Рішення № 102845902, 11.01.2022, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/3150/21

2/215/15/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2022 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

у складі : головуючого, судді - Коноваленка М.І.

секретар судового засідання - Таран О.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.,

ВСТАНОВИВ:

13.05.2021 р. позивач Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (далі АТ «ПУМБ») звернулися в суд з позовом до відповідача та просили стягнути з заборгованість за укладеним кредитним договором в розмірі 99 750,77 грн., яка виникла через неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором.

В обґрунтування вказує, що між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договор № 1001013355701 від 06.04.2018 року та видано кредит у сумі 61884 грн. В процесі користування кредитним рахунком відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує, своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості не повернула таким чином, у порушення п.4.3.1-4.3.4 Договору, а також відповідно до ст.ст. 526, 629 ЦК України - зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Проте ОСОБА_1 не виконує свої зобов`язання по кредитному договору, у зв`язку з чим, станом на 07.04.2021 р. заборгованість складає 99 750,77 грн. з яких: 35490,80 - заборгованість за кредитом; 8,27 грн. - заборгованість за процентами; 33 309,70 грн. - заборгованість за комісією; 30 942 грн. - штрафні санкції. Крім того Банк просить стягнути з відповідача сплачені при подачі позову судові витрати 2 270,00 грн. судового збору.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Разом з позовом подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує повністю, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні обставини укладеного договору визнала, не визнала заборгованість за процентами та пеню з підстав зазначених у відзиві, 04.01.2022 р. через канцелярію суду надала заяву про проведення судового засідання у її відсутності. Позовні вимоги не визнає з підстав, викладених нею у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27.05.2021 р. прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Інші процесуальні дії не вчинялись, заходи забезпечення доказів/позову, зупинення/відновлення провадження не застосовувались.

18.08.2021 року відповідачем ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнала, просить застосувати строк позовної давності в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Свої заперечення обґрунтовує тим, що опинившись в скрутному матеріальному становищі та не маючи можливості виплачувати кредитні зобов`язання за графіком, неодноразово зверталася із заявою з проханням укладення договору реструктуризації заборгованості, але всупереч ЗУ «Про споживче кредитування» отримала формальні відписки. Детального розрахунку про нарахування заборгованості та детального розрахунку помісячно, відповідачем надано не було, а сума остаточного боргу у розрахунках, які були їй надані у відділені банку складала 20 520,25 грн. Враховуючи, що 20.09.2019 р. був вчинений виконавчий напис, то саме від цієї дати, договір є припиненим, тому позивач втратив право нараховувати проценти, неустойку та комісію та позовна давність на стягнення відповідно до ст.258 ЦК України складає 1 рік. Крім того, позивач зазначає, що, як вказує банк, вона отримала кредит у розмірі 61884 грн., термін якого 24 місяці, що підписана нею заява разом з «Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб» та «Тарифи банку» складає між нею та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується її підписом, який вона отримала до укладання споживчого кредиту, проте вказане не відповідає дійсності та укладений договір не відповідає ст.1054 ЦК України, оскільки під час підписання заяви з договором її ознайомлено не було, її підпису він не містить, банк не надав інформацію необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття рішення щодо умов даного договору та Банком не надано доказів, що саме з наданою суду редакцією Умов та правил вона була ознайомлена на час підписання заяви. Вважає, що документи, долучені до позовної заяви не є достатніми доказами, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про отримання нею Пам`ятки Клієнта, ознайомлення саме з цими Умовами та Правилами надання банківських послуг та договором і правилами використання ЕПЗ, прийняття умов договору у відповідності до прийнятих тарифів, що у сукупності із заявою, свідчило б про укладання належної форми договору між сторонами. Банком не додано доказів на підтвердження проведення необхідного обліку щодо видачі їй грошових коштів.

Враховуючи норми ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки вони належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін і ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вислухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи факти та відповідні їм правовідносини, перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що 06.04.2018 р. між АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», та ОСОБА_1 відповідно до заяви (а.с.6) було укладено кредитний договір №1001013355701, відповідно до якого остання отримала кредит.

Згідно меморіального ордеру №TR.27995757.38836.8810 від 06.04.2018 р. відповідачу перераховано кредитні кошти за договором №1001013355701 від 06.04.2018 р. у сумі 61 884,00 грн. (а.с.13).

Численні звернення відповідача до банку із вимогою про реструктуризацію боргу дає підстави вважати, що відповідач визнає свої зобов`язання перед банком за укладеним Договором та повернення коштів.

Відповідачка не заперечує факт підписання Заяви та укладення договору, хоча стверджує, що не була ознайомлена з Умовами та правилами надання банківських послуг, умовами кредитування та Тарифами, які не доводились їй працівниками банку до відома.

До позовної заяви Банк наддав копію Договору в якому зазначені Умови та правил надання банківських послуг при цьому матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Договір з викладеними в ньому тарифами, умовами та правилами були надані відповідачу, та що саме з цими тарифами, умовами і правилами вона ознайомилася та погодилася, підписуючи заяву про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування.

При цьому жодних доказів на підтвердження того, що саме з цією редакцією цих документів була ознайомлена відповідач, позивачем суду не було надано.

У свою чергу підписана відповідачем заява про приєднання до Договору комплексного обслуговування на яку посилається позивач не є відповідно до змісту тим документом, що у сукупності з іншими складає кредитний договір між сторонами.

Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань, а також права Банку самостійно, без згоди відповідача здійснювати списання коштів кредитного ліміту та направляти їх на погашення нарахованих відсотків за кредитом.

У відповідності до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами, а ст. 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов`язання або односторонню зміну його умов.

Відповідно до ст. 530 ЦК України сторони повинні виконувати свої обов`язки належним чином і у встановлені строки відповідно до умов договору та вимог закону.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це не встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки, умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5.18 розділу ІІ Умов договору, за повне або часткове прострочення повернення кредиту та/або сплати процентів та/або комісії у терміни, що передбачені Графіком платежів та/або іншим чином визначені відповідно до Кредитного Договору, Позичальник зобов`язаний сплатити Банку штраф у розмірі 10% від простроченої суми за кожний випадок прострочення, а також за кожний місяць прострочення, передбаченої Графіком платежів. Сплата штрафу не звільняє Позичальника від виконання зобов`язання, за порушення яких він передбачений, i так само не звільняє його від обов`язку понад суму штрафу у повному обсязі відшкодувати Банку збитки, заподіяні невиконанням або неналежним виконанням своїх зобов`язань за Кредитним Договором, в тому числі будь-які витрати, що були понесені Банком у зв`язку із стягненням заборгованості з Позичальника за цим Кредитним Договором.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до висновку Верховного Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 161/16891/15-ц від 30 січня 2018 року доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Відповідно до п. п. 41, 42, 44, 48 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України операції, які здійснює банк, мають бути належним чином задокументовані. Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи. Первинні документи банку (паперові та електронні) залежно від виду операції: касові; меморіальні (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій).

Таким чином, виписка, Публічного акціонерного товариства «Публічний Український Міжнародний Банк», по суті є інформаційною довідкою та не може вважатись належним доказом на обґрунтування розміру та порядку нарахування неустойки.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги банку підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором №1001013355701 від 06.04.2018 р. у розмірі 35490 грн. - заборгованості за сумою кредиту. В решті позовних вимог слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 549, 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 89, 141, 263-265,274-279 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (АТ «ПУМБ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , на користь на користь Акціонерного товариства „ Публічний Український Міжнародний Банк ", місце знаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, код ЄДРПОУ 14282829 заборгованість за кредитним договором у розмірі - 35 490 грн. станом на 07.04.2021 р. та 2270,00 грн. судового збору.

В решті позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня його проголошення. Так як в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 11.01.2022 р.

СУДДЯ: