Постанова № 1028529, 19.09.2007, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

19.09.07 Справа № 5/28

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Мурської Х.В.

суддів Давид Л.Л.

Кордюк Г.Т.

при секретарі судового засідання Куцик-Трускавецькій О.Б.

розглянув матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо -комерційна фірма «Світязь», с. Зоря Рівненської області, без номера від 18.05.2007 року

на рішення Господарського суду Рівненської області від 28.04.2007 року

у справі № 5/28, суддя Грязнов В.В.,

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, с. Зоря Рівненської області

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо -комерційна фірма «Світязь», с. Зоря Рівненської області

за участю третьої особи: КП «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації», м. Рівне

про виділ в натурі частки майна, що є у спільній частковій власності,

за участю представників

від Позивача: ОСОБА_2 -адвокат, ОСОБА_1 - СПД;

від Відповідача: Ротар Б.М. -представник, Бакун А.Ю. -адвокат;

третя особа: не з'явились.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 28.04.2007 року у справі № 5/28 позов Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, с. Зоря Рівненської області -задоволено. Виділено у натурі Суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_1) 47/100 ідеальних часток з спільної часткової власності на будівлю по АДРЕСА_1, що є у спільній власності з ТОВ Виробничо-комерційна фірма «Світязь»(код 21093247), а саме: приміщення (І-11) повністю, приміщення (І-38 -І-41 та ІІ-42 -ІІ-46) повністю, частини приміщення (ІІ-47) площею 68,7м2, частини приміщення (І-66) площею 67,1м2, приміщення (ІІ-69 - ІІ-73) повністю, загальною площею 621,7м2. Встановлено, що 47/100 часток будівлі, розташованої у с. Зоря Рівненського району по АДРЕСА_1, а саме: приміщення (І-11) повністю, приміщення (І-38 -І-41 та ІІ-42 -ІІ-46) повністю, частини приміщення (ІІ-47) площею 68,7м2, частини приміщення (І-66) площею 67,1м2, приміщення (ІІ-69 - ІІ-73) повністю, загальною площею 621,7м2 після виділу з спільної часткової власності в натурі становлять окремий об'єкт нерухомого майна та вважається одним цілим. З рахунку ТОВ Виробничо-комерційна фірма «Світязь»(код 21093247), яке знаходиться у с. Зоря Рівненського району, АДРЕСА_1 на користь СПД ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_1), яка проживає у АДРЕСА_2 стягнуто 603 грн. 60 коп. в повернення витрат на проведення судової експертизи, 236 грн. 87 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ТОВ ВКФ «Світязь»звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та з доповненням до неї, в яких просить рішення Господарського суду Рівненської області від 28.04.2007 року у справі № 5/28 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову -відмовити з підстав, викладених в апеляційній скарзі та у доповненні до неї.

Позивач у відзиві та у доповненні до відзиву на апеляційну скаргу, просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення з підстав, викладених у них.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої доводи та заперечення, викладені, відповідно, в апеляційній скарзі, доповненні до неї, у відзиві та у доповненні до відзиву на апеляційну скаргу.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі - залишити без змін виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що підставою звернення СПД ОСОБА_1 з позовом до ТОВ ВКФ «Світязь»слугувала необґрунтована відмова останнього надати висновок щодо можливості виділення Позивачу у натурі 47/100 частки із нерухомого майна, що знаходиться за адресою : с. Зоря Рівненського району Рівненської області по АДРЕСА_1 та відмова від підписання Договору про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позов СПД ОСОБА_1 виходив з того, що в силу ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частини майна, що є у спільній частковій власності. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Оскільки, Позивач звертався до Відповідача з пропозицією щодо укладення такого договору, а останнім така пропозиція повністю проігнорована, то згідно вимог ст. 48 Закону України «Про власність», власник вправі вимагати усунення будь-яких порушень його права.

Судова колегія вважає висновки місцевого господарського суду правомірними та обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

В силу змісту статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання виникають як на підставі договору, так і на підставі закону.

Як встановлено місцевим господарським судом, 25.12.2001 року між ТОВ ВКФ «Світязь»(Продавець) та підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу 47/100 частин приміщення будинку побуту, згідно з п.1 якого Відповідач продав, а Позивач купив 47/100 частин приміщення будинку побуту, що знаходиться по вул. Конституції,33 в с. Зоря Рівненського району Рівненської області. Договір підписано уповноваженими представниками сторін та посвідчено нотаріально.

Як свідчать матеріали справи, приміщення будинку побуту, що знаходиться в АДРЕСА_1 в частині 47/100 зареєстроване за ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі Договору, що стверджено реєстраційним посвідченням № 9-23, виданим Рівненським обласним бюро технічної інвентаризації 04.02.2002 року, вказаній частині будівлі присвоєно адресу: АДРЕСА_1-а.(арк. справи 8, 9).

Решта 53/100 будівлі належить ТОВ ВКФ «Світязь». Тобто, вказана будівля Будинку побуту по АДРЕСА_1 -належить Позивачу та Відповідачу на праві спільної часткової власності.

Оскільки, частиною 1 п.9 Договору купівлі-продажу 47/100 частин приміщення будинку побуту сторони обумовили, що Покупець зобов'язаний будь-які суттєві реконструкції (зміна форми даху, фасаду, несучих стін тощо) своєї частини приміщення будинку побуту узгоджувати з Продавцем, то 8 грудня 2005 року Позивач звернувся до Відповідача з пропозицією щодо надання останнім згоди на виділ в натурі належних Позивачу 47/100 часток приміщення по АДРЕСА_1, а 14.02.2006 року надіслав проект Договору про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності (а.с. 12-13, 44-48). Проте дані пропозиції Відповідач залишив без відповіді. Хоча, як свідчать матеріали справи, у відповідь на запит Позивача №5 від 02.11.2005 року відділ містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Рівненської райдержадміністрації надав висновок про можливість виділення в натурі 47/100 частки з нерухомого майна, що знаходиться за адресою: с. Зоря Рівненського району, АДРЕСА_1. (а.с. 11).

Крім того, в апеляційній скарзі та у доповненні до неї Скаржник покликається на ту обставину, що Вищий господарський суд України у своїй постанові від 20.07.2004 року по справі № 11/286 встановив, що будинок побуту є спільною частковою власністю, оскільки сторони мають у власності визначені частки будинку, зокрема 53/100 та 47/100 будинку. Правовідносини сторін щодо володіння, користування та розпорядження спільною частковою власністю регулюються ст.ст. 113 та 119 ЦК УРСР.

Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.07.2004 року у справі № 11/286 встановлено, що будинок побуту є спільною частковою власністю ТОВ ВКФ «Світязь»та СПД ОСОБА_1

Так, статтею 358 ЦК України встановлено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Як зазначалось вище, на звернення Позивача про укладення Договору про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності, Відповідач не зреагував.

У відповідності до вимог ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.16 вказаного Кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 3 ст.358 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна у натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Статтею 364 ЦК України передбачено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Тобто, згідно вимог даної статті, виділ частки має своїм наслідком припинення права спільної власності для того співвласника, який виділяється. Необхідною ж умовою щодо можливості виділу є встановлення питання подільності чи неподільності речі. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20.02.2006 року було призначено будівельну експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз. Перед експертами ставилось питання про можливість виділу в натурі 47/100 частки з майна, що є у спільній частковій власності у тому числі частини приміщень ІІ-47, ІІ-66; визначення на місці можливості побудови та розташування перегородки, ізолювавши приміщення ІІ-47 площею 68,7м2 та ІІ-66 площею 67,1м2.(а.с. 56).

Згідно висновку експерта №1144 від 01.02.2007 року виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, придбаного Позивачем, у тому числі приміщення ІІ-47 площею 68,7м2 та ІІ-66 площею 67,1м2 -технічно можливий, побудувати перегородку можливо, яку необхідно влаштувати і на фундаменті.(а.с. 65-69).

Безпідставними є твердження Скаржника про те, що суд першої інстанції, виділивши 47/100 частини будинку в одне ціле, фактично скасував п. 9 Договору купівлі-продажу в частині зобов'язання Покупця погоджувати з Продавцем будь-які суттєві реконструкції (зміна форми даху, фасаду, несучих стін тощо) своєї частини приміщення будинку побуту, оскільки як зазначалось вище кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна у натурі

, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. Як вбачається з матеріалів справи, приміщення будинку, використовуються співвласниками незалежно один від одного. Витрати по утримані експлуатації, ремонту, а також безпосередня експлуатація та обслуговування здійснюється сторонами окремо та незалежно один від одного. Окрім того, згідно Рішення виконкому Зорянської сільської ради № 107 від 19.02.2004 року, належній Позивачу частині будинку присвоєно адресу : АДРЕСА_1.

Твердження Скаржника про те, що місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення вийшов за межі позовних вимог є необґрунтованими, оскільки суд встановивши, що належна Позивачу частина будівлі після виділу з спільної часткової власності у натурі становить окремий об'єкт та вважається одним цілим, лише зазначив правові наслідки виділення частки у спільній власності, так як виділ частки має своїм наслідком припинення права спільної власності для того співвласника, який виділяється.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду оцінивши докази в їх сукупності, дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Рівненської області у даній справі відповідає законодавству, матеріалам та дійсним обставинам справи, а тому не вбачає підстав для його скасування.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд , П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Рівненської області від 28.04.2007 року у справі № 5/28 залишити без змін, апеляційні скарги - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи повернути місцевому господарському суду.

Головуючий суддя Мурська Х.В.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Кордюк Г.Т.