Ухвала суду № 102863699, 31.01.2022, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/20376/21

н/п 1-кс/953/781/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2022 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді – Лях М.Ю.,

за участю секретаря – Хомінської Т.В.,

прокурора – Саліхова А.А.,

захисника – Бессонова В.А.,

підозрюваного – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого Слідчого управління ГУНП в Харківській області капітана поліції Подбой Л.Л. по кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021220000001593 від 19.10.2021 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Харкова, українцю, громадянину України, не одруженому, офіційно не працевлаштованому, зі середньо-технічною освітою, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на даний час без реєстрації, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 15 п. 12, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

25.01.2022 о суду надійшло клопотання старшого слідчого Слідчого управління ГУНП в Харківській області капітана поліції Подбой Л.Л. по кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021220000001593 від 19.10.2021 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 15 п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення посилається на те, що у невстановлений в ході досудового розслідування час, ОСОБА_1 познайомився з ОСОБА_2 , 1983 р.н. У період часу з червня по жовтень 2021 року, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1 про свій намір вчинити вбивство ОСОБА_3 для того, щоб право власності за спадковим договором перейшло до його рідної сестри ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (далі – ОСОБА_4 ) тобто з метою отримання вигоди в інтересах третіх осіб. Крім того ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1 , що має намір вбити ОСОБА_3 одним зі способів: або шляхом введення ін`єкції метадону або здійснити отруєння речовиною (метиловий спирт), внаслідок чого має настати смерть потерпілого.

Встановлено, що 24.06.2021 між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 укладено спадковий договір, про те, що ОСОБА_4 зобов`язується виконувати розпорядження ОСОБА_3 , що встановлені цим договором, і в разі його смерті набуває право власності на майно, що є предметом цього договору, а саме на однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 .

Достовірно знаючи про умови вказаного договору, фактично обов`язки по догляду за ОСОБА_3 мав здійснювати безпосередньо ОСОБА_2 , який є рідним братом ОСОБА_4 . З метою уникнення кримінальної відповідальності, а також приховання своїх злочинних дій, ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_1 прийняти участь у вбивстві ОСОБА_3 , на що останній погодився, хибно усвідомлюючи, що отримає від вчинення своїх дій будь-яку вигоду. Відповідно до розподілених ролей ОСОБА_1 через мережу «Інтернет» знайшов продавця отруйної речовини (метиловий спирт) та замовив її на ім`я особи, з якою відповідно до постанови слідчого встановлено конфіденційне співробітництво – ОСОБА_5 .

У подальшому, 29.10.2021 ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1 про свої наміри, та способи здійснення вбивства, а саме те, що до пляшки з горілкою необхідно додати отруйну речовину (метиловий спирт), після вживання якої має настати смерть ОСОБА_3 , таким чином вступивши з ним у змову. На вказані умови ОСОБА_1 погодився.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 31.10.2021 приблизно о 12 годині ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на автомобілі Opel Astra, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_6 , прибули до відділення служби кур`єрської доставки «Нова пошта» (відділення № 89, яке розташоване за адресою: м. Харків, пров. Завгородний, 22), де ОСОБА_5 отримав посилку, у якій повинна була знаходитись отруйна речовина.

Після цього, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відвезли ОСОБА_5 додому та почали обмірковувати яким чином необхідно вчинити вбивство ОСОБА_3 . ОСОБА_2 повідомив, що необхідно придбати пляшку горілки до якої додати отруйну речовину, яку вони попередньо придбали, після чого під приводом надання продуктів харчування ОСОБА_3 передати її останньому. Достовірно розуміючи, що внаслідок вживання вказаної отруйної речовини настане смерть потерпілого, бажаючи настання саме таких суспільно-небезпечних наслідків, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 придбали у невстановленому в ході досудового розслідування місці пляшку горілки, до якої додали отруйну, на їх думку, речовину.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 31.10.2021 приблизно о 18:30 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прибули до місця мешкання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 , після чого ОСОБА_1 пішов до під`їзду для того, щоб передати ОСОБА_3 пакунок із продуктами харчування та пляшку горілки, яку потерпілий повинен був вжити, та після цього, на думку ОСОБА_1 , повинен померти, однак не довів свій злочинний умисел до кінця, оскільки був затриманий працівниками правоохоронних органів.

ОСОБА_1 , свій злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_3 , не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, а саме у зв`язку з тим, що протиправні дії ОСОБА_2 та інших осіб документувались в ході проведення відносно них негласних слідчих (розшукових) дій та були припинені працівниками правоохоронних органів.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України – незакінчений замах на умисне вбивство, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано 31.10.2021 о «18:54» в порядку ст. 208 КПК України та 01.11.2021 вручено письмове повідомлення про підозру.

Допитаний підозрюваний ОСОБА_1 , на підставі ст. 63 Конституції України відмовився від надання показів.

Сторона обвинувачення у судовому засіданні клопотання про продовження застосування підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримала. Прокурор зазначив, що зібрані на час розгляду клопотання докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України та підтверджують наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України. Обрання більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання належної процесуальної поведінки підозрюваного, у зв`язку з чим, сторона обвинувачення просить застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, в межах строку досудового розслідування.

Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на недоведеність стороною обвинувачення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Просили відмовити у задоволені клопотання та змінити підозрюваному запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт за адресою його реєстрації та постійного проживання

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали та докази, прийшов до наступного висновку.

В провадженні Слідчого управління ГУНП в області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021220000001593 від 19.10.2021 за ч. 3 ст. 15 п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 вказаного кримінального правопорушення, підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 , протоколом затримання ОСОБА_1 в ході особистого обшуку у якого вилучено спиртні напої, протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій в яких зафіксовані протиправні дії ОСОБА_1 , направлені на позбавлення життя ОСОБА_3 та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Також, відповідно до положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі "Мюррей проти Об`єднаного Королівства" від 28.10.1994, "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30.08.1990).

Крім того, органом досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 , може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь – яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, а також неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Матеріали кримінального провадження, на які посилаються прокурор та слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих правопорушень обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона захисту, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Слідчий суддя також вважає встановленим існування ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки злочин, який інкримінується ОСОБА_1 є особливо тяжким злочином проти життя та здоров`я особи, та у випадку визнання останнього винним, передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років, або довічне позбавлення волі, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім того, враховуючи позицію Європейського суду з прав людини у справі «Москаленко проти України» де закріплено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Також під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 обізнаний про методи діяльності правоохоронних органів та вживав усіх заходів, з метою приховання своєї протиправної діяльності, підшукав осіб, обмірковував різні варіанти вчинення вбивства.

Окрім цього, ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити будь – яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Наявність вказаного ризику обґрунтовується тим, що на цей час у вказаному кримінальному провадженні не встановлено місце придбання отруйних речовин, а також їх місце зберігання, а тому перебуваючи на свободі підозрюваний може їх знищити, сховати або спотворити, що призведе до втрати речових доказів у кримінальному провадженні. Крім того, під час документування злочинної діяльності ОСОБА_1 встановлено, що він може бути причетний до вчинення інших особливо тяжких злочинів проти життя та здоров`я, вказаний факт на теперішній час перевіряється органом досудового розслідування. У зв`язку з чим при обранні більш м`якого запобіжного заходу підозрюваний буде мати можливість вчиняти дії, направлені на знищення або приховування слідової картини протиправної діяльності.

ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні. Наявність зазначених ризиків обґрунтовується характером та обставинами вчинення злочину ОСОБА_1 наявністю потерпілого та свідків, яким відомі обставини вчинення злочину, та інше. У зв`язку з чим, при обранні ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, останній буде мати можливість впливати на них з метою спонукання давати неправдиві показання, чим перешкоджатиме встановленню всіх обставин кримінального правопорушення.

Також ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється. Оскільки кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі підозрюваного, у зв`язку з припиненням протиправної діяльності працівниками правоохоронного органу є усі підстави вважати, що перебуваючи на свободі ОСОБА_1 може продовжити свою злочинну діяльність та довести свій злочинний умисел до кінця.

Підставою обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний матиме можливість: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити новий злочин, або продовжити злочин у якому підозрюється, чим перешкоджатиме кримінальному провадженню.

Відтак у сторони обвинувачення є достатні дані вважати, що ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ст. 177 КПК України, об`єктивно наявні, що свідчить про неможливість їх запобігання більш м`яким запобіжним заходом ніж обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 на 60 діб, без визначення розміру застави.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків. Проте, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Крім того, ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України є реальними та триваючими, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо підозрюваного на більш м`який, так як альтернативні запобіжні заходи на даний час не забезпечать належний рівень процесуальної поведінки підозрюваного.

Обставини, зазначені у клопотанні, виправдовують застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Відсутні передумови для застосування підозрюваному менш суворого виду запобіжного заходу. Виключно через необхідність проведення обов`язкових слідчих дій та прийняття процесуальних рішень, а також з`ясування інших важливих для досудового розслідування питань, сторона обвинувачення обґрунтовано ініціювала розгляд поданого клопотання про доцільність продовження застосування відносно ОСОБА_1 тримання під вартою по зазначеному кримінальному провадженню.

Крім того, слідчий суддя відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою, оскільки останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 206, 211, 213, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого Слідчого управління ГУНП в Харківській області капітана поліції Подбой Л.Л. по кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021220000001593 від 19.10.2021 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 15 п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України– задовольнити.

Продовжити застосування до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України в межах строку досудового розслідування, строком на 60 діб, тобто до 31.03.2022 року включно, без визначення застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_1 , в той же строк, але з моменту вручення копії ухвали суду. Зобов`язати орган досудового розслідування негайно повідомити про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою його близьких родичів, членів сім`ї або інших осіб за вибором цієї особи в порядку, передбаченому ст.ст. 111,112 КПК України. Встановити строк дії ухвали з 31.01.2022 по 31.03.2022.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя -