Рішення № 102871283, 31.01.2022, Шумський районний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/1307/21

2/609/19/2022

31 січня 2022 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді: Ковтуновича О.В.

за участю секретаря судового засідання Мацишиної Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ під час заочного розгляду цивільну справу за позовом: ОСОБА_1

до

відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Файна Готівка»,

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., приватного виконавця Мелих Анатолія Івановича

вимоги позивача: про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

учасники справи не з`явилися,-

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції сторін.

1. 03 листопада 2021 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Файна Готівка» (далі відповідач), третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., приватного виконавця Мелих Анатолія Івановича з вимогою про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

2. Позов обґрунтований тим, що 16.10.2021 р. приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Мелихом А.І. видана постанова ВП № 67086325 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання за виконавчим написом № 103414 від 15.07.2021 р. виданим Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Грисюк Оленою Василівною.

27.10.2021 р. звернувшись до приватного виконавця Мелих А.І. із заявою про отримання копій документів виконавчого провадження, представником повивача отримано копію виконавчого напису, вчиненого Приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. 15.07.2021 р. та зареєстровано в реєстрі №103414, відповідно до якого з ОСОБА_1 стягується заборгованість в розмірі 8693 грн. 80 коп., на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Файна Готівка», код ЄДРПОУ 42269456, якому Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, відступлено право вимоги на підставі договору № 16/21/КГ від 16 червня 2021 р., за Кредитним договором №00-290054 від 28 травня 2019 року, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Качай Гроші».

Позивач вважає, що виконавчий напис повинен бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню, оскільки його вчинено з порушенням вимог законодавства.

Так як Позивачем не виплачені в строк грошові кошти на користь Товариства зобмеженою відповідальністю «Файна Готівка», якому Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», відступлено право вимоги на підставі Договору № 16/21/КГ від 16 червня 2021 р., та оскільки Кредитний договір №00 290054 від 28 травня 2019 року нотаріально не посвідчувався, це вказує на факт невідповідності спірного виконавчого напису законодавству та правовим висновкам викладеним у постанові Великої Палати Верховного суду від 20.06.2018р. у справі №826/20084/14.

Підсумовуючи викладене, виконавчий напис, вчинений 15.07.2021 р. Приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. та зареєстровано в реєстрі № 103414, про стягнення з Позивача на користь Товариства зобмеженою відповідальністю «Файна Готівка», заборгованості 8693 грн. 80 коп., не підлягаєвиконанню.

Враховуючи наведене, позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 103414, вчинений 15.07.2021 р. приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення з позивача, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Файна Готівка», заборгованості в розмірі 8693 грн. 80 коп.; судові витрати покласти на відповідача.

3. 17 листопада 2021 року на адресу Шумського районного суду Тернопільської області від приватного виконавця Мелиха Анатолія Івановича надійшов лист, в якому останній зазначає, що виконавче провадження № 67086325 закінчено 08.11.2021 р. згідно п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із повною сплатою боржником ОСОБА_1 заборгованості.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

4. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 05 листопада 2021 року відкрито провадження у даній цивільній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26 листопада 2021 року.

5. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 26 листопада 2021 року клопотання представника позивача про залучення доказів -задоволено. Заяву представника позивача про зміну предмета позову (в порядку 49 ЦПК України) - залишено без руху. Надано позивачу та її представнику строк для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків. Відкладено підготовче засідання по даній цивільній справі на 16 грудня 2021 року.

6. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 16 грудня 2021 року відмовлено в прийнятті заяви представника позивача про зміну предмету позову. Задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Постановлено витребувати у приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., копії документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис за реєстраційним № 103414, вчинений 15 липня 2021 року.

Закрито підготовче провадження у даній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 04 січня 2022 року.

7. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 04 січня 2022 року відкладено судовий розгляд даної цивільної справи на 31 січня 2022 року. Постановлено повторно витребувати у приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., копії документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис за реєстраційним № 103414, вчинений 15 липня 2021 року.

8. В судове засідання позивач та її представник не з`явилися, однак в матеріалах справи наявні заяви про розгляд справи у їх відсутності із повним підтриманням позовних вимог.

9. Відповідач та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору не з`явилися хоча належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи.

10. Відповідно до вимог ст. 44 ЦПК України учасники судового розгляду повинні добросовісно користуватися своїми правами. Тому, суд вважає, що представник відповідача не з`явився в судове засідання без поважаних причин.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У зв`язку вищевикладеним, на підставі ст.ст. 223, 280, 281 ЦПК України, судом ухвалено здійснювати заочний розгляд справи, на підставі наявних у справі доказів.

Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

11. 15 липня 2021 року приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. був вчинений виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 103414 відповідно до якого з ОСОБА_1 стягується заборгованість в розмірі 8693 грн. 80 коп., на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Файна Готівка», код ЄДРПОУ 42269456, якому Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, відступлено правовимоги на підставі договору № 16/21/КГ від 16 червня 2021 р., за Кредитним договором №00-290054 від 28 травня 2019 року, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Качай Гроші».

12. Як вбачається із заяви про примусове виконання рішення № б/н від 15.09.2021 р., Товариство з обмеженою відповідальністю «Файна Готівка» звернулося до приватного виконавця Мелиха А.І. з вимогою відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису, виданого Приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною за № 103414 від 15.07.2021 р. про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 , коштів у розмірі 8693,80 гривень (вісім тисяч шістсот дев`яносто три гривні 80 копійок). У випадку встановлення доходу боржника, яким є: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_1 , - звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без перевірки його майнового стану за місцем реєстрації Боржника.

13. 16.10.2021 р. приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Мелихом А.І. видана постанова ВП № 67086325 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання за виконавчим написом № 103414 від 15.07.2021 р. виданим Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Грисюк Оленою Василівною.

ІV. Оцінка Суду.

14. Вимогами ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

15. Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

16. Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

17. Вимогами ст. 10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

18. Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

19. Згідно із ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

20. За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною другою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

21. У відповідності до вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

22. Відповідно до п.1 та п. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

23. Згідно вимог ч. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

24. В ч. 1 ст. 39 Закону «Про нотаріат» зазначено, що порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України.

Таким актом, зокрема, є Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5.

25. За приписами п. 19 ст. 34 ЗУ «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії, як виконавчі написи.

26. Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадку і в порядку, встановлених законом.

27. Статтею 87 Закону України «Про нотаріат», передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

28. Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

29. Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

30. Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року по справі № 826/20084/14, яку ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, залишено без змін, визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, зокрема:

«п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів:

«Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:

«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».

Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

31. Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №158/2157/17.

32. Оскаржений виконавчий напис, вчинений нотаріусом 15.07.2021 р. р., тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Відповідачем не надано до суду доказів, що укладений між позивачем та ТзОВ «Качай гроші» правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 3 від 12.03.2021 р. є ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 16/21/КГ від 16.06.2021 р. є ТОВ «Файна Готівка», кредитний договір 00-290054 від 28 травня 2019 року, був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Подібні правові висновки Верховний Суд викладав, зокрема, у постановах: від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19), від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17 (провадження № 61-14105св18), від 21 жовтня 2020 року у справі № 172/1652/18 (провадження № 61-16749св19), від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).

33. Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

34. Згідно із ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

35. Згідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

36. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

37. Отже, враховуючи вищевикладенета те, що відповідачем не було подано у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву та не додано відповідних доказів, які б підтверджували їх можливі заперечення позовних вимог ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

38. Згідно ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 908 грн. 00 коп., що підтверджується квитанцією 0.0.2324253079.1 від 01.11.2021р.

Оскільки, позовні вимоги позивача задоволено, зазначена сума підлягає стягненню з відповідача.

39. Крім того, позивач просить стягнути із відповідача витрати понесені нею на правову допомогу в розмірі 7000 грн., які підтвердженні Договором № 27/10/21 про надання правничої (правової) допомоги укладеного 27.10.2021 р.; додатковою угодою № 1 до договору про надання правничої (правової) допомоги № 27/10/21 від 27.10.2021 р. укладеної 02.11.2021 р., актом про прийняття-передачі надання послуг № 1 до додаткової угоди № 1 від 02.11.2021 р. до договору про надання правничої (правової) допомоги № 27/10/21 від 27.10.2021 р., прибутковим касовим ордером № 4 від 02.11.2021 р., квитанцією до прибуткового касового ордеру № 4 від 02.11.2021 р.

40. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

41. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

42. Згідно із ч.3 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

43. Пунктом 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом ст. 26, ч. ч. 1, 3 вказаного Закону, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі та до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

44. Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

45. У п.3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 року (справа № 1-23/2009), щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу), визначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки: 1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»); 2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України; 3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару; 4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; 5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 6) Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

46. Згідно зі ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Вказаний правовий висновок зроблено Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18.

47. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.04.2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц.

48. Згідно правової позиції, викладеної в постанові Великої палати Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

49. Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Неспівмірність витрат на правничу допомогу із передбаченими законом критеріями є підставою для подання стороною-опонентом клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка подає таке клопотання.

Проаналізувавши докази наданні адвокатом на підтвердження обставин понесення витрат на надання правничої допомоги станом на день ухвалення судового рішення, суд враховуючи принципи реальності, необхідності і розумності розміру витрат, вважає, що судові витрати в розмірі 7000 гривень відповідають критеріям розумності, співмірності та обґрунтованості та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

З цих підстав,

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 34, 39, 87, 88 ЗУ «Про нотаріат», ст.ст 15, 16, 18, 509, 1048, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76, 80, 81, 89, 133, 137, 141-142, 259, 263-265, 280-281 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

1. Винести заочне рішення.

2. Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Файна Готівка» (місце знаходження: 04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 18-Б, оф. 204, код ЄДРПОУ 42269456), третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. (місце знаходження: 08132, Києво-Святошинського району, м. Вишневе, вул. Європейська, 11/2), приватного виконавця Мелих Анатолія Івановича (місце знаходження: 46008, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Живова, 32-А) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задоволити повністю.

3. Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 103414, вчинений 15.07.2021 р. Приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Файна Готівка», заборгованості в розмірі 8693 грн. 80 коп.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Файна Готівка» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Файна Готівка» на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу в розмірі 7000 (сім тисяч) грн.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільно процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно процесуальним кодексом України.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Шумський районний суд Тернопільської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішення суду складено 31 січня 2022 року.

Суддя: О. В. Ковтунович