № 60200069184, за умовами якого відповідач ОСОБА_2 прийняв на себе зобов`язання разом з відповідачкою ОСОБА_1 нести солідарну відповідальність за належне та у повному обсязі виконання останньою своїх зобов`язань, що виникають за Договором та усіма додатковими угодами до Договору. ОСОБА_2 несе відповідальність у тому ж розмірі, що і ОСОБА_1 , включаючи сплату неустойки та інших штрафних санкцій, передбачених Договором. Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє протягом 3 років. Відповідач ОСОБА_2 підтверджує, що він ознайомлений з Договором, усіма додатковими угодами до Договору, Правилами отримання товарів в системі ПлатиПізніше та пакетами фінансування, їх зміст і умови йому зрозумілі, та усвідомлює зобов`язання відповідачки ОСОБА_1 , що виникають із вищезазначених документів.

У відповідності до положень ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів судом.

Також ст. 4 ЦПК України гарантовано право особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Також відповідно до правового змісту положень ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч.1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» визначено, що фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

У відповідності до ч.1 ст. 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

За правилами статей 525, 526, 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Статтею 549 ЦК України закріплено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Положеннями статей 553, 554 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання (ч.2 ст. 615 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу.

Відповідачка ОСОБА_1 належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання за договором про отримання товарів в системі ПлатиПізніше № 60200069184 від 27.12.2019 року в частині сплати платежів, передбачених Пакетом фінансування та Договором, у зв`язку з чим станом на 20.07.2021 року у неї виникла заборгованість в загальному розмірі 27555,67 грн., з якої: 22182,62 грн. - 22182,62 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням з оплати вартості отриманого товару; 5373,05 грн. - сума штрафних санкцій, нарахованих відповідно до положень п. 12.2-12.3 Договору.

Суд бере до уваги наданий позивачем розрахунок заборгованості згідно договору № 60200069184 від 27.12.2019 року, оскільки відповідачі свого контррозрахунку заборгованості та доказів на спростування розміру заборгованості не надали.

У відзиві відповідачка ОСОБА_1 зазначає, що позивачем не береться до уваги заборона нарахування пені, неустойки, штрафних санкцій на час дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID -19.

Проте, суд відхиляє дані доводи, з огляду на наступне.

Так, Законом України «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19» № 691-IX від 16.06.2020 року, Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356) доповнено пунктом 15 такого змісту: «15. У разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення».

Таким чином, дія вказаного Закону поширюється на відносини між кредитодавцем та позичальником на підставі укладеного між ними кредитного договору, у зв`язку з нарахуванням кредитодавцем штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) за прострочення виконання умов кредитного договору на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України.

Проте, спірні правовідносини, які виникли між сторонами по даній справі, не є споживчим кредитуванням, оскільки стосуються договорів лізингу, що не є тотожним з укладенням кредитного договору.

Крім того, відповідачкою не надано до суду жодних належних доказів на підтвердження того, що в зазначений період вона здійснювала підприємницьку діяльність пов`язану з діяльністю закладів харчування та карантин вплинув на її діяльність, що призвело до зменшення її доходів, у зв`язку з чим вона не могла належним чином виконувати зобов`язання за договором.

Слід зазначити, що з підписанням Договору № 60200069184 від 27.12.2019 року відповідачка ОСОБА_1 погодилась на викладені умови, зокрема, погоджений між сторонами розмір щомісячних платежів, а також порядок та строк їх погашення, крім того, відповідачка, здійснюючи фактичні платежі у розмірі, встановленим договором, погодилась з умовами договору, в той же час, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Також, твердження відповідача ОСОБА_2 про те, що порука вважається припиненою, якщо кредитор протягом 6 місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явив вимоги до поручителя, є необґрунтованими та не беруться до уваги, виходячи з наступного.

Так, згідно ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Згідно договору поруки за клієнта в системі ПлатиПізнішетм № 60200069184 від 27.12.2019 року укладеного між ФОП ОСОБА_5 та ОСОБА_2 цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє протягом 3 років.

Тобто, на даний час договір поруки є чинним та має виконуватися сторонами.

Таким чином, враховуючи, що відповідачка ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором № 60200069184 від 27.12.2019 року в частині своєчасної та повної сплати лізингових платежів не виконала, а тому в рахунок погашення заборгованості за вищевказаним договором з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути солідарно суму заборгованості в розмірі 27555,67 грн., задовольнивши позовні вимоги у повному обсязі.

Між тим, розглядаючи справу повно та всебічно, даючи оцінку всім обставинам справи, слід зазначити, що решта доводів сторін, на які вони посилалися в обґрунтування своїх вимог та заперечень, судом не беруться до уваги, оскільки вони не є слушними, так як не ґрунтуються на законі та не спростовують висновків суду.

Крім цього, на підставі ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позовні вимоги позивача задоволені, суд вважає, що з відповідачів слід стягнути на користь позивача понесені ним при зверненні до суду судові витрати, а саме: судовий збір рівними частками у розмірі по 1135,00 грн. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 19, 76-82, 83, 141, 247, 258, 259, 263, 265, 268, 354, пп.15.5, п. 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 204, 525-527, 546, 549, 553, 554, 559, 610, 612, 627-629, 634, 806 ЦК України, Законом України «Про фінансовий лізинг», суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» (код ЄДРПОУ 38922870, адреса місцезнаходження: 04073, м. Київ, просп. Степана Бандери, 21 (корпус В)) - 22182 (двадцять дві тисячі сто вісімдесят дві) гривні 62 копійки - сума заборгованості за основним зобов`язанням з оплати вартості отриманого товару за договором про отримання товарів в системі ПлатиПізнішетм № 60200069184 від 27.12.2019 року, яка виникла станом на 20.07.2021 року, 5373 (п`ять тисяч триста сімдесят три) гривні 05 копійок - сума штрафних санкцій, нарахованих відповідно до положень п. 12.2-12.3 договору, а всього 27555 (двадцять сім тисяч п`ятсот п`ятдесят п`ять) гривень 67 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» (код ЄДРПОУ 38922870, адреса місцезнаходження: 04073, м. Київ, просп. Степана Бандери, 21 (корпус В)) судові витрати у виді судового збору в розмірі по 1135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) гривень з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через Володарський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

З дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яка починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається безпосередньо до Донецького апеляційного суду.

Датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення.

Повне рішення складене 31.01.2022 року.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Є.О. Подліпенець