Ухвала суду № 102839761, 26.01.2022, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/9011/19

Провадження № 1-кп/359/61/2022

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2022 м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

Головуючого судді: Кабанячого Ю.В.,

при секретарі судового засідання: Спис Ю.В.,

за участю: прокурора Шмаль В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Титаренка Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду під час судового розгляду у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12017110100001206 від 29.05.2017 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.185 КК України, клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою,

в с т а н о в и в :

У провадженні Бориспільського міськрайонного суду перебуває кримінальне провадження за за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

25.02.2020 ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час.

Обвинуваченим ОСОБА_1 умови та обов`язки запобіжного заходу у виді домашнього арешту були порушені.

09.07.2020 ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області розгляд кримінального провадження зупинено, а обвинуваченого ОСОБА_1 оголошено в розшук з метою приводу до суду та розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

25.01.2022 прокурор Бориспільської окружної прокуратури Київської області Шмаль В.В. звернувся з клопотанням, про надання дозволу на затримання обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 не виконує обов`язки обвинуваченого, передбачені ч. 7 ст. 42 КПК України та переховувався від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, що підтверджує наявність ризиків, п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , а також той факт, що останній обізнаний про вид та розмір можливого покарання, усвідомлює неминучість призначеного судом покарання, є достатні підстави, що останній знову буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду; може незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні з метою ухилення від можливої кримінальної відповідальності, оскільки знайомий із свідками та знає місця їх проживання; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше судимий за вчинення майнових злочинів, на шлях виправлення не став та вчинив новий злочин, маючи не зняту та непогашену судимість, не працює, постійно джерела доходів не має, а за місцем проживання характеризується негативно, а тому з метою неправомірного збагачення може знову вчинити злочин.

Інший більш м`який запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив суд його задовольнити із підстав зазначених у ньому.

Захисник обвинуваченого - адвокат Титаренко Д.М. просить відмовити у задоволенні даного клопотання та застосувати до його підзахисного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 має місце проживання та поганий стан здоров`я.

Обвинувачений ОСОБА_1 просив суд не змінювати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту на взяття під вартою, оскільки він не переховувався та не знав, що оголошений в розшук. Зобов`язався не порушувати обов`язки та з`являтися за викликом в суд. Чому змінив місце проживання, під арештом у якому він перебував, пояснити не зміг, як і пояснити чому не повідомив суд про зміну місця проживання.

Суд, дослідивши клопотання, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, приходить до наступного висновку.

Згідно із ч. 1 ст. 183 цього ж Кодексу тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам переховування від суду та (або) перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі, наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. ОСОБА_1 не виконував обов`язки обвинуваченого, передбачені ч. 7 ст. 42 КПК України та переховувався від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оскільки 09.07.2020 ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області розгляд кримінального провадження зупинено, а обвинуваченого ОСОБА_1 оголошено в розшук з метою приводу до суду та розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений може незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні з метою ухилення від можливої кримінальної відповідальності, оскільки знайомий із свідками та знає місця їх проживання; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше судимий за вчинення майнових злочинів, на шлях виправлення не став та вчинив новий злочин, маючи не зняту та непогашену судимість, не працює, постійно джерела доходів не має, а за місцем проживання характеризується негативно, а тому з метою неправомірного збагачення може знову вчинити злочин.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя, яка може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Суд приходить до висновку про наявність підтвердженого ризику переховуваватися від суду.

Ймовірність ризику впливу на потерпілого та свідків, з великою ймовірністю залишаються існувати.

Суд також враховує той факт, що судове слідство ще не розпочато та свідки, потерпілий не допитані.

Тому, враховуючи, що запобігання наведених ризиків становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні правопорядку та відправлення кримінального судочинства, цей інтерес має превалююче значення над принципом поваги до свободи особистості та виправдовує обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти зазначеним ризикам.

Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід з урахуванням його тривалості на даний час не виходить за межі розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню обвинуваченого від суду, ризики щодо цього є дійсними та триваючими.

Таким чином, суд дійшов до переконання, що обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, із визначенням розміру застави. Встановити суму застави 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 148860 (сто сорок вісім тисяч вісімсот шістдесят) грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст.331, 376 КПК України, суд

у х в а л и в :

Клопотання прокурора Шмаль Владислава Васильовича про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24:00 год. 25.03.2022, утримуючи його у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Взяти під варту обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в залі суду негайно.

Встановити суму застави 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 148860 (сто сорок вісім тисяч вісімсот шістдесят) грн. 00 коп.

Сума застави протягом дії ухвали може бути внесена у національній грошовій одиниці як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: (Отримувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області; код отримувача (ЄДРПОУ) 26268119; код банку отримувача (МФО) 820172, Банк отримувача: Держказначейська служба України, м.Київ; рахунок отримувача: UA 768201720355259001000018661, призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).

В разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: прибувати до суду, із визначеною періодичністю та за першою вимогою; не відлучатися за межі України без дозволу суду; повідомляти дійсне місце свого проживання на території України; повідомляти суд про необхідність зміни свого місця проживання; заборони спілкування з потерпілою та свідками в кримінальному провадженні особисто чи через інших осіб.

У разі внесення застави ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Строк дії обов`язків, в разі внесення застави, встановити для ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом 60 діб з моменту звільнення його з-під варти.

Адміністрації Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України забезпечити медичне обстеження обвинуваченого ОСОБА_1 та надати відповідну інформацію щодо його стану здоров`я.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи днів до Київського апеляційного суду.

Повний текст ухвали буде проголошено о 8:45 год. 28.01.2022.

Головуючий суддя Ю.В. Кабанячий