Рішення № 102874808, 10.11.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/15383/21

провадження № 2/753/8049/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т. О. з секретарем судового засідання Кирик К. С. за участі позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника третьої особи Приходько І. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Золоте Сузір`я", Центр надання адміністративних послуг Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2021 р. ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 (далі по тексту - ОСОБА_3 , відповідач) про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (далі - спірна квартира).

Позов обґрунтований такими обставинами. ОСОБА_1 є власником спірної квартири на підставі договору купівлі-продажу. У спірній квартирі зареєстровані позивач та його син - відповідач ОСОБА_3 . Відповідач за згодою позивача проживав та був зареєстрований у спірній квартирі. Протягом тривалого часу (понад чотири роки) ОСОБА_3 у спірній квартирі не проживає, його особистих речей в квартирі немає, комунальні послуги він не сплачує та не несе інших витрат по утриманню житла. Дана обставина підтверджується Довідкою № 2 від 13.02.2021, виданої обслуговуючою організацією, а саме Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Золоте Сузір`я", крім того, 11.02.2021 року мешканцями будинку АДРЕСА_2 складено акт про те, що у спірній квартирі фактично проживає одна особа (позивач- ОСОБА_1 ). Наявність реєстрації відповідача перешкоджає позивачу у реалізації своїх прав, як власника та створює чимало труднощів, в тому числі пов`язаних з оплатою за житлово-комунальні послуги, які формуються з урахуванням кількості осіб, що зареєстровані в помешканні у встановленому закону порядку.

Ухвалою від 12.08.2021 суд відкрив провадження за даним позовом та призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання на 10.11.2021.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 та позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали пославшись на наведені у позовній заяві обставини та обґрунтування.

За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача ОСОБА_3 направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, яка повернулася з відміткою «адресат відсутній».

Окрім того відповідач викликалась в судове засідання через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Отже з огляду на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк відзиву на позов, справа вирішується на підставі наданих позивачем доказів.

Заслухавши представника позивача, допитавши свідка, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

На підставі договору купівлі-продажу від 06.09.2005, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С. М., зареєстрованого в реєстрі за № 3776, ОСОБА_1 набув у власність квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових правочинів № 1439340 від 06.09.2005 за вказаними параметрами запиту в реєстрі наявний правочин № 814438, а саме договір купівлі-продажу від 06.09.2005.

На підтвердження обставин вказаних у позовній заяві позивачем було долучено довідку № 2 від 13.02.2021, виданої обслуговуючою організацією, а саме Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Золоте Сузір`я" про те, що тривалий час (понад чотири роки) ОСОБА_3 не проживає в житловому приміщенні за адресою АДРЕСА_1 .

Крім того, відповідно до акту складеного 11.02.2021 року мешканцями будинку АДРЕСА_2 у спірній квартирі фактично проживає одна особа (позивач- ОСОБА_1 ).

Отже, зважаючи на те, що відповідач жодних заперечень проти позову, відзиву або клопотань по суті справи до суду не надав, в судове засідання без повідомлення причин неявки не з`явився, суд вбачає підстави для розгляду справи за його відсутності.

Так, батько відповідача ОСОБА_1 та його представник пояснили в суді, що відповідач за згодою позивача проживав та був зареєстрований у спірній квартирі, однак протягом тривалого часу він у спірній квартирі не проживає, його особистих речей в квартирі немає, комунальні послуги він не сплачує та не несе інших витрат по утриманню житла. Дана обставина перешкоджає позивачу у реалізації своїх прав, як власника та створює чимало труднощів, у зв`язку з чим, у позивача виникла потреба для вирішення вищевказаного питання в судовому порядку.

Свідок Приходько І. В. показала, що квартиру було придбано приблизно у 2010 році, неодноразово бачила позивача, однак його сина не бачила жодного разу, впевнено стверджувала, що в даній квартирі проживає лише позивач. Зі слів знає, що син ОСОБА_1 з 2010 року виїхав у Норвегію на навчання в аспірантурі, де й залишився. Перший час прижав навідувати батька, та протягом останніх років п`яти його ніхто не бачив. З огляду на те, що у відповідача у Норвегії є сім`я, свідок припускає, що він і не збирається повертатися до України взагалі.

Жодних доказів, які б підтверджували, що відповідач цікавився чи цікавиться житловою площею, сплачує комунальні послуги та намагалася вселитися у спірну квартиру, суду не надано.

Поважних причин відсутності відповідача у спірній квартирі судом не встановлено.

Угода щодо певного порядку користування спірною квартирою та інших умов припинення права користування житлом між сторонами не укладалася.

З огляду на вказане суд вважає доведеним, що відповідач ОСОБА_3 , обравши собі інше місце проживання, добровільно залишив спірну квартиру, забравши з неї усі свої речі, і не проживає у ній понад рік без поважних причин.

Та обставина, що ОСОБА_3 , обравши собі інше місце проживання, залишився перебувати на реєстраційному обліку у спірній квартирі, значення для вирішення цього спору не має, оскільки наявність чи відсутність реєстрації сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням чи відмови в цьому.

За нормою статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до статті 319 ЦК України, яка встановлює визначальні принципи здійснення права власності, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Стаття 321 ЦК України, у якій закріплений конституційний принцип непорушності права власності, проголошує, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 Житлового кодексу УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.

Стаття 391 ЦК України надає власнику майна право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі власника будинку або квартири, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми є наявність у позивача права власності та існування перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право, та з яких підстав.

Сервітутне право членів сім`ї власника житла на користування житлом, а також підстави та умови, за яких член сім`ї власника втрачає право на користування житлом, врегульовані нормами статті 405 ЦК України та статті 156 Житлового кодексу УРСР, за змістом яких члени сім`ї власника (подружжя, їх діти, батьки) та інші особи, які постійно проживають разом з власником і ведуть з ним спільне господарство (стаття 64 Житлового кодексу УРСР), мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом (частина 2 статті 405 ЦК України).

За обставинами справи установлено, що відповідач ОСОБА_3 користувався спірною квартирою та був у ній зареєстрований за згодою його батька ОСОБА_1 , проте понад рік не проживає у квартирі без поважних причин, у зв`язку з чим позивач заперечує проти збереження за відповідачем права користування житлом.

Відповідно до положень статей 3, 15 ЦК України підставою для судового захисту цивільного права або інтересу є його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 цього Кодексу визначає орієнтовний перелік способів судового захисту, до яких, зокрема, відноситься такий спосіб захисту як припинення дії, яка порушує право.

За приписами статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням є підставою для зняття особи з реєстраційного обліку.

Відтак з огляду на встановлені обставини, вищенаведені положення матеріального закону та ураховуючи, що реєстрація відповідача у спірній квартирі перешкоджає позивачу в повній мірі користуватися та розпоряджатися своєю власністю, суд вбачає підстави для захисту порушеного права позивача у визначений законом спосіб - шляхом позбавлення відповідача права користування житловим приміщенням.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже з огляду на результат розгляду справи суд покладає на відповідача сплачений позивачем судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) права користування житловим приміщенням квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) судовий збір в сумі 908 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: