Ухвала суду № 102857570, 28.01.2022, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 523/19906/21

Провадження № 2/522/682/22

УХВАЛА

28 січня 2022 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Федчишена Т. Ю., вирішуючи питання про відкриття провадження за матеріалами позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за поставлений природний газ, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» звернулося до Суворовського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за поставлений природний газ.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2021 року позовну заяву направлено за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Приморського районного суду м. Одеси, оскільки зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 , що територіально належить Приморському району міста Одеси.

Дослідивши указану позовну заяву, суд дійшов наступного висновку.

За правилами виключної підсудності позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою (ч. 1 ст. 30 ЦПК України).

Виключна підсудність - особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, договірної, альтернативної або підсудності пов`язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.

Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Як слідує зі змісту позовної заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» просить стягнути з ОСОБА_1 суму боргу за надані послуги постачання природного газу, що надавалися позивачем за адресою: АДРЕСА_2 .

Предметом позову у цій справі є зобов`язання, які випливають з надання послуг з постачання природного газу. Такі послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна. З урахуванням наведеного, указана позовна заява має розглядатися за місцем знаходження цього майна за правилами виключної підсудності.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17.

Аналогічний висновок зроблено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021, справа № 911/2390/18.

Оскільки між сторонами виник спір з приводу надання послуг з постачання газу до об`єкта нерухомого майна, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що територіально належить Суворовському району міста Одеси, то застосуванню підлягають положення ч. 1 ст. 30 ЦПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Разом з тим, суд зазначає, що ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Інтерпретація суті конструкції "суд, встановлений законом" викладена Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України". Так, ЄСПЛ наголосив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Правова позиція ЄСПЛ у вказаній справі дозволяє виокремити дві умови відповідності критерію "суд, встановлений законом": організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).

З наведеного вище слідує, що розгляд справи судом з порушенням правил територіальної юрисдикції є порушенням права особи на справедливий суд (ч. 1 ст. 6 Конвенції) та підставою для скасування ухваленого у справі рішення (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).

На підставі викладеного, суд вважає, що дану позовну заяву слід передати на розгляд за підсудністю до Суворовського районного суду м. Одеси.

Керуючись ч. 1 ст. 30, 31, 260, 261, 353, 354, -

УХВАЛИЛА:

Матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за поставлений природний газ передати на розгляд за підсудністю до Суворовського районного суду м. Одеси (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 68).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її підписання.

Суддя Т. Ю. Федчишена