Рішення № 102863457, 26.01.2022, Великобурлуцький районний суд Харківської області

Єдиний унікальний номер № 616/822/21 Провадження № 2/616/40/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„26" січня 2022 року Великобурлуцький районний суд

Харківської області

в складі головуючого - судді РИКОВА М.І.

за участю секретаря

судового засідання ШЕГДИ В.М.,

Справа № 616/822/21

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Бурлук в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Петренко Дмитро Олександрович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Петренко Дмитро Олександрович в якій, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 72 від 15 квітня 2020 року, який вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» заборгованості в сумі 11 871 грн 55 к.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. здійснено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 72, за яким стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп.» заборгованість у розмірі 11 221 грн 55 к. На даний час виконавчий напис перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Петренка Д.О. номер виконавчого провадження 67196645.

Позивач вказує на те, що правові підстави для вчинення вказаного виконавчого напису відсутні, оскільки у приватного нотаріуса не було передбачених законодавством документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку. Окрім того, позивач не повідомлена про договори відступлення права вимоги, здійснені АТ "Райффайзен Банк Аваль» за кредитним договором № 014/0484/82/0194306 від 03 серпня 2017 року. Також, у виконавчому написі не зазначено коли саме виник борг та коли була дата останнього чи чергового платежу.

Таким чином, позивач вважає, що виконавчий напис вчинений з порушенням закону, оскільки під час вчинення оскаржуваного виконавчого напису нотаріус порушив порядок вчинення виконавчого напису, не направивши позивачу вимогу, не врахувавши та не перевіривши факт безспірності заборгованості, не зазначивши у написі жодного документа, що підтверджує суму безспірної заборгованості. Також позивачка зазначила, що вчинення виконавчих написів на кредитних договорах не вбачається за можливе, через скасування судом постанови КМУ № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів». Просила позов задовольнити, визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

02 грудня 2021 року ухвалою Великобурлуцького районного суду Харківської області позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Великобурлуцького районного суду Харківської області від 09 грудня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Також, вказаною ухвалою постановлено витребувати в строк до 30 грудня 2021 року від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Золотих Олександра Олександровича, адреса місцезнаходження: 01025, вул. Велика Житомирська, 16, м. Київ, належним чином засвідчену копію виконавчого провадження № 67196645 з виконання виконавчого напису за № 72 від 14 вересня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ел.Ен.Груп» заборгованості в розмірі 11 871 грн 55к. (а.с.63-65).

Ухвалою Великобурлуцького районного суду Харківської області від 09 грудня 2021 року задоволено заяву позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову та постановлено зупинити стягнення Зупинити стягнення у виконавчому провадженні № 67196645 з примусового виконання приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Петренком Дмитром Олександровичем виконавчого напису № 72 від 14 вересня 2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Ел.Ен.Груп" заборгованості у розмірі 11 221 грн 55 к. до розгляду по суті справи № 616/822/21 (провадження № 2/616/330/21)(а.с.70-73).

Ухвалою Великобурлуцького районного суду Харківської області від 30 грудня 2021 року постановлено повторно витребувати в строк до 25 січня 2022 року від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Золотих Олександра Олександровича, адреса місцезнаходження: 01025, вул. Велика Житомирська, 16, м. Київ, належним чином засвідчену копію виконавчого провадження № 67196645 з виконання виконавчого напису за № 72 від 14 вересня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ел.Ен.Груп» заборгованості в розмірі 11 871 грн 55 к. (а.с.87-90).

Позивачка ОСОБА_1 належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи, судову повістку отримала 31 грудня 2021 року особисто, що убачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.96). Від представника позивача ОСОБА_3 на адресу суду надійшла заява в якій представник просить справу розглядати без участі позивачки та її представника, вказавши, що позовні вимоги підтримують повністю (а.с.100).

Представник відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Ел.Ен.Груп» повторно в судове засідання не з`явився, хоча належним чином товариство було повідомлене про час та місце розгляду справи, судову повістку в судове засідання, призначене на 30 грудня 2021 року отримано уповноваженою особою 15 грудня 2021 року, в судове засідання призначене на 26 січня 2021 року отримано уповноваженою особою 04 січня 2022 року, що підтверджується відмітками в рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення (а.с.81,98). Заяв чи клопотань від представника відповідача до суду не надходило.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. в судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи (а.с.83,99).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Петренко Д.О. також в судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, судову повістку отримано 04 січня 2022 року, що підтверджується відміткою в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.97). Заяв чи клопотань від приватного виконавця Петренка Д.О. до суду не надходило.

Згідно ч.3 ст.131 ЦПК України у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно зі ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

На підставі ухвали Великобурлуцького районного суду Харківської області від 26 січня 2022 року проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст.280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд, дослідивши надані сторонами документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 14 вересня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем вчинений виконавчий напис щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , яка є боржником за Кредитним договором № 014/0484/82/0194306 від 03 серпня 2017 року, укладеним з Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», право вимоги за яким перейшло до ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» на підставі Договору відступлення прав вимоги № 114/2-31-F від 09.04.2020 року, укладеного між акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп», на користь ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» заборгованість у розмірі 11 221 грн 55 к.

Заборгованість розрахована за період з 27 січня 2021 року по 15 серпня 2021 року та становить 11 221 грн 55 к., що складається з: - 8 312 грн 33 к. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; - 2 909 грн 22 к. - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. За вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі ст.31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача в розмірі 650 грн 00 к., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, яка підлягає стягнення з боржника на користь стягувача становить 11 871 55 к.

В обґрунтування вчинення вказаного виконавчого напису приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. послався на ст.ст.87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункт 2 Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підстави виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (а.с.10).

Відповідно до заяви про примусове виконання рішення за вих. № 02-05/4647 від 20 жовтня 2021 року ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» звернулось до приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Петренка Д.О., із зазначеною заявою, в якій просить відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого 14 вересня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. за реєстровим № 72 про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 , коштів у розмірі 11 871 грн 55 к.; звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яким є ОСОБА_1 , без застосування заходів примусового звернення стягнення на його майно та без перевірки майнового стану за місцем проживання (перебування) боржника; накласти арешт на кошти боржника, яким є ОСОБА_1 , які знаходяться на рахунках відкритих у банках та інших фінансових установах та звернути на них стягнення з метою погашення боргу у виконавчому провадженні (а.с.19).

20 жовтня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Петренком Д.О., на підставі виконавчого напису № 72, виданого 14 вересня 2021 року, було відкрито виконавче провадження ВП № 67196645, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» заборгованості за кредитним договором у розмірі 11 871 грн 55 к. (а.с.11).

З постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 29 жовтня 2021 року вбачається, що приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Петренком Д.О., на підставі виконавчого напису № 72, виданого 14 вересня 2021 року, постановлено звернути стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , що отримує дохід у Великобурлуцькій селищній раді та здійснювати відрахування із доходів боржника у відповідності до чинного законодавства на користь стягувача у розмірі 20 % до виплати загальної суми боргу 13 558 грн 70к. (сума боргу - 11 871 грн 55к., основна винагорода - 1 187 грн 15к., витрати виконавчого провадження - 500 грн 00к.). (а.с.20).

Звертаючись до суду з вищевказаним позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню позивач зазначає, що такий напис нотаріуса порушує її законне право на захист своїх законних прав та інтересів, оскільки вчинений з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 ст.77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Частиною 5 та 6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Вчинення виконавчого напису нотаріусом регулюється ст.ст.87,88 ЗУ «Про нотаріат», постановою КМУ від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, який набрав чинності 07 березня 2012 року.

Так, відповідно до ст.87 ЗУ «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється КМУ.

За змістом ст.88 ЗУ «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи: підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. № 296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Підпунктом 1.2 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій вчинення нотаріальних дій перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 3.1 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Пунктом 3.5 Порядку визначено, що при вчиненні виконавчого напису, нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Відповідно до п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Відповідно до ст.89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Крім цього, слід зазначити, що оскільки у нотаріальному процесі бере участь одна сторона правочину, то нотаріус оцінює документи як докази лише однієї заінтересованої сторони - стягувача, який звернувся до нотаріуса за захистом своїх цивільних прав, при цьому, останній повинен здійснити перевірку всіх документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії - виконавчого напису, які, зокрема, підтверджують наявність зобов`язання та їх безспірність.

Безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору, зокрема, щодо її розміру, строків, за яких вона нарахована тощо, а відтак, і документів, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріус вчиняє виконавчий напис. Документи, що встановлюють заборгованість, насамперед мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі № 754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто, чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису (постанова Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 299/1160/16-ц, провадження № 61-22900св18).

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Однією з ознак безспірності вимоги, є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен впевнитися в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо одна із цих дій не виконана, заборгованість не вважається безспірною.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.09.2019 у справі № 357/12818/17, від 27 серпня 2020 року у справі № 554/6777/17 (з посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 30 вересня 2019 року (справа № 357/12818/17), від 15 січня 2020 року (справа № 305/2082/14-ц).

Таким чином, нотаріусом при вчиненні виконавчого напису не було з`ясовано, чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису, чи не минуло більше трьох років з дня виникнення права вимоги.

Згідно з ст.12 та ст.81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, на підтвердження безспірності, товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» не надало доказів, направлення листа-повідомлення з вимогою сплатити борг і отримання/неотримання позивачем такого листа.

Крім того, не надано доказів направлення позивачці повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором іншим юридичним особам, перелік яких наведений у оспорюваному виконавчому напису, як і направлення вимоги про погашення заборгованості.

Також, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження факту подання ним, як стягувачем, нотаріусу документів на підтвердження безспірної заборгованості ОСОБА_1 . Окрім того, не надано суду документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис, а сам по собі факт існування виконавчого напису не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до позивача.

Таким чином, з наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі; чи повідомлявся позивач про наявність такої заборгованості (направлення вимоги про усунення порушень).

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

В той же час варто зауважити, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14-ц визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а саме в частині змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів:

«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».

Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Тобто, на день вчинення виконавчого напису, редакція переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів передбачала можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а наданий нотаріусу кредитний договір не посвідчений нотаріально, отже не міг бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскаржений виконавчий напис був вчинений приватним нотаріусом 14 вересня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі N 826/20084/14.

Суду не надано доказів, що договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису був посвідчений нотаріально, а тому суд вважає, що з врахуванням встановлених в судовому засіданні обставин наявні правові підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису та подання стягувачем неналежних документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Зазначена позиція підтверджується зокрема Постановою ВС КЦС від 15.04.2020 р. по справі № 158/2157/17.

Крім того, безумовним фактом, який свідчить про не безспірність заборгованості за кредитним договором, є та обставина, що розмір заборгованості був визначений самостійно відповідачем і існує тільки в складених відповідачем документах, які позивачем не визнані та з ним не узгоджені.

Отже, суд приходить до висновку, що у даному випадку нотаріус всупереч вимогам Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністра юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру заборгованості та вчинив виконавчий напис.

Таким чином, оскільки заборгованість за кредитним договором має спірний характер, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. не виконано вимог ухвали судді Великобурлуцького районного суду Харківської області від 09 грудня 2021 року та ухвали судді Великобурлуцького районного суду Харківської області від 30 грудня 2021 року про витребування доказів.

За змістом статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (рішення в справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005р.).

Таким чином особа має право пред`явити до суду таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити та визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з п.8 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Разом з тим, відповідно до ч.1, ч.7, ч.8 ст.158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

З урахуванням зазначених вище норм, підстав для скасування заходів забезпечення позову цим судовим рішенням, суд не вбачає.

Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору.

По даній справі позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 908 грн 00 к. та витрати за подання заяви про забезпечення позову в сумі 454 грн 00 к., які підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст.2,5,12,19,76,77,81,89,131,141,263,265,273, 280-282 ЦПК України, ст.88 Закону України «Про нотаріат», п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», районний суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Петренко Дмитро Олександрович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Золотих Олександра Олександровича, вчинений 14 вересня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 72, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» заборгованості в сумі 11 871 (одинадцять тисяч вісімсот сімдесят одна) грн 55 к., таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 362 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн 00 к.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Великобурлуцький районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 26 січня 2022 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка смт. Великий Бурлук Великобурлуцького району Харківської області, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Великобурлуцьким РВУМВС України в Харківській області 23 грудня 1997 року, реєстраційний номер картки платника податків - НОМЕР_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп», місцезнаходження: 01001, вул. Михайла Грушевського, буд.10, м. Київ, код ЄДРПОУ: 41240530.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, місцезнаходження: АДРЕСА_2.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Петренко Дмитро Олександрович, місцезнаходження: АДРЕСА_3.

Головуючий - Суддя Великобурлуцького районного суду

Харківської області М.І.РИКОВ