Ухвала суду № 102844258, 28.01.2022, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №761/42966/21

2-а/760/1075/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2022 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Букіна О.М., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції рядового поліції Харитонова Олексія Борисовича щодо оскарження протоколу про адміністративне правопорушення серії ААб №2999944 від 18.11.2021 р. та вилучення посвідчення водія, -

В С Т А Н О В И В:

25.11.2021 року адвокат Сірий М.І., в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва 02.12.2021 року справу передано для розгляду до Солом`янського районного суду м. Києва.

21.01.2022 року матеріали справи були передані до Солом`янського районного суду м. Києва та 25.01.2022 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу було передано до провадження судді Букіної О.М.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України.

За вимогами статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

згідно п. 1 ч. 1ст.20КАС Українимісцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

При цьому, лише ст. 286 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності. Саме вказана стаття визначає можливість звернення до суду з позовом щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності та визначено, що за наслідками розгляду справи в даній категорії справ може бути винесено рішення про залишення рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення, чи скасування рішення суб`єкта владних повноважень.

Звертаючись до суду із скаргою, адвокат посилається на ст. 267 КУпАП .

Відповідно до ст. 267 КУпАП , адміністративне затримання, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду. Оскарження заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення не зупиняє їх виконання.

Однак, КУпАП не визначено порядку розгляду зазначених скарг.

Проте, відповідно до ч. 1 ст. 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно із ч. 2 ст. 160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Таким чином представнику позивача потрібно подати до суду саме позовну заяву відповідно до вимог ст. 160 КАС України у якій зазначити наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

При цьому, представником позивача реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України позивача у справі, його адресу електронної пошти.

Як вбачається із поданий матеріалів, представник суб`єктом оскарження визначає саме посадову особу - інспектора Харитонова О.Б.

При цьому, аналізуючи постанову Верховного Суду від 17.09.2020 року по справі № 742/2298/17, слід дійти висновку, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені відповідного органу.

Зокрема, використання формулювань «від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного контролю», розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222-244-20 КУпАП, вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах і від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Таким чином, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені, в тому числі, статтею 122.

Слід звернути увагу, що визначення відповідача, предмета і підстав спору є правом позивача.

Як вбачається із поданих матеріалів, представник просить суд встановити відсудність підстав для вилучення посвідчення водія ОСОБА_1 та зобов`язати УПП у м. Києві ДПП повернути документ власникові; встановити наявність грубих порушень чинного законодавства, допущених при складанні протоколу про адміністративне правопорушення ААб №2999944 від 18.11.2021 р. та схеми місця ДТП до нього; визнати відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за п.2.3 (б) ПДР, ст. 124 КУпАП з огляду на дійсні обставини ДТП від 18.11.2021 р.

Виходячи з аналізу вище вказаних норм, суддя приходить до висновку, що адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що у зв`язку з прийняттям рішення чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення).

Таким чином, підставами для визнання протиправними дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства.

Разом з тим, оцінка встановлення відсутності підстав для вилучення посвідчення водія, наявності порушень при порушень чинного законодавства, допущених при складанні протоколу про адміністративне правопорушення ААб №2999944 від 18.11.2021 р. та схеми місця ДТП до нього, встановлення відсутність чи наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за п.2.3 (б) ПДР, ст. 124 КУпАП з огляду на дійсні обставини ДТП від 18.11.2021 р., надаються при розгляді справи про адміністративне правопорушення у взаємозв`язку з протоколом про адміністративне правопорушення та іншими доказами при розгляді справи (притягнення до адміністративної відповідальності) за нормами КУпАП.

При цьому, в порядку адміністративного судочинства позивач має право звернення до суду з позовом щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності та визначено, що за наслідками розгляду справи в даній категорії справ може бути винесено рішення про залишення рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення, чи скасування рішення суб`єкта владних повноважень.

Таким чином позивачу необхідно ОСОБА_1 необхідно подати до суду позовну заяву оформлену відповідно до ст. 160 КАС України, у якій чітко викласти зміст позовних вимог, з урахуванням зазначених вище обставин, визначити предмет позову та порушене право, для захисту якого позивач звертається до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України, До позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Таким чином позивачу потрібно додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також подати до суду копії позовної заяви та копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» особи, які оскаржують постанову у справі про адміністративне правопорушення, не віднесені до кола суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об`єктів, за подання яких судовий збір не справляється.

Крім того, в постанові від 18.03.2020 року (провадження №11-1287апп18) Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 13.12.2016 року (провадження № 21-1410а16) про те, що у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір у порядку і розмірах, встановлених Законом України «Про судовий збір», сплаті не підлягає, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа - підприємець/юридична особа/суб`єкт владних повноважень).

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 18.03.2020 року, у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2022 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складав 2 481,00 грн.

Тому, позивачу необхідно здійснити оплату судового збору за подання до суду позовної заяви про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір», тобто 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 496,20 грн. та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору.

Сплата судового збору має бути здійснена за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101;

Код отримувача (код ЄДРПОУ) : 37993783;

Номер рахунку (IBAN): UA388999980313181206000026010;

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

Код класифікації доходів бюджету: 22030101;

Призначення платежу: *;101;___(ІПН, ЄДРПОУ); судовий збір за позовом_____, Солом`янський районний суду м. Києва.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

З огляду на викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суддя -

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 на дії інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції рядового поліції Харитонова Олексія Борисовича щодо оскарження протоколу про адміністративне правопорушення серії ААб №2999944 від 18.11.2021 р. та вилучення посвідчення водія - залишити без руху.

Надати строк на усунення недоліків терміном п`ять днів з моменту отримання копії ухвали, з урахуванням вимог викладених в ухвалі.

Роз`яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала в частині визначення розміру судового збору може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання.

В решті ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М.Букіна