
Справа № 185/6966/21
Провадження № 2/185/401/22
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 січня 2022 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Бондаренко В.М.,
за участю секретаря: Фесенко С.А.,
відповідача: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Павлограді Дніпропетровської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В :
У серпні 2021 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просило суд стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 23.11.2018 року у розмірі 33 019,92 грн. та судові витрати по справі.
В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що у жовтні 2017 року Акціонерне товариство "Універсал Банк" запустив новий проект Monobank, у рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки Monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках Monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. 23.11.2018 року відповідач звернувся до Акціонерного товариства «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 23.11.2018 року, яка разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язався виконувати його умови. На підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у розмірі 20 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. АТ "Універсал Банк" свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. У свою чергу відповідач, всупереч чинному законодавству та умовам договору, належним чином покладені на нього обов`язки перед банком не виконав, порушив умови кредитного договору і має прострочену заборгованість станом на 15.03.2021 року у розмірі 33 019,92 грн., яка складається з наступного: 25 462,92 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 7 557,00 грн. - заборгованість за пенею та комісію. У зв`язку з тим, що на вимоги позивача відповідач заборгованість не погасив, від виконання своїх зобов`язань ухиляється, позивач вимушений звернутись до суду із даним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2021 року відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Не погодившись з позовом, у порядку ст. 178 ЦПК України, відповідачем було подано відзив на позовну заяву та письмові заперечення, до змісту яких відповідач зазначив, що позовні вимоги не обґрунтовані та не доведені. Дійсно 23.11.2018 року він відкривав банківський рахунок та отримував платіжну картку у позивача, на якій не було встановлено кредитного ліміту. Зазначену платіжну картку він відкривав для сина та саме його син користувався, розпоряджався грошовими коштами, які знаходилися на картці. Кредитні кошти він не отримував та не користувався ними. Крім того, просить суд при вирішенні справи застосувати строк позовної давності до вимог щодо стягнення заборгованості за пенею та комісією. Тому, у зв`язку з необґрунтованістю, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
У судове засідання представник позивача не з`явився, просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі та просив суд відмовити у їх задоволенні на доводах та підставах, зазначених у відзиві та запереченнях. Крім того, просив виключити з числа доказів розрахунок заборгованості за договором б/н від 23.11.2018 року, а також не приймати всі документи, надані позивачем після відкриття провадження у справі.
Свідок зі сторони відповідача ОСОБА_2 , який є сином відповідача ОСОБА_1 , у судовому засіданні підтвердив те, що дійсно 23.11.2018 року його батько ОСОБА_1 відкрив у позивача банківський рахунок, на підставі якого видавалася платіжна картка. Однак платіжною картою батько не користувався. Платіжною картою та грошовими коштами, які надходили на неї, користувався виключно він. При отриманні картки на ній не було кредитних коштів. Користуючись картою, він не знав, що витрачає кредитні кошти.
Суд, вислухавши відповідача, свідка, вивчивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Встановлено, що у жовтні 2017 року АТ "Універсал Банк" запустив новий проект «Monobank», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «Monobank». Після перевірки кредитної історії на платіжних картках монобанк за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.
Особливістю проекту «Monobank» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.
З матеріалів справи вбачається, що 23.11.2018 року ОСОБА_1 власноруч підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг АТ "Універсал Банк", згідно якої просив відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні на ім`я ОСОБА_1 та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов Договору та наведених нижче умов.
Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг.
Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов`язався виконувати його умови (п. 2-3).
Згідно з п. 3 анкети-заяви, відповідач беззастережно погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту та повідомляти його про це шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
Підписанням анкети-заяви ОСОБА_1 засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення її дій згідно з договором. Визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердив, що всі наступні правочини можуть вчинятися ним або банком з використанням електронного цифрового підпису (п. 6).
Згідно з п. 11 заяви усе листування щодо цього договору відповідач просив здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору.
Враховуючи, що саме відповідач ОСОБА_1 звернувся до банку та власноруч підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг АТ "Універсал Банк", згідно якої саме на відповідача було відкрито рахунок з наданням платіжної картки, тому саме відповідач несе відповідальність за вказаним договором.
На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 20 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок.
З наданого банком розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість за договором про надання банківських послуг "Monobank" від 23.11.2018 року станом на 15.03.2021 року у розмірі 33 019,92 грн., яка складається з наступного: 25 462,92 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 7 557,00 грн. - заборгованість за пенею та комісію.
До анкети-заяви банком було долучено витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Наявні у матеріалах справи Умови і правила надання банківських послуг ОСОБА_1 не підписані, а тому, згідно роз`яснень, що викладені у постанові Верховного Суду від 03.07.2019 по справі № 342/180/17, з огляду на їх мінливий характер, такі Умови та Правила не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін.
Підписана відповідачем Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг, містить лише його анкетні дані та контактну інформацію, та не містить жодних даних про умови кредитування та обрання нею певної банківської послуги.
Позивач зазначав, що факт ознайомлення відповідача з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту підтверджується тим, що на підставі Анкети-заяви відповідач висловив свою згоду з вищевказаними документами в електронному вигляді у мобільному застосунку «monobank» шляхом застосування електронного цифрового підпису.
Разом з тим, п. 5.3 розділу 5 Умов обслуговування рахунків фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» визначено, що підписані клієнтом та/або банком документи, що пов`язані з укладеними правочинам, зберігаються банком в електронному вигляді та надсилаються в Мобільному додатку клієнта, а також їх копії можуть бути надані банком на паперовому носії на запит клієнта, під час одержання однією із сторін електронного документа формується підтвердження із зазначенням дати та часу такого одержання.
В матеріалах справи відсутнє підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем у електронному вигляді Умов обслуговування рахунків фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», Паспорту споживчого кредиту «картка Monobank», та Тарифів. Відтак, у суду відсутні підстави вважати, що відповідач був ознайомлений саме з наданими позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог Умовами, Тарифами та Паспортом споживчого кредиту.
Посилання позивача на положення Закону України «Про електронну комерцію» суд до уваги, у даному випадку, не приймає, оскільки надані позивачем Умови і правила надання банківських послуг, Тарифи, Таблиця обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту, не підписані відповідачем відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Доказів, протилежного, у відповідності до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, банком надано не було.
При цьому, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вказані Правила та умови кредитування не є складовою кредитного договору від 23.11.2018 року, укладеного шляхом підписання Анкети-заяви, а отже вимоги банку про стягнення пені та комісії є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Предметом позову АТ «Універсал Банк» є також стягнення заборгованості за тілом кредиту, що відповідає суті кредитних правовідносин, оскільки, якщо фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку кредитору не повернуті, а також виходячи з вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав. Тобто, АТ «Універсал Банк» вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Доводи відповідача про те, що наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором не є належним доказом наявності за ним заборгованості, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки, заперечуючи проти наданого позивачем розрахунку, відповідач власного не надав, клопотань щодо витребування у позивача додаткових доказів на підтвердження заборгованості за кредитним договором або клопотань про проведення по справі судово - економічної експертизи, відповідачем не заявлялося.
Щодо тверджень відповідача про те, що позивачем не надано копій первинних документів, які б підтверджували факт отримання кредитних коштів та користування ними, суд зазначає наступне.
Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі кредитної катки Відповідача - баланс станом на дату укладання кредитного договору (надана сума кредиту), всі операції за кредитною карткою (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної з коштами операції).
Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом МЮУ від 12.04.12 р. № 578/5), згідно якого до первинних документів, які фіксують факт виконання господарської операції та служать підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку і в податкових документах, віднесені: касові, банківські документи; повідомлення банків; виписки банків; корінці квитанцій і касових чекових книжок.
У постанові НБУ № 705, зокрема, вказано: «Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань», «Виписка про рух коштів за рахунком може надаватися власникові рахунку в банку, надсилатися поштою, електронною поштою, у вигляді текстового повідомлення на мобільний телефон, через банкомат тощо».
Матеріали справи містять виписку про рух коштів за рахунком по кредитному договору від 23.11.2018 року, яка містить баланс кредитної картки відповідача - баланс станом на дату укладання кредитного договору, дату надання та суму кредиту, всі операції за кредитною карткою (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної з коштами операції).
Доводи відповідача щодо надання позивачем кредиту без його згоди, суд відхиляє, оскільки відповідно по п. 3 анкети-заяви підписаної відповідачем, останній погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту та повідомляти його про це шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
Встановлено, що за договором про надання банківських послуг "Monobank" від 23.11.2018 року, укладеним з ОСОБА_1 , здійснювалися фінансові операції з використанням кредитних коштів, наданих позивачем, та частково сплачувалася заборгованість за договором, що підтверджує факт укладення кредитного договору.
Відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості за тілом кредиту перед АТ "Універсал Банк", не довів відсутність заборгованості.
Таким чином, враховуючи викладене, позовні вимоги АТ "Універсал Банк" про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг "Monobank" від 23.11.2018 року станом на 15.03.2021 року в розмірі 25 462,92 грн. за тілом кредиту є обґрунтованими.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Таким чином, з урахуванням того, що у відповідача перед позивачем існує заборгованість за тілом кредиту, яка ним добровільно не сплачується, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 23.11.2018 року у розмірі 25 462,92 грн.
Судові витрати підлягаю розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 274, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 23.11.2018року у розмірі 25 462 (двадцять п`ять тисяч чотириста шістдесят дві) грн. 92 коп., яка складається з наступного:
-25 462 (двадцять п`ять тисяч чотириста шістдесят дві) грн. 92 коп. - заборгованість за тілом кредиту.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352) понесені судові витрати по справі, а саме: суму сплаченого судового збору у розмірі 1 750 (одна тисяча сімсот п`ятдесят) грн. 48 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня вручення йому повного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Акціонерне товариство «Універсал Банк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21133352.
Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 28 січня 2022 року.
Суддя В.М. Бондаренко
Судове рішення № 102845796, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 25.01.2022. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 185/6966/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: