Рішення № 102870890, 31.01.2022, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/4525/21

2-др/583/3/22

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2022 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Сидоренка Р.В.,

при секретарі Шаміладзе В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Охтирка в порядку письмового провадження справу за заявою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Цуркана Віктора Івановича про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат між сторонами, -

ВСТАНОВИВ:

24.12.2021 р. Охтирським міськрайонним судом у спрощеному позовному провадженні було розглянуто цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, Приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Школа Сергій Михайлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 23.09.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем, зареєстрований в реєстрі за № 28320, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» заборгованості урозмірі 25249,00 гривень. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» (ЄДРПОУ: 41350844, вул. Сурикова, 3-а, м. Київ, 03035) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 1362 (одну тисячу триста шістдесят дві) гривні судових витрат пов`язаних із сплатою судового збору.

На даний час рішення суду не набрало законної сили.

28.12.2021 р. представник позивача - адвокат Цуркан В.І. подав до суду заяву про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат між сторонами, в якому просить прийняти додаткове рішення і стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» на користь ОСОБА_1 судові витрати на загальну суму 5561,00 грн. Із них 5500 грн. на правничу допомогу і 61,00 грн. - поштові витрати.

Відповідно до вимог ч. 1, 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України при ухваленні додаткового рішення, суд, у разі необхідності, може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, будучи повідомленими про час та місце розгляду справи.

Відповідач не забезпечив явку свого представника в судове засідання, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду заяви. Будь-яких заперечень із приводу поданої заяви на час прийняття рішення по суті д осуду не надходило.

Треті особи до суду не з`явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду від 24.12.2021 р. Позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 23.09.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем, зареєстрований в реєстрі за № 28320, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» заборгованості урозмірі 25249,00 гривень. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» (ЄДРПОУ: 41350844, вул. Сурикова, 3-а, м. Київ, 03035) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 1362 (одну тисячу триста шістдесят дві) гривні судових витрат пов`язаних із сплатою судового збору.

Встановлено, що позивачем були понесені витрати, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги, що підтверджується договором про надання правничої допомоги від 06.11.2021 р., розрахунковою квитанцією про оплату ОСОБА_1 витрат за правничу допомогу в сумі 5500 грн., актом приймання-передачі виконаних робіт від 24.12.2021 р. за договором про надання правничої допомоги.

На підтвердження понесення позивачем витрат на відправлення поштової кореспонденції представником позивача було надано фіскальні чеки відділення поштового зв`язку № 42703 за адресою м. Охтирка, вул. Незалежності, 21, датовані 24 грудня 2021 року, з яких вбачається направлення рекомендованих листів, наступним адресатам: Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро», приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиру Олександровичу, Приватному виконавцю виконавчого округу Сумської області Школа Сергію Михайловичу (а.с. 58, 59).

Частиною першою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України).

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.

У частині першій статті 59 Конституції України закріплено право кожного на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України таке право є гарантованою Конституцією України можливістю фізичної особи одержати юридичні (правові) послуги (абзац другий пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000). Це право є одним із конституційних, невід`ємних прав людини і має загальний характер; реалізація права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб`єктами права; вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати; конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість (абзаци третій, четвертий, п`ятий підпункту 3.1, абзац перший підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009).

Кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, визначених законом, держава забезпечує надання професійної правничої допомоги безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав та особи, яка надає правничу допомогу. Для надання професійної правничої допомоги діє адвокатура. Забезпечення права на захист від кримінального обвинувачення та представництво в суді здійснюються адвокатом, за винятком випадків, установлених законом. Витрати учасників судового процесу на професійну правничу допомогу відшкодовуються в порядку, визначеному законом (стаття 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року).

Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 141 ЦПК України.

Зокрема, частиною другою вказаної статті встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, а також постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19.

Зважаючи на те, що відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до суду не подано, правові підстави для самостійного зменшення розміру судових витрат у суду відсутні, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача заявлені позивачем до стягнення судові витрати у повному обсязі.

У частині вимоги про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат пов`язаних із направленням поштової кореспонденції суд виходить із наступного.

Частиною 3 ст. 13 Закону України «Про поштовий зв`язок» передбачено, у договорі про надання послуг поштового зв`язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов`язково зазначаються найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. У договорі, стороною якого є національний оператор зв`язку, укладеному у будь-якій формі, має міститися попередження про недопущення пересилання письмової кореспонденції, виконаної і розтиражованої друкарським способом, без вихідних даних (тираж, назва друкарні, номер замовлення та інше). За недотримання цієї вимоги несе відповідальність оператор поштового зв`язку.

У той же час, матеріали цивільної справи не містять доказів на підтвердження того, ким саме були понесені заявлені до стягнення витрати з оплати послуг поштового відправлення і чи понесені вони саме позивачем.

За відсутності належних доказів понесення ОСОБА_1 витрат з відправлення поштової кореспонденції, які пов`язані з розглядом цієї цивільної справи, у розмірі 61 грн. не вбачається підстав для стягнення з відповідача таких коштів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 137, 141, 270 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Цуркана Віктора Івановичапро ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у справі яким стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» (ЄДРПОУ: 41350844, вул. Сурикова, 3-а, м. Київ, 03035) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати в сумі 5500 (п`ять тисяч п`ятсот) гривень у рахунок відшкодування понесених позивачем витрат на правничу допомогу.

У іншій частині заяви відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Охтирського міськрайонного суду Р.В.Сидоренко