Рішення № 102854148, 31.01.2022, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.01.2022м. СумиСправа № 920/1256/21

Господарський суд Сумської області у складі судді Соп`яненко О.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи № 920/1256/21

за позовом: Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 7; код ЄДРПОУ 42502769),

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Білоус Анна Валеріївна ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про стягнення 2 070,00 грн.

Справа розглядається без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до вимог позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача 2070,00 грн суму основного боргу відповідно до договору №Т3-166/02/21-Н про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах від 09.02.2021; судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду від 29.11.2021 відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Матеріали справи свідчать, що позивач та відповідач належним чином повідомлені про відкриття провадження у даній справі.

Поштове повідомлення про вручення ухвали позивачу повернулося на адресу суду з відміткою про вручення.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена на реєстраційну адресу відповідача: 40000, м.Суми, вул. Інтернаціоналістів, буд.55А, кв.9, проте повернулася до суду з відміткою органу зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з пунктами 4, 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення, зокрема, є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, відповідно до частини другої ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами першою та другою ст. 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина перша ст. 4 цього Закону).

Відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 29.11.2021 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення учасників справи про розгляд вказаної справи Господарським судом Сумської області.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, проте відзиву на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

28.12.2021 від представника позивача до суду надійшла заява (вх.№4563/21), відповідно до вимог якої просить суд вирішити питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивача та стягнути з відповідача 2000,00 грн витратна професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши докази по справі, суд встановив:

09.02.2021 року між Громадською спілкою «Українська ліга авторських і суміжних прав», Приватною організацією «Українська ліга авторських і суміжних прав», Приватною організацією «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» та ФОП Білоус Анна Валеріївна було укладено Договір № ТЗ-166/02/21-Н про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах (надалі-договір).

Громадська спілка «Українська ліга авторських і суміжних прав» є акредитованою організацією колективного управління у сфері розширеного колективного управління «публічне виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів» (п. 1 ч. 5 ст. 12 Закону України «Про ефективне управління майновими правами в сфері авторського права та (або) суміжних прав»), що у порядку, передбаченому законодавством України та чинними міжнародними угодами України, здійснює збір та розподіл винагороди з користувачів за використання ними об`єктів суміжних прав шляхом укладання з користувачами договорів про надання дозволу на використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав та договори про виплату винагороди (відрахувань) за використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав.

За укладеним договором позивач очікує на виплату винагороди (роялті) за використання об`єктів суміжних прав від користувача (Відповідача).

Сторони уклали договір з метою здійснення єдиних виплат за отримання дозволів на публічне виконання як об`єктів авторського права так і об`єктів суміжних прав (п.1.1. договору).

Відповідно до п.3.3 договору, користувач здійснює оплату за один рік шляхом виплати в розстрочку (здійснює оплату що піврічними платежами). Під щопіврічними платежами мається на увазі оплата роялті за шість календарних місяців. При цьому, користувачем здійснюється оплата єдиним платежем як за авторські, так і за суміжні права, в розмірі, що зазначений в додатку № 3 до договору з урахуванням інших положень договору в строк для сплати роялті, що визначений у додатку № 3 до договору.

Акт нарахування роялті виписується кожний період оплати, що визначений у додатку № 3 до договору і підписується з використанням електронних цифрових підписів за допомогою системи електронного документообігу. Повернення підписаного акту не є обов`язковим.

Відповідно до п. 4.1. та п. 4.2 договору, договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав оформлений у вигляді Додатку № 1 до цього Договору та Договір про надання дозволу на використання об`єктів авторського права та виплату винагороди за використання об`єктів авторського права оформлений у вигляді Додатку № 2 до цього Договору є невід`ємними частинами Договору.

Пунктом 4.3. Договору передбачено, що надання дозволу, строк його дії, спосіб використання об`єктів авторського права та суміжних прав визначаються безпосередньо в Додатках № 1 та № 2 до цього Договору. Строк дії цього Договору визначається строком дії того дозволу, який буде діяти довше (враховуючи Додаток № 1 та Додаток № 2 до цього Договору). Адреса публічного закладу (адреси публічних закладів) (прим. - територія), в яких Користувач отримує дозволи використовувати об`єкти авторського права та суміжних прав, визначені в Додатку № 3 до цього Договору. Розмір винагороди (роялті) визначається сторонами як в Додатку № 3 та в Додатках № 1 та № 2 відповідно стосовно суміжних прав та стосовно авторських прав. Порядок виплати сукупної суми винагороди (роялті) користувачем на рахунок ПО УЛАСП встановлений договором та додатком № 3 до нього, при цьому порядок сплати винагороди роялті ПО УЛАПС (від імені і за рахунок користувача) на користь Авторської організації та Суміжної організації встановлений також відповідно додатками № 1 та № 2 до договору (п.4.3 договору).

Механізм розстрочки, передбачений цим Договором, діє наступним чином. Користувач активує механізм розстрочки шляхом здійснення першого Єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права (роялті) в повному обсязі не пізніше 15-ти днів з дати підписання цього Договору. Режим розстрочки за загальним правилом за цим Договором діє без обмеження строку. В той же час, якщо Користувач не сплачував Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права два календарних місяці поспіль, то механізм розстрочки припиняє дію достроково і розпочинають діяти умови річної оплати (умови річної оплати означають: оплату за рік у вигляді повної передоплати, причому її строк здійснення вважається таким, що настав; і це правило стосується кожного із дозволів: як стосовно авторських прав, так і стосовно суміжних прав). Підставою для оплати в цьому випадку є сам це Договір із додатками до нього (п. 3.3.1 Договору).

Згідно з п. 3.4 договору, отриманий ПО УЛАСП від Користувача Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховується ОП УЛАСП на рахунок Суміжної організації та на рахунок Авторської організації. Пропорції щодо перерахування на Суміжну організацію та на Авторську організацію дотримуються ПО УЛАСП завжди в рівних частках (50% на 50%). Тобто 50% від зазначеного платежу Користувача має отримати Суміжна організація, а інші 50% Авторська організація.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору № Т3-166/02/21-Н про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах від 09.02.2021, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість (винагорода (роялті) з оплати за використання об`єктів авторського права та суміжних прав в публічних закладах.

У разі виникнення заборгованості Користувача за цим Договором (основним договором із додатками до нього) позов на стягнення такої заборгованості може бути поданий окремо ПО УЛАСП, окремо Авторською організацією до Користувача щодо наявної у Користувача окремої заборгованості перед Авторською організацією та окремо Суміжною організацією до Користувача щодо наявної у Користувача окремої заборгованості перед Суміжною організацією, а також у разі досягнення домовленості між Авторською організацією та Суміжною організацією ними може бути поданий спільний позов про стягнення заборгованості з Користувача (п. 5.1. Договору).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є ліцензійним договором.

За ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону (ст.1109 Цивільного кодексу України).

Як зазначалось, надання дозволу, строк його дії, спосіб використання об`єктів авторського права та суміжних прав визначаються безпосередньо в Додатках № 1, 2, 3 до цього Договору (п. 4.3. Договору).

Додатками до основного Договору є: Додаток № 1 - Договір про надання дозволу на використання об`єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав, Додаток № 2 - Договір про надання дозволу на використання об`єктів авторського права та виплату винагороди за використання об`єктів авторського права, Додаток № 4 - форма звіту, Додаток № 5 - угода щодо питань обробки персональних даних в процесі взаємодії.

Додаток № 3, який визначає перелік закладів, в яких Користувач отримує дозволи використовувати об`єкти авторського права та суміжних прав, розмір винагороди, строк для сплати винагороди (роялті) в матеріалах справи відсутній.

Додатком № 1 до Договору передбачено, що 09.02.2021 між Користувачем, та Громадською спілкою «УКРАЇНСЬКА ЛІГА АВТОРСЬКИХ І СУМІЖНИХ ПРАВ» (далі - Суміжна організація), що здійснює розширене колективне управління майновими правами суб`єктів суміжних прав та інших правовласників в сфері суміжних прав та є акредитованою організацією колективного управління, укладено Договір про надання дозволу на використання об`єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав (далі - Договір суміжних прав).

Відповідно до п. 1.1. Договору суміжних прав, всі права і обов`язки за договором про надання дозволу на використання об`єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав (далі - Ліцензійна угода) стосуються строку - 1 рік. За цією Ліцензійною угодою встановлюється оплата за отримання дозволу щодо 1-го (року) шляхом виплати щомісячних платежів (розстрочених платежів) із врахуванням порядку, передбачено основним договором (договором про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права і суміжних прав в публічних закладах та додатках до нього).

Користувач здійснює (на території) використання в комерційній діяльності об`єктів суміжних прав шляхом їх публічного виконання, а суміжна організація надає стосовно території користувачу на умовах, визначених цим договором, дозвіл (невиключну ліцензію) на публічне виконання об`єктів суміжних крав. Користувач, в свою чергу, зобов`язується виплатити винагороду (роялті) Суміжній організації у чіткій відповідності із умовами основного договору (договору про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права і суміжних прав в публічних закладах та додатків до нього) (п. 3.1. Договору суміжних прав).

Умовами п. 3.2. Договору суміжних прав передбачено, що Користувач не має права передавати отримане за цим договором право на використання об`єктів суміжних прав третім особам.

Відповідно до п. 3.3. Договору суміжних прав, розмір винагорода (роялті) не залежить від кількості об`єктів суміжних прав, що використовуватимуться користувачем під час дії договору, та частоти їх використання.

Пунктом 5.1. Договору суміжних прав передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє один рік, а в частині невиконаних фінансових зобов`язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов`язань - до їх повного виконання.

Як передбачено п. 5.2. Договору суміжних прав, у випадку, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про припинення дії цієї ліцензійної угоди протягом місяця до настання зазначеної в п. 5.1. дати, дія цієї ліцензійної угоди вважається подовженою на той самий строк і на тих же умовах, і так кожного разу коли протягом місяця до завершення строку дії цієї ліцензійної угоди не буде належного повідомлення про припинення. Належним повідомленням про припинення зі сторони користувача є лист з доданим до цього актом припинення використання об`єктів суміжних прав, що має бути підписаний уповноваженими представниками сторін. Повідомлення про припинення дії цієї ліцензійної угоди має бути надіслане засобами поштового зв`язку (цінним листом), при цьому належним доказом направлення повідомлення є чек відділу поштового зв`язку із зазначенням вказаних у цій ліцензійній угоді поштових реквізитів сторони на адресу якої направлено листа, а також опис вкладення з відтиском (печаткою) поштового відділу, який посвідчує відправлення зазначеного вище повідомлення. Якщо жодна із сторін не повідомляє іншу сторону про припинення дії цього договору протягом місяця до завершення строку дії цієї ліцензійної угоди (через що ліцензійна угода продовжить свою дію на той самий строк), то виплата платежів проводиться з урахуванням офіційного річного рівня інфляції (тобто загальна сума платежу на кожен наступний рік збільшується шляхом множення на офіційний індекс інфляції попереднього року і т.д). Положення про збільшення розміру платежів (винагороди) через річний рівень інфляції є обов`язковим для виконання без підписання сторонами будь-яких додаткових угод, воно діє з першого дня коли договір було автоматично продовжено. Якщо за тих чи інших причин користувач сплачував винагороду (роялті) без врахування рівня інфляції, то він повинен доплатити відповідну суму тоді коди до цього звернеться суміжна організація.

Згідно з п. 5.5. Договору суміжних прав, ця Ліцензійна угода є невід`ємною частиною договору про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права і суміжних прав в публічних закладах (включаючи всі додатки до нього). Отже істотні умови цієї ліцензійної угоди можуть міститись як безпосередньо в її тексті, так і в тексті договору про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права і суміжних прав в публічних закладах чи будь-якому додатку до нього. Повні і належні виплати за цією ліцензійною угодою є сплатою справедливої винагороди, спільної для виконавців та виробників фонограм за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих з комерційною метою.

Додатком № 2 до Договору передбачено, що 09.02.2021 між Користувачем, від імені якого діє ПО УЛАСП, та Приватною організацією «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» (далі - Авторська організація) укладено Договір про надання дозволу на використання об`єктів авторського права та виплату винагороди за використання об`єктів авторського права (далі - Договір авторського права).

Відповідно до п. 1.1. Договору авторського права, всі права і обов`язки за договором про надання дозволу на використання об`єктів авторського права та виплату винагороди за використання об`єктів авторського права (далі - Ліцензійна угода) стосуються строку 1 рік. За цією Ліцензійною угодою встановлюється оплата за отримання дозволу щодо 1-го року шляхом виплати щомісячних платежів (розстрочених платежів) із врахуванням порядку, передбаченого основним договором (договором про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права і суміжних прав в публічних закладах та додатками до нього).

Згідно із п. 3.1. Договору авторського права, Користувач здійснює (на території) використання в комерційній діяльності об`єктів авторського права шляхом їх публічного виконання, а авторська організація надає, стосовно території користувачу на умовах, визначених цим договором, дозвіл (невиключну ліцензію) на публічне виконання об`єктів авторських прав. Користувач, в свою чергу, зобов`язується виплатити винагороду (роялті) авторській організації у чіткій відповідності із умовами основного договору (договору про забезпечення правомірного використаний об`єктів авторського права і суміжних прав в публічних за закладах та додатків до нього).

Умовами п. 3.2. Договору авторського права передбачено, що Користувач не має права передавати отримане за цим договором право на використання об`єктів авторського права третім особам.

Відповідно до п. 3.3. Договору авторського права, розмір винагорода (роялті) не залежить від кількості об`єктів авторського права, що використовуватимуться користувачем під час дії договору, та частоти їх використання.

Пунктом 5.1. Договору авторського права передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє один рік, а в частині невиконаних фінансових зобов`язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов`язань - до їх повного виконання.

Згідно із п. 5.2. Договору авторського права, у випадку, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про припинення дії цієї ліцензійної угоди протягом місяця до настання зазначеної в п. 5.1. дати дія цієї ліцензійної угоди вважається подовженою на той самий строк і на тих же умовах, і так кожного разу коли протягом місяця до завершення строку дії цієї ліцензійної угоди не буде належного повідомлення про припинення. Належним повідомленням про припинення зі сторони користувача є лист з доданим до нього актом припинення використання об`єктів авторського права, що має бути підписаний уповноваженими представниками сторін. Повідомлення про припинення дії цієї ліцензійної угоди має бути надіслане засобами поштового зв`язку (цінним листом), при цьому належним доказом направлення повідомлення є чек відділу поштового зв`язку із зазначенням вказаних у цій ліцензійній угоді поштових реквізитів сторони на адресу якої направлено листа, а також опис вкладення з відтиском (печаткою) поштового відділу, який посвідчує відправлення зазначеного вище повідомлення. Якщо жодна із сторін не повідомляє іншу сторону про припинення дії цього договору протягом місяця до завершення строку дії цієї ліцензійної угоди (через що ліцензійна угода продовжить свою дію на той самий строк), то виплата платежів проводиться з урахуванням офіційного річного рівня інфляції (тобто загальна сума платежу на кожен наступний рік збільшується шляхом множення на офіційний індекс інфляції попереднього року і т.д.). Положення про збільшення розміру платежів (винагороди) через річний рівень інфляції є обов`язковим для виконання без підписання сторонами будь-яких додаткових угод, воно діє з першого дня коли договір було автоматично продовжено. Якщо за тих чи інших причин користувач сплачував винагороду (роялті) без врахування рівня інфляції, то він повинен доплатити відповідну суму тоді, коли до цього звернеться авторська органація.

Як передбачено п. 5.5. Договору авторського права, ця Ліцензійна угода є невід`ємною частиною договору про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права і суміжних прав в публічних закладах (включаючи всі додатки до нього). Отже істотні умови цієї ліцензійної угоди можуть міститись як безпосередньо в її тексті, так і в тексті договору про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права і суміжних крав в публічних закладах чи будь-якому додатку до нього.

Як вбачається з позовної заяви, відповідач неналежним чином виконував зобов`язання, передбачені Договором про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах від 09.02.2021, у зв`язку з чим, із розрахунку позивача, у відповідача за період з серпень 2021 року по січень 2022 року утворилась заборгованість (винагорода (роялті) з оплати за використання об`єктів авторського права та суміжних прав в публічних закладах, що і стало підставою звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

Частиною першою ст. 175 Господарського кодексу України передбачено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до частини першої ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, що кореспондується із положеннями ст. 173 ГК України.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина друга ст. 509 ЦК України).

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина перша ст. 174 ГК України.

Як було зазначено, між учасниками справи було укладено Договір № ТЗ-166/02/21-Н про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах від 09.02.2021, за яким Користувач доручає Організації укласти від його імені та за його рахунок договори, за якими Користувач отримає одночасно як дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об`єктів авторського права (творів), так і дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об`єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).

Відповідно Додатку № 1 до Договору між Користувачем, від імені якого діє ПО УЛАСП, та Суміжною організацією було укладено Договір про надання дозволу на використання об`єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав.

Згідно з Додатком № 2 до Договору між Користувачем, від імені якого діє ПО УЛАСП, та Авторською організацією було укладено Договір про надання дозволу на використання об`єктів авторського права та виплату винагороди за використання об`єктів авторського права.

Згідно ст. 1107 ЦК України розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі таких договорів: 1) ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності; 2) ліцензійний договір; 3) договір про створення за замовленням і використання об`єкта права інтелектуальної власності; 4) договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності; 5) інший договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.

Умовами Договору суміжних прав та Договору авторського права передбачено, що вони є ліцензійними угодами.

Відповідно до частини першої ст. 1109 ЦК України, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

Згідно з частиною третьою ст. 1109 ЦК України, у ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об`єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об`єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об`єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

Частиною першою ст. 418 ЦК України визначено, право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим Законом (частина друга ст. 418 ЦК України).

Перелік об`єктів права інтелектуальної власності визначений приписами частини першої ст. 420 ЦК України. Зокрема, об`єктами права інтелектуальної власності є літературні та художні твори, які в свою чергу є об`єктами авторського права (частина перша ст. 433 ЦК України), до складу яких входять музичні твори (з текстом або без тексту) п. 1 частини першої ст. 433 ЦК України), а також виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення, які в свою чергу є об`єктами суміжних прав (частина перша ст. 449 ЦК України).

Відповідно до ст. 422 ЦК України право інтелектуальної власності виникає (набувається) з підстав, встановлених цим Кодексом, іншим законом чи договором.

До майнових прав інтелектуальної власності на твір відповідно до частини першої ст. 440 ЦК України відносяться: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

До майнових прав інтелектуальної власності на об`єкт суміжних прав відповідно до частини першої ст. 452 ЦК України відносяться: право на використання об`єкта суміжних прав; виключне право дозволяти використання об`єкта суміжних прав; право перешкоджати неправомірному використанню об`єкта суміжних прав, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов`язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва - авторське право, і права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення - суміжні права охороняються положеннями Закону України «Про авторське право і суміжні права» від 23.12.1993 № 3792-XII (далі - Закон № 3792-XII).

Як передбачено ст. 1 Закону № 3792-XII, виключним правом є майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об`єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

Згідно з частиною другою ст. 426 ЦК України, особа, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об`єкт на власний розсуд з додержанням при цьому прав інших осіб.

Частиною третьою ст. 426 ЦК України встановлено, що використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених ЦК України та іншим законом.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої ст. 32 Закону № 3792-XII, за авторським договором про передачу невиключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має авторське право) передає іншій особі право використовувати твір певним способом і у встановлених межах. При цьому за особою, яка передає невиключне право, зберігається право на використання твору і на передачу невиключного права на використання твору іншим особам. Право на передачу будь-яким особам невиключних прав на використання творів мають організації колективного управління, яким суб`єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.

Частиною другою ст. 33 Закону № 3792-XII передбачено, що договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов (строку дії договору, способу використання твору, території, на яку поширюється передаване право, розміру і порядку виплати авторської винагороди, а також інших умов, щодо яких за вимогою однієї із сторін повинно бути досягнено згоди). Авторська винагорода визначається у договорі у вигляді відсотків від доходу, отриманого від використання твору, або у вигляді фіксованої суми чи іншим чином. При цьому ставки авторської винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України.

Суб`єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: а) особисто; б) через свого повіреного; в) через організацію колективного управління (ст. 45 Закону № 3792-XII).

Організація колективного управління (організація колективного управління майновими правами) - це організація, що управляє на колективній основі майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав і не має на меті одержання прибутку (ст. 1 Закону № 3792-XII).

Правові та організаційні засади колективного управління майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав в Україні визначені Законом України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 15.05.2018 № 2415-VIII (далі - Закон № 2415-VIII).

Положення ст. 1 Закону № 2415-VIII передбачені поняття «колективне управління», «обов`язкове колективне управління», «розширене колективне управління».

Так, за змістом ст. 1 Закону № 2415-VIII, колективне управління - це діяльність зі збору, розподілу та виплати правовласникам доходу від прав, що здійснюється в інтересах більше ніж одного правовласника на умовах та з дотриманням принципів, передбачених цим Законом.

Обов`язкове колективне управління - це колективне управління майновими правами на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав незалежно від їх наявності в каталозі організації колективного управління, що здійснюється акредитованими Установою організаціями у визначених цим Законом сферах.

Розширене колективне управління - колективне управління майновими правами на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав незалежно від їх наявності в каталозі організації колективного управління (крім випадків, коли відповідні права вилучені правовласником з колективного управління в порядку, встановленому цим Законом), у визначених цим Законом сферах, що здійснюється акредитованими Установою організаціями у визначених цим Законом сферах.

Відповідно до частини першої ст. 5 Закону № 2415-VIII, організація колективного управління є неприбутковою організацією, утворюється в організаційно-правовій формі громадського об`єднання (громадська організація або громадська спілка) зі статусом юридичної особи, єдиним видом діяльності якої є виконання завдань і функцій, визначених статтею 12 цього Закону.

Принципами діяльності організацій колективного управління є ефективне управління - організації колективного управління забезпечують збирання, розподіл та виплату доходу від прав правовласникам у найбільш швидкий, ефективний і точний спосіб та лише з обґрунтованими витратами (частина друга ст. 5 Закону № 2415-VIII).

Згідно з частиною першою ст. 12 Закону № 2415-VIII, організації колективного управління від свого імені та в інтересах правовласників здійснюють такі функції: 1) укладають із користувачами договори про надання дозволу на використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав та договори про виплату винагороди (відрахувань) за використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав; 3) збирають, розподіляють та виплачують дохід від прав правовласникам; 4) звертаються до суду від імені правовласників за захистом їхніх майнових прав відповідно до статутних повноважень та доручення правовласників, вчиняють інші дії, передбачені законодавством та дорученням правовласників, необхідні для захисту майнових прав правовласників, в інтересах яких діє організація; 5) забезпечують ведення реєстру правовласників, реєстру об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, майновими правами щодо яких управляє організація; 6) здійснюють моніторинг правомірності використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав згідно зі сферами управління правами, щодо яких зареєстровано організацію, та щодо об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, майнові права на які передані їй в управління.

Зі змісту частини п`ятої ст. 12 Закону № 2415-VIII вбачається, що розширене колективне управління поширюється на всю територію України та здійснюється щодо майнових прав усіх правовласників за відповідною категорією у сферах, щодо яких акредитовано організацію, у тому числі тих, що не укладали договір про управління об`єктами авторського права і (або) суміжних прав з акредитованою організацією, незалежно від обраного такими правовласниками способу управління належними їм правами.

Відповідно до п. 2.1. Договору, контрагентами Користувача були обрані наступні організації: для публічного виконання фонограм та зафіксованих у них виконань - Суміжна організація (Громадська спілка «Українська ліга авторських та суміжних прав») та для публічного виконання творів - Авторська організаця (Приватна організація «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами»).

Отже, діяльність зі збору, розподілу та виплати правовласникам доходу від їх прав здійснюють Громадська спілка «УКРАЇНСЬКА ЛІГА АВТОРСЬКИХ І СУМІЖНИХ ПРАВ» (Суміжна організація) та Приватна організація «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» (Авторська організація).

Відповідно до матеріалів справи, неоплаченим періодом, за який позивач заявляє позовні вимоги згідно з Договором, є період з серпня 2021 року по січень 2022 року, заборгованість за який складає 2070,00 грн. Докази здійснення відповідачем оплати винагороди (роялті) за вказаний період в матеріалах справи відсутні.

Предметом судового розгляду у даній справи є вимога Приватної організації «УКРАЇНСЬКА ЛІГА АВТОРСЬКИХ І СУМІЖНИХ ПРАВ» про стягнення заборгованості у розмірі 2070,00 грн, що виникла у зв`язку із невиконанням відповідачем умов Договору № ТЗ-166/02/21-Н про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах від 09.02.2021.

Додаток № 3, який визначає перелік закладів, в яких Користувач отримує дозволи використовувати об`єкти авторського права та суміжних прав, розмір винагороди, строк для сплати винагороди (роялті) в матеріалах справи відсутній.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Умовами ст. 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Суди розглядають справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ГПК України випадках.

Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З метою повного, всебічного та об`єктивного вирішення спору, суду насамперед, належить: з`ясувати суть спірних правовідносин, статус позивача у спірних правовідносинах; визначити правову природу здійснених відповідачем нарахувань та підстави для їх здійснення, у залежності від чого розглянути спір в межах заявлених позивачем вимог.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог не надано Додаток № 3 до договору № ТЗ-166/02/21-Н від 09.02.2021, який визначає перелік закладів, в яких Користувач отримує дозволи використовувати об`єкти авторського права та суміжних прав, розмір винагороди, строк для сплати винагороди (роялті).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги є безпідставними, не підтвердженими належними доказами і такими та не підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається, зокрема, у разі відмови в позові - на позивача.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 2000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Зі змісту ч.3 ст. 123 ГПК України вбачається, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Зважаючи на відмову у задоволенні позову, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73, 74, 76-79, 123, 129, 185, 233, 236-238, 240, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" до відповідача: Фізичної особи - підприємця Білоус Анна Валеріївна про стягнення 2070,00 грн - відмовити.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.

Рішення підписано суддею 31.01.2022.

Суддя О.Ю. Соп`яненко