Рішення № 102858631, 28.01.2022, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/5825/21

Провадження № 2-а/159/13/22

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

45008, м. Ковель, вул. Незалежності, 15, тел.: (03352) 5-90-66,

e-mail:inbox@kv.vl.court.gov.ua, веб-адреса: http://court.gov.ua/sud0306/

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2022 рокум.Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Волкової Ю.Ф.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління патрульної поліції у місті Львові про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 04824395 від 27.09.2021.

1. Стислий виклад позиції сторін

1.1. Позовні вимоги мотивовані тим, що за змістом оскаржуваної постанови від 27.09.2021 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - Кодекс) у зв`язку із тим, що він 27.09.2021 о 00:56 год керував транспортним засобом «Volkswagen Touran», р.н. НОМЕР_1 (далі - ТЗ) по вулиці Городоцькій у місті Львів та проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив вимоги підпункту «е» пункту 8.7.3 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР).

Позивач вважає оскаржену постанову протиправною, оскільки на його переконання він під час руху не порушував підпункту «е» пункту 8.7.3, а виконуючи маневр повороту праворуч,дозволений стрілкою зеленого кольору на табличці, встановленій на рівні червоного сигналу світлофора, дотримався відповідних ПДР, зокрема абзацу 3 підпункту «е» пункту 8.7.3 цих Правил.

Керуючись наведеним, зважаючи на відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, позивач просить скасувати оскаржену постанову.

1.2. Відзиву на позов відповідач суду не надав.

2. Заяви клопотання учасників справи, результат їх вирішення

Представник позивача подав заяву про розгляд справи без участі позивача і представника позивача.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча належно повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не заявив.

З огляду на встановлені обставини, розгляд справи здійснено у порядку письмового провадження на підставі наявних у справі матеріалів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу (частина третя статті 194, частина четверта статті 229 КАС України).

3. Рух справи у суді; інші процесуальні дії у справі

За вказаним позовом ухвалою судді Ковельського міськрайонного суду від 11.10.2021 відкрито провадження у даній справі, розгляд якої постановлено проводити із особливостями, передбаченими статтею 286 КАС України. Судовий розгляд справи призначено на 20.10.2021, відкладено на 05.11.2021, 02.12.2021 (у зв`язку із необхідністю подачі доказів), 20.01.2022 (у зв`язку із заміною відповідача та встановлення строку для подачі відзиву).

Ухвалою суду від 02.12.2021 (за письмовою згодою позивача від 01.12.2021) замінено відповідача у даній справі на належного - Департамент патрульної поліції, якому встановлено п`ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позов. Вказану ухвалу, копію позовної заяви з додатками, повістку про виклик до суду відповідач отримав 04.01.2022

4. Встановлені судом обставини.

За змістом постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАО № 4824395 від 27.09.2021, ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 122 Кодексу та зазначено, що о 00:56 год, керуючи ТЗ «Volkswagen Touran», р.н. НОМЕР_1 , по вулиці Городоцькій у місті Львів, проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив вимоги підпункту «е» пункту 8.7.3 ПДР.

5. Застосовані норми права; мотиви їх застосування.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил.

У пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законом.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (рішення у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007) особа, яка володіє чи керує автомобілем підпадає під дію спеціальних правил, оскільки використання транспортного засобу є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті хто реалізував своє право володіти автомобілем, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Контроль за дотриманням Правил дорожнього руху в силу статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» покладено на органи поліції.

У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративне правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративного стягнення та забезпечує їх виконання.

Відповідно до статті 222 Кодексу розгляд справ про адміністративні правопорушення за частиною другою статті 122 Кодексу віднесені до повноважень органів Національної поліції.

Згідно із статтею 258 Кодексу та пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджені наказом МВС України №1395 від 07.11.2015, поліцейський виносить постанову у справі на місці вчинення правопорушення та без складання протоколу.

Відповідно до пункту 10 розділу ІІІ вказаної Інструкції поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення відповідно до статті 251 Кодексу є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Диспозиція частини другої статті 122 Кодексу передбачає відповідальність зокрема за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора.

Відповідно до підпункту «е» пункту 8.7.3. ПДР червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.

Стрілка зеленого кольору на табличці, встановленій на рівні червоного сигналу світлофора з вертикальним розташуванням сигналів, дозволяє рух у зазначеному напрямку при ввімкненому червоному сигналі світлофора з крайньої правої смуги руху (або крайньої лівої смуги руху на дорогах з одностороннім рухом) за умови надання переваги в русі іншим його учасникам, які рухаються з інших напрямків на сигнал світлофора, що дозволяє рух.

Позивач, оскаржуючи постанову про притягнення його до відповідальності, заперечує допущення ним порушень ПДР, за які визначена відповідальність частиною другою статті 122 Кодексу, адже на підтвердження події та складу адміністративного правопорушення до постанови не додано жодного доказу; стверджує, що повернув ліворуч по вулиці Городоцькій у м. Львів, оскільки на рівні червоного сигналу світлофора з вертикальним розташуванням сигналів встановлена стрілка зеленого кольору на табличці, яка дозволяє рух у зазначеному напрямку при ввімкненому червоному сигналі світлофора.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення врегульовано розділом IV Кодексу.

Відповідно до статті 280 Кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративнеправопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 222 Кодексу органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення які стосуються правил дорожнього руху, зокрема визначені частиною першою статті 122, частиною першою статті 126 Кодексу.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

За приписами частини першої статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно із пунктом 8 частини першої статті 23 цього ж Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Окрім того, частиною другою статті 283 Кодексу визначено загальні вимоги до постанови про накладення адміністративного стягнення, яка має містити інформацію щодо особи правопорушника та обставин скоєння нею правопорушення.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 Кодексу, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 Кодексу, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 Кодексу встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 Кодексу закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 Кодексу, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

В розумінні статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини першої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З наведеної норми слідує, що при прийнятті суб`єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності покликань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283, 284 КпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Жодного доказу про наявність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи в розумінні статті 251 Кодексу відповідач суду не надав. Про існування таких доказів в оскарженій постанові не значиться. Окрім того, про відсутність додаткових матеріалів до оскарженої постанови повідомив УПП у Львівській області листом без № і дати, отриманий представником позивача на адвокатський запит від 15.11.2021.

Також, на виконання покладеного на суб`єкта владних повноважень обов`язку доказування у даній категорії спорів, відповідачі не надали суду показань свідків, жодних письмових, речових, електронних доказів, висновків експертів.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною другою статті 122 Кодексу підлягає скасуванню.

Згідно із пунктом 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

5. Щодо судових витрат.

Частиною першою статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем при подачі адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 454 грн, який суд стягує з відповідача в користь позивача.

Керуючись пунктом 3 частини першої статті 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 19, 139, 205, 241-246, 286 КАС України, суд,

ухвалив:

позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 4824395 від 27.09.2021 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу у розмірі 510 грн, та провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліціїна користь ОСОБА_1 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його отримання.

Повне найменування сторін:

позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Відповідач - Департамент патрульної поліції, ідентифікаційний код юридичної особи 40108646, місто Київ, вулиця Федора Ернста, 3.

Повний текст рішення складено та підписано 28.01.2022.

Головуючий:Ю. Ф. Волкова