Вирок № 102870910, 31.01.2022, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/3025/20

Провадження №1-кп/132/3/22

Вирок

Іменем України

"31" січня 2022 р. м. Калинівка

Калинівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді-Ставнійчук С.В.,

за участю секретарів судового засідання - Лисюк О.П., Гордієнко А.М., Олійник Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Калинівка в приміщенні суду кримінальне провадження, що зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 03 червня 2020 року за №12020020160000237 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Борівка Чернівецького району Вінницької області, українки, громадянки України, зареєстрованої за аресою АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, непрацюючої, розлученої, маючої на утриманні одну малолітню дитину 2009 року народження, раніше судимої:

22.11.2019 Могилів-Подільським міськрайонним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 190, ст. 75 КК України до 1 (одного) року позбавлення волі із звільненням від відбування покарання із іспитовим строком 1 (один) рік;

28.11.2019 Шаргородським районним судом Вінницької області за частинами 1 і 2 ст. 190, ст.ст.70,72,75 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання із іспитовим строком 2 (два) роки;

11.12.2020 Могилів-Подільським міськрайонним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 70 КК України, залишеним без зміни ухвалою Вінницького апеляційного суду від 26.08.2021, до 2 (двох) років позбавлення волі з самостійним виконанням вироків Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 22.11.2019 та Шаргородського районного суду Вінницької області від 28.11.2019;

09.09.2021 Могилів-Подільським міськрайонним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 70 КК України, з врахуванням вироку Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 11.12.2020, до 2 років і 1 місяця позбавлення волі з самостійним виконанням вироків Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 22.11.2019 та Шаргородського районного суду Вінницької області від 28.11.2019;

12.10.2021 Могилів-Подільським міськрайонним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України, з врахуванням вироків Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 22.11.2019 та 09.09.2021 і вироку Шаргородського районного суду Вінницької області від 28.11.2019, до 2 років і 6 місяців позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,

за участю прокурорів- Шиманської В.В., Бондарук І.А.,

потерпілих - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисника адвоката - Ткачук В.І.,

обвинуваченої - ОСОБА_1 ,

встановив:

ОСОБА_1 , будучи раніше судимою за кримінальні правопорушення, передбачені частинами 1 і 2 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі зі звільненням від його відбування з випробовуванням, на шлях виправлення не стала і в період іспитового строку вчинила нові умисні корисливі злочини за наступних обставин.

Так, 11.05.2020 ОСОБА_1 , маючи злочинний намір на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме грошовими коштами для задоволення власних потреб, повторно, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, не маючи відношення до виготовлення висновків медико-соціальної експертизи Вінницької МСЕК та не перебуваючи на посаді пов`язаній із виготовленням даних висновків, зателефонувала на мобільний телефон раніше незнайомій їй ОСОБА_2 , відрекомендувалась останній видуманими анкетними даними та повідомила потерпілій завідомо недостовірні відомості про те, що вона має можливість посприяти у виготовленні висновків медико-соціальної експертизи Вінницької МСЕК про встановлення групи інвалідності потерпілій ОСОБА_2 за умови перерахування потерпілою на рахунок обвинуваченої грошових коштів у сумі 7000 грн, вказавши при цьому номер свого банківського рахунку.

Повіривши у достовірність вказаної ОСОБА_1 інформації, ОСОБА_2 , будучи введеною в оману ОСОБА_1 , з метою виготовлення на своє ім`я висновку медико-соціальної експертизи про встановлення групи інвалідності безстроково, 11.05.2020 за допомогою терміналу самообслуговування перерахувала на вказаний ОСОБА_1 та зареєстрований за нею рахунок в ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» частину грошових коштів в сумі 4999 грн та 12.05.2020 в такий самий спосіб перерахувала іншу частину грошових коштів в сумі 2994,99 грн, якими ОСОБА_1 заволоділа та розпорядилася на власний розсуд, чим заподіяла потерпілій ОСОБА_2 майнової шкоди на загальну суму 7993,99 грн.

Крім цього, 12.05.2020 ОСОБА_1 після того як шляхом обману заволоділа грошовими коштами ОСОБА_2 , продовжуючи свою злочинну діяльність, маючи злочинний намір на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме грошовими коштами для задоволення власних потреб, повторно, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, не маючи відношення до виготовлення висновків медико-соціальної експертизи Вінницької МСЕК та не перебуваючи на посаді пов`язаній із виготовленням даних документів, зателефонувала на мобільний телефон раніше незнайомому їй ОСОБА_4 , відрекомендувалась останньому видуманими анкетними даними та повідомила потерпілому завідомо недостовірні відомості про те, що вона має можливість посприяти у виготовленні документів для оформлення путівки в санаторно-лікувальний заклад потерпілому ОСОБА_4 за умови перерахування потерпілим на рахунок обвинуваченої грошових коштів у сумі 7000 грн, вказавши при цьому номер свого банківського рахунку.

Повіривши у достовірність вказаної ОСОБА_1 інформації, ОСОБА_4 , будучи введенним в оману ОСОБА_1 , з метою виготовлення на своє ім`я документів для оформлення путівки в санаторно-лікувальний заклад, 12.05.2020 за допомогою терміналу самообслуговування перерахував на вказаний ОСОБА_1 та зареєстрований за нею рахунок в ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» грошові кошти в сумі 7100 грн, якими ОСОБА_1 заволоділа та розпорядилася на власний розсуд, чим заподіяла потерпілому ОСОБА_4 майнової шкоди на загальну суму 7100 грн.

Крім цього, вона же, 17.05.2020, продовжуючи свою злочинну діяльність, маючи злочинний намір на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме грошовими коштами для задоволення власних потреб, повторно, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, не маючи відношення до виготовлення висновків медико-соціальної експертизи Вінницької МСЕК та не перебуваючи на посаді пов`язаній із виготовленням даних висновків, зателефонувала на мобільний телефон раніше незнайомій їй ОСОБА_3 , відрекомендувалась останній видуманими анкетними даними та повідомила потерпілій завідомо недостовірні відомості про те, що вона має можливість посприяти у виготовленні висновків медико-соціальної експертизи Вінницької МСЕК про встановлення групи інвалідності потерпілій ОСОБА_3 за умови перерахування потерпілою обвинуваченій грошових коштів у сумі 7000 грн, вказавши при цьому номер банківського рахунку, що зареєстрований за ОСОБА_6 .

Повіривши у достовірність вказаної ОСОБА_1 інформації, ОСОБА_3 , будучи введеною в оману ОСОБА_1 , з метою виготовлення на своє ім`я висновку медико-соціальної експертизи про встановлення групи інвалідності безстроково, попрохала свою дочку ОСОБА_7 перерахувати на вказаний ОСОБА_1 та зареєстрований за ОСОБА_6 рахунок в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» грошові кошти в сумі 7000 грн. ОСОБА_7 17.05.2020 за допомогаю інтернет-додатку «ПРИВАТ-24» перерахувала на вказаний рахунок частину грошових коштів в сумі 4020,10 грн та цього ж дня в такий самий спосіб перерахувала іншу частину грошових коштів в сумі 3015,08 грн, якими ОСОБА_1 заволоділа та розпорядилася на власний розсуд, чим заподіяла потерпілій ОСОБА_3 майнової шкоди на загальну суму 7035,18 грн.

Крім цього, вона же, 18.05.2020, продовжуючи свою злочинну діяльність, маючи злочинний намір на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме грошовими коштами для задоволення власних потреб, повторно, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, не маючи відношення до виготовлення висновків медико-соціальної експертизи Вінницької МСЕК та не перебуваючи на посаді пов`язаній із виготовленням даних висновків, зателефонувала на мобільний телефон раніше незнайомому їй ОСОБА_5 , відрекомендувалась останньому видуманими анкетними даними та повідомила потерпілому завідомо недостовірні відомості про те, що вона має можливість посприяти у виготовленні висновків медико-соціальної експертизи Вінницької МСЕК про встановлення групи інвалідності потерпілому ОСОБА_5 за умови перерахування потерпілим на рахунок обвинуваченої грошових коштів у сумі 7000 грн, вказавши при цьому номер свого банківського рахунку на що ОСОБА_5 відмовився відразу ж перераховувати всю суму коштів, домовившись з ОСОБА_1 про перерахунок частини грошових коштів в сумі 4000 грн, а іншу частину перерахувати після отримання документів.

Повіривши у достовірність вказаної ОСОБА_1 інформації, ОСОБА_5 , будучи введенним в оману ОСОБА_1 , з метою виготовлення на своє ім`я висновку медико-соціальної експертизи про встановлення групи інвалідності безстроково, попрохав свою дружину ОСОБА_8 перерахувати на вказаний ОСОБА_1 та зареєстрований за нею рахунок в ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» грошові кошти в сумі 4000 грн. ОСОБА_8 18.05.2020 за допомогою інтернет-додатку «ПРИВАТ-24» перерахувала на вказаний рахунок грошові кошти в сумі 4020,10 грн, якими ОСОБА_1 заволоділа та розпорядилася на власний розсуд, чим заподіяла потерпілому ОСОБА_5 майнової шкоди на загальну суму 4020,10 грн.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину в пред`явленому їй обвинуваченні за обставин, викладених в обвинувальному акті визнала повністю, щиро розкаялася і дала показання, які за своїм змістом повністю відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення щодо кожного з потерпілих та пояснила, що у травні 2020 року, зважаючи на важке матеріальне становище в зв`язку з хворобою дитини, не маючи наміру виготовляти висновки МСЕК, оскільки на той момент взагалі ніде не працювала, не пам`ятає за чиєю рекомендацією, вона зателефонувала потерпілій ОСОБА_2 та запропонувала допомогу в оформленні групи інвалідності за винагороду в сумі 7000 грн на що остання погодилася. В подальшому таким самим чином телефонувала іншим потерпілим. Санаторно-курортну путівку потерпілому ОСОБА_4 пропонувала тому, що він сам казав, що йому потрібна путівка. Виконання зобов`язання обіцяла здійснити протягом кількох тижнів. Для перерахунку коштів вказувала потерпілим реквізити своєї банківської картки, а також вказала реквізити банківської картки ОСОБА_9 , яка була її (обвинуваченої) адвокатом у інших щодо неї кримінальних справах. Що це за гроші, вона адвокату не говорила, а повідомила, що це кошти за надання правової допомоги. Із заподіяної потерпілим шкоди, відшкодувала лише 2500 грн потерпілій ОСОБА_2 . Просила її суворо не карати, врахувати , що на її утриманні перебуває малолітня дочка.

Потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що у травні 2020 року до неї зателефонувала односельчанка ОСОБА_10 й повідомила, що є така можливість у однієї жінки оформити групу інвалідності безстроково. Оскільки вона перекомісію для встановлення групи інвалідності проходила щорічно, чергова перекомісія мала бути у травні 2020 року, тому погодилася на пропозицію про встановлення групи інвалідності безстроково. Не пам`ятає як зв`язалася з обвинуваченою, але коли остання зателефонувала їй, то відрекомендувалася ОСОБА_11 і висловлювала пропозицію чим швидше перерахувати гроші. Перший перерахунок грошей в сумі 5000 грн готівкою через термінал здіснив її чоловік, іншу суму - 2000 грн наступного дня здійснила вона. Всього її витрати з врахуванням комісійних склали 7900 грн. Так трапилося, що перерахунок першого платежу затримався, тому обвинувачена кожного дня телефонувала їй, щоб з`ясувати причину затримки. Також під час телефонних розмов обвинувачена запитувала у неї чи немає у інших знайомих, які бажають оформити групу інваладності, однак вона не називала їй прізвищ потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 . Говорила , що документи необхідно буде переслати пізніше, оскільки всі її документи є у МСЕК. Очікувала документи близько двох тижнів і протягом цього часу обвинувачена щодня зранку телефонувала до неї та запевняла, що документи виготовляються. Зрозумівши, що її обмануто, звернулася з заявою в поліцію. Обвинувачена їй відшкодувала 2500 грн. При обранні міри покарання обвинуваченій просила застосувати максимальний розмір покарання, передбачений санкцією статті за вказаний злочин.

Потерпіла ОСОБА_3 суду пояснила, що у травні 2020 року її сусід ОСОБА_4 запропонував їй оформити групу інвалідності і оскільки вона часто хворіє, то погодилася на пропозицію. До неї зателефонувала обвинувачена, яка відрекомендувалася ОСОБА_11 , сказала, що необхідно зібрати певні документи, які вона мала забрати та швидко перерахувати гроші в сумі 7000 грн. Оскільки у неї грошей не було, то ці гроші на картку ОСОБА_13 , яку вказала обвинувачена, перерахувала її дочка ОСОБА_7 двома траншами одного й того ж дня, спершу 4000 грн, другого - решту суми. При цьому вона особисто з обвинуваченою не зустрічалися, спілкувалися по телефону, остання не повідомляла їй де працює, які потрібно документи для встановлення групи інвалідності не говорила. Коли вона зрозуміла, що її ввели в оману, зайшла на офіційну сторінку ОСОБА_9 і з`ясувала, що це адвокат з м. Могилів-Подільський. Грошей обвинувачена потерпілій не повернула. При обранні міри покарання просить суд визначити максимальний розмір покарання, передбачений санкцією статті за вказаний злочин.

Потерпілий ОСОБА_4 суду пояснив, що йому повідомила ОСОБА_14 , що є одна жінка, яка пропонувала їй ( ОСОБА_15 ) і її родичам оформити групу інвалідності і путівку. Його телефон обвинуваченій повідомила ОСОБА_14 . Обвинувачена зателефонувала йому і сказала, що терміново потрібні гроші в сумі 7000 грн, які потрібно перерахувати на рахунок, уже точно не пам`ятає чи це був рахунок обвинуваченої чи її адвоката. Того же дня він, на вказаний обвинуваченою рахунок, перерахував чотири з лишнім тисячі грн, а наступного дня перерахував ще три з лишнім тисячі грн на той самий рахунок. ОСОБА_1 ще телефонувала потерпілому, щоб зібрати документи для отримання путівки, які мала забрати, але так нічого й не зробила в зв`язку з чим всі потерпілі написали заяви в поліцію. Грошей йому так і не повернула. При обранні міри покарання просить застосувати максимальний розмір покарання, передбачений санкцією статті за вказаний злочин.

Потерпілий ОСОБА_16 суду пояснив, що вірогідно влітку минулого року, точної дати не пам`ятає, хрещений батько його дружини ОСОБА_4 , який є також потерпілим у даній справі, звернувся до нього ( ОСОБА_16 ) із запитанням «чи не бажає він отримати пенсійне посвідчення?», бо є людина, яка може зробити документи про встановлення групи інвалідності. Також сказав, що він ( ОСОБА_4 ) повідомив обвинуваченій номер його ( ОСОБА_16 ) мобільного телефону Згодом обвинувачена, з якою потерпілий не був знайомий, зателефонувала йому та повідомила, що за 8000 грн може посприяти у встановленні групи інвалідності і ці кошти необхідно перерахувати на її банківську картку, на що він не погодився, запропонував особисту зустріч під час якої особисто передасть грошові кошти. Зіславшись на зайнятість, обвинувачена від особистої зустрічі відмовилася. Наступного разу, зателефонуваши йому, обвинувачена погодилася на його пропозицію, що він перерахує на банківську картку лише половину коштів, а саме 4000 грн, а іншу суму після отримання потрібних йому документів. При цьому, обвинувачена будь-яких медичних документів на ім`я потерпілого не вимагала, а тільки говорила, що необхідно 2 чи 4 фотографії та копія паспорта. Однак, будь-яких документів обвинуваченій він не передавав. Повірити у достовірність повідомленої обвинуваченою інформації, сприяло те, що остання в телефонних розмовах говорила, що працює лікарем у Вінницькій обласній клінічній лікарні ім. М.І.Пирогова, має доступ до медичної документації і на даний час головний лікар перебуває чи то у відпустці, чи у відрядженні, а також погодилася на перерахунок на банківську картку не усієї суми грошових коштів, а лише її половини. Після цієї розмови дружина потерпілого ОСОБА_8 за допомогою додатку «ПРИВАТ-24» перерахувала на вказаний обвинуваченою банківський рахунок грошові кошти в сумі 4000 грн, які обвинуваченою йому не повернуто. В подальшому обвинувачена неодноразово телефонувала йому, переносила їхні зустрічі, документів не передала в зв`язку з чим він звернувся із заявою в поліцію. При обранні міри покарання просить суд застосувати максимальний розмір покарання, передбачений санкцією статті за вказаний злочин.

Показання обвинуваченої, потерпілих відповідають фактичним обставинам обвинувачення і учасниками процесу не оспорюються.

Крім показань обвинуваченої, потерпілих суд дослідив і належним чином оцінив із дотриманням вимог статей 23, 94 КПК письмові докази, серед яких:

-вимога про судимість на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 12.06.2020 року №4092/218020, згідно з якою ОСОБА_1 раніше неодноразово судима, відомості про які зазначено у вступній частині вироку;

- довідки КНП «Чернівецької ЦРЛ» Чернівецької районної ради №№79, 87 від 11.06.2020 про те, що ОСОБА_1 на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває;

- довідка-характеристика видана виконкомом Борівської сільської ради Чернівецького району від 09.06.2020 №1007, відповідно до якої скарг на ОСОБА_1 від жителів села до виконкому сільської ради не надходило;

- довідка видана виконкомом Борівської сільської ради від 09.06.2020 №1006 про склад сім`ї ОСОБА_1 до якого входять - донька ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мати ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- протокол затримання ОСОБА_1 на виконання вироку суду від 09.09.2021 о 14 год 00 хв відповідно до ст. ст. 104, 131, 132, 191, 205, 207-211, 213 КПК України на виконання вироку Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 09.09.2021 у справі №138/1534/20;

- вирок Могилів-Подільського міськрайонного суду у Вінницькій області від 22.11.2019 у справі №138/2538/19, яким ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 190, ст. 75 КК України до 1 (одного) року позбавлення волі із звільненням від відбування покарання із іспитовим строком 1 (один) рік;

- вирок Шаргородського районного суду Вінницької області від 28.11.2019 у справі №152/673/19, яким ОСОБА_1 засуджено за частинами частинами 1 і 2 ст. 190, ст.ст.70,72,75 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання із іспитовим строком 2 (два) роки;

- вирок Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 11.12.2020 у справі №138/572/20, залишений без змін ухвалою Вінницького апеляційного суду від 26.08.2021, яким ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 70 КК України до 2 років позбавлення волі з самостійним виконанням вироків Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 22.11.2019 та Шаргородського районного суду Вінницької області від 28.11.2019;

- вирок Могилів-Подільського міськрайонного суду від 09.09.2021 у справі №138/1534/20, яким ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 70 КК України, з врахуванням вироку Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 11.12.2020, до 2 років і 1 місяця позбавлення волі з самостійним виконанням вироків Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 22.11.2019 та Шаргородського районного суду Вінницької області від 28.11.2019;

- вирок Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 12.10.2021 у справі №138/525/21, яким ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України, з врахуванням вироків Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 22.11.2019 та 09.09.2021 і вироку Шаргородського районного суду Вінницької області від 28.11.2019, до 2 років і 6 місяців позбавлення волі.

Сумніви у достовірності та допустимості цих доказів у суду відсутні.

Учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються.

Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та визначив обсяг доказів, які будуть досліджуватися та порядок їх дослідження допитом обвинуваченої, допитом потерпілих, дослідженням відомостей, які характеризують особу обвинуваченої, процесуальних документів щодо речових доказів та понесених у справі процесуальних витрат. При цьому судом з`ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Дослідивши визначений судом обсяг доказів, за наслідками всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність досліджених доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення доказана і її дії правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, виходячи з наступного.

У своїй постанові від 18.11.2020 (справа №591/1578/17) Верховний Суд вказав, що відповідно до ст. 190 КК України шахрайство визначається як заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Усвідомлення винуватим ознак конкретного потерпілого, кому саме належить чуже для нього майно та на яких підставах, заволодіває він майном (правом на майно) ввівши в оману (обманувши) власника предмета злочину чи іншу особу, в фактичному володінні якої знаходиться предмет злочину, не є обов`язковим для встановлення ознак цього злочину. Необхідним і достатнім для кримінальної відповідальності є усвідомлення суб`єктом злочину того, що предмет злочину є для нього чужим. Аналогічні правові висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від 18.11.2020 (справа №591/1578/17), від 04.08.2021 (справа №712/10080/156-к).

Судом, як із показань самої обвинуваченої ОСОБА_1 , так і потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 встановлено, що обвинувачена усвідомлювала, що грошові кошти отримані нею від потерпілих є чужим майном, заволодіваючи яким шляхом обману, зокрема, взявши при цьому на себе зобов`язання виготовлення висновків медико-соціальної експертизи Вінницької МСЕК, обвинувачена одразу не мала наміру їх виконувати, оскільки не мала таких повноважень ні за посадою, ні за спеціальністю, а використала взяті на себе зобов`язання як спосіб реалізації умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном шляхом обману.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 суд визнає щире каяття та добровільне часткове відшкодування шкоди потерпілій ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 в ході судового розгляду не встановлено.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 , суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином; дані про особу обвинуваченої, яка раніше притягувалася до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, відсутність негативної характеристики за місцем проживання, має на утриманні малолітню дитину, висновку досудової доповіді відповідно якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, відбуває покарання в місцях позбавлення волі за вироком суду в іншому кримінальному провадженні, обставини, які пом`якшують та відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд дійшов висновку про те, що мірою виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень має бути кримінальне покарання в межах санкцій ч.2 ст.190 КК України у виді позбавлення волі.

Суд не вбачає підстав для задоволення доводів захисту про можливість звільнення ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, оскільки остання позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні неповнолітню дитину, з огляду на спосіб і кількість вчинених кримінальних правоворушень у даному кримінальному провадженні, що свідчить про відсутність у ОСОБА_1 критичної оцінки своїх дій, дані про її особу щодо якої судами вже двічі застосовувався інститут звільнення від відбування призначеного покарання протягом іспитового строку, який не дав позитивних наслідків та припинений згідно з положеннями ч.3 ст. 78 КК України та ст. 71 КК України вироком Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 12.10.2021 року, на даний час обвинувачена реально відбуває покарання за вироком суду в іншому кримінальному провадженні в зв`язку з чим суд не знаходить підстав для прийняття рішення про звільнення обвинуваченої від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України за даним вироком суду.

З цих підстав суд не враховує висновки досудової доповіді щодо можливості виправлення ОСОБА_1 в умовах, не пов`язаних з ізоляцією від суспільства.

Під час судового розгляду стороною обвинувачення до матеріалів обвинувального акту долучено вироки Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 09.09.2021 (справа №138/1534/20) та 12.10.2021 (справа №138/3998/20), з яких вбачається, що вироком від 09.09.2021 ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 70 КК України, з врахуванням вироку Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 11.12.2020, до 2 років і 1 місяця позбавлення волі з самостійним виконанням вироків Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 22.11.2019 та Шаргородського районного суду Вінницької області від 28.11.2019. До набрання вироком законної сили застосовано щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді взяття під варту. Строк відбування покарання постановлено обчислювати з моменту затримання.

На виконання вироку в частині обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 було затримано 09.09.2021 о 14 год 00 хв, що підтверджується протоколом затримання.

Вказаний вирок набрав законної сили 12.10.2021.

Відповідно до вироку Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 12.10.2021 у справі №138/525/21, ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 70 КК України з врахуванням вироку Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 09.09.2021 до 2 років і 3 місяців позбавлення волі. В строк покарання ОСОБА_1 зараховано частину відбутого покарання за вироком Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 09.09.2021 до дня ухвалення вироку у даному кримінальному провадженні. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання чатсково приєднано невідбуте покарання за вироком Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 22.11.2019 і вироком Шаргородського районного суду Вінницької області від 28.11.2019, та остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді 2 років і 6 місяців позбавлення волі. Строк відбування покарання ОСОБА_1 постановлено рахувати з моменту проголошення вироку.

Вищевказаний вирок набрав законної сили 12.11.2021 та звернений до виконання.

Запобіжний захід у цьому кримінальному провадженні до обвинуваченої ОСОБА_1 не застосовувався, остання на підставі ухвали Калинівського районного суду Вінницької області від 17.09.2021 року була тимчасово залишена у слідчому ізоляторі ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» на час розгляду кримінального провадження №12020020160000237 від 03 червня 2020 року .

Перебуваючи у слідчому ізоляторі ДУ «Вінницька установа виконання покарань № 1» з 09.09.2021 по даний час, ОСОБА_1 продовжує відбувати покарання за вироком Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 12.10.2021.

Враховуючи, що ОСОБА_1 судима 12.10.2021 року Могилів-Подільським міськрайонним судом Вінницької області та вчинила злочини у даному провадженні в період з 11 по 18 травня 2020 року, тобто до постановлення вищевказаного вироку, суд вважає за необхідне застосувати вимоги ч. 4 ст. 70 КК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 Кримінального кодексу України якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, суд призначивши покарання за кожен злочин окремо, визначає покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання покарань. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Таким чином, у строк покарання ОСОБА_1 призначеного за даним вироком, суд зараховує частково відбуте покарання за вироком Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 12.10.2021.

При цьому, застосовуючи щодо ОСОБА_1 положення ч. 4 ст. 70 КК України, суд керується правовим висновком зробленим Об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 01.06.2021 у справі № 766/39/17 про те, що при визначенні того, які з правил призначення остаточного покарання (за сукупністю злочинів чи за сукупністю вироків) підлягають застосуванню за наявності іншого обвинувального вироку (вироків) щодо цієї ж особи, слід керуватися саме часом постановлення попереднього вироку, а не часом набрання ним законної сили:

а) якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні, було вчинено до постановлення попереднього вироку, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ч. 4 ст. 70 КК (за сукупністю злочинів);

б) якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні було вчинено після постановлення попереднього вироку, але до повного відбуття покарання, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ст. 71 КК (за сукупністю вироків).

Цивільні позови у кримінальному провадженні не заявлялися, процесуальні витрати відсутні, запобіжний захід щодо ОСОБА_1 не обирався.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна накладеного ухвалами слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області від 16.06.2020 та 17.06.2020 (справа №132/1769/20) підлягають скасуванню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 368,370-374 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України і призначити покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарання призначеного за даним вироком за ч. 2 ст. 190 КК України та покарання, призначеного за вироком Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 12.10.2021 року, остаточно призначити ОСОБА_1 , покарання у виді 2 (двох) років і 8 (восьми) місяців позбавлення волі.

В строк відбування покарання ОСОБА_1 зарахувати покарання частково відбуте нею за попереднім вироком Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 12.10.2021 по день ухвалення даного вироку, тобто до 31.01.2022.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з дня ухвалення вироку, тобто з 31.01.2022.

Тимчасове залишення ОСОБА_1 у слідчому ізоляторі ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» на підставі ухвали Калинівського районного суду Вінницької області від 17.09.2021 припинити з дня набрання вироком законної сили.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області від 17 червня 2020 року на банківський рахунок АБ «Укргазбанк» ЄРДПОУ 23697280, який обслуговується банківською карткою № НОМЕР_1 , зареєстрованою на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительку с. Борівка Чернівецького району Вінницької області, а також зупинення усіх видаткових операцій по вказаному рахунку та всіх належних ОСОБА_1 рахунках АБ «Укргазбанк» ЄРДПОУ 23697280, скасувати.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області від 16 червня 2020 року на банківську картку «Укргазбанк» № НОМЕР_1 та сім-карту «Київстар» з номером НОМЕР_2 , добровільно видані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителькою с. Борівка, Чернівецького району Вінницької області.скасувати.

Речові докази у справі після набрання вироком законної сили:

банківську картку «Укргазбанк» № НОМЕР_1 та сім-карту «Київстар» з номером НОМЕР_2 , -залишити в матеріалах кримінального провадження;

оптичний диск «Videx CD-R 52х» та виписку про рух коштів по банківському рахунку ПАТ АБ «Укргазбанк», зареєстрованого за ОСОБА_1 ; оптичний диск «Verbatim CD-R 52х», копію паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жительки АДРЕСА_2 на 3 арк., копію картки платника податків № НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_6 на 1 арк., копію документа з назвою «Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг «ПриватБанку» на 1 арк. та копію виписки по рахунку, який обслуговується банківською карткою «ПриватБанк» № НОМЕР_4 на 7 арк, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Калинівський районний суд Вінницької області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя С.В. Ставнійчук